Україна та інші держави-члени Міжнародної морської організації (IMO) посилюють контроль за виконанням Конвенції про управління баластними водами.
Про це повідомили в IMO.
Причорноморські держави посилюють контроль за виконанням Міжнародної конвенції про контроль і управління баластними водами та осадами суден 2004 року (BWM 2004), яка має на меті запобігти поширенню шкідливих організмів через баластні води суден.
Регіональний семінар, що відбувся в Батумі, Грузія (21-23 жовтня), заклав основу для злагодженої системи дотримання вимог для захисту та відновлення морської екосистеми Чорного моря.
У заході взяли участь шістнадцять урядовців, які представляли різні морські та екологічні адміністрації та агентства з Грузії, Туреччини, Молдови та України.
Усі вони пройшли обов’язковий електронний курс навчання ІМО «Вступ до управління баластними водами та моніторингу дотримання вимог і забезпечення їх виконання», а також підготовчі опитування для адаптації навчання до регіональних потреб.
Обговорення охоплювали оцінку ризиків, планування на випадок надзвичайних ситуацій, обмін передовим досвідом та співпрацю між прибережними державами, з особливим акцентом на ролі держав прапора, портів та прибережних держав, як визначено в Конвенції про баластні води 2004 року.
Під час польового візиту до порту Батумі були продемонстровані процедури інспекції та відбору проб, підкреслюючи важливість національного законодавства для забезпечення ефективного впровадження та виконання.
Семінар був проведений в рамках Програми інтегрованого технічного співробітництва (ITCP) ІМО, організованої у співпраці з Агентством морського транспорту Грузії. Він став продовженням попередньої оцінки заходів ІМО в регіоні та прогресу, досягнутого прибережними державами в ратифікації та застосуванні BWM 2004.
Результати семінару будуть слугувати орієнтиром для майбутніх заходів з розвитку потенціалу та зміцнять прихильність держав Чорноморського регіону до сталого управління морськими екосистемами.

Україна разом з іншими державами посилює контроль за баластними водами суден у Чорному морі

Про це повідомив директор Ізмаїльського морського торговельного порту Віталій Нікула в інтерв’ю «Укрінформу».
Одним із можливих рішень є запровадження нічного проведення суден, що дозволить наростити обсяги експортних та імпортних перевезень через дунайські порти.
Нікула розповів, що дунайські порти зіткнулися із сезонним обмілінням річки, що суттєво обмежує можливості перевезення вантажів.
«Ми сьогодні в такій ситуації, що дунайські порти зіткнулися із сезонним падінням рівня води в Дунаї. Наразі він катастрофічно низький. Наприклад, ті баржі, які можуть взяти 2-2,5 тисячі тонн зерна, ми зараз завантажуємо максимум на 750-800 тонн», — зазначив Нікула.
Водночас ще однією проблемою залишається обмежена пропускна спроможність каналів, які з’єднують Дунай із Чорним морем.
Зокрема, Сулінський канал наразі є одним із ключових маршрутів заходу суден до українських дунайських портів. Він дозволяє проходити суднам з осадкою до 7 м, забезпечуючи перевезення як експортних, так і імпортних вантажів.
За словами Нікули, Україна та Румунія ведуть переговори щодо збільшення пропускної спроможності каналу. Одним із можливих рішень є запровадження нічного проведення суден, яке дозволило б збільшити обсяги перевалки вантажів.
«Ми сподіваємося, що найближчим часом запрацює нічна проводка. Це дозволить нам збільшити вантажообіг і опрацювати більше вантажів як на експорт, так і на імпорт», — зазначив директор порту.
Він додав, що відповідну роботу проводять профільні міністерства України та Румунії, а також Адміністрація морських портів України.
Окремо Нікула наголосив на необхідності інвестицій у модернізацію перевантажувального обладнання Ізмаїльського порту.
За його словами, підприємство підтримує наявну техніку в належному стані, однак оновлення перевантажувального парку дозволило б підвищити ефективність роботи порту.

Україна та Румунія працюють над запровадженням нічного судноплавства на Суліні

Країни підписали тристоронній Меморандум про взаєморозуміння, який має допомогти виявляти агропродукцію, незаконно вивезену з тимчасово окупованих територій.
Документ щодо Схеми верифікації зерна (Grain Verification Scheme, GVS) підписали 21 жовтня, повідомляє пресслужба Мінагрополітики.
GVS дозволяє визначати географічне походження агропродукції за допомогою ізотопного та хімічного аналізу. Зразки порівнюватимуть з еталонною базою продукції з підтвердженим походженням.
Перевірка охоплюватиме пшеницю, кукурудзу, ячмінь і насіння соняшнику. Отримані дані мають допомогти виявляти партії сумнівного походження та формувати доказову базу щодо можливого незаконного вивезення української агропродукції з окупованих територій.
Меморандум також передбачає доступ уповноважених органів трьох країн до системи GVS, обмін науковими даними, координацію профільних лабораторій та спільні дії у разі виявлення підозрілих партій. Зазначається, що механізм має ускладнити легалізацію викраденого українського зерна на світових ринках під виглядом продукції законного походження.

Україна, Британія та Латвія запустять спільну перевірку походження зерна

Україна також запропонувала Нідерландам долучитися до Фонду підтримки транспорту України.
Україна та Нідерланди обговорили розвиток співпраці між портами Одеси й Роттердама. Про це повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.
В умовах постійних російських атак на українську портову інфраструктуру така взаємодія важлива для збереження міжнародних логістичних маршрутів, наголосив міністр. Окремо Україна запропонувала нідерландській стороні долучитися до Фонду підтримки транспорту України.
Нагадаємо, раніше Одеська філія АМПУ підписала меморандум із портом Роттердам — найбільшим портом Європи. Одним із напрямів визначили саме відновлення портової інфраструктури Одеси та підтримку морського сектору України.
Фінансовий складник переговорів — продовження програми Ukraine Partnership Facility на 2027 рік із запланованим бюджетом 26,5 млн євро. Сторони домовилися опрацювати можливості залучення цих коштів до спільних українсько-нідерландських інфраструктурних проєктів.
Довідка. UPF — грантова програма МЗС Нідерландів, що працює через Нідерландську агенцію з питань підприємництва. Вона фінансує проєкти у сферах водопостачання, охорони здоров’я, сільського господарства, циркулярного будівництва та відновлюваної енергетики. Гранти становлять від €500 тис. до €5 млн, подається нідерландська компанія разом з українським партнером. Третій раунд закрили 30 квітня 2026 року.

Порти Одеси й Роттердама поглиблять співпрацю на тлі посилення атак РФ

Антимонопольний комітет України проводить перевірку дотримання законодавства про захист економічної конкуренції у сфері послуг для моряків.
Про це повідомила Адміністрація судноплавства.
У центрі уваги АМКУ — оформлення посвідчень особи моряка та проходження обов’язкової підготовки у навчально-тренажерних закладах.
Для оцінки ситуації Комітет збирає інформацію безпосередньо від моряків та проводить відповідне опитування.
В Адміністрації судноплавства закликали моряків долучитися та повідомити про власний досвід отримання таких послуг.
Пройти опитування можна за посиланням.

АМКУ перевіряє сферу послуг для українських моряків