Фінансові показники українського агровиробництва демонструють суттєве номінальне зростання за підсумками 2025 року.
Про це повідомляє центр досліджень продовольства та землекористування при Київській Школі Економіки KSE Agrocenter.
Так, фінансовий результат до оподаткування вибірки з понад 35 тисяч агрокомпаній досяг 223 млрд грн, збільшившись на 38,5 млрд грн (+21% до показника 2024 року).
Водночас аналіз показників макроекономічної статистики вказує на глибокий структурний розрив між номінальними фінансовими результатами підприємств та динамікою реальної доданої вартості, що генерується в секторі.
Показовою є динаміка прибутків серед лідерів галузі — десять найбільших компаній, що входять до груп МХП, Kernel та Goodvalley, наростили прибуток до оподаткування на 40%, досягнувши 16 млрд грн.
Така розбіжність у темпах зростання може свідчити про вищу адаптивність компаній з орбіт великих холдингів до логістичних обмежень та їхню здатність ефективніше управляти операційними витратами завдяки ефекту масштабу.
Паралельно фіксується історичний максимум сплати прямих податків (мінімальне податкове зобовʼязання, податок на прибуток, єдиний та земельний податки). Агровиробники перерахували до бюджетів 13,3 млрд грн — це на 34,6% перевищує показник 2024 року. Таким чином, пряме податкове навантаження в агросекторі становить близько 6%.
У 2025 році номінальна валова додана вартість (ВДВ) агросектору зросла на 21% у фактичних цінах порівняно з попереднім роком, що корелює з динамікою загального фінансового результату до оподаткування. Водночас у постійних цінах 2021 року ВДВ галузі демонструє скорочення на 6,2% р/р. Ця розбіжність між номінальними та реальними показниками вказує на те, що позитивна фінансова динаміка у 2025 році повністю сформована за рахунок цінового фактора, пояснили в KSE Agrocenter.

Український агросектор збільшив прибутки до 223 млрд грн у 2025 році 

Цього сезону «Ноосфера» доставила на станцію «Академік Вернадський» гусеничний всюдихід «Рожевий фламінго».
Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Станція «Академік Вернадський» отримала модифікований і перетворений на будівельну техніку гусеничний фінський всюдихід Sisu Nasu.
Його доставили на криголамі «Ноосфера», після чого з судна завантажили на самохідний понтон.
«Доставка на берег острова Галіндез стала справжньою логістичною операцією, адже вага «Рожевого фламінго» — 7 тонн. Всюдихід здатний підіймати великі вантажі та перевозити їх складним гірським рельєфом острова, де розташований «Вернадський». Тож значно допоможе нашим полярникам модернізовувати інфраструктуру станції», — зазначили в НАНЦ.
Також науковці зафільмували, як 7-тонну машину доправляли з «Ноосфери» до станції.

Криголам «Ноосфера» доставив 7-тонний всюдихід на антарктичну станцію (відео)

Аналітики USDA у квітневому звіті знизили оцінку експорту пшениці з України у 2025/26 МР до 12,5 млн тонн проти 13,5 млн тонн, прогнозованих у березні.
Про це йдеться у звіті Департамент сільського господарства США (USDA) за квітень.
Відповідно до оновлених прогнозів USDA, в 2026/26 МР показники України щодо обсягів виробництва пшениці та кукурудзи залишаються на сталому рівні 24,0 млн тонн та 30,7 млн тонн відповідно.
При цьому обсяги експорту кукурудзи, як і раніше, прогнозують на рівні 22,0 млн тонн, а обсяги експорту пшениці скоротили на 1,0 млн тонн до 12,5 млн тонн.
Також аналітики зменшили оцінку експорту ячменю до 2,2 млн тонн, що на 0,3 млн тонн менше. Прогноз виробництва цієї культури зберігається на рівні до 5,6 млн тонн.

https://usm.media/usda-zniziv-prognoz-eksportu-ukrayinskoyi-psheniczi-v-2025-26-mr/

Лише за січень-березень російські війська атакували українську порти майже стільки разів, скільки за весь 2025 рік.
Про це розповів заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
«Тактика обстрілів змінилася: від масових ударів по енергетиці ворог перейшов до більш прицільних ударів по логістиці та припортовій інфраструктурі. Кількість таких ударів суттєво зросла: за три місяці 2026 року відбулося 11 обстрілів портової інфраструктури – це лише на два удари менше, ніж за весь 2025 рік, і на сім, ніж за весь 2024-й», — зазначив Лепушинський.
Заступник голови НБУ також зазначив, що Росія атакує і залізницю, а у березні зафіксований пік – 21 атака на залізничну інфраструктуру, порівняно з 13 в січні та 18 у лютому.
Обстріли вплинули на експорт з портів. За словами Лепушинського, найбільший негативний вплив був у IV кварталі 2025 року – близько $150 млн експорту залізної руди та $700 млн експорту зернових.
«У І кварталі 2026 року втрати були, але на порядок менші завдяки досить швидкому відновленню логістики. Ми розглядаємо ці втрати як тимчасові і очікуємо надолуження обсягів експорту протягом 2026 року за умови, що безпекові ризики не призведуть до критичних руйнувань об’єктів морської логістики. Попри те, що ворог систематично атакує портову інфраструктуру, намагаючись знищити наш експортний потенціал, динаміка відновлення є швидкою», — додав експерт.
Раніше стало відомо, що експорт залізної руди з України скоротився на 33,9%.

Росіяни завдали 11 обстрілів портовій інфраструктурі України за три місяці 2026 року

Одеський порт підписав Меморандум про співпрацю з Klaipėdos uostas / Port of Klaipeda (Литовська Республіка)
2 квітня Одеську філію ДП «АМПУ» відвідала делегація порту Клайпеда на чолі з генеральним директором Алгісом Латакасом.
Делегацію зустрів керівник адміністрації Одеського морського порту Дмитро Назаренко. У заході також взяли участь представники керівництва ДП «АМПУ».
Під час зустрічі сторони обговорили функціонування Українського коридору, розвиток портової інфраструктури та перспективи модернізації потужностей, зокрема в умовах воєнного стану.
За результатами переговорів підписано Меморандум про взаєморозуміння між портами Одеси та Клайпеди, спрямований на розвиток партнерства та обмін досвідом.
— Підтримка міжнародних партнерів сьогодні є надзвичайно важливою для стабільної роботи портової галузі. Підписання Меморандуму з портом Клайпеда вже має практичні результати: ми отримали необхідну технічну допомогу від литовських колег для забезпечення безперебійної роботи порту, — прокоментував подію Дмитро Назаренко.
Керівництво Одеської філії ДП «АМПУ» подякувало європейським партнерам за своєчасну підтримку та ефективну співпрацю.
Довідково: домовленостей щодо підписання Меморандуму сторони досягли у жовтні 2025 року під час виставки Baltexpo 2025 (Республіка Польща).
https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1367495348757700&id=100064917421559&rdid=CDikjQUD0183FHXU