Перелік проєктів затвердили сьогодні у Києві разом із Деном Йоргенсеном, Міністром співробітництва та розвитку глобальної кліматичної політики Данії, під час 4 засідання спеціального Наглядового комітету за участі Голови Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма та міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича.

Це наступний крок у нашій співпраці для відбудови міста та регіону, над яким Данія взяла патронат минулого року.

Новий пакет допомоги складається з проєктів у сфері сільського господарства та соціальної інфраструктури, гуманітарного розмінування земель сільськогосподарського призначення, надання когенераційних установок, ремонту гуртожитку Миколаївського державного аграрного університету. Реалізовувати проєкти розпочнуть найближчими тижнями.

Більшість проєктів із попередніх пакетів допомоги або вже завершили, або успішно втілюють. Наведу кілька прикладів.

У 2023 році Данія виділила на відновлення Миколаївщини понад $100 мільйонів.

За ці кошти вже закупили 44 одиниці спеціальної та будівельної техніки, 30 шкільних та міських автобусів, медичне обладнання, протипожежне обладнання, водонапірні башти та обладнання для водопостачання. Тривають аварійно-відновлювальні роботи на деяких ділянках ТЕЦ. Виконують роботи з газо- та електрокомунікаціями, монтують обладнання. Незабаром місто підключать до когенераційної установки.

Також триває відновлення трьох мікрорайонів у місті: Ліски 1, Ліски 2 та Корабельного. Будують укриття щонайменше у 9 школах.

Разом із Міністерством закордонних справ Данії розробляємо програму для відновлення соціальної інфраструктури та водопостачання.

Кошти спрямовані не лише на відбудову, а й на підтримку для малого та середнього бізнесу: для фінансування вже відібрали 15 бізнесів. Максимальна сума фінансової підтримки — $10 тисяч.

Заснований також офіс посольства Данії в Миколаєві, який працює із зацікавленими сторонами на місцевому та регіональному рівнях.

І це лише частина роботи, яка виконується щоденно. Це чудовий приклад співпраці держави, партнерів та місцевого самоврядування. Я вдячний Уряду Данії та особисто Дену Йоргенсену за стабільну підтримку України.

#WeBuildUkraine

19 січня 2024 року Регістр судноплавства України проводить науково-практичну конференцію на тему “Малі судна, технічні вимоги, проектування, будівництво”.

Метою конференції є обговорення питань, що виникають в процесі проектування, будівництва, експлуатації малих суден та технічних вимог, що застосовуються в Україні та інших країнах до цих суден.

Запрошуємо проектувальників, суднобудівників та експлуатантів малих суден взяти участь в цій конференції. Для участі в конференції обов’язкова реєстрація, яку потрібно здійснити шляхом надсилання листа електронною поштою на адресу info@shipregister.ua, вказавши прізвище, ім’я та по-батькові, організацію, яку представляєте, посаду, електронну адресу, номер телефону та форму участі (особисто або дистанційно). Конференція буде проводитися в м. Одеса у гібридному форматі. Час проведення 10.00-14.00.

Для вирішення організаційних питань та отримання додаткової інформації просимо звертатись за телефоном 067-656-85-10 або 044-321-18-81 (після сигналу наберіть внутрішній номер 2801): Сльозко Микола Пилипович – начальник відділу розробки правил та норм.

https://shipregister.ua

https://t.me/shipregister_ua

https://www.facebook.com/shipregister.ua

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України

Адміністрація судноплавства

Сергій Гурський

27 грудня 2023 року представник компанії SIC (System International Certification, www.sic-global.com

) вручила Генеральному директору Регістра Сергію Гурському сертифікат на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2015. Також Регістр отримав атестат акредитації Органу оцінки відповідності в сфері сертифікації систем менеджменту для підтвердження виконання вимог міжнародного стандарту ISO 17021, також у ході періодичного аудиту було підтверджено дію атестату акредитації Регістра на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 17020 що визначає основні критерії до діяльності органів з інспектування з метою зміцнення довіри до них із боку замовників.

Це підтверджує високі стандарти, що гарантує Регістр при наданні своїх послуг клієнтам і формує позитивний імідж підприємства в галузі.

Сергій Гурський подякував компанії SIC за співпрацю і констатував, що системі управління в Регістрі надається всебічна підтримка, що гарантує її подальший розвиток.

https://shipregister.ua

Голова ДП «Адміністрація морських портів України» Юрій Литвин під час підсумкової зустрічі команди Міністерства з головами дипмісій та громадськістю розповів про основні результати роботи над розвитком портів Дунайського кластеру. «В умовах нестабільної безпекової ситуації в Чорному Морі Дунайські порти лишилися одним з найбільш надійних експортних шляхів. Саме тому велика частка зусиль була спрямована на оптимізацію роботи цих портів.

За 2023 нам вдалося досягти рекордних результатів – завдяки нашій діяльності за рік через порти Дунаю пройшло понад 29 мільйонів тонн вантажів. Це приріст у майже 6 разів порівняно з довоєнним періодом. Також кількість суднозаводів збільшилася вдвічі – 13 045 одиниць порівняно з 8 944 у 2022 році.

Спільно з бізнесом у 2023 році ми запустили 23 точки перевалки, реалізуємо ще 15 таких інвестиційних проєктів у портах Ізмаїлу та Рені. Протягом 2022-2023 років виконано експлуатаційне днопоглиблення в обсязі 3,33 мільйона кубічних метри що допомогло суттєво збільшити кількість прохідних судів. Збільшена чисельність лоцманського складу. У порту Рені біля причалів одночасно розміщувались 22 морських судна і 40 барж», – зазначив Юрій Литвин.

У пріоритетах на 2024 рік Юрій Литвин окреслив:

Підтримка паспортних глибин морських портів України;

Цифровізацію процесів у портах Дунаю, об’єднання їх в одну спільну диспетчерську систему з портами Великої Одеси;

Технічне забезпечення лоцманів та оновлення систем моніторингу руху суден;

Виконання ремонтів автошляхів та залізничних колій;

Міжнародне співробітництво в рамках RDNA 3;

Розвиток українського морського коридору, розширення номенклатури вантажів що обробляються у портах.

Адміністрація морських портів України/Ukrainian Sea Ports Authority

Дмитро Барінов

Юрій Васьков розповів про можливості експорту зерна морем, необхідність приватизації галузевих держпідприємств та стан портів в окупації

Після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи українські морські порти Великої Одеси та Дунаю майже щодня перебували під російськими дроновими та ракетними атаками. Експорт українського зерна морем опинився на межі зриву.

Про те, як Україна змогла знов забезпечити експорт агропродукції морськими шляхами, як живуть та завдяки кому відновлюються українські порти, читайте в інтерв’ю LIGA.net із заступником міністра інфраструктури Юрієм Васьковим.

Минулого року Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи. Як вдалося налаштувати роботу експорту зерна морським шляхом без її участі? Які були головні проблеми, якщо не враховувати масованих обстрілів?

Перш за все нагадаю, що до широкомасштабного вторгнення майже 60% товарообігу та 80% експорту агропродукції відбувалося через морські порти. Бо це було найбільш ефективним шляхом для наших виробників. Тому було очевидно, що необхідно робити все можливе для відновлення судноплавства до глибоководних українських портів.

На початку серпня ВМС України визначили безпечний з боку України тимчасовий коридор до/з українських глибоководних портів. Після цього ми змогли офіційно працювати з ринком, судновласниками з метою відновлення торговельного судноплавства. Адміністрація морських портів, приватні та державні портові оператори, суміжні структури та інші представники портової спільноти підтвердили готовність працювати.

Володимир Фомічов

https://biz.liga.net/ua/all/all/interview/zastupnyk-ministra-infrastruktury-yurii-vaskov-pro-porty-obstrily-ta-eksport-zerna-4473659