Після пікових прибутків пандемійних років тарифи падають, а перевізники готуються до низькомаржинального циклу.
Аналітики Linerlytica фіксують завершення так званого суперциклу контейнерних перевезень. Ставки фрахту знижуються, а здатність перевізників утримати ціни стикнеться з випробуванням, пише Splash.
Сигнал розвороту дав японський перевізник Ocean Network Express (ONE), який у IV кварталі 2025 року показав операційний збиток $84 млн і чистий збиток $88 млн. Керівництво називає поточну кон’юктуру на ринку «складною».
У Linerlytica прогнозують, що незабаром Maersk та Hapag-Lloyd також повідомлять про негативні показники операційного прибутку своїх підрозділів лінійного судноплавства.
Додатковий тиск на галузь формує хвиля новобудов. За оцінкою Freightos, безпрецедентне введення потужностей тисне на ставки й виручку.
Аналітики Drewry пояснюють такий стан речей «структурним перезавантаженням». Ставки нормалізуються, подушку готівки вже вибрано, а частина компаній покладається на продаж активів, держпідтримку чи рефінансування. Компанії роблять ставки на жорсткіше фінансове та операційне управління.
AlixPartners радить програмно економити, керувати потужностями через повільний рух і простої суден. Навіть із сильними балансами без дисципліни галузь ризикує повторити руйнівні цикли «бум—спад».
Значна частина результатів 2026 року залежить від темпів повернення масового транзиту через Суецький канал. За підрахунками Xeneta, це фактично «вивільнить» 6–8% глобальної контейнерної пропозиції.
Моделювання Sea-Intelligence (за сценарію відкриття Червоного моря на початку 2026-го та 3–4 місяців перехідного перевантаження) припускає водночас зростання глобального попиту на 3% за підсумками року і просідання показника TEU-миль у III кварталі на 12% через скорочення середніх відстаней. Ті перевізники, хто швидше скоригує витрати й пропозицію місткості, матимуть кращі шанси зберегти маржу в умовах «нової нормальності».
Також раніше USM повідомляв, що світовий обсяг замовлень на контейнеровози перевищив 5 млн TEU, що загрожує надлишком флоту.
https://usm.media/kontejnernyj-rynok-opynywsia-na-merzsi-strukturnoho-perezavantarzsennia/

Компанія експортувала близько 10,5 тис. тонн сої до Туреччини, Румунії й ОАЕ. У БЕБ зазначили, що експортер подав звітність із заниженням податку і приховав частину доходів.
Про це повідомляє ТУ БЕБ в Одеській області.
Детективи БЕБ встановили, що підприємство з оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією відвантажувало її іншим компаніям та експортувало до Туреччини, Румунії й Об’єднаних Арабських Еміратів. Загалом реалізували близько 10,5 тис. тонн сої орієнтовною вартістю 104 млн грн.
«Надалі службові особи підприємства подали податкову звітність із заниженням податку на прибуток, приховавши частину доходів. Унаслідок цього держава недоотримала понад 18,7 млн грн, що є сумою в особливо великих розмірах», — йдеться у повідомленні.
Під час досудового розслідування підприємство добровільно відшкодувало завдані збитки та сплатило штрафні санкції. Загалом до бюджету вже надійшло 19,3 млн грн.
Зазначимо, досудове розслідування за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (умисне ухилення від сплати податків) завершено. Обвинувальний акт скерували до суду.
https://usm.media/beb-oshtrafuvalo-kompaniyu-yaka-eksportuvala-soyu-cherez-porti-odeshhini/

Внаслідок масштабного розливу рослинної олії, який стався через атаку РФ по портовій інфраструктурі в районі порту Південний.
Про це повідомив доктор біологічних наук і співробітник нацпарку «Тузлівські лимани» Іван Русєв.
За його словами, через холодні погодні умови частина олії швидко осіла на дно Чорного моря, забруднивши великі площі бентосу. Але під час штормів ці донні відкладення знову підіймаються у придонний шар води.
«За нашими оцінками в Одеській затоці загинуло понад 1000 птахів різних видів, переважно пірникоз. Оскільки олія по птахах б’є жорстоко — склеює пір’я, руйнує його природний захисний шар, тому птах не може злетіти з води. Він швидко промокає і зрештою переохолоджується. Намагаючись вичистити пір’я, птах активно ковтає олію, що призводить до її накопичення та інтоксикації, що руйнує печінку і пригнічує імунну систему птаха», — зазначив еколог.
Зокрема 27 січня під час обстеження ділянки пересипу у нацпарку виявили декілька плям з олією загальною площею до 5000 кв.м.
«Слід зазначити, що віддаленість викидів від місця аварії близько 150 км — і це свідчить про ширший масштаб і характер забруднення. Під час обстеження на березі моря виявлені загиблі птахи», — розповів Іван Русєв.
Нагадаємо, у Чорному морі біля узбережжя Одеси також фіксують масову загибель морських коників. Еколог Владислав Балінський зазначив, що причиною загибелі називають потрапляння рослинної олії в море після ударів по портовій інфраструктурі поблизу порту Південний.
Нагадаємо, 24 грудня 2025 року у порту Південний зафіксували витік олії внаслідок російських атак.
https://usm.media/ponad-1000-ptahiv-zaginulo-cherez-vitik-oliyi-pislya-ataki-rf-po-portu-pivdennij/

За 27 днів січня залізницею в експортному сполученні перевезено 2 млн 201 тис. тонн зернових вантажів.
Показник на 19% перевищує відповідний період грудня, повідомили під час онлайн-наради представників АТ «Укрзалізниця» з учасниками аграрного ринку 29 січня, пише RAIL.insider.
Упродовж 27 днів січня середньодобове навантаження на залізничній мережі становило 80,4 тис. тонн. Це на 9,4% більше грудня торік.
«Загальний обсяг перевезень зернових залізницею у січні становив 2 млн 442 тис. тонн. Показник на 19% перевищує грудневий. Водночас порівняно з аналогічним періодом торік він знизився на 15%», — повідомили під час наради.
Як раніше повідомляв USM, торік залізниця перевезла майже 29 млн тонн зернових. За 12 місяців 2025 року обсяг перевезення зернових вантажів залізничним транспортом становив 28,856 млн тонн, з яких понад 24 млн тонн прямувало на експорт.
https://usm.media/ukrzalizniczya-eksportuvala-ponad-2-mln-tonn-zernovih-u-sichni/

Захід для європейських та українських інвесторів організувала Європейська Комісія.
Про це розповіли в Мінрозвитку.
Під час заходу представники міністерства разом з радниками проєкту з ЄБРР та IFC представили ключові параметри проєкту ППП та пояснили процедуру проведення конкурсу, зокрема — етапи відбору, механізм конкурентного діалогу та підхід до оцінки пропозицій.
«Концесія не є приватизацією, а передбачає передачу терміналів в управління приватному партнеру на строк до 40 років за результатами відкритого конкурсу. Держава при цьому зберігає право власності на стратегічні активи та контролює виконання інвестором своїх зобовʼязань», — підкреслила перша заступниця міністра Альона Шкрум.
Заступник міністра Андрій Кашуба у своєму виступі підкреслив стійкість портового сектору та готовність України до залучення інвестицій навіть в умовах війни.
У 2025 році українські порти обробили 86,2 млн тонн вантажів, а контейнерний трафік зріс на 66% — до 215 748 TEU. Українські морські порти довели свою операційну спроможність і стратегічну роль у глобальних ланцюгах постачання навіть під час повномасштабної війни. Це сильний сигнал для інвесторів про стійкість сектору та реальний потенціал зростання.
«Термінали морського порту Чорноморськ є одними з найперспективніших контейнерних об’єктів в Україні та мають важливе значення для розвитку логістичних ланцюгів як України, так і Європейського Союзу. Реалізація проєкту покликана посилити інтеграцію України у глобальні логістичні ринки та створити додаткові можливості для розвитку торгівлі», — наголосив Андрій Кашуба.
Захід завершили прямим діалогом з інвесторами щодо умов концесії, процедур відбору та очікувань ринку.
Раніше USM повідомляв, що концесія порту Чорноморськ уже зацікавила понад 40 міжнародних компаній.
https://usm.media/u-bryusseli-prezentuvali-proyekt-publichno-privatnogo-partnerstva-u-portu-chornomorsk/