Українське Дунайське пароплавство звітувало про отримання 5 млн євро прибутків за п’ять місяців 2026 року.
Про це заявили на сайті підприємства.
Голова УДП Володимир Тостоган заявив, що за п’ять місяців 2026 року прибутки пароплавства склали більш ніж 5 млн євро.
Основні вантажі — це зернові, залізорудна сировина, метал, кокс, вугілля, добрива. Сумарний дедвейт флоту нараховує понад 550 тис. тонн.
Тостоган також зазначив, що основними напрямками діяльності ПрАТ «УДП» є перевезення вантажів, а саме експорт зернових з портів Дунаю до Констанци (Румунія), а також залізорудної сировини до Сербії зі зворотним завантаженням, а саме — зерном на Констанцу.
На даний час керівництво компанії проводить оперативну роботу щодо залучення додаткових вантажовласників з метою збільшення вантажної бази та виведення пароплавства на прибутковий рівень, заявив Тостоган.
Також в УДП стверджують, що цьогоріч кількість вантажів, перевезених підприємством, збільшиться практично вдвічі, порівняно з 2025 роком, та становитиме 1-1,2 млн тонн.
https://usm.media/v-udp-zayavili-pro-5-mln-yevro-pributkiv-za-sichen-traven/

Румунія та Україна обговорюють спільний протокол для запобігання інцидентам, подібним до вибуху українського морського дрона у порту Констанца.
Про це заявила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою, пише Digi24.
За її словами, після виявлення безпілотника у порту міністерства оборони Румунії та України розпочали консультації щодо механізмів, які мають зменшити ризик повторення подібних випадків.
Зокрема, сторони обговорюють створення системи взаємного оповіщення про потенційні загрози. Україна має інформувати румунську сторону у випадках втрати зв’язку або контролю над морськими дронами.
Також обговорюється можливість програмування безпілотників таким чином, щоб у разі втрати контролю вони вибухали до входу в територіальні води Румунії.
За словами Цою, спільний протокол має передбачати своєчасний обмін інформацією, механізми запобігання подібним інцидентам та координацію подальших дій між двома країнами.

https://usm.media/rumuniya-ta-ukrayina-posilyat-koordinacziyu-cherez-inczident-iz-dronom-u-portu-konstancza/

Міжнародні партнери вже спрямували $550 тис. на проєкт технічної допомоги IMO for Ukraine, який має посилити безпеку судноплавства та роботу українського морського коридору.
Про це повідомляє Мінрозвитку.
До ініціативи долучилася Європейська Комісія, яка перерахувала $140 тис. Раніше проєкт підтримали Франція та Велика Британія, а про намір приєднатися також оголосила Канада.
Проєкт реалізують за підтримки Міжнародної морської організації (IMO). Він спрямований на посилення безпеки судноплавства, захист морського середовища та забезпечення сталої роботи українського морського коридору.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зазначив, що це є проявом практичної підтримки України та спільних зусиль із підвищення безпеки судноплавства в умовах російської агресії.
Водночас Україна продовжує посилювати міжнародну підтримку на майданчику IMO. За ініціативою української сторони організація поширила серед держав-членів циркулярну ноту із засудженням російських атак на цивільні судна, що рухаються українським морським коридором.
https://usm.media/imo-for-ukraine-partneri-spryamuvali-ponad-500-tisyach-na-pidtrimku-bezpeki-sudnoplavstva-v-ukrayini/

У 2025 році кількість контейнерів, втрачених у морі, зросла більш ніж удвічі — до 1478 одиниць.
Про це йдеться у щорічному звіті World Shipping Council (WSC), повідомляє gCaptain.
Основною причиною стали кілька великих морських аварій та екстремальні погодні умови. Водночас втрати залишаються незначними порівняно із загальним обсягом світових контейнерних перевезень.
За оцінками WSC, торік у світі було перевезено близько 280 млн контейнерів. Таким чином, втрати становили лише 0,0005% від загального обсягу контейнерних перевезень. Для порівняння, у 2024 році за бортом опинилися 576 контейнерів.
У WSC зазначають, що зростання показника пов’язане насамперед із кількома масштабними інцидентами, а не зі зниженням загального рівня безпеки контейнерних перевезень.
Найбільший вплив мав інцидент із контейнеровозом MSC ELSA 3 під прапором Ліберії, який затонув біля узбережжя індійського міста Кочі. Унаслідок аварії було втрачено 640 контейнерів — близько 43% усіх контейнерів, що опинилися за бортом у світі протягом року.
Серед інших причин втрат WSC називає складні погодні умови в Північній Атлантиці та Північній частині Тихого океану, зміщення вантажів під час штормів, пожежі на борту, посадки суден на мілину та повні втрати суден.
Попри зростання кількості втрачених контейнерів, у WSC наголошують, що такі випадки залишаються рідкісними. Найбільше контейнерів за весь період спостережень було втрачено у 2013 році — 5578 одиниць, тоді як найнижчий показник зафіксували у 2023 році — лише 221 контейнер.
Водночас у 2025 році судноплавні компанії змогли повернути 128 контейнерів — це найкращий результат відтоді, як WSC почала вести таку статистику у 2023 році. У Раді пояснюють це кращою координацією між перевізниками та прибережними службами після морських інцидентів.
https://usm.media/vtrati-kontejneriv-u-mori-zrosli-bilsh-nizh-udvichi-cherez-avariyi-i-negodu/

Перший рейс із восьми контейнерів пройшов маршрутом Констанца — Кишинів із перевантаженням між вузькою та широкою колією безпосередньо в порту.
Державне підприємство «Залізниця Молдови» (CFM) відновило контейнерні перевезення через порт Джурджулешти, успішно виконавши операцію з перевантаження контейнерів між коліями різної ширини. Про це повідомили в CFM.
Так, 17 червня з румунського порту Констанца до Міжнародного вільного порту Джурджулешти вузькою колією доставили вісім контейнерів вагою по 44 т кожен. У Джурджулештах їх перевантажили на платформи широкої колії та сформували поїзд для подальшого перевезення до Кишинева.
Відновлення таких перевезень дає змогу транспортувати великі партії одним рейсом, знижувати логістичні витрати, скорочувати терміни доставки та підвищувати прогнозованість поставок. Перенесення частини вантажопотоків з автомобільних доріг на залізницю також зменшить навантаження на дорожню інфраструктуру та скоротить викиди.
Нагадаємо, у квітні румунська державна компанія «Адміністрація морських портів Констанци» завершила угоду з придбання оператора Міжнародного порту Джурджулешти — єдиного порту Молдови з виходом до Дунаю і далі до Чорного моря.
Водночас румунський інвестиційний фонд Fondul Proprietatea, який володіє 20% акцій Адміністрації морських портів Констанци, продовжує судову боротьбу проти придбання порту Джурджулешти в Молдові.
https://usm.media/moldova-vidnovila-kontejnerni-zaliznichni-perevezennya-cherez-port-dzhurdzhuleshti/