Експерти зазначають, що посилення ППО в українських портах має стратегічне значення у 2026 році для роботи агросектору.
Про це розповів заступник голови ВАР Денис Марчук в етері «Єдині новини».
За його словами, поточний сезон демонструє доволі позитивні результати у виробництві зернових та олійних культур, що створює потенціал для формування нових експортних партій.
Водночас ключовий виклик сьогодні — це можливість експорту через постійні обстріли портів Великої Одеси та інфраструктури на Дунаї. Атаки на портову інфраструктуру є загрозою не лише для української економіки, а й для глобального ринку.
«Українська аграрна продукція відіграє важливу роль у стримуванні світових цін на продовольство, і будь-які перебої з експортом швидко відчуває світ. Ми вже бачили у 2022 році, що через неможливість українського експорту ціни на продукти харчування у світі зросли більш ніж на 15%. Саме тому зусилля уряду України щодо залучення міжнародних партнерів до посилення систем протиповітряної оборони для захисту портів мають стратегічне значення для роботи аграрного сектору у 2026 році», — зазначив заступник голови ВАР Денис Марчук.
Своєю чергою Reuters з посиланням на ВАР пише, що цього місяця деякі експортери пшениці вже не виконали контракти на поставку вантажів у грудні.
Станом на 22 грудня експортували лише 375 тис. тонн пшениці з 1 млн тонн, передбачених контрактом на поставку протягом усього місяця. Щодо кукурудзи — з передбачених контрактом 2 млн тонн відвантажили 1,5 млн тонн. Стосовно соняшникової олії – з 410 тис. тонн, передбачених контрактом, відправили 275 тис. тонн.
https://usm.media/ataki-rf-na-porti-ukrayini-stvoryuyut-zagrozu-dlya-eksportu-ta-globalnogo-rinku-var/

За 11 місяців 2025 року порти Великої Одеси обробили майже 68 мільйонів тонн вантажів, а порти Дунаю — понад 8 мільйонів тонн.
Упродовж 2025 року обсяг експорту зрівнявся із сукупним показником за 2023–2024 роки, повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій України.
Попри системні обстріли критичної інфраструктури, шість морських портів — Південний, Одеса, Чорноморськ, Усть-Дунайськ, Ізмаїл і Рені — забезпечували експорт та імпорт країни.
«Основою водної логістики у воєнний час став український морський коридор, створений після виходу РФ з Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року», – нагадали у міністерстві.
З цього моменту коридором перевезли понад 160 мільйонів тонн вантажів на борту більше ніж 6 тисяч суден, з них понад 96 мільйонів тонн — продукція українських аграріїв.
Зокрема за 11 місяців 2025 року порти Великої Одеси обробили майже 68 мільйонів тонн вантажів, а порти Дунаю — понад 8 мільйонів тонн.
https://usm.media/morskij-eksport-u-2025-roczi-perevishhiv-pokaznik-eksportu-za-2024-rik/

РФ під виглядом «економічної співпраці» формує довгострокову присутність у зоні Суецького каналу, посилюючи можливості обходу санкцій.
Росія домагається підтримки своїх ініціатив в економічній зоні Суецького каналу та водночас просуває будівництво АЕС El Dabaa під егідою «Росатома». Про це повідомляє ЦПД.
Ідея створення «російської індустріальної зони» зі стороною Єгипту у вигляді землі та пільгових умов виходить за рамки торгівлі — це плацдарм у безпосередній близькості до каналу, одного з ключових світових маршрутів.
За даними ЦПД, подібні зони Москва традиційно використовує для закріплення політичного впливу, обходу санкцій та вибудови залежності від російських ланцюгів постачання. Паралельно атомний проєкт створює технологічну й фінансову прив’язку на десятиліття, змінюючи енергобаланс у Середземномор’ї та Північній Африці й витісняючи альтернативні стандарти.
У відомстві наголошують, що посилення присутності РФ у районах навколо Суецького каналу — це системна стратегія, спрямована на утвердження у критично важливих вузлах глобальної торгівлі. Це означає потенційне зростання політико-правових ризиків, а також уразливість ланцюгів поставок, що перетинають Суецький коридор.
Також, як раніше писав USM, у ВМС Великої Британії побоюються, що Росія може витіснити британців з Атлантики вперше з часів Другої світової.
https://usm.media/moskva-naroszczuje-wplyw-w-zoni-suecjkoho-kanalu-pid-vyhliadom-investycij/

Відповідне рішення ухвалили в межах постанови «Про порушення Белградської конвенції, викликане воєнними діями Російської Федерації», пише Мінрозвитку.
За документ проголосували Україна, Австрія, Німеччина, Хорватія, Молдова, Румунія та Словаччина.
Реєстр передбачає системний збір і фіксацію даних про шкоду, яка перешкоджає вільному та безпечному судноплавству на Дунаї, зокрема руйнування портової інфраструктури, пошкодження суден і вантажів унаслідок атак РФ на українські дунайські порти.
Як зазначив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, ухвалення постанови зміцнює міжнародну підтримку України та створює підґрунтя для документування збитків і подальшого притягнення держави-агресора до відповідальності.
Постанова узгоджується з підходами Ради Європи щодо Реєстру збитків і передбачає фіксацію шкоди за єдиними міжнародними стандартами. Дунайська Комісія також офіційно засудила воєнні дії РФ як такі, що порушують базові принципи Белградської конвенції.
Відповідно до рішення, Секретаріат Дунайської Комісії до завершення війни:
• вестиме Реєстр збитків;
• публікуватиме та оновлюватиме узагальнену інформацію на офіційному сайті;
• передаватиме дані до Ради Європи та Європейського Союзу;
• інформуватиме Комісію про воєнні дії РФ, що впливають на судноплавство.
Зазначається, що Росія була відсторонена від участі в Дунайській комісії після початку повномасштабної агресії, а згодом де-факто виключена з її роботи. У 2021–2024 роках Україна обіймала посаду голови Дунайської комісії. Поточне рішення стало черговим кроком до міжнародної ізоляції РФ у межах цієї організації.
https://usm.media/dunajska-komisiya-fiksuvatime-zbitki-sudnoplavstvu-na-dunayi-vid-obstriliv-rf/

Після атаки на судно Viva з українською соняшниковою олією окремі судновласники стали обережніше ставитися до заходу в порти України.
Про це розповів партнер Sunstone Brokers Сергій Репецький в коментарі Latifundist.com.
За його словами, ціни на соняшник в Україні почали знижуватися. Після атак на танкери та стрибка фрахтових ставок, переробники намагаються перекласти додаткові витрати на закупівельні ціни.
«Ціни на олію всередині країни знижуються. Фермеру дають на 500 грн менше, ніж тиждень тому — і це тільки початок. Якщо фермер погодиться, далі будуть опускати ще, тому що ці 500 грн не компенсують повністю росту фрахтових ставок і падіння цін на світових ринках», — зазначив Сергій Репецький.
Зокрема він розповів, заводи намагаються законтрактувати обсяги щонайменше до Різдва, після чого очікується пауза. Водночас на світових ринках ціна на січневу українську олію теж просіла: п’ятничні торги в Індії показали мінус $17 до рівнів початку тижня.
Також окремі судновласники стали обережніше ставитися до заходу в українські порти після атаки на судно Viva. У кількох випадках фрахт зростав на 20–50%.
https://usm.media/pislya-ataki-na-tanker-z-ukrayinskoyu-oliyeyu-v-ukrayini-znizilis-czini-na-sonyashnik/