До сирійського порту Тартус прибули два судна з українською пшеницею на борту. Також країна продовжує купувати збіжжя у РФ.
У неділю, 9 листопада, до порту Тартус прибули три судна із зерном – два з України, одне – з Росії, пише сирійське видання Sana.
Загалом балкери доставили до країни понад 70 тисяч тонн пшениці.
Голова відділу операцій порту Тартус Юсеф Арнус зазначив, що частину зерна зберігатимуть у портових силосах, а іншу частину – вивозять безпосередньо вантажівками та залізницею, щоб забезпечити країну продовольством.
«У порту на розвантаження очікує четверте судно з вантажем у 26 тисяч тонн пшениці. Також найближчим часом до порту прибудуть судна із 50 тисяч тонн збіжжя», – розповів Юсеф Арнус.
Як раніше повідомляв USM, Сирія також продовжує приймати від Росії крадене українське зерно. Так, у жовтні балкер Matros Koshka, який завантажив 27 500 тонн зерна в окупованому Севастополі, вимкнув AIS і прийшов на розвантаження в порт Латакія.

У порту Сирії розвантажують два судна, які прийшли з України

Акції українських агрохолдингів на міжнародних фондових біржах можуть різко подорожчати після завершення активної фази війни.
Про це заявив трейдер інвестгрупи ICU Віталій Сивач, пише Latifundist із посиланням на Forbes Ukraine.
За його словами, військовий ризик є наразі основним стримувальним фактором, який інвестори закладають у вартість активів. Щойно війна завершиться і ризик буде знятий, відповідний дисконт згодом зникне, що може спричинити суттєве зростання цін, каже Сивач. Він додав, що зараз прибутковість компаній у світі «не зростає такими темпами, як хотілося б», що також стримує інтерес інвесторів.
Сивач зауважив, що ринок готовий платити премію компаніям зі сталим зростанням, тож після завершення війни увага інвесторів може активніше зміститися в бік українського агросектору.
«Тому після закінчення війни ми можемо побачити перерозподіл уваги інвесторів на користь українського агросектору», — прокоментував трейдер.
За словами керівника аналітичного відділу Concorde Capital Олександра Паращія, ринкові ціни акцій агрокомпаній уже реагують на очікування завершення війни.
«Так, максимальних значень за останні роки ціни досягали на початку 2025 року, на “миротворчій” риториці нового президента США. Тож можна очікувати, що ціни зростатимуть у випадку деескалації», — сказав він.
На думку Паращія, найбільший потенціал зростання демонструють акції агрохолдингу МХП.
Обидва експерти згадують серед ризиків зниження ліквідності європейських бірж, на яких лістингуються українські компанії.
Віталій Сивач зазначив, що ліквідність на європейських біржах поступово знижується, значна її частина нині перетікає на ринок США, який залишається найпривабливішим для інвесторів через високу активність і стрімке зростання цін. Втім, Варшавська й Лондонська біржі залишаються стабільними майданчиками, а глобальні ринкові цикли можуть знову повернути капітал у напрямку ринків, що розвиваються.

Акції українських агрохолдингів можуть зрости після завершення активної фази війни

Українська агропродукція продовжує тримати позиції на ключових ринках Європи та Азії.
У жовтні 2025 року Україна експортувала 941 тисячу тонн кукурудзи, з яких понад половину (52,2%) відправили до країн ЄС. Ще 31,9% експорту припало на країни Азії, а 15,9% — на африканські ринки, пише Latifundist.
Найбільшим імпортером стала Італія, яка закупила 263,1 тис. тонн української кукурудзи — понад чверть загального експорту за місяць. Туреччина посіла друге місце з обсягом 168,8 тис. тонн, а Корея — третє з 102,6 тис. тонн.
До десятки лідерів також увійшли Нідерланди, Туніс, Лівія, Греція, Іспанія, Кіпр та Єгипет. Найвищу середню ціну за тонну сплатила Греція — $218,9. Найнижчу зафіксували в Нідерландах — $200,2.
Загалом середня ціна української кукурудзи на зовнішніх ринках у жовтні коливалась у межах $200–219 за тонну, залежно від країни-імпортера.
Як повідомляв USM, напередодні сирійський порт Латакія прийняв партію української пшениці.

Італія, Туреччина та Корея стали головними покупцями української кукурудзи

Нові обмеження щодо проходу суден із небезпечними вантажами Сулінським каналом не призведуть до заторів, попри побоювання учасників ринку.
Такою думкою поділилася у LinkedIn операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
За її словами, фрахтувальники розпочали порушувати питання, чи будуть черги у зв’язку з новими правилами проходження каналом.
«Деякі вже включили вищі фрахтові ставки, після того, як агенти в портах повідомили їм про обмеження для суден з небезпечними вантажами. Головне питання залишається: чи будуть черги? Зрозуміло, що всі пам’ятають 2022–2023 роки, коли близько сотні суден чекали на підходах до Суліни, і побоюються, що це може повторитися», — пригадала Кононенко.
Проте, на думку менеджерки, цього разу заторів не буде. Головна причина полягає в тому, що щодня на Дунай прибуває не так багато танкерів або суден з небезпечними вантажами.
Крім того, адміністрація каналу збільшить кількість інспекційних команд, що перевіряють судна, що також має пришвидшити перевірки. зазвичай витрачає близько години на кожне судно.
«Висновок: довгих черг з 10–20 суден не буде. Можливі лише невеликі затримки (2–3 дні) через непогоду або очікування причалу для розвантаження», — резюмувала експертка.
Нагадаємо, з 1 листопада Румунія обмежила прохід суден із небезпечними вантажами на Суліні. Згідно з новимим правилами, через Сулінський канал дозволятимуть прохід лише двом суднам із небезпечними вантажами на добу.

На Суліні не буде черг із суден через нові правила проходження каналом, — думка

У січні-вересні внаслідок російських атак постраждали 13 цивільних суден і один корабель. Найбільше ударів прийшлося на липень та серпень.
Про це повідомив керівник проєкту Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.

Так, Моніторингова група інституту зафіксувала 11 атак на судна в портах Одеської області з початку 2025 року.
За словами Клименка, у результаті цих атак постраждали 13 цивільних суден і один військовий корабель. Найбільш активними для російських обстрілів стали липень і серпень — по п’ять атак кожного місяця. У травні зафіксовано одну атаку, у березні — три. В інші місяці обстрілів суден не було.
Судна зазнавали уражень в Одеському морському торговельному порту, портах Чорноморськ та Ізмаїл, а також у Придунавських портах, прибережній акваторії Чорного моря й гирлі Дунаю.
Засоби атак різнилися — від балістичних ракет типу «Іскандер-М» до морських мін, ударних дронів і безекіпажних катерів (МБЕК).
Серед найрезонансніших інцидентів:
• 1 березня — балістичними ракетами атакований балкер SUPER SARKAS (прапор Сьєрра-Леоне) та контейнеровоз MSC LEVANTE F (Панама) в Одеському МТП;
• 11 березня — балкер MJ Pinar (Барбадос) пошкоджений у тій же акваторії, загинули чотири члени екіпажу;
• 3 липня — AJ ROSE (Сент-Кітс і Невіс) уражений ракетою «Іскандер-М» в Одеському порту, двоє загиблих;
• 23 липня — у гирлі Бистрому на Дунаї підірвався український земснаряд «Інгульський», загинули троє моряків;
• 20 серпня — унаслідок атаки дронів пошкоджено танкер-хімовоз Excellion (Панама) в Ізмаїльському МТП;
• 28 серпня — біля дунайського причалу атаковано український військовий корабель «Сімферополь», один моряк загинув, кількох поранено.

Росіяни з початку року атакували 13 суден та військовий корабель у портах Одещини