У агрохолдингу «Кернел» пояснили, чому відмовились від участі в аукціоні з приватизації Одеського припортового заводу.
«Кернел» відмовився від участі в аукціоні після комплексної перевірки активу та оцінки ризиків. Про це пише Latifundist із посиланням на Forbes Ukraine.
У пресслужбі агрохолдингу зазначили, що актив цікавий, проте після проведення комплексної перевірки та оцінки ризиків компанія вирішила не подавати заявку на участь в аукціоні.
Нагадаємо, 25 листопада в системі «Прозорро.Продажі» був запланований аукціон з приватизації АТ «Одеський припортовий завод» зі стартовою ціною 4,49 млрд гривень. Через відсутність зареєстрованих учасників аукціон не відбувся.
Зокрема, заявку на приватизацію подавала Agro Gas Trading — компанія, яка вже фігурувала у справі НАБУ щодо можливих зловживань на ОПЗ. Компанію не допустили до торгів, але вона готова подаватися на участь у новому аукціоні.

Кернел відмовився від участі в приватизації ОПЗ після перевірки активу та оцінки ризиків

Компанія «Бруклін-Трейдинг», яка є трейдінговим підрозділом «Бруклін-Київ», за осінній період вже відвантажила на експорт понад 180 тис. тонн агропродукції.
Про це повідомила пресслужба компанії.
Цими вихідними компанія успішно відвантажила два судна з українською аграрною продукцією для міжнародних партнерів:
• FRIENDS RS 1 — 4 400 тонн ячменю, призначеного для Лівану;
• AMIRA RAFIF — 30 550 тонн продовольчої пшениці, відправленої до Алжиру.
На початку місяця компанія також здійснила постачання жовтого гороху до Італії — судно SAHIN 3 з партією обсягом 3 450 тонн успішно виконало рейс.
У підсумку, за осінній період компанією вже відвантажено на експорт понад 180 тисяч тонн української аграрної продукції.

«Бруклін-Трейдинг» відвантажила два судна з українською агропродукцією для міжнародних партнерів

Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Ціна акцій вранці 24 листопада відповіла зростанням на новини про переговори у Женеві між українською та американською делегаціями щодо мирного плану.
Так, 24 листопада акції агрохолдингу «Астарта» збільшились на 4,95%, «Мілкіленд» — на 12,5%, агрохолдингів KSG-Agro, ІМК та «Агротон» — на 9,79%, 4,69% та 15,16% відповідно.
Акції найбільшого українського виробника олії — агрохолдингу «Кернел», які не входять до складу індексу через малий free-float, додали 5,75%.
На Лондонській біржі (LSE) акції гірничорудної компанії Ferrexpo підскочили в ціні на 24,78%, тоді як акції агрохолдингу МХП подорожчали на 6,41%.

Вартість акцій українських агрохолдингів підскочила на 4-15% на тлі переговорів у Женеві  

Із липня по вересень Китай імпортував 10–12 «панамаксів» бразильської кукурудзи, використавши частину квоти на імпорт у 7,2 млн тонн на 2025 рік.
Бразилія поступово захоплює увесь попит Китаю на імпортну кукурудзу, витісняючи українських експортерів із ринку, який ще кілька років тому був одним із ключових для українського агросектору. Про це повідомляє ASAP Agri.
«Ціни на бразильську кукурудзу для відвантаження у другій половині листопада становлять близько 245 USD/т CIF до китайських портів. Росія тим часом активно пропонує балкерні партії по близько 250 USD/т CIF, поступово розширюючи свою присутність на ринку», — зазначила брокерка Atria Brokers Дар’я Марченко.
Водночас українські постачальники залишаються ціново неконкурентними: пропозиції на листопад становлять 213 USD/т FOB, плюс фрахт 46–47 USD/т до Південного Китаю — загалом близько 259 USD/т CIF, що на 10–15 доларів дорожче за бразильські поставки.
Для січневих відвантажень ситуація не краща: бразильські контракти оцінюються у 248 USD/т CIF, тоді як українські — близько 258 USD/т CIF. Навіть контейнерні поставки, дешевші на 10 доларів, не забезпечують конкурентної переваги.
«Україна наразі фактично вибула з китайського ринку кукурудзи. Лише якщо внутрішні ціни знизяться наприкінці року, може з’явитися вузьке вікно можливостей для кількох поставок — але це буде радше виняток», — пояснила експертка.
Паралельно Китай активно скуповує власне зерно, утримуючи імпортний попит на низькому рівні. Така політика разом із ціновою перевагою Бразилії ставить під загрозу навіть мінімальну присутність українських постачальників на азійському ринку.

Бразилія витісняє Україну з китайського ринку кукурудзи, — ASAP Agri

Новий формат називатиметься Food from Ukraine і передбачатиме експорт технологій до країн Африки та розбудову взаємовигідних партнерств.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко на IV Міжнародному саміті з продовольчої безпеки, пише Укрінформ.
«Сьогодні Grain From Ukraine переходить у новий якісний формат — Food from Ukraine. Це наш стратегічний курс. Ми відходимо від країни-експортера сировини до держави, що створює харчові продукти світового рівня, яка забезпечує стабільність міжнародних ринків та допомагає тим, хто найбільше у світі потребує цієї підтримки. Food from Ukraine означає експорт підходів, технологій та побудову партнерств, яке допомагає Африці годувати саму себе і розвиватися. Ми переходимо від надання гуманітарної допомоги до моделі взаємовигідного розвитку», — розповіла прем’єр-міністерка.
За її словами, від початку повномасштабної війни Україна експортувала 66 млн тонн продовольства до країн Азії, Африки та Близького Сходу.
«Ми доставляли продовольчі товари навіть тоді, коли наші порти зазнавали ударів, коли у нас були заблоковані порти, коли були знищені термінали та склади, коли російські ракети націлювалися на фермерів у полях. І це наш свідомий вибір. Україна — держава, яка змушена захищатися, але в такі часи ми готові та допомагаємо іншим, тим, хто цього дійсно потребує», — наголосила Юлія Свириденко.
Прем’єр-міністерка зазначила, що ця гуманітарна ініціатива допомогла забезпечити продовольством більш ніж 20 млн людей із вразливих категорій в Африці та на Близькому Сході.
Як раніше повідомляв USM, наприкінці жовтня цього року стало відомо, що з 2022 року у межах Grain from Ukraine відправили понад 300 тис. тонн агропродукції.

Гуманітарна ініціатива Grain From Ukraine перейде у новий формат: деталі