Франція, Бельгія та Іспанія витратили 34,3 млрд євро на російський ЗПГ з лютого 2022 року по червень 2025 року.
Водночас їхня сукупна підтримка України за цей час становила 21,2 млрд євро, йдеться у звіті Greenpeace.
За даними організації, у першій половині 2025 року ЄС загалом імпортував 12,8 млрд кубометрів російського ЗПГ, що на 67% більше, ніж у першій половині 2021 року.
Основним постачальником російського зрідженого газу до Європи є компанія «Ямал ЗПГ». За оцінками Greenpeace, у 2022–2024 роках вона отримала 34 млрд євро доходів і сплатила близько 8 млрд євро податків у бюджет Росії.
Цих грошей, за підрахунками, вистачило б для закупівлі 270 тисяч дронів-камікадзе Shahed, які РФ активно застосовує проти України.
Водночас ЄС нарощує імпорт газу зі США: якщо у 2021 році його частка становила 28% від загального обсягу ЗПГ, то у 2024 році – вже 45%.
Зазначимо, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну російський газ (трубопровідний і зріджений) забезпечував близько 45% енергетичних потреб Європи. Після 2022 року ЄС намагається зменшити залежність від російських енергоносіїв.
Нагадаємо, у вересні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що ЄС має намір заборонити імпорт російського ЗПГ вже з 1 січня 2027 — на рік раніше від початкових планів. Рішення стало результатом тиску з боку президента США Дональда Трампа, який закликав ЄС швидше скоротити закупівлі російських енергоносіїв.

Три країни ЄС витратили на російський ЗПГ більше, ніж на допомогу Україні

Агрохолдинг «Нібулон» планує відновити свою довоєнну частку в загальному експорті зерна з України на рівні 10-12%.
Про це заявив гендиректор компанії Андрій Вадатурський на Forbes Agro, повідомляє Latifundist.
За його словами, компанія працює над фінансовими моделями, які дозволять найближчим часом погасити заборгованості. Агрохолдинг заклав $60-80 млн EBITDA, аби повернути з часом ці кредити.
«Ми робимо все для того, щоб, перше, збільшити кількість зерна, яке проходить через нашу систему, і ми маємо амбіцію повернути нашу довоєнну долю експорту, яка складала порядка 10-12%. І, друге, надавати більш конкурентні сервіси, ніж до війни, і ще при цьому заробляти за рахунок впровадження технологій і ефективності», — додав Вадатурський.
Раніше USM повідомляв, що CASPIT та «Нібулон» підписали безстроковий контракт.

«Нібулон» планує вийти на довоєнну частку в експорті зерна 

В рамках реалізації програми з встановлення 38 модульних укриттів ДП «АМПУ» доставило першу партію — три мобільні захисні споруди встановили в порту Чорноморськ.
До кінця року в порту планують встановити ще сім, зазначила пресслужба ДП «Адміністрація морських портів України».
У відомстві додали, що мобільні укриття стануть важливим доповненням до існуючої системи безпеки, забезпечуючи портовикам швидкий доступ до захисту навіть у найвіддаленіших точках терміналів.
«Особливо це критично в умовах мінімального часу на реагування при ракетних загрозах», – додали у відомстві.
Чорноморськ став першим портом, де розгорнуто масштабну програму посилення захисту працівників морської галузі. Надалі мобільні укриття планують розмістити у портах Великої Одеси та Дунайського регіону.
«Кожне укриття спроєктоване з урахуванням специфіки діяльності та дозволить максимально ефективно захистити персонал критичної інфраструктури, від якого залежить стабільність експортних перевезень України», – зазначили у відомстві.
Раніше USM повідомляв, що АМПУ встановить додаткові мобільні укриття у портах.

В порту Чорноморська встановили мобільні укриття

Провідні оператори планують постачання на жовтень без урахування порту Констанца через можливі санкції з боку України.
Попри значну роль румунського порту в структурі постачань, трейдери не очікують нестачі пального та суттєвого зростання цін, повідомляє enkorr.
Як розповів виданню один зі співрозмовників, усі вантажі з Констанци однозначно підпадуть під посилений контроль у перші два тижні жовтня. Йдеться як про морські партії, так і про постачання залізницею. Усе через великі обсяги індійського продукту, які зайшли у вересні, — близько 200 тис. тонн.
Один з великих трейдерів на умовах анонімності поділився, що Румунія просила не вводити санкції бодай у перші два тижні жовтня, аби розпродати великі залишки індійського пального, але українська сторона відмовила.
Очікується, що надалі надходження танкерів у Констанцу будуть моніторити відповідні українські органи.
«Наразі виглядає так, що у разі надходження нових партій індійського пального та інших підозрілих вантажів посилений режим перевірок буде пролонговано ще на два тижні або на місяць», — розповів трейдер.

Українські трейдери готують жовтневі постачання без урахування Констанци через можливі санкції 

Філія АМПУ «Дельта-Лоцман» страхуватиме співробітників від нещасних випадків
Філія «Дельта-Лоцман» Адміністрації морських портів України обрала компанію для страхування співробітників від нещасних випадків.
СК «Ультра Альянс» страхуватиме співробітників «Дельта-Лоцман» від нещасних випадків за 6,5 млн грн, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Філія АМПУ 16 вересня оголосило про намір заключити з СК «Ультра Альянс» договір на добровільне страхування співробітників від нещасного випадку, згідно з даними в системі електронних держзакупівель Prozorro.
За очікуваної вартості послуги 6,942 млн грн цінова пропозиція СК «Ультра Альянс» склала 6,542 млн грн. Компанія була єдиним учасником тендеру.
Нагадаємо, 23 липня на земснаряді, що належить філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», стався вибух. Судно перебувало на гирлі Бистре для проведення планових робіт із 11 членами екіпажу. Загинули троє людей.

Філія АМПУ «Дельта-Лоцман» страхуватиме співробітників від нещасних випадків

Народний депутат Ярослав Железняк подав до Верховної Ради законопроєкт про скасування експортного мита на сою та ріпак.
«Майже два місяці тому влада протягнула “соєві правки”. З другого разу, в порушення регламенту та логіки», — написав він у своєму Telegram-каналі.
Железняк процитував Американську торгівельну палату в Україні, де зазначали, що з 4 вересня українські порти Чорного моря заблоковані суднами, а припортові залізниці — вагонами з вантажами ріпаку та сої через неврегульованість порядку та критеріїв для застосування нульової ставки мита для виробників аграрної продукції.
Експортери не можуть відправити товар і зазнають збитків у зв’язку зі штрафами за простій суден та інших транспортних засобів, а також через понаднормове зберігання збіжжя у портах, подовжене страхове покриття і невиконання контрактів перед іноземними покупцями.Товар застряг у портах і наражається на небезпеку в умовах регулярних обстрілів портів, так само як і екіпажі закордонних суден, митне оформлення яких заблоковане. Надходження валютної виручки (до $2 млрд) за насіння ріпаку і сої 2025 року фактично зірване.
«Автори закону не продумали як довести, що ти сам виростив продукцію. Тому митниця розводить руками», — написав Железняк.
Тож від 19 вересня нардеп зареєстрував проєкт 14055 Закону про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» щодо скасування експортного мита.
Раніше USM повідомляв, що українські фермери подаватимуть позови щодо відшкодування екс https://usm.media/do-verhovnoyi-radi-podali-zakonoproyekt-pro-skasuvannya-eksportnih-mit-na-soyu-ta-ripak/портного мита на ріпак