Україна має намір у 2023 році розпочати днопоглиблення гирла Бистре на Дунаї до 7,2 метра. Про це заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков, передає ЦТС.

Я вважаю, що ми повинні мати аналогічні логістичні умови та технічні характеристики навігації по Дунаю, що і наші румунські партнери”, — зазначив Васьков в ході конференції Grain Ukraine у вівторок, 30 травня.

У лютому Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило про збільшення прохідної осадки суден на ділянці від 0-го кілометра гирла Бистре річки Дунай до 77-го кілометра Кілійського гирла до 6,5 метра, а від 77-го кілометра до 116-го кілометра Кілійського гирла — до 7 метрів. Рік тому максимальна осадка становила тільки 3,9 метра.

Наголошувалося, що експлуатаційні роботи на українській частині Дунаю реалізуються в співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією. Ця міжнародна урядова організація відповідає за забезпечення і розвиток вільного судноплавства на Дунаї для торговельних суден.

Вихід Дунаєм до Чорного моря став ключовим для України через військове вторгнення і блокаду Росією українських портів. Гирло Бистре, яке з’єднує судноплавним каналом Кілійське гирло з Чорним морем, відкрилося для торговельного флоту на початку липня, після звільнення острова Зміїний та встановлення контролю над прибережною ділянкою акваторії у цій частині Чорного моря. Деблокада гирла Бистре суднового ходу Дунай—Чорне море принесла Україні додаткові $1,5 млрд.

Після відновлення паспортних глибин на українській ділянці річки Дунай і оголошеної осадки 6,5 метра Дунайські порти досягли рекордного значення в 12 суднозаходів та 90 тис. тонн на добу. У березні 2023 року перевалка встановила абсолютний місячний рекорд у 2,8 млн тонн, і добовий рекорд — у 93,8 тис. тонн.

Після проведення робіт із підтримки оголошених глибин та гідроспоруд в акваторіях морських портів на Дунаї планується, що у 2023 році їх вантажообіг сягне 23 млн тонн.

Данська транспортно-логістична група A.P. Moller—Maersk зацікавлена в концесії контейнерного терміналу ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ». Про це повідомила прес-служба ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Цього тижня проєктний менеджер портового підрозділу APM Terminals із розвитку в Європі та Африці Пітер Бас Бредіус та гендиректор ТОВ «Мерск Україна Лтд» Роман Колоянов відвідали морський порт Чорноморськ. В ході візиту обговорювалися перспективи розширення діяльності Maersk на українському ринку, у тому числі можливості залучення данської судноплавної компанії до модернізації портової інфраструктури України, зокрема участі у концесії контейнерного терміналу МТП «Чорноморськ».

Представники компанії A.P. Moller—Maersk підтвердили значну зацікавленість в концесії контейнерного терміналу, що, на їх переконання, забезпечить не лише його стійкий розвиток та модернізацію відповідно до найсучасніших світових стандартів, але й сприятиме суттєвому розширенню торговельної і логістичної інфраструктури регіону зі створенням нових робочих місць, а також можливостей для зберігання продовольчих товарів і зерна”, — повідомили в АМПУ.

На початку травня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило про відновлення роботи з розробки техніко-економічного обґрунтування проектів концесії першого, контейнерного та п’ятого терміналів у порту Чорноморськ, як а була призупинена через повномасштабне російське військове вторгнення.

Після початку російського вторгнення контейнерна лінія Maersk припинила заходи в порти України. У березні 2023 року пряме бронювання вантажів в Україну відновлено — доставка вантажів здійснюється у щотижневому сервісі річковими суднами з румунського порту Констанца до Ренійського порту на Дунаї.

A.P. Moller—Maersk є найбільшою міжнародною групою компаній, які працюють у більш ніж 130 країнах світу. Чисельність співробітників групи — близько 105 тис. осіб. До групи входить найбільший лінійний контейнерний перевізник Maersk Line. Група здійснює свою діяльність у різних бізнес-сегментах: морських контейнерних перевезеннях, логістиці, а також у нафтогазовій галузі.

У 2022 році Maersk збільшила виручку проти попереднього року на 32% — до $81,5 млрд, чистий прибуток — на 62,6%, до $29,3 млрд.

За показниками Зернової угоди морський порт «Чорноморськ» є лідером у переробці зернових вантажів. Мова йде і про тоннаж, і про кількость суднозаходів.

Порт Чорноморська демонструє ефективні показники роботи, пише Адміністрація морських портів України.

В умовах воєнного стану держстивідор є лідером в переробці зернових вантажів і по тоннажу, і по кількості суднозаходів, у порівнянні з іншими портами Великої Одеси.

«З 1 серпня «зерновим коридором» з порту вийшло 380 суден, які експортували до країн Африки, Азії та Європи більш ніж 11 млн тонн української агропродукції», — підкреслив голова АМПУ Юрій Литвин.

Також під час зустрічі у порту Чорноморська керівництво АМПУ ознайомилось із поточним станом портових потужностей і терміналів порту, а також з перспективами реалізації проєктів розвитку акваторії.

Як раніше повідомляв USM, станом на 22 травня 2023 року, витрати на простій флоту у порту Південний через дії рф вже перевищили $50 млн.

ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (ІЗМ МТП) станом на ранок 29 травня наростаючим підсумком з 1 квітня 2023 року перевантажило 1,377 млн тонн вантажів та перевиконало план другого кварталу.

Як повідомила прес-служба держстивідора, плановий показник на другий квартал 2023 року становив 1,342 млн тонн.

Вітаємо весь колектив підприємства та висловлюємо щиру вдячність за віддану та злагоджену працю. Вдячні Силам оборони України, які дають нам можливість працювати і робити свій внесок у Перемогу, яка ближче з кожним днем”, — вказала прес-служба.

Станом на 17 травня держстивідор ІЗМ МТП виконав піврічний план вантажоперевалки, обробивши 2,874 млн тонн вантажів. Загалом на 2023 рік для підприємства встановлено план вантажообігу в обсязі 5,303 млн тонн.

Частка зернових вантажів в номенклатурі обробки ІЗМ МТП з початку 2023 року зменшилася до 25% із майже 40% попереднього року.

ДП «ІЗМ МТП» оперує причалами №№4-8, 12-14, 16-26 Ізмаїльського морського порту.

Держстивідор у 2022 році наполовину збільшив вантажообіг порівняно з 2021 роком — до майже 6 млн тонн.

 У ході зустрічі, начальник Одеської філії Максим Лапай, ознайомив керівника ДП “АМПУ” з роботою порту в режимі воєнного стану, діяльністю портових операторів, реалізацією заходів щодо забезпечення сталої роботи “Зернового коридору”. Про це повідомила Адміністрація морських портів України/Ukrainian Sea Ports Authority у Facebook

– На теперішній час, на жаль, порт працює менш ніж на 30% від своєї потужності, рф продовжує гальмувати якісну роботу «зернового коридору», що призводить до утворення черги з суден та до збитків вантажовласників, аграріїв, портів та держави. Але незважаючи на це, наше першочергове завдання – прикласти максимум зусиль щодо ефективної та якісної роботи порту, та забезпечення готовності портів до відновлення вільного комерційного судноплавства, – підкреслив Ю. Литвин.

Особливу увагу керівник АМПУ приділив питанню проведення ремонтних робіт із утримання в належному стані гідротехнічних споруд порту, поновлення реалізації проєктів з капітального ремонту доріг загального користування, відновлення робіт із будівництва причалів та ремонту транспортної естакади порту.

Крім того, було обговорено плани роботи порту у майбутньому та перспективи розвитку підприємства, організаційні питання щодо забезпечення соціальних гарантій та безпечної роботи колективу адміністрації Одеського морського порту.

Юрій Литвин запропонував найближчим часом провести Раду порту для нагального вирішення окремих проблем життєдіяльності порту із портовим співтовариством.