Суднобудівний ринок переживає скорочення, а найбільше падіння замовлень спостерігається в сегменті dry bulk.
Про це повідомляє Splash.
Загальний обсяг замовлень у 2025 році знизився на 54% у порівнянні з минулим роком, що повернуло активність на цьому ринку до середнього рівня за останнє десятиріччя. При цьому ситуація в різних сегментах істотно відрізняється: замовлення контейнеровозів та круїзних лайнерів удвічі перевищують десятирічний середній показник, тоді як балкери, танкери та газові перевізники демонструють спад.
Найбільше постраждав сектор балкерів — у першій половині року замовлення на нові балкери стали найнижчими з 2017-го, лише 169 суден, свідчать дані VesselsValue.
Аналітики пояснюють це кількома факторами: невизначеністю глобальної економіки, слабкими прогнозами фрахтових ставок, відсутністю чіткої видимості майбутніх прибутків, а також побоюваннями щодо нових екологічних регуляцій. Високі ціни на новобудови також відлякують потенційних покупців.
За оцінкою брокера BRS, у січні-липні 2025 року кількість нових замовлень на балкери впала на 63% у річному вимірі.
Screenshot
Раніше стало відомо, що російські експортери зерна планують купувати флот в Китаї.
https://usm.media/zamovlennya-na-balkeri-u-sviti-vpali-do-minimumu-za-ostanni-roki/

МТП «Чорноморськ» продає два судна через систему Прозорро.Продажі — нафтоналивне «Райдужний» та буксир «Михайло Добров».
Стартова ціна «Райдужного» становить 3,36 млн грн. Судно побудували у Швеції у 1971 році, його довжина — 84 метри, повідомляє «Інтент».
При цьому технічний стан корпусу оцінюється як незадовільний: знос зовнішньої обшивки сягає до 38%, палуб — до 40%, набору — до 35%.
Буксир «Михайло Добров», збудований у Японії в 1974 році, виставлено за 3,11 млн грн. Його довжина — 60 метрів. Оцінити стан корпусу наразі неможливо, оскільки судно затоплене.
Паралельно в Україні тривають процеси з розпорядження арештованими судами, пов’язаними з РФ. Так, нещодавно Дніпровський райсуд Києва передав в управління АРМА балкер Anka, який, за даними СБУ, використовувався Росією для вивезення української агропродукції з окупованих територій.
Раніше АРМА вже реалізувала на аукціоні танкер Nika Spirit (раніше відомий як Neyma), затриманий у 2019 році в порту Ізмаїл. Це судно міжнародні системи ідентифікували як таке, що брало участь у блокуванні Керченської протоки в листопаді 2018 року.
https://usm.media/chornomorskij-port-vistaviv-na-prodazh-dva-sudna-za-6-mln-griven/

Також уряд подає на ратифікацію схожу угоду, проте з Об’єднаними Арабськими Еміратами.
Кабінет міністрів схвалив проект Закону «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки», повідомив представник уряду в парламенті Тарас Мельничук.
Документ пропонує ратифікувати Угоду про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки, що була укладена 03.02.2022.
Мельничук зазначив, що реалізація Угоди:
• сприятиме подальшому розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між країнами;
• дозволить вітчизняним товаровиробникам отримати переваги від лібералізації ринків товарів і послуг Турецької Республіки;
• відкриє можливості для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку й модернізації власного виробництва.
Також уряд подає на ратифікацію «Угоду про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів», підписану 17 лютого 2025 в Абу-Дабі.
«Реалізація Угоди сприятиме подальшому розвитку двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною та Об’єднаними Арабськими Еміратами, дозволить вітчизняним виробникам отримати переваги від лібералізації ринків товарів та послуг ОАЕ, відкриє можливості для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку і модернізації власного виробництва», — зазначається в законопроєкті.

https://usm.media/kabmin-proponuye-ratifikuvati-ugodu-pro-vilnu-torgivlyu-z-turechchinoyu/

Керівництво ДП «Адміністрація морських портів України» провело зустріч із представниками Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо перспективних інвестиційних проєктів у сфері логістики.
Про це повідомили в АМПУ.
Як зазначили у відомстві, сторони обговорили потреби у фінансуванні, середньострокове планування та реалізацію проєктів, спрямованих на зміцнення портової інфраструктури та підвищення ефективності логістичних маршрутів.
В АМПУ додали, що ЄБРР залишається одним із ключових фінансових партнерів України, який реалізує масштабні інфраструктурні проєкти, зокрема у сферах логістики та водопостачання.
«Високо цінуємо досвід та підтримку ЄБРР у реалізації стратегічних проєктів. Особливо важливою для нас є співпраця у напрямку розвитку портової інфраструктури, адже вона є основою стабільності української економіки та вагомим чинником глобальної продовольчої безпеки. Ми відкриті до спільної роботи, яка дозволить забезпечити ефективну логістику вже сьогодні та створить потенціал для зростання у майбутньому», — зазначив голова ДП «АМПУ» Олександр Семирга.
Раніше АМПУ запросила польський бізнес долучитися до інвестицій в порти України.
https://usm.media/ampu-ta-yebrr-obgovorili-investicziyi-u-sferi-logistiki/

Компанія залишила інвестиційний пакет польським партнерам, але готова відновити співпрацю за потреби.
Агропідприємство «Волинь-Зерно-Продукт» («ВІЛІЯ») більше не перевалює зерно в порту Ґданськ, де з 2022 року орендувало термінал місткістю 30 тис. тонн. Про це пише Latifundist.
«Ми дякуємо їм за гарну співпрацю, це допомогло нам вирішити багато питань. Залишивши їм інвестиційний пакет, призупинили співпрацю. Якщо ж у майбутньому виникне потреба, ми відкриті до нових домовленостей і готові знову співпрацювати, зокрема, й щодо постачання зерна», — зазначив засновник компанії Євген Дудка.
За його словами, нині навіть з Волині вигідніше експортувати зерно через порти Чорного моря, ніж через Балтику. Постійної роботи в польському напрямку компанія не має, а при постачаннях у Німеччину чи Нідерланди готова йти на знижку $5–10 за тонну від порту, але не більше.
Волинський термінал «ВІЛІЇ» тепер обробляє інші вантажі — металобрухт, міндобрива та дизель. Зерно відвантажується у значно менших обсягах — два-три поїзди на тиждень. На думку Дудки, транзит через Польщу стане по-справжньому привабливим лише після вступу України до ЄС.
Раніше USM повідомляв, що США зможуть відправляти зріджений газ для України через Ґданськ, де базуватиметься плавуча регазифікаційна установка.
https://usm.media/czorne-more-vyhidnisze-ukrajinsjka-agrofirma-prypynyla-robotu-w-orendovanomu-terminali-portu-gdansjk/