Керівник компанії A.P. Moller-Maersk A/S Вінсент Клерк очікує, що світовий попит на торгівлю товарами залишатиметься стійким до кінця року.
Попри війну та кризу на енергетичних ринках, за його словами, попит залишався високим упродовж усього першого півріччя, пише Bloomberg.
Спотові ставки на контейнерні перевезення товарів з Азії до США та Європи різко зросли за останні сім тижнів, що свідчить про стійкий попит напередодні пікового сезону морських перевезень.
Гендиректор A.P. Moller-Maersk A/S Вінсент Клерк заявив, що найімовірніше ця тенденція збережеться до кінця року.
Він також зазначив, що компанія має п’ять суден у Перській затоці, два з яких залишаться там у експлуатації, а три інші «потрібно вивести звідти якомога швидше» за безпечних умов.
«Як тільки повернення до нормального стану стане безпечним, ми побачимо нормалізацію ситуації», — наголосив він
https://usm.media/gendirektor-maersk-u-drugij-polovini-2026-go-ochikuyetsya-zberezhennya-popitu-na-kontejnerni-perevezennya/
Українські аграрії стикнулися із критичним дефіцитом кадрів та невизначеністю щодо бронювання

Минулого тижня акції українських агрохолдингів, що торгуються на Варшавській та Лондонській фондових біржах, відновили зростання.
Про це свідчать дані Eavex Capital, повідомляє Latifundist.
Найбільше зростання за тиждень продемонстрували акції ІМК — +4,2%. Також зросли акції «Агротону» (+3,5%), KSG Agro (+2,9%), «Кернела» (+1%), «Астарти» (+0,5%) та МХП (+0,2%).
Водночас акції «Мілкіленду» впали на 0,6%.
З початку року найкращу динаміку серед українських агрокомпаній демонструє ІМК — її акції здорожчали на 42%. Котирування МХП зросли на 22,5%, а «Астарти» — на 6%.
Від початку року «в мінусі» залишаються акції «Мілкіленду» (-10,4%), KSG Agro (-9,6%), «Агротону» (-8,7%) та «Кернела» (-7%).
https://usm.media/akcziyi-ukrayinskih-agroholdingiv-znovu-pochali-zrostati-na-birzhah/

Україна повністю використала квоту на експорт пшениці до ЄС, що розподіляється в межах річного обсягу.
Це свідчить про високий попит на українську агропродовольчу продукцію на ринку ЄС, повідомили в УКАБ.
Станом на 1 червня 2026 року Україна активно використовує тарифні квоти в межах поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС — DCFTA. Найвищий рівень використання спостерігається за окремими агропродовольчими товарами, зокрема — продукцією птахівництва, яйцями, пшеницею, молочною продукцією, соками, медом, цукровою кукурудзою та етиловим спиртом.
У межах оновленого режиму DCFTA квоти адмініструються за двома основними підходами, пояснили в УКАБ. Частина квот працює в режимі ліцензування та розподіляється за визначеними періодами — кварталами, півріччями або в межах річного обсягу. Інша частина квот адмініструється за принципом First Come — First Serve, коли доступний залишок зменшується в міру надходження заявок на використання квоти.
У режимі ліцензування найбільш активне використання спостерігається за продукцією птахівництва та яйцями. Зокрема, станом на 1 червня 2026 року доступні квартальні обсяги за квотами на свіже м’ясо птиці, яйця птиці та яйцепродукти були використані в повному обсязі. Важливо, що ці квоти розподіляються поквартально, тому йдеться про повне використання саме обсягу, доступного у відповідному періоді, а не про вичерпання річної квоти загалом.
Також повністю використано квоту на пшеницю, яка розподіляється в межах річного обсягу — це свідчить про високий попит на українську агропродовольчу продукцію на ринку ЄС.
https://usm.media/

Україна вперше за сім років відновила морські поставки карбаміду — високоефективного мінерального добрива.
Першу партію відвантажили через порт Чорноморськ для покупців у країнах Середземноморського регіону, повідомили в компанії Ostchem.
Загальний обсяг поставки складає близько 21 тис. тонн. Основними напрямками експорту стали Італія та Туреччина.
Серед покупців українського карбаміду — американська компанія Nitron Group і південнокорейська Samsung C&T Corporation.
У компанії пояснили, що експорт карбаміду морем відновлюється внаслідок поступової стабілізації логістичних ланцюгів та підвищення інтересу міжнародних трейдерів до української продукції.
Водночас Ostchem і надалі частково постачає карбамід європейським промисловим споживачам сухопутними маршрутами.
Також у компанії повідомили про переговори щодо нових експортних контрактів із міжнародними трейдерами та промисловими споживачами.
https://usm.media/ukrayina-vidnovila-morskij-eksport-karbamidu-vpershe-za-sim-rokiv/

Минулого тижня акції всіх українських агрохолдингів, що торгуються на Варшавській та Лондонській фондових біржах, показали негативну динаміку.
Про це свідчать дані Eavex Capital, пише Latifundist.
Найбільше падіння показали акції ІМК, які втратили 12,3%. Також подешевшали акції «Мілкіленду» (-7,3%), KSG Agro (-5,9%), «Астарти» (-5,6%), «Агротону» (-3,7%), МХП (-3,3%) та «Кернела» (-1,2%).
Водночас від початку року найкращу динаміку серед українських агрокомпаній зберігає ІМК. Її акції зросли на 36,3%. Також у плюсі залишаються МХП (+22,2%) та «Астарта» (+5,5%).
Негативну динаміку з початку року демонструють акції KSG Agro (-12,1%), «Агротону» (-11,7%), «Мілкіленду» (-9,8%) та «Кернела» (-8%).
Лідером за ринковою капіталізацією серед українських агрохолдингів залишається «Кернел» із показником $1,54 млрд. Друге місце посідає МХП із капіталізацією $942 млн, далі йдуть ІМК ($338 млн) та «Астарта» ($316 млн).
https://usm.media/ukrayinski-agroholdingi-zavershili-tizhden-padinnyam-na-birzhah/
Збитки ДПЗКУ можуть зрости вдвічі — до понад 11 млрд грн
У 2026 році збитки Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) можуть сягнути понад 11 млрд грн.
Це вдвічі більше, ніж торік, повідомляє Elevatorist з посиланням на Мінекономіки.
Так, ДПЗКУ очікує за підсумками 2026 року збиток у розмірі 11,24 млрд грн. У 2025 році збиток ДПЗКУ склав 5,47 млрд грн.
Тож прогнозований негативний фінансовий результат корпорації у 2026 році є більш ніж удвічі більшим за збиток, зафіксований у 2025-му.
Водночас у Мінекономіки повідомили, що станом на 1 квітня 2026 року заборгованість із виплати заробітної плати в ДПЗКУ відсутня.
https://usm.media/zbitki-dpzku-mozhut-zrosti-vdvichi-do-ponad-mlrd-grn/