Україна через посилення російських атак на експортну інфраструктуру та судноплавство в Чорному морі втрачає близько €60 млн експортної виручки щодня.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час пленарних дебатів у Європарламенті 20 жовтня.
За її словами, Росія активізувала удари по українських експортних маршрутах із середини липня.
Каллас наголосила, що Україна залишається одним із ключових світових експортерів агропродукції. За наведеними нею даними, на Україну припадає близько 15% світового експорту кукурудзи, 10% пшениці, 15-20% ячменю та близько половини експорту соняшникової олії.
При цьому близько 90% цих вантажів перевозять Чорноморським коридором, який Каллас назвала головним маршрутом українського зернового експорту на міжнародні ринки.
За її словами, російські атаки спрямовані на аграрну та експортну інфраструктуру України, чорноморські й дунайські порти, прикордонні переходи, судна, судноплавні маршрути та зерносховища.
Каллас також заявила про шість атак із застосуванням, імовірно, російських дронів у Чорному морі протягом десяти днів. За її словами, це свідчить про небезпечну ескалацію загроз для торговельного судноплавства.
В ЄС водночас намагаються нарощувати альтернативні маршрути для українського експорту. За даними Каллас, із липня обсяги експорту зерна «Шляхами солідарності» ЄС зросли майже на 2 млн тонн.
Однак вона зазначила, що Росія також атакує прикордонні переходи з Молдовою, Румунією та Польщею, створюючи ризики й для сухопутних альтернатив чорноморському експорту.
Євросоюз, за словами Каллас, працює над посиленням безпеки в Чорному морі та на Дунаї, зокрема — через обмін даними морського спостереження та створення Румунією і Болгарією Чорноморського центру морської безпеки.
Також ЄС разом із Туреччиною, Індією та іншими міжнародними партнерами обговорює домовленість про свободу судноплавства в Чорному морі. Україна підтримала таку ініціативу, тоді як Росія її відхилила, заявила Каллас.

Україна втрачає €60 млн експортної виручки щодня через атаки РФ, — Каллас

Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.
За його словами, у вересні показник експорту становив близько 46%, у жовтні очікується приблизно такий самий рівень, тобто близько 2,4 млн тонн аграрної продукції.
«Водночас з урахуванням нинішнього врожаю та перехідних залишків Україні необхідно експортувати щонайменше 6 млн тонн щомісяця. Через обмежені можливості експорту внутрішні ціни на продукцію залишаються дуже низькими. Аграрії вже зазнають значних фінансових збитків», — підкреслив Денис Марчук.
У ВАР наголосили, що наслідки експортної кризи виходять далеко за межі окремих господарств. Під загрозою опиняються доходи власників паїв, для багатьох із яких орендна плата є важливим джерелом існування, а також податкові надходження до бюджетів.
«Криза експорту стосується не лише товаровиробників, а й їхніх працівників та власників землі, які здають її в оренду. Якщо аграрій не отримає коштів за продукцію, він не зможе виплачувати орендну плату за паї. В Україні близько 7 млн власників землі, значна частина яких передає її в оренду. Для багатьох жителів сільської місцевості орендна плата за землю є одним з основних джерел доходу. Відсутність цих виплат означатиме також втрати податкових надходжень до бюджету, зокрема ПДФО та військового збору. Тому наслідки неможливості повноцінно експортувати продукцію Чорним морем значно масштабніші, ніж фінансові проблеми агропідприємств», — підкреслив заступник голови ВАР.
Додатковим викликом стає фінансування наступної посівної кампанії. За словами Дениса Марчука, сівбу озимих виконано лише приблизно на 70% від запланованого, хоча за погодними умовами роботи вже мали б завершуватися.
Водночас для проведення весняної посівної кампанії 2027 року аграріям знадобиться понад 300 млрд грн. За відсутності достатніх експортних надходжень і з наближенням термінів погашення кредитів частина господарств може опинитися на межі дефолту. Це, своєю чергою, створює ризик припинення діяльності тисяч аграрних підприємств.

Блокування портів ставить під загрозу виплату орендної плати за земельні паї, — ВАР

Частина суден уже відмовилася від заходу, інші затримуються в південній частині Чорного моря.
Деякі судна вже відмовляються заходити до болгарських портів через погіршення безпекової ситуації в Чорному морі. Про це заявив голова Національної асоціації зерновиробників Болгарії Ілія Проданов в ефірі Болгарського національного телебачення.
За його словами, ще кілька днів тому проблем з експортом болгарського зерна не було, однак ситуація різко змінилася. Зараз це створює ризики для експорту близько 5 млн тонн пшениці.
«Уже є судна, які відмовилися заходити до болгарських портів. Інші просто затримують прибуття й залишаються в південній частині Чорного моря. Це стає дедалі серйознішою проблемою, і Чорне море справді стає небезпечним для експорту пшениці», — зазначив Проданов.
Так, за його оцінкою, світове виробництво пшениці становить близько 800 млн тонн, однак у міжнародну торгівлю потрапляє лише близько 200 млн тонн — і в окремі роки на Чорноморський регіон припадає майже половина світового експорту.
Вартість перевезень тим часом різко зросла. Від початку повномасштабної війни в Україні через подорожчання страхових премій витрати на морське транспортування зерна з регіону збільшилися в п’ять-шість разів.
Альтернативних маршрутів Болгарія практично не має. «Єдиний варіант — залізничний транспорт. Але наше залізничне сполучення з Грецією перебуває в жалюгідному стані. Наразі Болгарія не має необхідної інфраструктури, щоб експортувати такі обсяги зерна залізницею», — пояснив Проданов.
Наслідком може стати накопичення запасів. Внутрішнє споживання Болгарії становить близько 1,2–1,3 млн тонн на рік, тож без експорту значна частина врожаю залишиться в країні.
«Болгарія зустріне новий урожай із величезними перехідними залишками. Це матиме згубний вплив як на ціни, так і на можливості зберігання пшениці. У нас недостатньо складів, щоб розмістити продукцію двох урожаїв», — наголосив він.
Водночас перебої з експортом можуть знизити внутрішні ціни на пшеницю в Чорноморському регіоні навіть за її подорожчання на світовому ринку.

Судна відмовляються заходити в болгарські порти — під загрозою 5 млн тонн пшениці

Ухвалене рішення є компромісним в умовах проблем із логістикою, адже саме через шрот макуху раніше виник конфлікт між галузями.
Мінагрополітики готує рішення, яке дозволить експортувати олію в пріоритетному порядку через проблеми з логістикою. Про це журналістам повідомив міністр агрополітики Тарас Висоцький, пише Forbes Ukraine.
Перевагу планують надавати саме олії як продукції з доданою вартістю. Шрот і макуха до пріоритетного переліку не потраплять.
За словами міністра, обговорення з галузевими асоціаціями вже завершили, і всі вони підтримали пропозицію щодо олії. Тепер документ має пройти погодження в інших міністерствах, після чого його розгляне Кабмін. Строків Висоцький не назвав.
Саме виключення шроту й макухи стало ключем до компромісу. Наприкінці вересня Всеукраїнська аграрна рада різко виступала проти пріоритету для олійних та продуктів їх переробки, називаючи такий підхід неприпустимим. Заступник голови ВАР Денис Марчук тоді аргументував, що олійні й без преференцій мають перевагу в експорті завдяки вищій вартості продукції, яка легше покриває логістичні витрати, тоді як для зернових транспортні витрати становлять більшу частку кінцевої ціни.
Щодо самої олії позиція ВАР інша. Заступник голови ради Михайло Соколов пояснив, що фермери продають вирощений соняшник українським переробним заводам, тому зацікавлені у швидкому експорті готової продукції.
«Відповідно, їм вигідно, щоб соняшникова олія якнайшвидше йшла на експорт. Вивозити насіння соняшнику як сировину вкрай невигідно: для його перевезення потрібно вдвічі більші ємності, ніж для продукції переробки. Тому ВАР жодним чином не може бути проти експорту олії», — зазначив Соколов.
За 13 днів жовтня Україна експортувала близько 50% від потреби, тоді як по олії цей показник сягає 68%. Для порівняння: тонна олії в чотири-п’ять разів дорожча за тонну зерна, тому активніше йде на експорт навіть без формальних преференцій.
Висоцький нагадав, що для харчових продуктів пріоритет під час автомобільних перевезень уже передбачений у системі «єЧерга». Однак для зернових та олійних культур подібного механізму досі не запроваджували.

Уряд готує пріоритет для експорту олії, шрот і макуха до переліку не ввійдуть

Зокрема країни посилили діалог щодо безпеки агроекспорту, а також порушили питання глобальної продовольчої безпеки.
Про це йшлося під час зустрічі міністра аграрної політики України Tараса Висоцького із послом Туреччини в Україні Фатмою Джерен Язган.
У Мінагро наголосили, що внаслідок обмеження роботи чорноморських портів під ризиком опинився експорт близько 32 млн тонн української агропродукції орієнтовною вартістю 10 млрд доларів. Сьогодні Україна використовує альтернативні маршрути — Дунай, залізницю та автомобільний транспорт, однак вони не можуть повністю замінити морські перевезення.
«Аграрії повинні розуміти, що вони зможуть реалізувати вирощену продукцію. Це питання стійкості українського агросектору, сільських територій і водночас глобальної продовольчої безпеки», — підкреслив Тарас Висоцький.
Туреччина заявила, що готова сприяти пошуку практичних рішень і порушувати питання українського аграрного експорту у діалозі з міжнародними партнерами.
Своєю чергою Україна зацікавлена у формуванні прогнозованого механізму експорту, який дасть аграріям змогу планувати виробництво, готуватися до посівної та забезпечувати стабільність аграрного сектору.
Зазначимо, також сторони обговорили співпрацю у сфері зрошення, залучення турецького досвіду та бізнесу до відповідних проєктів в Україні.

Україна і Туреччина обговорили безпеку агроекспорту через Чорне море