Через війну, логістичні обмеження, а також зупинку підприємств експорт товарів та послуг з України торік скоротився на 3%.
Про це під час виступу на ExportCreditForum повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, повідомляє Укрінформ.
«Минулий рік був складним. Попри загальне зростання економіки більше ніж на 2%, наш експорт скоротився на 3% — до $40,5 млрд. Це, на жаль, дуже далеко від показників 2021 року. Насамперед на ці показники вплинули логістичні обмеження, обмеження, спричинені війною, у тому числі зупинка підприємств, які стали тепер ближчі до лінії фронту», — сказав міністр.
Він наголосив, що наразі перед українськими виробниками стоїть завдання — активніше просувати продукцію на зовнішніх ринках. Тож фінансові установи мають пропонувати інструменти фінансування і страхування експорту. А держава має надати експортерам необхідне сприяння і відкривати доступ до ринків.
Соболєв додав, що головним пріоритетом має стати нарощування експорту та товарів переробки і продукції з високою доданою вартістю.
«Всі пам’ятають кадри висипаного зерна на польському кордоні або кадри зруйнованої росіянами портової інфраструктури. Це сигнал також про те, що ми маємо навчитися експортувати більшу вартість у меншому обсязі, тому що обмеження існують і будуть існувати. Нам потрібно експортувати не ліс-кругляк, а меблі, не металобрухт, а металовироби і продукцію машинобудування, не сою, ріпак, а олію, шрот і інші товари переробки», — підкреслив він.
Для розвитку експортних спроможностей України уряд розширив повноваження Експортно-кредитного агентства (ЕКА), завдяки чому в 2025 році вдалося підтримати експорт на $40,4 млрд (приблизно на 40% більше, ніж у 2024 році). Але, як зазначив міністр, цього недостатньо. За його словами, наразі триває робота над розвитком та підтримкою з боку держави інструментів, доступних через ЕКА.
https://usm.media/eksport-z-ukrayini-skorotivsya-na-3-cherez-vijnu-obmezhennya-logistiki-ta-zupinku-pidpriyemstv/

Основну частку переробки забезпечив соняшник — близько 85% від загального обсягу.
Про це йдеться в операційному звіті компанії, пише Elevatorist.
У другому кварталі 2026 фінансового року (жовтень-грудень 2025 року) Kernel переробив 995 тис. тонн олійних культур. Це на 78% більше порівняно з попереднім кварталом, а у річному вимірі зростання становить 2%.
Основну частку переробки забезпечив соняшник — близько 85% від загального обсягу. Решта сировини припала на сою, яку компанія використала для часткової компенсації дефіциту соняшнику на внутрішньому ринку.
«Продажі рослинної олії у другому кварталі ФР становили 411 тис. тонн, що відповідає рівню минулого року та на 30% перевищує показник попереднього кварталу. З цього обсягу 17 тис. тонн припало на бутельовану соняшникову олію», — йдеться у звіті.
Загалом за перше півріччя 2026 фінансового року (липень-грудень 2025 року) Kernel переробив 1,6 млн тонн олійних культур, що у річному вимірі на 6% менше.
У компанії пояснили скорочення зменшенням обсягів переробки в межах толінгових контрактів порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Раніше USM повідомляв, що Kernel втратив 500 тонн олії через російські обстріли.
https://usm.media/majzhe-1-mln-tonn-olijnih-pererobili-u-kernel-u-drugomu-kvartali-finansovogo-roku/

Процес попереднього оформлення вантажів відзавтра запрацює в Чорноморському рибному порту.
Як зазначає АМЕУ, з 25 січня пропуск вантажів у Чорноморський рибний порт відбуватиметься за процедурою попереднього оформлення.
Таким чином частина митних рішень може ухвалюватися до фактичного заїзду автотранспорту в порт, якщо система управління ризиками не визначила контроль, що потребує фізичних/візуальних дій.
Прискорені митні процедури зменшують час перебування транспорту й персоналу у зоні ризику. Також це означає менше контактів і переміщень під час повітряних тривог, що важливо для безпеки співробітників портів і терміналів, експедиторів, водіїв та всіх, хто забезпечує рух вантажів.
Нагадаємо, уряд затвердив зміни до постанов Кабінету Міністрів України, які прискорюють митні процедури в портах під час воєнного стану, 5 січня.
https://usm.media/sproshhennya-mitnih-proczedur-u-portah-ukrayini-rozpochnetsya-z-25-sichnya/

З 15 лютого Росія запровадила експортну квоту на пшеницю, що, може тимчасово переключити оперативні закупівлі на українське зерно.
В разі затримок із видачею російських експортних ліцензій пшениця з РФ стане менш доступною на спотові поставки, тож трейдери можуть змістити покупки до України. Про це пише ASAP Agri.
Найімовірнішим драйвером додаткового попиту виглядає Єгипет. У липні–грудні 2025/26 Україна вже відвантажила туди 2,0 млн тонн (проти 0,8 млн тонн роком раніше) та ще 141 тис. тонн у січні.
Аналітики наголошують, що будь-яке подальше посилення попиту з боку Єгипту особливо важливе на тлі втрати Україною доступу до ринку ЄС після відновлення імпортних квот. Водночас тиск на українську продовольчу пшеницю зберігається через високу глобальну пропозицію та жорстку цінову конкуренцію.
https://usm.media/popyt-na-ukrajinsjku-pszenyciu-morzse-zrosty-na-tli-problem-z-eksportnymy-licenzijamy-w-rf/

Російські атаки по портовій інфраструктурі Великої Одеси та Дунаю суттєво погіршили експортні можливості України.
Також атаки на порти вже мають відчутні наслідки для аграрного сектору, заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Він уточнив, що через посилення атак у грудні-січні показники експорту агропродукції різко погіршилися.
«Фактично ми відстаємо від минулорічних обсягів на 47%. Наразі експортовано близько 16 млн тонн, тоді як торік за цей період було на 6 млн тонн більше», — зазначив він.
Виробничі показники агросектору залишаються потужними, але аграрії втрачають доходність.
«У 2025 маркетинговому році в Україні зібрано понад 58 млн тонн зернових та близько 17,7 млн тонн олійних культур. Це хороший результат, але без стабільного експорту ці обсяги перетворюються на додаткові витрати для аграріїв на зберігання. Україна не вийшла на заплановані показники експорту, що означає втрату валютної виручки та доходів господарств», — зауважив Марчук.
Він додав, що такі умови негативно впливають на своєчасне фінансування товаровиробників під підготовку до нової посівної кампанії.
«Через ускладнення логістики, додаткові витрати на страхування та падіння доходів багато господарств відчувають дефіцит обігових коштів. Зменшується кінцева ціна, яку отримує виробник, і це напряму впливає на його готовність до весняної кампанії. Собівартість посівної 2026 року може зрости приблизно на 15% порівняно з попереднім роком», — підкреслив заступник голови ВАР.
https://usm.media/ataki-na-porti-velikoyi-odesi-ta-dunayu-pogirshili-eksportni-mozhlivosti-ukrayini-var/