Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, що встановлює механізм моніторингу експорту сої та ріпаку.
Про це повідомили в Мінекономіки.
Документ спрямований «на забезпечення справедливого застосування» пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.
Новий Порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції даним, що містяться в Державному аграрному реєстрі, щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.
Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно.
У Мінекономіки заявили, що постанова забезпечує прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита, унеможливлення зловживань під час експорту, рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників, а також підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники.

Кабмін запровадив моніторинг експорту сої та ріпаку для захисту добросовісних виробників

Президент Росії Владімір Путін заявив, що Росія посилить атаки по українських портах і суднах, що до них прямують.
На тлі атак на танкери РФ у Чорному морі, Путін заявив, що країна-агресор посилить атаки на українські порти і судна, повідомляє «Економічна правда».
«Які заходи у відповідь можуть бути? По-перше, ми розширимо номенклатуру наших ударів по портових спорудах і кораблях, які заходять в українські порти», — заявив він журналістам, коментуючи останні інцииденти з танкерами в Чорному морі.
Він додав, що «найрадикальніший спосіб — це відрізати Україну від моря».
Також Путін пригрозив атакувати танкери країн-союзниць України, якщо атаки на російські судна триватимуть.
Раніше USM повідомляв, що турецький судновласник виходить із російського ринку після інциденту з вибухами біля узбережжя Сенегалу.
На погрози голови Кремля відповіли в МЗС України.
«Вчора він заявив, що готовий воювати всю зиму. Сьогодні він погрожує морським портам та свободі судноплавства. І ці погрози спрямовані, перш за все, на Одесу, про яку президент Трамп говорив з великою теплотою», — прокоментував очільник відомства Андрій Сибіга.
Він наголосив, що Росія «повинна припинити кровопролиття, яке вона розпочала». А якщо цього не станеться, то для Путіна мають бути наслідки.

Путін погрожує посилити удари по портах і суднах України

Судноводії, які мають посвідчення чинне станом на 1 січня 2022 року, можуть подати до Адміністрації судноплавства заяву з визначеним пакетом документів.
Це стосується осіб, які беруть участь в експлуатації суден, що здійснюють плавання внутрішніми водними шляхами України, повідомив голова Адміністрації судноплавства Микола Кравчук.
За його словами, у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внутрішній водний транспорт» №1054-ІХ з 1 січня 2022 року оновили правила у сфері підготовки та підтвердження кваліфікації судноводіїв. Закон імплементує європейські вимоги та передбачає приведення української системи підготовки річковиків у відповідність до Директиви (ЄС) 2017/2397.
«Закон запровадив нові правила, але не визначив порядок перехідного періоду для посвідчень судноводіїв, виданих до його набрання чинності та строк дії яких уже завершився. Через це продовження таких документів фактично було заблоковано з 2022 року», – розповів Микола Кравчук.
Через це Адміністрація судноплавства здійснила заходи щодо продовження дійсності таких посвідчень. Це дозволить врегулювати статус кваліфікаційних документів у перехідний період до повного впровадження європейських вимог.
Перевірка документів здійснюється через електронну систему верифікації: https://vrf.marad.gov.ua.
Після успішної перевірки видається оновлене підтвердження з автентичним QR-кодом і номером, ідентичним номеру оригінального кваліфікаційного документа.
Зазначимо, алгоритм подання заяви та перелік необхідних документів можна переглянути за посиланням.

Посвідчення судноводіїв внутрішнього водного транспорту буде продовжено

Консолідована виручка «Кернела» у першому кварталі 2026 фінансового року зросла на 4% у річному порівнянні, досягнувши $826 млн. Зростання виручки підтримали вищі середні ціни на харчові олії та збільшення обсягів їх продажу. Це компенсувало тимчасове уповільнення експорту зернових через затримку початку збиральної кампанії в Україні, йдеться в звіті «Кернела» за перший квартал 2026 ФР (липень-вересень).
Чисте зростання справедливої вартості біологічних активів склало $59 млн, порівняно з $42 млн за аналогічний період минулого року.
Собівартість продажів зросла на 7% у річному порівнянні, до $725 млн, переважно через збільшення витрат на товар та сировину. Це відображає посилення конкуренції за сировину та обмеження пропозиції зернових і олійних культур на внутрішньому ринку.
Внаслідок цього валовий прибуток зменшився на 3% у річному порівнянні і склав $160 млн, що відображає тиск на маржу в сегментах переробки олійних культур та інфраструктури й торгівлі.
EBITDA групи за квартал склала $144 млн. Сегментний розподіл виглядає так:
• Переробка олійних культур: EBITDA $27 млн, зменшення на 26% рік до року. Тиск на рентабельність залишався через низькі маржі при переробці, незважаючи на збільшення обсягів продажу на 18%. Маржа EBITDA знизилася до $85 за тонну проданої олії (мінус 37% рік до року).
• Інфраструктура та торгівля: EBITDA $20 млн. Основним джерелом доходу залишаються експортні термінали ($9 млн), додатково $6 млн принесла торгівля зерном в Україні, а $5 млн — торгові операції Avere.
• Сегмент агровиробництва: EBITDA $111 млн, зростання на 7% рік до року, переважно завдяки $59 млн безготівкового прибутку від переоцінки біологічних активів. Без цієї переоцінки базова EBITDA склала $52 млн, завдяки сприятливому ціноутворенню на зерно та продажу близько 500 тис. т зернових і олійних культур.
https://latifundist.com/novosti/68957-kernel-otrimav-826-mln-viruchki-v-pershomu-kvartali-novogo-finansovogo-roku-ebitda-po-segmentah

Унаслідок атаки морських безпілотників був виведений з ладу один із причалів Каспійського трубопровідного консорціуму під Новоросійськом.
Відвантаження нафти було зупинено, танкери відвели у море. Про це повідомила сама компанія, наголосивши, що подальша експлуатація причалу «не представляється можливою».
Представники КТК заявили, що це вже третій «акт агресії проти суто цивільного об’єкту» компанії. Зокрема, у лютому 2025 року українські безпілотники вивели з ладу нафтоперекачувальну станцію «Кропоткинская».
Казахстан екстрено активізував план перенаправлення нафти на альтернативні маршрути після атаки на інфраструктуру КТК
Наразі росЗМІ повідомляють, що Казахстан екстрено активізував план перенаправлення нафти на альтернативні маршрути після атаки на інфраструктуру КТК.
Нагадаємо, трубопровідна система КТК — один із найбільших інвестиційних проєктів в енергетичній сфері Росії. Протяжність трубопроводу Тенгіз — Новоросійськ складає 1511 км. Цим маршрутом транспортують значну частину сировини з російських родовищ, а також понад дві третини всієї експортної нафти Казахстану. Відвантаження нафти на КТК здійснюють через виносні причальні пристрої за 5 км від берегової лінії.
Раніше USM повідомляв, що морські дрони СБУ Sea Baby уразили в Чорному морі два підсанкційні нафтотанкери KAIROS та VIRAT, що належать «тіньовому флоту» РФ.

Причал КТК у Новоросійську виведений з ладу після атаки морськими дронами