Росіяни атакували на Одещині два цивільні судна ударними дронами. Є поранені.
Про це повідомили у ВМС ЗС України.
Росіяни вдарили по суднах Emmakris III та Captain Karam, яке заходило до порту для завантаження пшениці. Є поранені серед цивільних.
«Порти та цивільне судноплавство є об’єктами цивільної інфраструктури. Атаки на них створюють загрозу життю мирних громадян та підривають глобальну продовольчу безпеку. Цілеспрямовані удари по цивільних об’єктах є свідомим воєнним злочином. рф — країна-терорист», — нагадали у ВМС ЗСУ.
Нагадаємо, судно Emmakris III було заблоковане в порту Чорноморська на момент початку повномасштабної війни. Влітку 2022 року судно заарештували. Його реєстровим власником є компанія Greater Bloom Limited з ОАЕ, але фактично судном володіє російська компанія, зареєстрована в Ростові-на-Дону. У червні 2025 року в АРМА заявили, що спільно з АМПУ зірвали спробу викрадення арештованого російського судна Emmakris III.

Росія атакувала на Одещині два цивільні судна: є поранені 

За 11 місяців експорт металобрухту з України вже зріс на 45% — до понад 380 тис. тонн.
Про це повідомляє GMK Center.
Так, у січні-листопаді Україна збільшила експорт брухту чорних металів на 45,3% — до 380,16 тис. тонн. Це на 86 тис. тонн перевищує показник за аналогічний період 2024 року.
Основним імпортером цьогоріч залишилась Польща. За 11 місяців на польський ринок експортували 309,53 тис. тонн брухту — 68,5% від загального обсягу експорту.
Ще 27,97 тис. тонн брухту відправили до Греції (+7,3% до минулорічних показників), 8,72 тис. тонн — до Болгарії (+172,3%) і 4,93 тис. тонн — до Німеччини (-22%).
У листопаді виручка від експорту брухту зросла на 2,6%, порівняно з жовтнем — до $9,73 млн. За січень-листопад показник збільшився на 37,4%, порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до $112,78 млн.

Експорт металобрухту з України зріс на 45%

Олійна плівка, що з’явилася після російських ударів по портовій інфраструктурі Одещини, уже простяглася на 55 км уздовж берега й досягла Санжейки.
Внаслідок атаки росіян по портовій інфраструктурі Одещини пляма олії в Чорному морі розтягнулася на 55 км. Про це повідомив директор Українського наукового центру екології моря Олег Гриб, пише «Укрінформ».
Він назвав забруднення «довгостроковою проблемою», попри рослинне походження олії. Зараз площа плями вже становить близько 130 км квадратних.
«Це призводить до таких явищ, як задуха, коли зупиняється газообмін… Ми вже побачили це на прикладі птахів. Вони покриваються цією плівкою олії, не можуть літати. Птах просто замерзає», — прокоментував головний науковий співробітник ДУ «Інститут ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України» Сергій Степаненко.
За його словами, зараз хімічні реагенти застосовувати не слід. На думку науковця, це потрібно було робити в перші години розливу і перекривати Аджалицький лиман. Зараз ж хімічні реагенти можуть завдати більшу шкоду ніж сама олія.
Вчені додають, що взимку розкладання олії триватиме довше, але й споживання кисню морем буде повільнішим. Найближчі шторми мають розбивати плівку.

Пляма олії після ударів РФ розтягнулась уздовж узбережжя Одещини вже на 55 км

Експерти зазначають, що посилення ППО в українських портах має стратегічне значення у 2026 році для роботи агросектору.
Про це розповів заступник голови ВАР Денис Марчук в етері «Єдині новини».
За його словами, поточний сезон демонструє доволі позитивні результати у виробництві зернових та олійних культур, що створює потенціал для формування нових експортних партій.
Водночас ключовий виклик сьогодні — це можливість експорту через постійні обстріли портів Великої Одеси та інфраструктури на Дунаї. Атаки на портову інфраструктуру є загрозою не лише для української економіки, а й для глобального ринку.
«Українська аграрна продукція відіграє важливу роль у стримуванні світових цін на продовольство, і будь-які перебої з експортом швидко відчуває світ. Ми вже бачили у 2022 році, що через неможливість українського експорту ціни на продукти харчування у світі зросли більш ніж на 15%. Саме тому зусилля уряду України щодо залучення міжнародних партнерів до посилення систем протиповітряної оборони для захисту портів мають стратегічне значення для роботи аграрного сектору у 2026 році», — зазначив заступник голови ВАР Денис Марчук.
Своєю чергою Reuters з посиланням на ВАР пише, що цього місяця деякі експортери пшениці вже не виконали контракти на поставку вантажів у грудні.
Станом на 22 грудня експортували лише 375 тис. тонн пшениці з 1 млн тонн, передбачених контрактом на поставку протягом усього місяця. Щодо кукурудзи — з передбачених контрактом 2 млн тонн відвантажили 1,5 млн тонн. Стосовно соняшникової олії – з 410 тис. тонн, передбачених контрактом, відправили 275 тис. тонн.

Атаки РФ на порти України створюють загрозу для експорту та глобального ринку, — ВАР

За 11 місяців 2025 року порти Великої Одеси обробили майже 68 мільйонів тонн вантажів, а порти Дунаю — понад 8 мільйонів тонн.
Упродовж 2025 року обсяг експорту зрівнявся із сукупним показником за 2023–2024 роки, повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій України.
Попри системні обстріли критичної інфраструктури, шість морських портів — Південний, Одеса, Чорноморськ, Усть-Дунайськ, Ізмаїл і Рені — забезпечували експорт та імпорт країни.
«Основою водної логістики у воєнний час став український морський коридор, створений після виходу РФ з Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року», – нагадали у міністерстві.
З цього моменту коридором перевезли понад 160 мільйонів тонн вантажів на борту більше ніж 6 тисяч суден, з них понад 96 мільйонів тонн — продукція українських аграріїв.
Зокрема за 11 місяців 2025 року порти Великої Одеси обробили майже 68 мільйонів тонн вантажів, а порти Дунаю — понад 8 мільйонів тонн.

Морський експорт у 2025 році перевищив показник експорту за 2024 рік