Державна служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства (Адміністрація судноплавства) разом з Командою підтримки реформ (RST) Мінінфраструктури та експертами EU4PAR працює над проєктом адаптації нормативно-правових актів та впровадження нових норм адміністративної процедури до Закону України «Про адміністративну процедуру». Про це повідомив голова Адміністрації судноплавства Євгеній Ігнатенко.

Наша мета — це прозорі процеси та відповідность міжнародним стандартам”, — написав Ігнатенко у Facebook.

За його словами, робота розпочалася з аналізу нормативних документів, на підставі яких надаються адміністративні послуги Адміністрації судноплавства, такі як видача посвідчень судноводія, реєстрація суден у Судновій книзі України, Державному судновому реєстрі, ліцензіювання, оформлення кваліфікаційних документів моряків тощо.

Розроблено необхідні зміни до Закону України «Про внутрішній водний транспорт» та Кодексу торговельного мореплавства України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про адміністративну процедуру». Узгоджено спільні дії щодо розробки змін до підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють надання нами адміністративних послуг.

Робота продовжується, в процесі будуть переглянуті та удосконалені й інші сфери діяльності Адміністрації судноплавства. Ми зацікавлені у налагодженні прозорих процесів в Адміністрації судноплавства, адже це великий крок назустріч до сервісно-орієнтованої держави. Врегулювання адміністративних процедур є важливим кроком для забезпечення дії принципу належного урядування. Тож ми вдячні всім експертам, які допомагають нам у втіленні цього проєкту”, — наголосив Ігнатенко.

Закон «Про адміністративну процедуру», який був прийнятий 17 лютого 2022 року, набуває чинності 15 грудня 2023 року. І до того моменту, органи державної влади повинні адаптувати послуги для населення та бізнесу відповідно до цього Закону.

23 грудня 2022 року Кабінет міністрів призначив Євгенія Ігнатенка головою Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства (Адміністрації судноплавства). Одночасно Кабмін звільнив Віталія Кіндратіва, який очолював Адміністрацію судноплавства з серпня 2021 року.

У квітні 2022 року колишня Державна служба морського та річкового транспорту (Морська адміністрація) після проведеної урядом оптимізації отримала нову назву — Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства (Адміністрація судноплавства). Відомство реалізує державну політику у сфері морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної галузі).

Регістр судноплавства України в листопаді 2022 року був повторно акредитований як інспекційний орган типу А на відповідність критеріям міжнародного стандарту ISO/IЕС 17020:2012. Підприємство отримало сертифікат акредитації № GAS.ІВ.804.039 від компанії «Бюро міжнародної сертифікації», що є членом глобальної акредитаційної системи (GAS) до 17.11.2025 р. Даний сертифікат підтверджує якість основних послуг, що надаються Регістром, та підтверджує його конкурентоспроможність на світовому ринку.

Також Регістр судноплавства України за результатами чергового наглядового аудиту, що проводився в грудні 2022 року, підтвердив дію сертифікату на відповідність функціонування системи управління якістю вимогам ISO 9001:2015 від компанії SIS, що є членом міжнародного акредитаційного форуму (IAF) до кінця 2023 р. Тож на високому рівні визнано чинну систему менеджменту Регістру і ефективність функціонування внутрішніх процесів.

Виконання вимог чинних міжнародних стандартів є пріоритетом в діяльності Регістру та сприятиме подальшій інтеграції з іншими країнами ЄС тощо. Компанія гарантує надання клієнтам якісних послуг і реалізацію всіх укладених угод, забезпечує стабільну ситуацію в галузі.

Запрошуємо на наш офіційний сайт, канал Телеграм та сторінку Фейсбук:

https://shipregister.ua

https://t.me/shipregister_ua

https://www.facebook.com/shipregister.ua

ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) налагоджує співпрацю з поромним комплексом Орлівка—Ісакча на Дунаї для перевезення вантажів. Про це повідомив в.о. генерального директора УДП Дмитро Москаленко.

Чому нам цікава Орлівка? Тому що це додатковий потік вантажів, а ми шукаємо нові можливості для збільшення перевезень. Тому що на відміну від багатьох терміналів у Рені/Ізмаїлі місцева перевалка ще не перевантажена, що значно спрощує життя власникам вантажів. Тому що тут до річкового флоту ставляться як до пріоритетного клієнта (в багатьох інших точках завантаження першочергово обслуговують морські судна). Сподіваюсь, що співробітництво нового порту та УДП буде тривалим та успішним”, — написав Москаленко у Facebook.

Керівник УДП нагадав, що Орлівка—Ісакча — міжнародний автомобільний пункт пропуску, прямий перехід Україна—ЄС. Майже 90% трафіку складають контейнерні автотранспортні перевезення до Констанци. Від Орлівки/Ісакчі до найбільшого румунського порту лише 145 км. Але минулого року Орлівка—Ісакча перетворилася ще і на вантажний термінал, річково-морський хаб, нову точку навантаження-вивантаження суден та барж. Поромна переправа вже кілька місяців працює як порт.

У вересні минулого року в Орлівці було організовано перевалочний комплекс, який вже успішно працює. З того часу було перевалено понад 50 тис. тонн — і з річкових, і з морських суден завдяки тому, що осадка тут більше, ніж у Ренійському порту.

У листопаді перевантажувальний комплекс включили до акваторії Ренійського порту. Але власники Орлівки мають прямий договір із філією «Дельта-лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) на заведення суден із гирла Бистре та прямий договір з АМПУ на оперування та агентування. Наразі подана заявка на статус морського терміналу.

Обсяг інвестицій складає понад $2млн, і розбудова молодого порту продовжується. Зокрема, стартувало будівництво великих складів на 15 тис. тонн одноразового зберігання вантажів.

Цікаво, що навпроти через Дунай Румунія будує порт Ісакча, де буде розміщений великий універсальний морський термінал. Там є державні інвестиції, і найближчими місяцями буде оголошено конкурс на його концесію. Таким чином, з’явиться унікальний інфраструктурний об’єкт, в якому два порти двох країн розташовані один навпроти одного. Це дасть можливість, наприклад, розвантажити пункти пропуску, адже сьогодні багато зернових фур стоїть у чергах на пунктах пропуску”, — підсумував Москаленко.

В середині лютого 2022 року Кабінет міністрів додав поромний комплекс Орлівка на Дунаї до переліку пунктів пропуску через державний кордон, через які дозволено здійснювати переміщення товарів військового призначення.

Поромна переправа через Дунай між пунктами пропуску Орлівка та Ісакча офіційно розпочала роботу 10 серпня 2020 року. У перші півроку поромом могли скористатися лише вантажні транспортні засоби, що було пов’язано з обмеженнями, які діяли у Румунії через епідемію коронавірусу. З 12 лютого 2021 року поромна переправа Орлівка—Ісакча почала обслуговування легкового, пасажирського автотранспорту та пішоходів.

Будівництво поромної переправи Орлівка—Ісакча стартувало восени 2015 року. До проекту увійшли дорога загального призначення, складський комплекс, дамба, причальна споруда, майданчик відстою та очікування автотранспорту, інші об’єкти. Об’єкти інфраструктури побудовані на найвужчій ділянці Дунаю: відстань між українським та румунським берегами становить 900 метрів. Планується, що переправу обслуговуватимуть чотири пороми осадкою 1,5 метра. Щоденна пропускна спроможність переправи становить близько 200 одиниць вантажного автотранспорту, 500 – легкового, пасажиропотік – 1,5 тис. осіб.

Відкриття переправи спростило процедуру перетину кордону між Україною та Румунією, зокрема виключило необхідність руху через Молдову та об’їзду 200 кілометрів.

  Олександр Кубраков, Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури:

Сьогодні рішенням Уряду було призначено двох заступників Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Це Олександр Бутенко та Сергій Деркач.

Коротко представлю кожного.

Олександр Бутенко вже працював у Міністерстві інфраструктури у 2014-2015 рр. разом з Андрієм Пивоварським та координував проєкти у галузі авіації, автомобільних перевезень, опікувався питаннями розвитку портової інфраструктури.

Далі очолив напрям роботи по стягненню проблемної заборгованості у дочірній компанії «Газ України». У 2015 році його команді вдалося стягнути з групи компаній OSTCHEM Дмитра Фірташа понад 3 мільярди гривень. Це борг державній компанії за спожитий газ за понад 5 років.

Має експертизу у роботі теплопостачальних та теплогенеруючих компаній, тарифоутворенні, в якості експерта опрацьовував Закон про мораторій на підвищення тарифів на період воєнного стану.

Сергій Деркач має потужний бекграунд у антикорупційній галузі та кримінальній юстиції, більше 18 років стажу.

Останні три роки очолював Департамент запобігання та виявлення корупції НАЗК. За цей період було створено Портал повідомлення про корупцію викривачами та Антикорупційний портал для уповноважених осіб, оновлено «Реєстр корупціонерів».

Департаментом було запущено механізми антикорупційної експертизи НАЗК та стратегічного аналізу корупційних ризиків у понад 20 сферах публічного управління, створено методологію Управління корупційними ризиками та оновлено Типову антикорупційну програму юридичних осіб.

Співавтор низки аналітичних досліджень, в тому числі із впровадження Tone at the top та Доброчесність 2020.

До НАЗК працював у міжнародних організаціях, державних органах та закладах вищої освіти, зокрема у програмах Організації Обʼєднаних Націй та Європейського Союзу, де впроваджував реформи, пов’язані із забезпеченням законності та розвитком правоохоронних органів

Вітаю в команді і впевнений в ефективній спільній роботі на Перемогу!

Керівництвои ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) провело зустріч із представником Європейської комісії Аланом Бароном та представником Дунайської комісії зі сторони Румунії Антоніо Стоан, одним із ключових питань якої було питання збільшення потенціалу та пропускної здатності каналу Суліна. Про це повідомила прес-служба АМПУ.

Для нас дуже важливою є підтримка Євросоюзу у розв’язанні проблем судноплавства на річці Дунай. Враховуючи обмежену кількість румунських лоцманів на Сулінському каналі, АМПУ готова залучити українських лоцманів, для покращення координації та збільшення обсягів перевезень”, — заявив в.о. голови ДП «АМПУ» Олексій Востріков.

Також під час зустрічі обговорили важливе питання щодо якісного налаштування системи навігаційної обстановки, адже це запорука ефективного та безпечного судноплавства Дунайського регіону.

Востріков нагадав, що дунайські порти у 2022 році показали найкращі результати за всі роки роботи — перевантажено 16,5 млн тонн вантажів.

Звісно, у нас попереду ще дуже багато завдань щодо покращення та розвитку судноплавства на Дунаї. Адже наразі основою морських та річних перевезень є порти Дунайського кластеру, які вкрай потребують посилення та оновлення задля продуктивного та якісного функціонування”, — наголосив він.