Люксембурзька компанія Tzedakah Funds претендує на термінал у Рені, власником якого є Kernel.
Мова йде про контроль над логістичним підприємством «Рені-Термінал», що розташоване на Дунаї, пише LIGA ZAKON.
Видання зазначає, що вимоги на термінал висуває теперішній або колишній зять Геннадія Боголюбова з оточення одіозного олігарха Ігоря Коломойського. Так, колишній в.о. генерального директора НСК «Олімпійський» та нев’їзний в Україну Дмитро Чернявський з трьома громадянствами (українським, хорватським та російський), використовує люксембурзьку компанію Tzedakah Funds, згідно з даними сервісу LIGA360, для отримання контролю над підприємством «Рені-Термінал».
Як пишуть ЗМІ, у 2016 році Tzedakah Funds виділила 1,45 мільйона євро, як позику для компанії Janolio Holdings, що пов’язана з Олександром Адарічем (колишній голова Євробанку, який на сьогодні перебуває в розшуку через справу щодо заволодіння активами кредитора на понад 420 мільйонів гривень).
Гарантією для повернення позики 27 жовтня 2017 року у домовленостях між юридичними особами була вказана частка саме ТОВ «Рені-Термінал» у розмірі 100%.
«Компанія Tzedakah Funds заявляє, що у 2018 році їй не повернули позику, але при цьому у «Рені-Термінал» збільшили статутний капітал майже на 18 мільйонів гривень із залученням компанії Danube Terminal Service, яка ймовірно теж пов’язана з Адарічем. При цьому компанії не повідомили про зміну розміру статутного капіталу. Як результат, це призвело до того, що її частка у «Рені-Термінал» зменшилася зі 100% до 80,5%. Саме ці зміни й стало основою для звернення до суду в майбутньому», – йдеться у матеріалі.
До 2021 року компанії Nolper Holdings, яка зареєстрована на Кіпрі та ймовірно, пов’язана з Адарічем, перейшла у власність 100% у терміналі на Одещині. Зокрема у січні 2022 року Tzedakah Funds Чернявського спробувала реалізувати право заставотримача й зареєструвала 100% частки на себе. Того ж року влітку Міністерство юстиції України задовольнило скаргу Nolper Holdings і скасувало реєстраційну дію.
Завдяки рішенню Мін’юсту компанії з орбіти Адаріча повернули повний контроль над «Рені-Термінал». Через п’ять місяців підприємство викупила компанія «Рені-Оіл», співзасновником якої у реєстрах був вказаний Ігор Адаріч – син Олександра Адаріча.
Вже у 2023 році повний контроль над «Рені-Оіл» перейшов до Андрія Веревського, який володіє компанією Kernel. Агрохолдинг викупив компанію з активами «Рені-Термінал» у складі за $24,75 млн. Остаточно актив увійшов у структуру холдингу 18 березня 2024 року.
Зазначимо, наразі судова справа щодо контролю над «Рені-Термінал» триває.

В агрохолдингу Kernel намагаються відсудити термінал на Дунаї

.
Під час робочої поїздки також пройшли наради щодо безпеки працівників і захисту критичної інфраструктури, повідомляє Мінрозвитку громад та територій України.
Зокрема заступник міністра Андрій Кашуба перевірив стан укриттів у портах дунайського регіону, а також пункти незламності, які готові до роботи у можливих надзвичайних ситуаціях.
У морських портах зараз діє 30 стаціонарних укриттів і 21 мобільна захисна споруда, до кінця року планується облаштувати ще 28 споруд.
«Окрему увагу під час поїздки приділили безпековому аспекту перевалки у портах різних видів вантажів, зокрема – небезпечних», — йдеться у повідомленні.
У відомстві розповіли, що вже напрацювали відповідні пропозиції та ініціативи щодо небезпечних вантажів, які передали до відповідальних органів для врахування під час ухвалення рішень.
У Мінрозвитку зазначили, що через морський коридор уже пройшло понад 150 мільйонів тонн вантажів, із них понад 90 мільйонів тонн зерна доставлено у 55 країн світу.
Нагадаємо, у ніч проти 22 жовтня російські безпілотники пошкодили термінали в порту Ізмаїла. Внаслідок нічної атаки пошкоджені термінали та об’єкти портової інфраструктури.

У портах на Дунаї перевірили стан укриттів і пунктів незламності

Експортери фактично втратили китайський напрямок як стабільний канал збуту кукурудзи.
Україна практично вибула з ринку кукурудзи Китаю, поступившись позиціями Бразилії та РФ. Про це повідомила брокерка компанії Atria Brokers Дар’я Марченко, пише Elevatorist.
Так, попит Китаю на українську кукурудзу залишається вкрай низьким порівняно з попередніми роками, тоді як Бразилія зміцнила свої позиції завдяки нижчим цінам і стабільним поставкам.
«Єдине вузьке вікно можливостей — це, якщо до кінця року знизяться внутрішні ціни та з’явиться невикористаний обсяг у квоті Китаю. Тоді, можливо, вдасться відправити одне-два судна — але лише як виняток», — зазначила Марченко.
З липня по вересень Китай імпортував 10–12 суден бразильської кукурудзи, використавши частину річної квоти на імпорт 7,2 млн тонн. Із цього обсягу лише близько 40% доступно для приватного сектору, тоді як приблизно 2 млн тонн зарезервовано для не-ГМО кукурудзи.
Нині бразильська кукурудза постачається до Китаю за ціною близько $245/т CIF, тоді як російські трейдери пропонують поставки по $250/т CIF. Для порівняння, українська кукурудза з урахуванням фрахту коштує близько $259/т CIF, що позбавляє її конкурентних переваг.
«Навіть контейнерні поставки з України — приблизно на $10/т дешевші — залишаються в межах 240-х доларів за тонну, що не дозволяє нам конкурувати», — пояснила брокерка.
Ситуацію посилює і внутрішня політика Китаю: уряд активно викуповує зерно у місцевих фермерів, стримуючи імпорт.
Також напередодні USM інформував, що нові тарифні квоти ЄС скоротять український експорт на $1,1 млрд щороку.

Дорога логістика і млявий попит: Україна втрачає китайський ринок кукурудзи

Українські переробники обмежуватимуть закупівлі сої, якщо різко збільшиться її пропозиція, адже вони вже придбали великі об’єми соняшнику за високими цінами.
Про це повідомляє Elevatorist із посиланням на GrainTrade.
Водночас кількість трейдерів, які закуповують сою, також скорочується через зростаючу конкуренцію на світовому ринку.
Протягом тижня закупівельні ціни за сою з ГМО пропонувались на рівні 16,5-17,0 тис. грн/тонна, а за сою без ГМО — 18,5-18,7 тис. грн/тонна з доставкою на завод (протеїн 39-40%).
Експортні ціни залишалися стабільними: 388-390 $/тонна або 16,8-17,0 тис. грн/тонна — соя з ГМО; 420-430 $/тонна або 18,0-18,2 тис. грн/тонна — соя без ГМО, з доставкою до чорноморських портів.
Раніше USM повідомляв, що Мінекономіки фіналізує механізм звільнення від мита на експорт сої та ріпаку.

Переробники і трейдери скорочують закупівлі сої в Україні

Окупаційна адміністрація в Маріуполі заявила про перевірку вантажів, які зберігаються на території морського порту.
Про це повідомляють пропагандистські медіа, пише Точка Сходу.
Так зване «міністерство транспорту ДНР» заявило, що почало процедуру визнання цих вантажів «безхазяйними» — тобто такими, які нібито не мають власника.
Після «обстеження» почалася процедура оформлення майна відповідно до псевдозаконодавства так званої «ДНР». Загарбники вимагають, щоб власники довели свої права на вантажі протягом 14 робочих днів, інакше майно перейде під контроль окупаційної влади.
Зокрема у виданні зазначили, що таким чином Росія продовжує системне пограбування Маріуполя, знищеного її ж армією, привласнюючи залишене українське майно під виглядом «юридичних процедур».
Як раніше повідомляв USM, у Маріупольському порту у вересні зафіксовано до шести суднозаходів окупантів.

Окупанти в Маріуполі планують привласнити «залишені» вантажі в порту