В міністерстві пропонують створити єдину структуру управління портами та перетворити державні стивідори на корпоративні підприємства.
Про це стало відомо з засідання Координаційної ради з питань розвитку конкурентного середовища у морських портах, на якому визначили нові підходи і механізми у роботі морських портів.
Так, заступник міністра Андрій Кашуба наголосив, що для сталого розвитку Дунайського кластеру «необхідно створити рівні умови для бізнесу та розвитку портів в регіоні, забезпечити гнучкість тарифів на перевезення, а також оптимізувати роботу підприємств державного сектору економіки».
На думку Кашуби, створення єдиної адміністрації ліквідує бюрократичні перепони та оптимізує витрати.
«Створення єдиної адміністрації Дунайського кластеру — це ключовий крок для підвищення ефективності управління та прозорості. Ми очікуємо, що це рішення дозволить зберегти можливості перевалки до 35 млн тонн вантажів на рік у разі блокади морських портів Великої Одеси, оптимізувати адміністративні витрати, покращити логістику та зберегти понад 2 000 робочих місць у регіоні», — зазначив заступник міністра.
У відомстві також додали, що впровадження Річкової інформаційної служби та її інтеграція в європейську систему EuRIS — це крок до повної цифровізації та безпеки судноплавства за стандартами ЄС.
Крім того, під час засідання узгодили подальші кроки щодо затвердження доопрацьованого проєкту Порядку та умов укладання договорів про компенсацію інвестицій бізнесу у стратегічні об’єкти портової інфраструктури, а також — підтримали ініціативу щодо втрати чинності Законом «Про СЕЗ Рені», який створює правові перепони для впорядкування земельних відносин у порту.
https://usm.media/dlya-ukrayinskih-portiv-na-dunayi-planuyut-stvoriti-yedinu-administracziyu-minrozvitku/

У ДП «МТП «Чорноморськ» запускають пілотний проєкт, який надаватиме доступ до послуг порту через електронні аукціони.
Про це стало відомо з засідання Координаційної ради з питань розвитку конкурентного середовища у морських портах, на якому визначили нові підходи і механізми у роботі морських портів.
Як зазначили у Мінрозвитку, ключовим маркером змін у портах стає пілотний проєкт у ДП «МТП «Чорноморськ» — відтепер доступ до послуг перевантаження, причалів та складів надаватиметься через механізм відкритих електронних аукціонів Prozorro.Продажі.
«Це означає, що «ручне» керування та суб’єктивні рішення стають неможливими, для усіх учасників ринку запроваджуються єдині правила конкуренції, а кожен етап надання послуг стає публічним та підзвітним», — кажуть в міністерстві.
Окремо також команда Укрзалізниці спільно з Мінрозвитком працює над створенням системи розподілу пропускної здатності. Представники УЗ повідомили про поточну ситуацію щодо наявних обмежень та представили бачення оптимальних залізничних маршрутів. Головна мета — запровадження прозорої системи розподілу для портів, що забезпечує сталу логістику.
https://usm.media/v-minrozvitku-proponuyut-nadati-dostup-do-prichaliv-portu-chornomorska-cherez-prozorro/

Депутати Ренійської міськради просять скасувати подвійні портові збори за прохід суден через акваторію Ізмаїльського порту до Рені.
Депутати звернулися до голови Одеської ОВА Олега Кіпера, а також до керівників Ізмаїльської військової адміністрації й районної ради, повідомляє «Рені-Одеса».
За їхніми словами, через зміни до постанов Кабміну від 11.11.2022 року щодо меж акваторій морських портів, Ренійська філія опинилася у програшній ситуації, адже тепер за кожен транзит судна через акваторію порту Ізмаїл до порту призначення Рені судновласник має двічі сплачувати корабельний збір.
Також під час вантажних операцій з небезпечними вантажами в Рені чергує аварійно-рятувальне судно «Сміливий», утримання якого вимагає додаткових витрат, що лягають на портові збори. Тим часом у Ізмаїлі подібне чергування не передбачено.
Крім того, у порту Рені відсутнє пряме залізничне сполучення. Колія проходить територією Молдови, що автоматично піднімає вартість доставки вантажів.
Так, різниця у вартості портових зборів між заходом судна в Рені та Ізмаїл сягає $10 тис. з кожного судна.
Депутати просять ДП «АМПУ» скасувати подвійні портові збори за прохід суден через акваторію Ізмаїльського порту до Рені, а також зобов’язати сусідній порт також утримувати аварійно-рятувальне судно.
https://usm.media/deputati-prosyat-ampu-skasuvati-podvijni-portovi-zbori-za-prohid-suden-cherez-izmayil-do-portu-reni/

25 листопада 2025 року відбулась важлива для всієї транспортної спільноти України подія —презентація дослідження «Порти Великої Одеси: історія, розвиток, перспективи», яке присвячене трьом ключовим морським гаваням України: Одеському, Чорноморському та Південному портам.
Ініціатором та керівником проєкту виступив голова наглядової ради ТОВ «ТІС» О. Д. Кутателадзе. Редакторами видання є О. Д. Кутателадзе (к.ю.н.) та К. О. Ільницький. До авторського колективу також увійшли провідні фахівці галузі та історики: А. І. Верлан (к.т.н.), В. А. Войниченко (к.е.н.), О. Б. Дьомін (д.і.н.), Д. М. Козаченко (д.т.н.), В. О. Кутателадзе (к.ю.н.).
У презентації книги взяли участь керівники провідних підприємств морегосподарського комплексу України, морського бізнесу, морських навчальних закладів.
Асоціацію портів України “Укрпорт” представили члени Ради Асоціації В.О. Зубков, Д.А. Барінов, Ю.Ю. Крук, О.Г. Голодницький, М.І. Голубятников, А.Ю. Єрохін, А.Ю. Єгоров, виконавчу дирекцію представив Генеральний директор Асоціації О.С. Леснік.
Перед учасниками виступили один із редакторів видання К.О. Ільницький та представники авторського колективу.
Під час обговорення учасники ставили запитання авторам книги, висловлювали власні думки та поділилися професійним досвідом. Це зробило дискусію живою, змістовною та максимально практичною для учасників презентації.
Учасники презентації наголошували, що книга не тільки узагальнює унікальний досвід розвитку портової системи Великої Одеси, показує її внесок у формування транспортної інфраструктури держави та демонструє роль портів у забезпеченні економічної стійкості України в умовах глобальних і воєнних викликів але і слугує важливим аналітичним інструментом для управлінців, інвесторів, науковців і практиків галузі, адже допомагає оцінити потенціал подальшого розвитку, зрозуміти ключові тенденції та окреслити шляхи модернізації портової системи відповідно до міжнародних стандартів.

Прес-служба Асоціації портів України «Укрпорт».

Ключовими темами переговорів стали безпека судноплавства в Чорному морі, посилення міжнародного тиску на РФ і розширення технічної допомоги Україні.
У рамках 34-ї сесії Асамблеї ІМО в Лондоні відбулася двостороння зустріч української делегації з Генсеком ІМО Арсеніо Домінгесом. Про це повідомили у пресслужбі Мінрозвитку.
Українська делегація поінформувала ІМО про наслідки систематичних атак росії на портову інфраструктуру: зруйновані зернові термінали, нафтобази, елеватори, судноремонтні заводи та гідротехнічні споруди.
Попри це, Україна забезпечує стабільну роботу Морського коридору в Чорному морі, який став ключовим маршрутом для експорту продовольства та критичних вантажів.
Окрему увагу приділили загрозам від нелегальних судноплавних операцій РФ. Українська сторона підтримала рішення Ради ІМО створити Кореспондентську групу для протидії незаконним морським практикам, фальсифікації прапорів і реєстрацій суден.
До групи вже долучилися українські експерти. Вони працюватимуть над розробкою міжнародних інструментів, що мають обмежити можливості Росії обходити санкції.
Україна також закликала до посилення координації між державами-членами ІМО — узгодження санкцій, посилення підзвітності судновласників і фінансових посередників, а також ширшого використання супутникового моніторингу, дронів і правових механізмів морського контролю.
Також сторони узгодили деталі технічної допомоги ІМО Україні, включно з фізичною присутністю експертів організації в країні. Програма, реалізована за підтримки Великої Британії, Франції та Європейської комісії, передбачає:
• оцінку потреб у відновленні морської інфраструктури;
• впровадження системи «Єдиного морського вікна» (Maritime Single Window);
• підготовку українських фахівців з реагування на розливи нафти;
• розробку Національного плану дій з охорони морського середовища.
https://usm.media/ukrayina-ta-imo-uzgodili-posilennya-spivpraczi-pro-shho-domovilis/