Після нових атак на судна в Чорному морі страхові брокери фіксують зростання кількості запитів на покриття воєнних ризиків для заходів до українських портів.
Про це повідомив CEO Profinsure (Marine Insurance Brokers) Віктор Боровий у LinkedIn.
За його словами, компанія наразі отримує найбільшу кількість запитів щодо EWRI (Extended War Risk Insurance) для українських портів Чорного моря.
Також значний попит на страхування воєнних ризиків стосується суден, які прямують до дунайських портів через канали Бистре та Суліна.
Боровий пов’язав це з останніми атаками на судна в Чорному морі. Зокрема, в ніч проти 13 жовтня у виключній економічній зоні Болгарії було атаковано два судна: HS DIGNITY затонуло, а з Chelsea 3 врятували 15 моряків.
У Profinsure зазначили, що компанія страхує значний обсяг воєнних ризиків та пропонує таке покриття не лише для Чорного моря й українських портів, а й для Червоного моря та Ормузької протоки.

Після атак на судна біля Болгарії зросли запити на страхування воєнних ризиків для портів України

Серед українських агрокомпаній, які торгуються на Варшавській та Лондонській фондових біржах, це найбільше падіння акцій.
Про це свідчать дані Eavex Capital, пише Latifundist.
Акції МХП за минулий тиждень подешевшали на 16,8% — це найбільше падіння серед українських агрокомпаній, що торгуються на Варшавській та Лондонській фондових біржах.
Також минулого тижня подешевшали акції KSG Agro — на 4,5% та «Агротону» — на 3,3%.
Водночас акції ІМК за тиждень зросли на 3,8%, «Астарти» — на 3,5%, а акції Kernel — на 0,4%. Вартість акцій «Мілкіленду» за тиждень не змінилася.
Зазначимо, з початку року позитивну динаміку серед українських агрокомпаній демонструє лише ІМК — акції компанії подорожчали на 17,2%. Решта компаній із початку року перебувають у мінусі. Найбільше втратили акції «Агротону» — 25,3%. Акції KSG Agro подешевшали на 24,4%, «Мілкіленду» — на 23,5%, МХП — на 19,4%, «Астарти» — на 12,5%, а Kernel — на 5,8%.

Акції МХП минулого тижня подешевшали на 16,8% 

Блокада українських чорноморських портів може призвести до втрати близько 2,2% реального ВВП.
Про це йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі Dragon Capital на 2026-2027 роки.
Аналітики виходять із того, що частину експорту аграрної продукції вдасться переорієнтувати на альтернативні маршрути, зокрема через дунайські порти.
Водночас у разі відновлення морського експорту зерна до початку весняної посівної економічні втрати від блокади можуть скоротитися на 1,5 відсоткового пункту — до 0,7% ВВП.
Ще близько 1,5% ВВП, за оцінкою Dragon Capital, Україна може втратити через зупинку виробництва сталі та пов’язане з цим скорочення видобутку залізної руди. У компанії зазначають, що переорієнтувати такі вантажі на альтернативні експортні маршрути в умовах заблокованих морських портів неможливо.
У Dragon Capital зазначили, що після посилення російських атак із липня перевезення вантажів через чорноморські порти практично зупинилося, а частина промислових підприємств припинила роботу.
На цьому тлі компанія погіршила прогноз реального ВВП України: у 2026 році очікується падіння на 0,5%, а у 2027 році — ще на 1%. До ескалації Dragon Capital прогнозував зростання відповідно на 1,5% та 0,5%.
Аналітики припускають, що експорт зерна морем може відновитися наступного року внаслідок дипломатичної домовленості на кшталт зернового коридору, який діяв у 2022-2023 роках.
Погіршення умов експорту вже впливає і на зовнішню торгівлю. Dragon Capital прогнозує, що у 2026 році дефіцит торгівлі товарами сягне рекордних $71 млрд, або 31% ВВП, що на $6,5 млрд більше за попередню оцінку. Близький до цього рівень дефіциту очікується і наступного року.
Серед причин аналітики називають втрату частини експорту зерна, сталі та руди, а також збільшення імпорту енергетичного обладнання й комплектуючих для оборонного сектору.
Dragon Capital також підвищив прогноз інфляції до 10% на кінець 2026 року та 8% на кінець 2027-го.
Окремим ризиком залишається фінансування бюджету. За оцінкою компанії, у 2027 році Україні додатково знадобиться $30-35 млрд зовнішнього фінансування, тоді як чинні програми міжнародної підтримки передбачають близько $20 млрд.

Блокада чорноморських портів може коштувати Україні 2,2% ВВП — Dragon Capital

Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України планує розширити платформу Transport Data Hub на всі види транспорту.
Про це заявив перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергій Деркач на конференції «Код економіки» в Києві, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Він розповів, що платформу Transport Data Hub (інфраструктура транспортних даних), створену Мінінфраструктури на базі даних від мобільних операторів, державних органів і перевізників, планують надалі розширити на всі види транспорту: морський, залізничний та автомобільний.
За словами посадовця, наразі Transport Data Hub розміщено на сайті міністерства, і він агрегує дані з «Електронної черги перетину кордону» («єЧерги») та деяких інших порталів.
Деркач зауважив, що завдяки цьому бізнес зможе побачити всю картину транспортних даних, зокрема — отримувати інформацію про переміщення товарів та наявні можливості для логістики.
«Це перша частина того, що ми відкриваємо багато даних, агрегуємо їх, і, звісно, тут вже питання до бізнесу, як їх аналізувати, але ми спробуємо разом із вами їх аналізувати», — зазначив він.

Мінінфраструктури планує розширити платформу Transport Data Hub на морський транспорт 

У Свіштові залучили перших потенційних інвесторів до Дунайського індустріального технологічного парку, розташованого поруч із портовою інфраструктурою та поромним сполученням із Румунією.
Про це повідомляє Інститут Дунайських Досліджень.
Муніципалітет уклав три передпроєктні угоди з майбутніми інвесторами. Назви компаній планують оголосити пізніше.
Індустріальний парк розташований у східній промисловій зоні Свіштова безпосередньо біля Дунаю. Його площа становить близько 300 тис. кв. м, територію поділено на 21 інвестиційну ділянку. Однією з ключових переваг майданчика є доступ до дунайських портових потужностей та поромного сполучення Свіштов—Зімніча, яке забезпечує прямий вихід до Румунії.
Паралельно у парку розвивають інженерну інфраструктуру.
В Інституті Дунайських Досліджень додали, що цей кейс демонструє, як Дунай може бути не лише транспортним коридором, а основою для формування нових промислово-логістичних кластерів.
«Для інвестора важливою є не просто земельна ділянка, а готова інфраструктура: електроенергія, газ, вода, дороги, порт і швидкий доступ до сусідніх ринків. Особливу цінність має модель «індустріальний парк + порт + транскордонна логістика», яка дозволяє поєднати виробництво, перевалку та експорт у межах одного економічного вузла», — зазначили експерти.
Зокрема очікується, що перехід від моделі «порт як місце перевалки» до моделі «порт + виробництво + логістика + індустріальний парк» може суттєво збільшити додану вартість у Дунайському регіоні.

Болгарія залучила інвесторів до індустріального парку на Дунаї із доступом до порту