У Мінрозвитку заявили, що середньомісячний обсяг вантажоперевезень Дунаєм збільшився на 43% з початку року.
Про це повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій України.
«Станом на вересень 2025 року ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) демонструє стале покращення виробничих і фінансових результатів. Підприємство збільшує обсяги перевезень, зменшує збитки, стабілізує грошові потоки та впроваджує сучасні стандарти корпоративного управління», – йдеться у повідомленні.
Зокрема за даними відомства, УДП змогло значно підвищити ефективність роботи річкового вантажного флоту. Порівняно з першим кварталом, у третьому:
• середня кількість караванів зросла у 3,8 раза;
• середньомісячний обсяг перевезень річковим флотом збільшився на 43%;
• обсяги зворотного завантаження суден збільшилися удвічі.
Підприємство також веде перемовини з фрахтувальниками морського флоту щодо нових маршрутів і умов перевезень, що розширить географію діяльності у четвертому кварталі.
Завдяки заходам з оптимізації витрат і підвищення управлінської дисципліни:
• операційні збитки скоротилися у 1,5 раза, а чистий збиток зменшився у 1,8 раза;
• питома вага постійних витрат у собівартості знизилася на 8%, а адміністративні витрати скоротилися майже вдвічі;
• середньомісячні надходження грошових коштів зросли на 46%, а постійні операційні платежі скоротилися на 10%.
«Також за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Уряду Японії розпочато аналіз системи запобігання корупції на підприємстві — ще один крок до підвищення доброчесності та прозорості», – зазначили у відомстві.
Мінрозвитку зазначило, що продовжує роботу над залученням пільгового фінансування для модернізації флоту УДП, що стане наступним етапом оновлення компанії.
https://usm.media/udp-pokrashhilo-efektivnist-roboti-richkovogo-flotu-minrozvitku/

.
Під час робочої поїздки також пройшли наради щодо безпеки працівників і захисту критичної інфраструктури, повідомляє Мінрозвитку громад та територій України.
Зокрема заступник міністра Андрій Кашуба перевірив стан укриттів у портах дунайського регіону, а також пункти незламності, які готові до роботи у можливих надзвичайних ситуаціях.
У морських портах зараз діє 30 стаціонарних укриттів і 21 мобільна захисна споруда, до кінця року планується облаштувати ще 28 споруд.
«Окрему увагу під час поїздки приділили безпековому аспекту перевалки у портах різних видів вантажів, зокрема – небезпечних», — йдеться у повідомленні.
У відомстві розповіли, що вже напрацювали відповідні пропозиції та ініціативи щодо небезпечних вантажів, які передали до відповідальних органів для врахування під час ухвалення рішень.
У Мінрозвитку зазначили, що через морський коридор уже пройшло понад 150 мільйонів тонн вантажів, із них понад 90 мільйонів тонн зерна доставлено у 55 країн світу.
Нагадаємо, у ніч проти 22 жовтня російські безпілотники пошкодили термінали в порту Ізмаїла. Внаслідок нічної атаки пошкоджені термінали та об’єкти портової інфраструктури.
https://usm.media/u-portah-na-dunayi-perevirili-stan-ukrittiv-i-punktiv-nezlamnosti/

Найбільше постраждає експорт пшениці, також очікується падіння експорту цукру, ячменю, м’яса птиці, яєць, меду та яблучного соку.
Запровадження оновлених тарифних квот Європейським Союзом призведе до зменшення українського експорту до ЄС на $1,14 млрд на рік порівняно з 2024 роком. Про це пише «АПК-Інформ» із посиланням на ІЕД.
За оцінками аналітиків, найбільше постраждає експорт пшениці — втрати становитимуть близько $894 млн щороку, або 80% від загального скорочення.
Попри це, дослідники наголошують, що нові квоти все ж є кроком до лібералізації торгівлі у порівнянні з режимом, який діяв до 2022 року.
«Повністю скасовано чотири тарифні квоти, ще 26 — розширено. Найбільше — для меду, цукру, ячмінної крупи та висівок. Це відкриває потенціал для безмитного експорту на $630 млн на рік і може зекономити українським експортерам до $165 млн на митах», — зазначають автори дослідження.
В ІЕД підкреслюють, що втрачені обсяги торгівлі з ЄС можуть бути частково компенсовані завдяки переорієнтації постачань на інші ринки. За прогнозами, близько $891 млн експорту буде перенаправлено за межі Євросоюзу, тож загальні втрати України становитимуть близько $253 млн, або лише 0,6% від обсягу експорту у 2024 році.
Основними причинами зниження залишаються зростання логістичних витрат на постачання пшениці на подальші напрямки та нижчі ціни на альтернативних ринках для окремих категорій товарів.
Таким чином, попри часткову компенсацію завдяки новим ринкам, оновлені тарифні квоти ЄС стануть помітним викликом для українського аграрного експорту, насамперед зернового сегмента.
Нещодавно віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявляв, що нові квоти ЄС відповідають амбіціям українського експорту.
https://usm.media/novi-tarifni-kvoti-yes-skorotyat-ukrayinskij-eksport-na-11-mlrd-shhoroku-ied/

Зустріч відбулася в межах Baltic Ports Conference у Гданську, повідомили в АМПУ.
Олександр Семирга долучився до неї онлайн та обговорив із представниками BPO розвиток нових транспортних коридорів і логістичних рішень, які можуть посилити сполучення України з європейськими портами.
Семирга зауважив, що внаслідок війни Україна втратила частину логістичних маршрутів, тому АМПУ працює над формуванням нових напрямів вантажопотоків і пошуком ефективних шляхів співпраці з партнерами, щоб зберегти обсяги перевезень і розширити присутність українських портів у світових ланцюгах постачання.
Під час зустрічі сторони обговорили безпекову ситуацію та роботу українських портів під час війни, зокрема їхню ключову роль у забезпеченні стабільного експорту української продукції до 55 країн світу. Співпраця з Baltic Ports Organization (BPO), що об’єднує понад 50 портових адміністрацій і компаній Балтійського регіону, відкриває нові можливості для посилення взаємодії між портами Європи та розвитку сталої морської логістики.
Генеральний секретар BPO Богдан Ольдаковський відзначив високий рівень професійності українських портовиків і наголосив на важливості розвитку партнерства.
Раніше USM повідомляв, що АМПУ розпочинає стратегічну співпрацю з портами Балтійського моря.
https://usm.media/ampu-ta-baltic-ports-organization-obgovorili-rozvitok-novih-transportnih-koridoriv/

Сторони приділятимуть увагу стажуванню для фахівців морської галузі, а також залученню інвестицій у розвиток портової інфраструктури.
Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) та Організація портів Балтійського моря (Baltic Ports Organization, BPO) розпочинають стратегічну співпрацю, спрямовану на розвиток партнерських відносин, обмін досвідом і реалізацію спільних ініціатив у портовій галузі.
Відповідний документ підписали представник АМПУ Віталій Вайдич та генеральний секретар BPO Богдан Ольдаковський під час конференції Балтійських портів у Гданську, передає ЦТС.
Співпраця між АМПУ та BPO передбачає обмін найкращими практиками управління портами, розвиток партнерських проектів у сферах інвестицій, логістики, енергоефективності та “зелених” технологій, а також впровадження цифрових рішень для оптимізації портових процесів. Окрему увагу сторони приділятимуть спільним навчальним програмам і стажуванням для фахівців морської галузі, обміну досвідом у сфері публічно-приватного партнерства та залученню інвестицій у розвиток портової інфраструктури.
Партнерство з BPO є важливим кроком на шляху інтеграції українських портів у європейський логістичний простір. Воно відкриває нові можливості для участі України у спільних проектах із відновлення та модернізації портової інфраструктури, розвитку сталих маршрутів постачання, цифровізації та підвищення екологічних стандартів.
Організація портів Балтійського моря (Baltic Ports Organization, BPO) – міжнародна асоціація, що об’єднує понад 50 портів із країн Балтійського регіону. Її місія – сприяти сталому розвитку морської індустрії, зміцненню партнерства та впровадженню інноваційних рішень у портовому секторі.
https://cfts.org.ua/news/2025/10/09/ampu_rozpochinae_strategichnu_spivpratsyu_z_organizatsieyu_portiv_baltiyskogo_morya_84553