26 вересня 2025 року, в офісі Асоціації портів України «Укрпорт» пройшло розширене засідання Ради Асоціації.
На засіданні обговорювалися питання роботи Асоціації в нових умовах, зміни у складі Ради, підготовки та проведення Загальних (річних) зборів членів Асоціації портів України «Укрпорт» та обговорювалися кандидатури для обрання на посаду Президента і Віце-президентів Асоціації.
Рада Асоціації «Укрпорт» прийняла рішення всім підприємствам-членам Асоціації взяти участь у висуванні кандидатів на пост Президента та Віце-президентів Асоціації, провести голосування, та за результатами голосування кандидатури, які наберуть більшість голосів подати на розгляд учасників Загальних (річних) зборів членів Асоціації портів України «Укрпорт» для подальшого обрання Президента та Віце-президентів Асоціації.

Делегація Держгідрографії на чолі з виконуючим обов’язки начальника ДУ «Держгідрографія» Іваном ЖЕКОВИМ взяла участь у 18 засіданні Робочої групи з безпеки мореплавства в Чорному та Азовському морях (Black and Azov Seas Working Group – BASWG) Міжнародної гідрографічної організації.
Цьогорічна зустріч проходила у місті Стамбул за організаційної підтримки Управління навігації, гідрографії та океанографії ВМС Туреччини (Turkish Navy Office of Navigation, Hydrography and Oceanography – TN-ONHO).
Вісімнадцяте засідання BASWG для морської галузі України є важливою подією. Залучення фахівців установи до діяльності Робочої групи сприяє підвищенню міжнародного авторитету та іміджу України, а також поглибленню співпраці з гідрографічними службами держав Середземноморського і Чорноморського регіонів у питаннях обміну гідрографічною інформацією та проведення комплексних гідрографічних досліджень. Ключовим питанням в обговоренні була підготовка до глобального впровадження у 2026 році стандарту S-100, важливого кроку на шляху до підвищення безпеки мореплавства. S-100 – модульне, інтероперабельне рішення, здатне представляти навігаційно-гідрографічну інформацію в режимі, близькому до реального часу. Він має сучасну структуру шифрування даних, що зменшує ризик несанкціонованого або піратського використання даних ЕНК. Саме S-100 в майбутньому стане інструментом для передавання навігаційно-гідрографічної інформації відповідно до Конвенції SOLAS з 1 січня 2029 року.
Протягом двох днів фахівці установи долучались до обговорення та дискусій питань порядку денного.

У рамках теми «Представлення регіональних звітів» начальник маяково-лоцмейстерського управління ДУ «Держгідрографія» Юрій СМІРНОВ інформував учасників Робочої групи про існуючі виклики і загрози в Чорному морі, а саме: надав інформацію про негативний вплив військового вторгнення російської федерації в Україну та руйнування об’єктів гідрографічної, навігаційної інфраструктури, спричинені російською збройною агресією. Українська сторона довела до відома держав – членів BASWG про стан оповіщення мореплавців щодо змін навігаційної обстановки і режиму плавання в морському регіоні України.
Начальник ФДУ «Укрморкартографія» Олег МАРЧЕНКО представив оновлену інформацію до національного звіту України, озвучив позицію України щодо триваючої збройної агресії рф проти України та її наслідків, взяв активну участь у розгляді документів, що стосуються виробництва морських навігаційних карт і картографічної продукції відповідно до стандартів МГО. Відповів на питання представників держав – членів BASWG щодо покриття українських морських вод електронними та паперовими навігаційними картами, посібниками для судноплавства та окреслив майбутні перспективи розвитку виробництва картографічної продукції ДУ «Держгідрографія».
Виконуюча обов’язки заступника начальника управління – начальник відділу зв’язків та роботи з міжнародними організаціями управління міжнародних відносин та зв’язків з міжнародними організаціями ДУ «Держгідрографія» Вікторія ТУЗАК привернула увагу національних гідрографічних служб держав – членів МГО до залучення донорської допомоги для установи в рамках реалізації Програми МГО з нарощування потенціалу з метою відбудови та відновлення пошкоджених і зруйнованих рф об’єктів критичної морської інфраструктури та наголосила на необхідності забезпечення участі фахівців ДУ «Держгідрографія» у тренінгах МГО з впровадження стандартів серії S-100, конвертації даних та подальшої цифровізації гідрографічної діяльності.

https://hydro.gov.ua/?p=6383&fbclid=IwY2xjawNAYeFleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFyWmpucHJ0ZmU5cFZqdWZzAR5Fai-5dXvLBBpblQ-0Cx43szrRaqAaoXONpnY5oY_vlGp-OwdYFQKNkCnNw

На тому тижні в ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» відбулася щира та змістовна зустріч директора підприємства з ветеранами порту — людьми, які десятиліттями вкладали свою працю, досвід і серце в розвиток морської галузі.
Зустріч пройшла у теплій, дружній атмосфері. Обговорили широкий спектр питань — від історії порту та його традицій до сучасних викликів і перспектив розвитку. Ветерани поділилися цінними спогадами, а також висловили свої думки щодо покращення умов праці, збереження спадщини та підтримки молодих фахівців.
Директор підприємства подякував ветеранам за їхній внесок, запевнив у відкритості до діалогу та наголосив на важливості збереження зв’язку між поколіннями.
Такі зустрічі — це не просто обмін думками, а живий міст між минулим і майбутнім порту.
https://www.facebook.com/people/%D0%90%D1%81%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82/100025501505399

На Морському круглому столі 2025 у Лімасолі Голова ПРМТУ Олег Григорюк став фасилітатором сесії з ведення переговорів. Він поділився своїм досвідом та баченням, як перемовини можуть ставати більш ефективними.
Він наголосив на необхідності укладання двосторонніх угод, які дозволять залучати додаткові ресурси, захищати права українських моряків та вибудовувати партнерські відносини з профспілками інших країн.
У своїй промові Олег Григорюк підкреслив, що для країн-постачальників робочої сили переговори часто є складнішими. Саме тому важливо доносити до профспілок та роботодавців реальні потреби моряків — їхні проблеми, соціальні питання та очікування щодо умов праці і заробітку.
Він закликав бачити одне в одному не конкурентів, а партнерів, розвивати співпрацю та знаходити спільні рішення. Адже поділ ресурсів означає і поділ відповідальності за добробут членів екіпажу — як на борту, так і на березі, в тому числі і для їхніх сімей.
«Це стратегія, яка дозволяє нам не лише ефективніше вести переговори з роботодавцями, а й створювати довгострокові відносини, що приносять користь усім сторонам», — зазначив Голова ПРМТУ Олег Григорюк.

Белгород-Днестровский морской порт выходит на новый уровень развития, укрепляя связи с ключевыми международными партнерами. В фокусе – интеграция в Средний коридор, расширение транзитных маршрутов и создание современной инфраструктуры для обработки грузопотоков в направлении Европы. Порт, прошедший успешную приватизацию, делает ставку на гибкость частного управления, развитие паромного сообщения и формирование хаба мультимодальных перевозок.
О стратегических приоритетах, потенциале трехстороннего сотрудничества Украина–Грузия–Азербайджан и роли Белгород-Днестровского порта в глобальной логистике в эксклюзивном интервью Report рассказала генеральный директор предприятия Оксана Киктенко.
Представляем интервью читателям:
– Какие направления сотрудничества с Баку кажутся наиболее перспективными для Белгород-Днестровского порта – транзитные проекты, мультимодальные перевозки, совместные инвестиции в портовую и транспортную инфраструктуру или развитие логистических хабов?
– В Белгород-Днестровском порту мы планируем создать новую платформу, которая будет учитывать потребности стремительно растущего грузопотока. И, конечно, мы планируем провести переговоры с представителями Азербайджана и рассчитываем на возможность выстроить сотрудничество в этом направлении.
Мы рассматриваем и мультимодальные перевозки, поскольку стремимся перенять опыт Азербайджана в этой сфере. В Порту Алят уже создан современный паромный комплекс, и мы бы хотели обменяться опытом с ними. На самом деле все должно быть взаимосвязано: чтобы повысить скорость перевозок, логистика должна быть выстроена по единому пути, по инфраструктуре, элементы которой дополняют друг друга. В таком случае мы сможем не только ускорить доставку, но и увеличить объемы перевалки.
– Ведутся ли в настоящее время переговоры с Бакинским международным морским портом? Если да, то на каком этапе они находятся и какие перспективы вы видите в формировании трехстороннего взаимодействия Украина-Грузия-Азербайджан в рамках Среднего коридора?
– Уже есть положительный опыт взаимодействия. В Среднем коридоре уже сформированы совместные платформы и площадки при участии Грузии, Азербайджана и Туркменистана. Мы также рассматриваем возможность совместного инвестирования в строительство и управление терминалами в Белгород-Днестровском порту. Мы рассматриваем Азербайджан как важнейшее, ключевое звено в Среднем коридоре. Как уже отмечали спикеры (на конференции в Баку “Черноморско-Каспийский логистический форум 2025: коридоры, грузы, инфраструктура” – ред.), Средний коридор невозможен без Азербайджана, Грузии и Казахстана – это звенья одной цепи.

В Азербайджане мы видим большой потенциал и стратегическую роль в развитии этого направления. Проблемы на Каспии делают Азербайджан особенно важной площадкой. Мы планируем принимать грузы, идущие из Азербайджана в Грузию, и рассматриваем активное сотрудничество.
– Насколько, по вашему мнению, Азербайджан может стать ключевым звеном в развитии Среднего коридора совместно с Украиной и Грузией, учитывая роль страны как стратегического транзитного партнера между Каспием и Европой?
– Я отвечу коротко – Азербайджан уже является ключевым звеном. Весь грузопоток из Казахстана проходит через Азербайджан. Даже если далее груз идет в Турцию или Грузию, маршрут все равно проходит через Азербайджан. Возможно, Азербайджану стоит расширять сотрудничество с другими площадками и создавать собственные платформы дальше по Среднему коридору, чтобы эффективно управлять более протяженной цепочкой перевозок
– Какие стратегические цели преследует подписание меморандума с Batumi International Container Terminal (BICT)? Каковы ожидаемые преимущества нового паромного маршрута для Белгород-Днестровского порта и для Украины в целом – в части транзитных возможностей, диверсификации маршрутов и привлечения грузопотоков?
– Подписание таких меморандумов имеет для нас стратегическое значение. Мы также подписали аналогичный меморандум и с компанией APM Terminals Poti. Наша цель – создать в порту современный паромный комплекс, который сможет закрыть все проблемные вопросы перемещения грузов по Среднему коридору в европейском направлении. Мы хотим учитывать потребности всех участников процесса и построить комплекс, который обеспечит быструю обработку и отправку грузов в конечные точки маршрута.

Поскольку в Батуми и Поти уже построены такие паромные сообщения, мы ориентируемся на сотрудничество именно с ними. Подписанные меморандумы предполагают обмен информацией и совместную работу, чтобы наши комплексы функционировали в тандеме и не возникало несостыковок. Это позволит ускорить перевалку грузов и повысить эффективность работы.
Кроме того, у нас одинаковая ширина железнодорожной колеи (широкая колея 1520 мм – ред.), что является важным преимуществом. В Констанце (порт в Румынии), например, европейская колея (1435 мм), а в Варне (Болгария) аналогичная, но там уже установлен комплекс по замене колесных пар.
– Планируется ли расширение сотрудничества за рамки паромного сообщения – например, в области контейнерных перевозок, создания совместных логистических сервисов, привлечения инвестиций в портовую инфраструктуру или внедрения цифровых решений для упрощения транзита?
– Конечно. Белгород-Днестровский – это частный порт. Недавно он перешел из государственной в частную собственность в рамках первого пилотного проекта приватизации в Украине. Процесс подготовки занял пять лет, но завершился успешно. Сегодня у порта есть один собственник, владеющий 90% инфраструктуры.
Такая модель позволяет свободно сотрудничать с частными компаниями и минимизировать государственное влияние, что повышает эффективность бизнеса. На данный момент территория порта составляет 65 гектаров, однако мы рассматриваем возможность расширения. Технически возможно расширение территории до 250 гектаров.
Мы планируем развиваться по мере необходимости. Кроме того, мы хотим также создать не только паромный комплекс, но и крупный хаб Среднего коридора для обработки и отправки всех видов грузов дальше в другие страны Европы и в обратную сторону. В планах – строительство зернового, контейнерного и нефтяного терминалов, а также видим потенциал создания индустриального парка. В этой связи мы планируем сосредоточиться на развитии Среднего коридора, одновременно продолжая двигаться и в других направлениях.

– Индустриальный парк планируется на смежных территориях?
– Да, на смежных. У нас есть такие возможности, мы это видим, и мы планируем их реализовать.
– В условиях глобальных сдвигов в логистике (включая перебои в Суэцком канале и на Черном море), какие конкурентные преимущества Белгород-Днестровский порт может предложить международным грузоотправителям в рамках новых маршрутов через Средний коридор?
– Главное преимущество заключается в том, что порт частный, а значит мы быстрее реагируем на изменения и более гибки в переговорах. Еще одно преимущество, как я уже упоминала, заключается в том, что у нас одинаковая ширина колеи, а значит, товары, перемещаемые железнодорожным транспортом, смогут быстрее доставляться за счет организации паромного сообщения.
Мы также готовы создавать новые платформы, учитывая запросы как азербайджанских площадок, так и других участников Среднего коридора. Мы стремимся выстроить политику развития нашего предприятия в соответствии с нашим лозунгом: “Наши услуги – под ваши условия”
– Насколько вы видите потенциал для создания единого координационного механизма между портами Украины, Грузии и Азербайджана для согласования тарифов, упрощения таможенных процедур и ускорения транзита?
– Потенциал огромный, и необходимость в этом колоссальная. Я уверена, что бизнес уже готов к таким изменениям. Но для создания такой единой координационной платформы помимо бизнеса, должны быть вовлечены государственные органы: пограничные, таможенные и другие службы. Без их вовлечения мы не сможем реализовать это комплексно. Только совместная работа бизнеса и государства позволит устранить узкие места и ускорить транзит.
Возможно, нужна единая рабочая группа, объединяющая и государственные органы, и бизнес, а не работать разрозненно. Только бизнес может четко озвучить проблемы перемещения и сложности Среднего коридора, которые государственные органы должны услышать, принять и активно способствовать их решению.
– Какие шаги предпринимает Белгород-Днестровский порт для укрепления своей роли в международной логистике – модернизация инфраструктуры, цифровизация процессов, расширение флота или привлечение стратегических партнеров?
– Мы разработали концепцию развития и уже определили, какие терминалы необходимы в настоящее время. Также мы планируем создать платформу для европейской части Среднего коридора – это будет дополнительная инфраструктура, направленная на устранение узких мест, о которых говорят, как в азиатской, так и в европейской части маршрута.
В частности, сейчас ведется реконструкция железной дороги в Молдове, которая соединяет маршрут Белгород-Днестровский с Румынией. Этот участок протяженностью 320 километров позволит ускорить доставку грузов в Европу.
Кроме того, мы уже предпринимаем конкретные шаги: подписываем меморандумы, проводим переговоры и собираем информацию о необходимых условиях – какие виды грузов будут перевозиться, какие объекты нужно создать, какую технику закупить и какие терминалы построить, чтобы эффективно обслуживать каждый тип груза.

https://report.az/ru/infrastruktura/oksana-kiktenko-belgorod-dnestrovskij-port-stanet-evropejskoj-platformoj-dlya-srednego-koridora-intervyu?fbclid=IwRlRTSAM7SA9leHRuA2FlbQIxMQABHkYJMjlBmkXji74sj1hpvpEi4LZ9Y6PAjGNVQxMyKRrNyO2B0S9qdanVeWBH_aem_NEcJo1CKLVCPMiPOWm4QSQ