За 11 місяців 2025 року порти Великої Одеси обробили майже 68 мільйонів тонн вантажів, а порти Дунаю — понад 8 мільйонів тонн.
Упродовж 2025 року обсяг експорту зрівнявся із сукупним показником за 2023–2024 роки, повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій України.
Попри системні обстріли критичної інфраструктури, шість морських портів — Південний, Одеса, Чорноморськ, Усть-Дунайськ, Ізмаїл і Рені — забезпечували експорт та імпорт країни.
«Основою водної логістики у воєнний час став український морський коридор, створений після виходу РФ з Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року», – нагадали у міністерстві.
З цього моменту коридором перевезли понад 160 мільйонів тонн вантажів на борту більше ніж 6 тисяч суден, з них понад 96 мільйонів тонн — продукція українських аграріїв.
Зокрема за 11 місяців 2025 року порти Великої Одеси обробили майже 68 мільйонів тонн вантажів, а порти Дунаю — понад 8 мільйонів тонн.
https://usm.media/morskij-eksport-u-2025-roczi-perevishhiv-pokaznik-eksportu-za-2024-rik/

РФ під виглядом «економічної співпраці» формує довгострокову присутність у зоні Суецького каналу, посилюючи можливості обходу санкцій.
Росія домагається підтримки своїх ініціатив в економічній зоні Суецького каналу та водночас просуває будівництво АЕС El Dabaa під егідою «Росатома». Про це повідомляє ЦПД.
Ідея створення «російської індустріальної зони» зі стороною Єгипту у вигляді землі та пільгових умов виходить за рамки торгівлі — це плацдарм у безпосередній близькості до каналу, одного з ключових світових маршрутів.
За даними ЦПД, подібні зони Москва традиційно використовує для закріплення політичного впливу, обходу санкцій та вибудови залежності від російських ланцюгів постачання. Паралельно атомний проєкт створює технологічну й фінансову прив’язку на десятиліття, змінюючи енергобаланс у Середземномор’ї та Північній Африці й витісняючи альтернативні стандарти.
У відомстві наголошують, що посилення присутності РФ у районах навколо Суецького каналу — це системна стратегія, спрямована на утвердження у критично важливих вузлах глобальної торгівлі. Це означає потенційне зростання політико-правових ризиків, а також уразливість ланцюгів поставок, що перетинають Суецький коридор.
Також, як раніше писав USM, у ВМС Великої Британії побоюються, що Росія може витіснити британців з Атлантики вперше з часів Другої світової.
https://usm.media/moskva-naroszczuje-wplyw-w-zoni-suecjkoho-kanalu-pid-vyhliadom-investycij/

Відповідне рішення ухвалили в межах постанови «Про порушення Белградської конвенції, викликане воєнними діями Російської Федерації», пише Мінрозвитку.
За документ проголосували Україна, Австрія, Німеччина, Хорватія, Молдова, Румунія та Словаччина.
Реєстр передбачає системний збір і фіксацію даних про шкоду, яка перешкоджає вільному та безпечному судноплавству на Дунаї, зокрема руйнування портової інфраструктури, пошкодження суден і вантажів унаслідок атак РФ на українські дунайські порти.
Як зазначив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, ухвалення постанови зміцнює міжнародну підтримку України та створює підґрунтя для документування збитків і подальшого притягнення держави-агресора до відповідальності.
Постанова узгоджується з підходами Ради Європи щодо Реєстру збитків і передбачає фіксацію шкоди за єдиними міжнародними стандартами. Дунайська Комісія також офіційно засудила воєнні дії РФ як такі, що порушують базові принципи Белградської конвенції.
Відповідно до рішення, Секретаріат Дунайської Комісії до завершення війни:
• вестиме Реєстр збитків;
• публікуватиме та оновлюватиме узагальнену інформацію на офіційному сайті;
• передаватиме дані до Ради Європи та Європейського Союзу;
• інформуватиме Комісію про воєнні дії РФ, що впливають на судноплавство.
Зазначається, що Росія була відсторонена від участі в Дунайській комісії після початку повномасштабної агресії, а згодом де-факто виключена з її роботи. У 2021–2024 роках Україна обіймала посаду голови Дунайської комісії. Поточне рішення стало черговим кроком до міжнародної ізоляції РФ у межах цієї організації.
https://usm.media/dunajska-komisiya-fiksuvatime-zbitki-sudnoplavstvu-na-dunayi-vid-obstriliv-rf/

Після атаки на судно Viva з українською соняшниковою олією окремі судновласники стали обережніше ставитися до заходу в порти України.
Про це розповів партнер Sunstone Brokers Сергій Репецький в коментарі Latifundist.com.
За його словами, ціни на соняшник в Україні почали знижуватися. Після атак на танкери та стрибка фрахтових ставок, переробники намагаються перекласти додаткові витрати на закупівельні ціни.
«Ціни на олію всередині країни знижуються. Фермеру дають на 500 грн менше, ніж тиждень тому — і це тільки початок. Якщо фермер погодиться, далі будуть опускати ще, тому що ці 500 грн не компенсують повністю росту фрахтових ставок і падіння цін на світових ринках», — зазначив Сергій Репецький.
Зокрема він розповів, заводи намагаються законтрактувати обсяги щонайменше до Різдва, після чого очікується пауза. Водночас на світових ринках ціна на січневу українську олію теж просіла: п’ятничні торги в Індії показали мінус $17 до рівнів початку тижня.
Також окремі судновласники стали обережніше ставитися до заходу в українські порти після атаки на судно Viva. У кількох випадках фрахт зростав на 20–50%.
https://usm.media/pislya-ataki-na-tanker-z-ukrayinskoyu-oliyeyu-v-ukrayini-znizilis-czini-na-sonyashnik/

З 11 грудня і дотепер український криголам «Ноосфера» вперше працює за Південним полярним колом.
Там судно забезпечує проведення міжнародних океанографічних і геологічних досліджень, повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Науковці розповіли, що українська антарктична станція «Академік Вернадський» розташована перед полярним колом.
Саме з неї почався маршрут «Ноосфери» на Південь — через полярне коло, затоку Маргарет-Бей на західній стороні Антарктичного півострова до британської антарктичної станції «Ротера» на острові Аделейд.
Капітан криголама Андрій Старіш поділився, що на шляху понад дві години довелося маневрувати між айсбергами.
«Це надзвичайно «ювелірна» робота, що вимагає значного досвіду і гарного розуміння навігаційних можливостей судна», — розповів Андрій Старіш.
На всьому шляху океанографи шукали морські теплові хвилі, які періодично виникають внаслідок глобального потепління навіть у холодних водах Антарктики. Для точнішого пошуку місць кліматичних аномалій за допомогою акустичного обладнання була зроблена картографія морського дна.
Далі спеціальним зондом CTD (conductivity, temperature, depth) науковці виміряли в 12 точках Південного океану температуру, солоність, кисень, рівень кислотності, а також проаналізували хімічні та біологічні показники.
Окрім роботи в океані, вчені завітали на «Ротеру» — найбільшу антарктичну станцію Великої Британії. Були обговорені можливості спільних досліджень, які планується почати вже цього сезону.
Тепер починається зворотний шлях «Ноосфери» до «Вернадського», на якому також триватимуть дослідження.
Нагадаємо, на початку грудня криголам «Ноосфера» прибув до станції «Академік Вернадський». Судно доставило до станції команду української сезонної експедиції, а також учасників першої мексиканської антарктичної експедиції.
Довідка. Полярне коло — це уявна лінія на широті 66°33′ (на півночі — Північне, на півдні — Південне), яка позначає межу зон, де спостерігаються полярний день (Сонце не заходить) та полярна ніч (Сонце не сходить) щонайменше одну добу на рік.
https://usm.media/krigolam-noosfera-vpershe-peretnuv-polyarne-kolo-manevruyuchi-mizh-ajsbergami/