Турецьке судно Royad Mammadov, яке перевозило зерно, зазнало удару дрона в Чорному морі.
Про це повідомляє румунське видання Ziua de Constanța.
Інцидент стався за межами територіальних вод Румунії. За даними видання, після атаки румунські служби розпочали пошуково-рятувальну операцію.
Румунське агентство з порятунку людського життя на морі ARSVOM повідомило, що 5 жовтня о 10:37 Морський координаційний центр MRCC звернувся по допомогу у зв’язку з ситуацією на Royad Mammadov. До району інциденту направили рятувальні судна SAR Apollo, SAR Artemis та SAR Ares, а також гелікоптер.
Румунська морська адміністрація ANR підтвердила, що йдеться про серйозний морський інцидент за межами територіальних вод країни.
За попередньою інформацією ANR, капітан судна був поранений, а спочатку зв’язок із 13 членами екіпажу був відсутній. Згодом Ziua de Constanța повідомило із посиланням на власні джерела, що десять моряків вдалося врятувати. Також повідомлялося про трьох постраждалих.
За останніми даними видання, судно може затоплюватися. Рятувальна операція триває.
Офіційні румунські служби у наведених повідомленнях не уточнювали причину інциденту. Інформацію про удар дрона та зерновий вантаж повідомило саме Ziua de Constanța.
UPD. Румунська влада заявила, що внаслідок інциденту загинули двоє людей, повідомляє Reuters.
Раніше USM повідомляв, що Росія масовано атакувала портову та промислову інфраструктуру Одещини.

Велика Одеса отримала залізницею лише 35 тис. тонн зерна за 29 діб вересня — на 46,5% менше, ніж місяцем раніше.
Залізничний підвіз зерна до морських портів у вересні скоротився на 38,6% порівняно із серпнем. Про це свідчать дані щотижневого огляду Spike Brokers.
За 29 діб місяця до портових напрямків перевезли близько 177,6 тис. тонн зерна, включно з внутрішнім підвозом до Ізмаїла. Велика Одеса отримала 35 тис. тонн (-46,5%), експортний Ізмаїл — 42,6 тис. тонн (-42,3%), внутрішній підвіз до Ізмаїла склав 58,9 тис. тонн (-56,3%).
Водночас сам дунайський напрямок демонструє зростання. Пропуск агропродукції на вивезення через дунайські пункти, включно з Орлівкою, за вересень досяг 1,195 млн тонн — на 60,1% більше, ніж за весь серпень. За останні шість днів місяця темп становив 46,2 тис. тонн на добу.
Основне навантаження дедалі більше зміщується на західний кордон. Із 783,1 тис. т зерна, вивезеного залізницею на експорт, через сухопутні переходи пройшло 664,5 тис. т — близько 85% проти 83% тижнем раніше. Для рослинної олії цей показник становить 88%, для макухи та шротів — 96%.
Проте західний напрямок працює на межі. Середньодобова передача зернових через чотири основні переходи зросла до 278,4 вагона (+8,6%), однак накопичення вагонів біля кордону водночас збільшилося до 4165 — на 20,8% більше. Найбільші черги зафіксовано на Могилеві-Подільському (1148 вагонів) і Вадул-Сіреті (918). Тобто прискорення передачі поки не встигає за підходом вантажів.
Загалом вересень Україна завершила експортом 3,035 млн тонн агропродукції на $1,563 млрд. Зернових відвантажили 1,481 млн тонн, зокрема пшениці — 1,094 млн тонн. Це на 46,7% менше, ніж торік.
Симетрична криза вразила й російський експорт. За даними російського зернового союзу, у вересні з портів РФ відвантажили близько 1,36 млн тонн пшениці проти приблизно 5,4 млн тонн роком раніше — падіння близько 75%.
Кількість портів, через які йде російське зерно, скоротилася до дев’яти проти 36 торік, а число експортерів — до дев’яти проти 44. Основні обсяги перемістилися на Балтику: лідерами перевалки стали Усть-Луга та Висоцьк, тоді як відвантаження через Новоросійськ, Азов і Тамань практично зупинилися.
Також напередодні USM повідомляв, що вартість перевезення зерна з порту Джурджулешти до Констанци зросла приблизно до $75 за тонну через високі ціни на пальне та низький рівень води на Дунаї й Пруті.

Україна втратила 47% експорту пшениці, Росія — близько 75%

Тарас Висоцький та Кристоф Хансен обговорили підтримку українських аграріїв та інтеграцію до аграрної політики ЄС.
Про це повідомили в Мінагрополітики.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у Брюсселі провів зустріч з Європейським комісаром з питань сільського господарства та продовольства Кристофом Хансеном. З боку Європейської Комісії у зустрічі також взяла участь Генеральний директор Генерального директорату з питань сільського господарства та розвитку сільських територій (DG AGRI) Елізабет Вернер.
Сторони обговорили ситуацію в українському аграрному секторі, експортну логістику, доступ виробників до фінансування та ринку ЄС, а також підготовку України до членства в Європейському Союзі.
Тарас Висоцький наголосив, що обмеження морського експорту та висока вартість альтернативної логістики безпосередньо впливають на доходи аграріїв та їхню здатність фінансувати наступний виробничий цикл. Україна зацікавлена у подальшому розвитку додаткових маршрутів «Шляхів солідарності» та механізмів підтримки такої логістики.
«Сьогодні для нас принципово важливо зберегти спроможність українського аграрія виробляти. Проблеми з експортом дуже швидко перетворюються на проблему ліквідності. Якщо виробник не може реалізувати продукцію за економічно обґрунтованою ціною, він має менше ресурсів для наступної посівної», — зазначив Висоцький.
Також сторони обговорили доступ української агропродовольчої продукції до ринку ЄС. Україна пропонує спростити адміністрування окремих тарифних квот, зокрема для борошна та молочної продукції, а також розглянути більш гнучкі механізми для біоетанолу та нативного крохмалю. Мета цих пропозицій — підтримати українську переробку та зменшити адміністративне і фінансове навантаження на бізнес.
Окрему увагу приділили підготовці України до членства в ЄС у межах переговорних Глав 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та 13 «Рибальство та аквакультура». Україна працює над створенням Виплатної агенції, розвитком системи адміністрування аграрної підтримки, адаптацією системи державного контролю та цифровізацією рибного господарства.

Україна хоче посилити «Шляхи солідарності» через обмеження морського експорту

За позовом Одеської обласної прокуратури суд повернув у держвласність причал, право приватної власності на який було незаконно зареєстровано за товариством.
Про це повідомляє Одеська обласна прокуратура.
У суді прокурори довели, що причал ніколи не перебував у власності відповідача, не входив до переліку майна, що підлягало приватизації, та мав залишатися у державній власності.
«Проте внаслідок реєстрації за відповідачем права приватної власності на нього він незаконно вибув із володіння держави поза її волею. Більш того, законодавство прямо забороняло приватизацію об’єктів загальнодержавного значення, у тому числі причалів усіх категорій і призначень», — пояснили у прокуратурі.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ймовірно йдеться про позов проти ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та причалу в Ізмаїльському порту.
«Прокурор зазначав, що причал ніколи не належав відповідачу, не входив у перелік майна, що підлягало приватизації у період 1995-2000 роках, а залишився у державній власності, проте внаслідок реєстрації за відповідачем права приватної власності на нього, незаконно вибув з володіння держави поза її волі», — зазначається на сайті реєстру.
Суди погодилися з доводами прокуратури та витребували це майно з приватної власності на користь держави.

Суд повернув у державну власність причал в одному з Дунайських портів

Єгипет, Індія та Туреччина передали Україні свої пропозиції щодо подолання блокади Чорного моря та відновлення безпечного судноплавства.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті Міжнародної Кримської платформи у Нью-Йорку.
За його словами, пропозиції вже оформлені письмово, а Україна готова підтримати варіант, який дозволить забезпечити безпеку морських перевезень і продовольчих поставок.
«Ми погоджуємося з тим шляхом, який може забезпечити безпеку, і тепер чекаємо на відповідь Росії», — заявив Зеленський.
Президент зазначив, що Україна готова виконати свою частину домовленостей щодо безпечного судноплавства у Чорному морі, якщо Росія також піде на реальні кроки з деескалації.
За словами Зеленського, до роботи над захистом продовольчої безпеки та морських маршрутів уже долучилася низка держав. Він наголосив, що стабільна робота Чорного моря важлива для перевезень зерна, добрив, пального та інших вантажів.

Три країни запропонували варіанти відновлення безпечного судноплавства у Чорному морі, — Зеленський