Представники України, Румунії, Молдови, США та Єврокомісії обговорили інтеграцію української частини Дунаю до мережі TEN-T.
У Кишиневі відбулася зустріч у форматі QUINT, яка об’єднала представників України, США, Румунії, Молдови та Єврокомісії (DG MOVE), повідомили в Мінрозвитку.
Головна мета зустрічі — посилення регіональної співпраці та пошук ефективних рішень для розвитку Дунайського регіону.
«Дунайський регіон для України є стратегічним вузлом, який з повномасштабним вторгненням дозволив зміцнити експортний потенціал не лише нашої країни, а Молдови та Румунії. Наші спільні зусилля зосереджені на розширенні пропускної спроможності портів. Разом з тим, завдяки роботі у форматі Quint вдалось запустити повноцінний “зелений коридор” між пунктами пропуску Рені – Джурджулешти – Галац. Це дозволило прискорити доставку вантажів до румунського порту Галац та зменшити час на контрольні процедури. Для цього з українського боку ми реконструювали пункт пропуску “Рені”, своєю чергою румунські та молдавські колеги запустили скоординований контроль на пункті пропуску “Галац”», — зазначив заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач.
Під час зустрічі українська делегація повідомила про розвиток Дунайських портів. В пріоритеті — не лише оптимізація роботи портів, але й розвиток залізничної та автомобільної інфраструктури, яка забезпечує доставку вантажів до портових терміналів.
Окремо сторони обговорили інтеграцію української частини Дунаю до європейської мережі TEN-T, що дозволить покращити транспортну логістику та забезпечити інтеграцію з європейською інфраструктурою.

У планах Мінрозвитку також модернізація пункту пропуску «Орлівка-Ісакча» для того, щоб через нього могли проходити не лише пороми.
Про це йшлося під час зустрічі у форматі QUINT, яка об’єднала представників України, США, Румунії, Молдови та Єврокомісії (DG MOVE), пише ЦТС.
За словами заступника міністра розвитку громад і територій Сергія Деркача, планується модернізація пункту пропуску «Орлівка-Ісакча» для того, щоб через нього могли проходити не лише пороми, а й баржі та контейнери. Також розглядається відкриття нової поромної лінії між Рені та Браїлою (Румунія).
«Але для успіху цих проєктів потрібні інвестиції з боку бізнесу та від міжнародних партнерів», – зазначили українські урядовці.
Як раніше повідомляв USM, українську частину Дунаю інтегрують до європейської транспортної мережі TEN-T.

Зареєстроване в Києві ТОВ «Гарант-Продукт Україна» стало єдиним учасником та переможцем аукціону.
Про це йдеться на сторінці лота у системі Prozorro.Sale.
Мова йде про аукціон з приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту».
Стартова ціна лоту складала 4,75 млн грн, учасник аукціону ТОВ «Гарант-Продукт Україна» запропонувало 5,05 млн грн.
З урахуванням ПДВ ціна продажу майнового комплексу складає 6,06 млн грн.
Нагадаємо, наприкінці грудня Фонд держмайна виставив на аукціон єдиний майновий комплекс ДП «Морська адміністрація Чорноморського рибпорту». На балансі підприємства – два танкери й патрульний катер.

Національний університет «Одеська морська академія» об’єднають з Одеським національним морським університетом.
Розпорядження про підготовку до злиття вже підписав міністр освіти і науки Оксен Лісовий, пише «Думська».
Об’єднаний виш готуватиме як кадри для торгового і технічного флоту, так і морських інженерів, а також юристів, психологів тощо.
«Це рішення вкладається в загальний курс, узятий урядом на скорочення кількості вишів в Україні. Абітурієнтів із кожним роком усе менше, грошей у бюджеті мало, триває війна. Виші будуть об’єднувати за профілем: інженерні з інженерними, гуманітарні з гуманітарними», — зазначило джерело «Думської» в освітньому відомстві.
Об’єднуючись із Водним, ОМА «втратить» свої важливі структурні підрозділи — Інститут Військово-морських сил, що підпорядковувався Міністерству оборони, і відділення військової підготовки Професійного коледжу морського транспорту.
Їх реорганізують у самостійну Військово-морську академію, в якій буде Військово-морський коледж для підготовки осіб старшинського складу.
Відтворення повноцінної академії передбачає План заходів щодо реалізації Стратегії морської безпеки України, затверджений нещодавно Кабміном.
Крім коледжу, до її складу увійдуть Військово-морський ліцей імені віце-адмірала Володимира Безкоровайного та Водолазна школа ВМС, що отримає назву «Центр водолазної підготовки та виживання на морі».
У планах також розширення матеріально-технічної бази академії. Вона отримає нові корпуси, навчальні тренажери, а також кораблі та катери, на яких проходитимуть практику майбутні офіцери національного флоту.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба представив нового очільника АМПУ — Олександра Семиргу.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад та інфраструктури.
Серед головних завдань для нового керівника — забезпечити стабільність і ефективність роботи портів, розвивати інфраструктуру та впроваджувати сучасні підходи в управлінні.
Також однією з задач є забезпечення прозорості роботи Адміністрації.
Під час представлення нового керівника Олексій Кулеба підкреслив, що ефективна робота АМПУ має вирішальне значення не лише для економіки, але й для національної безпеки країни. Адже морські порти є одним ключових елементів економічної стабільності та розвитку України.
«Ми очікуємо, що нове керівництво зосередиться на відкритості, впровадженні сучасних стандартів управління та посиленні команди, щоб робота Адміністрації була зрозумілою для кожного», — підкреслив Олексій Кулеба.
Як раніше повідомляв USM, на початку грудня виконуючим обов’язки голови «Адміністрації морських портів України» призначили Андрія Кашубу.