До гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine, яка передбачає відправку продовольства в країни, що найбільше цього потребують, долучились перші амбасадори, які є експертами у проблематиці країн Африки.

Як повідомила прес-служба Офісу Президента, перших амбасадорів представив керівник ОП Андрій Єрмак у четвер, 19 січня, під час чергового засідання робочої групи щодо надання допомоги державам, що потерпають від гострої продовольчої кризи.

Ми бачимо перспективу для розширення проекту. Для цього нам потрібні надійні партнери зі знанням місцевих особливостей і широкими зв’язками”, — констатував Єрмак.

Він представив присутнім експертів, які стали першими амбасадорами Grain from Ukraine на Африканському континенті. Серед них — колишня Президент Малаві, доктор Джойс Банда, яка нині активно працює в низці міжнародних організацій, зокрема входить до виконавчого комітету ООН Жінки (UN Women).

До ініціативи також долучився регіональний директор програм Центральної та Західної Африки Національного демократичного інституту (США), доктор Крістофер Фомуньо, який очолював міжнародні місії зі спостереження за виборами та керував програмами підтримки демократії в багатьох країнах Африканського континенту.

Третім амбасадором Grain from Ukraine стала колишній міністр освіти Нігерії та екс-віце-президент Світового банку, доктор Обі Езеквесілі, яка нині є старшим радником Ініціативи політики економічного розвитку Африки та регіональним директором Національного демократичного інституту в Африці.

Grain from Ukraine — продовольча ініціатива, спрямована на забезпечення зерном країни, які опинилися на межі голоду. Вона реалізується в партнерстві з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP). Про фінансову участь у програмі заявили понад 30 держав та Європейський Союз. Обсяг акумульованих коштів, наданих міжнародними партнерами для української ініціативи Grain from Ukraine становить майже $200 млн.

Перше судно Nord Vind (прапор — Барбадос) за цією програмою 3 грудня прибуло до порту Джибуті, звідки 25 тис. тонн пшениці було доставлено мешканцям Ефіопії.

Загалом у межах гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine наша держава планує відправити до середини 2023 року понад 60 суден до Ефіопії, Судану, Південного Судану, Сомалі, Конго, Кенії, Ємену тощо.

За півроку “Зернової ініціативи” Україна експортувала майже 18 мільйонів тонн агропродукції через Чорне море, про це  Віце-прем’єр-міністр з відновлення України —Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України О.М.КУБРАКОВ на своїй сторінці в Facebook.

На деякий період часу це знизило продовольчу напругу і стабілізувало світові ціни, допомогло спланувати найближчу посівну для українських фермерів.

Чи достатньо цього? Авжеж, ні. За умови належного виконання Ініціативи всіма учасниками ми могли б експортувати в півтори рази більше, а за відсутності повномасштабного російського вторгнення – вдвічі більше. Про це говорили учора в порту “Чорноморськ” з Федеральним міністром економічного співробітництва і розвитку Німеччини. Пані Свенья Шульце, разом з представниками Всесвітньої Продовольчої Програми ООН Корін Флейшер та Метью Холингворзом підтримали продовження Чорноморської зернової ініціативи та підвищення її ефективності.

Фактичний саботаж росією “Зернової ініціативи” ставить під загрозу базові принципи вільної торгівлі, свободи мореплавства та безпеки морських перевезень. Це виклик не тільки для України та гарантів “Зернової ініціативи” – ООН та Туреччини, але й для всього міжнародного правопорядку.

Спільно маємо посилювати тиск на росію для повного розблокування портів та усунення всіх перешкод для свободи мореплавства. Ми маємо позбавити їх інструментів шантажу світової спільноти, адже від цього залежить не тільки економіка України, але й стабільність глобальної логістичної системи.

Сподіваємось на підтримку наших німецьких партнерів у цьому питанні. Разом можемо значно ефективніше протидіяти росії та зрештою притягнути її до відповідальності за злочини проти України.

Також уже зараз обговорюємо питання відновлення, зокрема енергетичної інфраструктури. Дякую німецьким колегам за рішення про надання 30 млн євро на закупівлю обладнання в рамках Німецько-Українського енергетичного Партнерства.

Також для Німеччини надзвичайно важливе збереження права громад на самоврядування і ми вдячні їм за послідовну підтримку реформи децентралізації. Вона ще триває і я сподіваюся, що ми разом зможемо її ефективно запровадити. Філософія німецького уряду в тому, що сильна громада стає самостійною, дбає про свої інтереси і впливає на прийняття рішень.

На сьогодні Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) фінансуються кілька проєктів, які зміцнюють сталість громад та муніципальних установ у сферах охорони здоров’я, соціальних питань та адміністративних послуг. Йдеться про закупівлі для лікарень та інших соціальних установ, базове обладнання для пункту розміщення ВПО та Пункту незламності в Одеській області.

Надзвичайний проект UNICEF та Німецького банку розвитку, який підтримується міністерством економічного розвитку – SPILNO Child Spots – це 140 центрів, спрямованих на надання психосоціальної підтримки сім’ям з дітьми, що постраждали від війни.

Ми раді співпрацювати з Німеччиною у відновленні та відбудові України. Перемога стане нашим спільним досягненням, досягненням партнерів, які мобілізували свої ресурси та прийшли на допомогу.

Фонд державного майна (ФДМ) оголосив конкурс із приватизації цілісного майнового комплексу ДП «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» в селищі Нові Біляри, який може бути використано як логістичний хаб.

Приватизаційний аукціон повинен відбутися 31 січня 2023 року на «Prozorro.Продажі». Стартова ціна активу — 9,97 млн грн.

Майно підприємства знаходиться у Нових Білярах на Одещині — поруч з Одеським припортовим заводом. Завдяки «зерновій угоді» останній зумів перепрофілювати свої виробничі потужності, і тепер завантажує продукцію на експорт. Також у сусідньому селі Білярі знаходиться порт «Південний». Новий власник може використати «Прогрес» площею 5,82 тис. кв.м для зберігання та перевалки вантажів, співпраці з іншими логістичними хабами”, — наголосили в ФДМ.

До складу об’єкта приватизації входять 13 споруд, серед яких: виробничий будинок, складські приміщення, хімлабораторія, цех первинної переробки лому та відходів, майстерні, насосна станція. Також приватизації підлягають шість транспортних засобів — легкові седани, автобус, бортовий малотонажний.

До об’єкту приватизації не входить земельна ділянка площею 1,79 га. Новий власник матиме право оренди та купівлі землі у відповідної територіальної громади.

Перші шість буксирів-штовхачів ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) обладнані системою відео спостереження. Про це повідомив в.о. генерального директора УДП Дмитро Москаленко.

За його словами, відеофіксація на суднах УДП є однією зі складових програми зі створення комплексної системи моніторингу, яка розпочалася минулого року. З часом відеофіксація охопить не лише флот, але й виробництво, ремонтну базу, а також забезпечення.

Нині системою відеоспостереження обладнані вже шість самохідних суден. Робота продовжується”, — написав Москаленко у Facebook.

Відеофіксація проводиться по бортах (по дві камери), з капітанського містка і корми. Додатково одна-дві камери розміщені в машинному відділенні. Судна обладнані системою супутникового зв’язку, тому спостереження проводиться у режимі онлайн. Якщо зв’язку тимчасово немає, інформація накопичується на записуючому пристрої і надалі передається на пункт управління.

На випадок аварійного відключення електроенергії система має автономне джерело живлення. Система має відповідний ступень захисту від зовнішнього втручання на випадок спроби її пошкодити та вивести з ладу.

Основна мета відеофіксації — контроль за виконанням рейсового завдання, захист інтересів компанії, судноводіїв та екіпажу у випадку позаштатних ситуацій, запобігання крадіжкам палива.

Як це відбувалося раніше? До нашого судна підходило інше, паливо зливалося. Наше судно займалося «лівими» перевезеннями, простіше кажучи, «халтурило». Командою вказувалися неіснуючі пошкодження, отримувалися матеріали на проведення ремонту, якими ремонтувалося інше судно. Тепер ми будемо одразу фіксувати такі випадки та по кожному з них проводити розслідування”, — наголосив Керівник УДП.

Крім того, за його словами, відеофіксація — це можливість у випадку інцидентів (аварій) за участі суден УДП надавати докази слідчим та судовим інстанціям.

Москаленко нагадав, що майже всі приватні суднохідні компанії Дунаю та Дніпра давно встановили на суднах відеоспостереження.

ПрАТ «УДП» здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю. Компанія експлуатує понад 20 самохідних суден вантажного річкового флоту та приблизно 200 несамохідних суден, що дозволяє оперувати приблизно 20 баржевими караванами. Основу вантажів у 2022 році складають зернові та металургійна сировина. Крім того, компанія почала розвивати напрям контейнерних перевезень і запустила регулярні контейнерні каравани.

Компанія у 2022 році збільшила перевезення вантажів порівняно з 2021 роком. Зокрема, у січні-жовтні річковим флотом перевезено майже 1,5 млн тонн вантажів.

За підсумками 2022 року ПрАТ «УДП» одержало понад 1 млрд грн прибутку після 38 млн грн збитку за попередній рік.

Фонд державного майна (ФДМ) планує до кінця зими 2023 року виставити на аукціон майновий комплекс ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (БДМТП). Про це повідомив начальник регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях Олександр Славський під час брифінгу у «Медіацентрі Україна – Одеса».

За його словами, після ДП «Усть-Дунайський МТП» це буде другий портовий актив, який спробують приватизувати.

Зараз це єдині порти, які передані для приватизації. Чи будуть продавати з аукціону інші об’єкти, залежить від результатів приватизації Усть-Дунайського та Білгород-Дністровського портів. Зараз за цим стежить Міністерство інфраструктури та центральний офіс Фонду державного майна”, — розповів Славський.

У квітні ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» розпочало роботу у форматі транспортно-логістичного центру до відкриття Чорного моря для судноплавства.

У травні 2021 року ДП «БДМТП» передано під управління ФДМ для підготовки до приватизації. Приватизаційний конкурс планувалося оголосити у першому кварталі 2022 року.

У вівторок, 17 січня, відбувся аукціон з продажу єдиного майнового комплексу ДП «Усть-Дунайський МТП». В ході торгів його вартість збільшилася в 3,3 разу порівняно зі стартовою — до 201 млн грн.