Понад десять років тому три морських судна пароплавства були передані у бербоут-чартер.

Умови контракту заздалегідь не вигідні для держави.

За цією схемою Україна за роки незалежності втратила майже увесь торгівельний та рибальский флот.

З суден витискали всі соки і врешті-решт через суд забирали за борги. Або віддавали у такому технічому стані, що подальше відновлення було нереальним.

УДП за старого керівництва впевнено рухалося по такому ж сценарію. Три наших морських судна вже не один рік догнивають у відстої.

 

Але ми зламати цю ганебну практику.

 

Почали забирати з чартеру судна ще до того, як їх остаточно знищать. Минулого року забрали «Вилково» та «Рени». Нарешті вчора під контроль держави повернутий «Измаил».

 

За умовами контракту флот мають повертати у задовільному технічному стані. По факту всі повернуті судна потребують значного ремонту. Багато років технічні проблеми орендарем не виправлялися, а маскувалися.

 

Цього року ми провели величезну роботу по капітальному ремонту першого повернутого судна –  «Вилково». На ньому довелось ремонтувати або замінювати майже все. Головний двигун, корпус, якірно-швартувальне обладнання, баластно-осушувальну систему та ще безліч інших агрегатів, механізмів, систем.

 

Вкладені значні інвестиції, але маємо майже новий суховантаж, який ще багато років буде працювати та приносити чималий дохід та податки у державний бюджет.

 

🇺🇦Після тривалого відновлення «Вилково» успішно пройшов випробування, отримав документи Регістру і наразі вирушає у перший рейс! Більше жодних мутних чартерів. УДП буде самостійно оперувати судном.

 

Отже, у нас є два приводи для святкування – «Измаил» повернутий, «Вилково» успішно відновлений та починає роботу.

 

Відкрите питання – а чому лише УДП має сплачувати за відновлення суден? Де відповідальність орендаря? «Рени» буде потребувати не менш серйозного ремонту, «Измаил», підозрюю, також… Наші юристи аналізують умови контракту, експерти оцінюють завдані УДП збитки. За результатами плануємо вимагати компенсацію. Наша позиція принципова – одразу попереджаю, що іншій стороні не допоможуть ані зв’язки у високих кабінетах, ані знайомства з впливовими людьми.

Чудово розуміємо, що буде супротив, тиск та спроби дискредитації нашої команди. Але залишити цю ситуацію не маємо права. Орендар повинен заплатити компенсацію.

 

Для довідки. Суховантажі типу «Ізмаїл» – серія з шести суден («Измаил», «Вилково», «Рени», «Татарбунары», «Килия» та «Виана ду Каштелу»), збудованих ще на початку дев’яностих років на замовлення УДП на португальській верфі Віана ду Каштелу.

Це універсальні суховантажні судна, призначені для перевезення генеральних, навалочних вантажів різної номенклатури, зерна, контейнерів. Судна не мають обмежень, але створювалися з врахуванням специфіки Дунаю, мають невисоку осадку, зручні для найбільш актуальних сьогодні перевезень річка-море.

Три судна (а точніше те, що від них залишилося) тривалий час перебувають у відстої, їх відновлення практично неможливе. Три судна були передані нашими попередниками у бербоут-чартер і нарешті повернуті.

Довжина судна – 88,15 м, ширина – 15,50 м, висота борту – 7,10 м, осадка по літню вантажну марку – 5,67 м, водотоннажність – 5742 т, осадка у баласті – 3,45 м, водотоннажність у баласті – 3279,8 т, головний двигун – виробник Wartsila, максимальна тривала потужність головного двигуна – 1985 кВт при 750 об/хв, швидкість – 12 вузлів.

 

На фото «Вилково» готується до першого рейсу

Офіційна інформація про діяльність ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» у Facebook.

УДП офіційно, [23.10.2023 15:35]

[ Album ]

Провели спільне засідання українського та румунського урядів у Києві. Румунія – один з важливих стратегічних партнерів і наші відносини дають нову силу всьому Чорноморському регіону. Про це говорив тиждень тому під час перемовин у Бухаресті Президент Володимир Зеленський і сьогодні ми зробили великі кроки до зміцнення та поглиблення нашої співпраці.

Ключове – експортна логістика як через Дунайські порти, так і через наземні пункти пропуску.

Підписана Угода про будівництво мосту між пунктами пропуску Біла Церква та Сігету-Мармацієй. Будівництво мосту, до речі, вже розпочинається румунськими колегами. Паралельно працюємо над запуском будівництва цього ж пункту пропуску для вантажівок.

Окрім цього, сьогодні підписано Меморандум про посилення співробітництва у забезпеченні надійного транзиту українських товарів. Цим документом уряди затвердили Стратегію розвитку пунктів пропуску між Україною та Румунією, над якою наша команда працювала останні півроку.

Головне – Стратегія відображає пріоритетні проєкти з розбудови автомобільних пунктів пропуску та під’їзних шляхів до них.

Пріоритетність питання розбудови прикордоння підтверджує відкриття у минулому році двох автомобільних пунктів пропуску: «Красноїльськ – Вікову де сус» та «Дяківці – Раковець». Зараз працюємо над тим, щоб запустити через Красноїльськ, окрім порожнього, транспорту з вантажем. Тоді зможемо розвантажити «Порубне – Сірет» та збільшити товарообіг у цьому напрямку.

Окрім цього, очікуємо, що наступним будівництвом після Білої Церкви стане міст через річку Дунай на українсько-румунському державному кордоні в районі населених пунктів Орлівка – Ісакча.

Системна робота триває і для нарощення обсягів перевалки зерна до 4 млн. тонн на місяць через Дунайський портовий кластер. У цьому напрямку ми визначили необхідні кроки і працюємо над їх реалізацією:

Збільшення кількості лоцманів на каналі Суліна

Облаштування додаткових місць в порту Констанца для здійснення перевантаження «борт-в-борт»

Забезпечення роботи Сулінського каналу в режимі 24/7

Cьогоднішня зустріч – приклад справжнього добросусідства, в основі якого надійне партнерство та підтримка України на шляху до повноцінної європейської інтеграції. Дякую своїм колегам Міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну та Держсекретарю Іонелу Скріоштяну за постійну комунікацію та активну підтримку наших ініціатив, за взаєморозуміння та готовність до пошуку спільних рішень для розвитку Дунайського регіону та покращення логістики в цілому. Ми високо цінуємо партнерські та дружні відносини з Румунією, і готові до подальшої роботи та успішної реалізації всіх домовленостей.

Про це повідомив Олександр Кубраков у Facebook.

 

 

Aleksandr Yudin  ·

т/х «Знаменка», «УДП». На даний час судно знаходиться у базовому порту Ізмаїл, на території структурного підрозділу БТОФ ГВСП «КСБСРЗ». Виконуються заплановані ремонтні роботи у машинному відділенні.

На фото: слюсарі — Черненко Олександр та Байрактар Роман, контроль за виконанням робіт здійснює начальник БТОФ ГВСП «КСБСРЗ» Тукалов Вячеслав Юхимиович.

Капітан т/х «Знаменка» Юдін Олександр Валентинович.

До портів Великої Одеси тимчасовим коридором у вівторок, 17 жовтня, пройшли два судна — Briza (прапор — Палау) та Majesty (прапор — Панама).

Дедвейт суден:

• Briza — 6,9 тис. тонн;
• Majesty — 46,7 тис. тонн.

Окрім того, три судна — Bull (прапор — Ліберія), Ramus (прапор — Палау) та Bahar K (прапор — Ванауту) — у вівторок вийшли завантаженими із портів Великої Одеси і успішно пройшли тимчасовим коридором до територіального моря Румунії.

Балкер Bull дедвейтом 82 тис. тонн прибув під завантаження у четвер, 12 жовтня. Судна для перевезення генеральних вантажів Ramus дедвейтом 6,1 тис. тонн та Bahar K дедвейтом 8,3 тис. тонн прибули у п’ятницю, 13 жовтня.

Таким чином, тимчасовим морським коридором до портів Великої Одеси станом на 17 жовтня загалом пройшли 34 судна загальним дедвейтом 1,43 млн тонн, із яких 20 вийшли завантаженими і успішно подолали зворотний шлях.

На початку серпня 2023 року Військово-морські сили Збройних сил України оголосили нові тимчасові маршрути руху цивільних суден до/з чорноморських морських портів України.

Цим маршрутом спочатку скористалися п’ять суден, які були заблоковані в українських морських портах після початку повномасштабного російського вторгнення.

Балкер Bull. Фото: marinetraffic.com

Сполучені Штати Америки планують виділити майже $700 млн на модернізацію українських портів, залізниці та пунктів пропуску. Про це повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Маємо модернізувати українські пункти пропуску, порти та залізницю. Це покращить логістику та збільшить експортну спроможність. США планують надати для цього майже $700 млн”, — написав Кубраков у Facebook за підсумками зустрічі зі спецпредставницею США з питань економічного відновлення України Пенні Прітцкер у понеділок, 16 жовтня.

Під час розмов з американськими чиновниками, за словами Кубракова, також постають питання інвестицій у відновлення енергетичної мережі, яка сильно постраждала наприкінці 2022 року і на початку 2023 року внаслідок російських обстрілів, а також у муніципальну інфраструктуру. Також Україні потрібні кошти на розмінування та розвиток аграрного сектору.

Усі ці сфери мають бути готові до приватної ініціативи та капіталу.Вже створена спільна робоча група для напрацювання моделі співпраці для переходу до реалізації конкретних проєктів. Готовий обговорювати кожен цент американської допомоги та інвестицій”, — підсумував Кубраков.

Фото: facebook.com/oleksandr.kubrakov