Із липня по вересень Китай імпортував 10–12 «панамаксів» бразильської кукурудзи, використавши частину квоти на імпорт у 7,2 млн тонн на 2025 рік.
Бразилія поступово захоплює увесь попит Китаю на імпортну кукурудзу, витісняючи українських експортерів із ринку, який ще кілька років тому був одним із ключових для українського агросектору. Про це повідомляє ASAP Agri.
«Ціни на бразильську кукурудзу для відвантаження у другій половині листопада становлять близько 245 USD/т CIF до китайських портів. Росія тим часом активно пропонує балкерні партії по близько 250 USD/т CIF, поступово розширюючи свою присутність на ринку», — зазначила брокерка Atria Brokers Дар’я Марченко.
Водночас українські постачальники залишаються ціново неконкурентними: пропозиції на листопад становлять 213 USD/т FOB, плюс фрахт 46–47 USD/т до Південного Китаю — загалом близько 259 USD/т CIF, що на 10–15 доларів дорожче за бразильські поставки.
Для січневих відвантажень ситуація не краща: бразильські контракти оцінюються у 248 USD/т CIF, тоді як українські — близько 258 USD/т CIF. Навіть контейнерні поставки, дешевші на 10 доларів, не забезпечують конкурентної переваги.
«Україна наразі фактично вибула з китайського ринку кукурудзи. Лише якщо внутрішні ціни знизяться наприкінці року, може з’явитися вузьке вікно можливостей для кількох поставок — але це буде радше виняток», — пояснила експертка.
Паралельно Китай активно скуповує власне зерно, утримуючи імпортний попит на низькому рівні. Така політика разом із ціновою перевагою Бразилії ставить під загрозу навіть мінімальну присутність українських постачальників на азійському ринку.
https://usm.media/brazylija-vytisniaje-ukrajinu-z-kytajsjkoho-rynku-kukurudzy-asap-agri/

Новий формат називатиметься Food from Ukraine і передбачатиме експорт технологій до країн Африки та розбудову взаємовигідних партнерств.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко на IV Міжнародному саміті з продовольчої безпеки, пише Укрінформ.
«Сьогодні Grain From Ukraine переходить у новий якісний формат — Food from Ukraine. Це наш стратегічний курс. Ми відходимо від країни-експортера сировини до держави, що створює харчові продукти світового рівня, яка забезпечує стабільність міжнародних ринків та допомагає тим, хто найбільше у світі потребує цієї підтримки. Food from Ukraine означає експорт підходів, технологій та побудову партнерств, яке допомагає Африці годувати саму себе і розвиватися. Ми переходимо від надання гуманітарної допомоги до моделі взаємовигідного розвитку», — розповіла прем’єр-міністерка.
За її словами, від початку повномасштабної війни Україна експортувала 66 млн тонн продовольства до країн Азії, Африки та Близького Сходу.
«Ми доставляли продовольчі товари навіть тоді, коли наші порти зазнавали ударів, коли у нас були заблоковані порти, коли були знищені термінали та склади, коли російські ракети націлювалися на фермерів у полях. І це наш свідомий вибір. Україна — держава, яка змушена захищатися, але в такі часи ми готові та допомагаємо іншим, тим, хто цього дійсно потребує», — наголосила Юлія Свириденко.
Прем’єр-міністерка зазначила, що ця гуманітарна ініціатива допомогла забезпечити продовольством більш ніж 20 млн людей із вразливих категорій в Африці та на Близькому Сході.
Як раніше повідомляв USM, наприкінці жовтня цього року стало відомо, що з 2022 року у межах Grain from Ukraine відправили понад 300 тис. тонн агропродукції.
https://usm.media/gumanitarna-inicziativa-grain-from-ukraine-perejde-u-novij-format-detali/

Російська атака на турецький газовоз могла бути навмисною, адже турецькі судна забезпечують 40% перевезень українським морським коридором.
Про це у Facebook написав керівник проєкту Інститут Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.
Він оприлюднив Google-мапи, на яких видно судно, схоже на газовоз Orinda, що потрапив під російський обстріл 17 листопада. У Дунайських портах, на відміну від портів Великої Одеси, не практикується вимкнення передачі сигналу AIS на суднах.
Тож у Росії при плануванні атаки на Ізмаїл не могли не знати, що там перебуває турецький газовоз — судно з підвищеним рівнем небезпеки (корпуси газовозів не випадково фарбують червоним, нагадав Клименко).
Експерт зауважив, що за 10 місяців цього року до портів Великої Одеси прибули 2103 торгові судна. У середньому за місяць це 210 рейсів (окремі судна встигають робити по кілька рейсів на місяць).
В жовтні, попри регулярні обстріли, показник був рекордним з початку року — 266 суден. 40% з усіх суден належать турецьким компаніям — це найбільша частка. Наступне місце — грецькі судновласники (до 20%). Решта розподілені по двох десятках інших країн.
«Отже наша гіпотеза полягає в тому, що в Москві вирішили в притаманному їй стилі “передати привіт” Туреччині — що не треба ходити в українські порти, бо це підтримує бюджет України, а саме ту його частину, яка йде на фінансування війни з РФ», — прокоментував Андрій Клименко.
Щомісячний аналіз ракетних та інших ударів по українських портах, здійснений Моніторинговою групою інституту, свідчить про те, що з’явився ще один тренд — посилення атак на порти Дунаю на тлі регулярних атак по портах Великої Одеси, аби у разі чого Дунайські порти не могли підстрахувати морські.
Також Росія цілком серйозно може мати за мету «вибити» турецький торгівельний флот з перевезень з/до України. Обстріли будуть посилюватись, резюмував експерт.
Нагадаємо, у ніч на 17 листопада російські війська атакували дронами портову інфраструктуру Одеської області.
Зокрема, у АМПУ підтвердили, що після нічної російської атаки загорілося обладнання для перекачування газу, розміщене на борту цивільного судна під прапором Туреччини. У зв’язку з цим Румунія евакуювала мешканців прикордонного села.
18 листопада у АМПУ повідомили, що пожежу на судні в Ізмаїлі, що загорілося через атаку росіян, ліквідували. Оперативний штаб продовжує роботу. Фахівці оцінюють стан об’єкта та визначають подальші кроки реагування. Одночасно в порту тривають заходи з ліквідації наслідків обстрілу та повноцінного відновлення роботи інфраструктури.
https://usm.media/rosiyani-mogli-navmisno-atakuvati-gazovoz-u-izmayili-klimenko/

На Варшавській біржі акції трьох українських аграрних компаній продовжили падіння.
Про це повідомляє Latifundist.
За даними Eavex Capital, найбільше знизились акції «Агротон» (-5,6%, до $30 млн) та «Мілкіленд» (-2,7%, до $15 млн). Також знизились акції «Астарти» (-1,2%, $305 млн).
Акції «Кернел», МХП та ІМК зросли на 0,4%: до $1,545 млрд, $595 млн і $254 млн відповідно.
З початку року найбільше зросли акції агрохолдингу ІМК (+62,5%), «Мілкіленд» (+53,9%), «Кернел» (+47,4%) та «Агротон» (+38,2%). Крім того, позитивну динаміку демонструють МХП (+11,6%) і «Астарта» (+8,9%).
https://usm.media/akcziyi-troh-ukrayinskih-agroholdingiv-na-varshavskij-birzhi-prodovzhili-znizhennya/

Станом на 13 листопада ціни на експортні соняшник, сою та ріпак в українських портах збільшились.
Внутрішній ринок переробки продовжує демонструвати зростання котирувань на основні культури. Найбільше додали в ціні соняшник та соя — по $3 за тонну, йдеться у звіті SPIKE Spot Commodity Index Ukraine.
CPT Одеса (переробка):
• соняшник — $685/т (+$3, з урахуванням ПДВ);
• соя ГМО — $449/т (+$3, з ПДВ);
• ріпак — $593/т (+$1, з ПДВ).
CPT Одеса (експорт):
• кукурудза — $209/т (без змін);
• пшениця 11.5% — $221/т (без змін);
• фуражна пшениця — $211/т (без змін);
• соя ГМО — $412/т (+$1).
https://usm.media/ciny-na-agroprodukciju-w-portax-velykoji-odesy-zrosly/