10 липня під головуванням заступника Міністра розвитку громад та територій України Андрія Кашуби відбулась зустріч Голови Координаційної ради з питань розвитку конкурентного середовища у морських портах, голів робочих груп Координаційної ради та представників бізнес-спільноти.

У зустрічі взяли участь представники провідних бізнес-асоціацій — Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати в Україні, Асоціації міжнародних експедиторів України, а також окремі представники портового бізнесу.

Захід був спрямований на підтримку відкритого діалогу з учасниками морської галузі та вироблення ефективного формату подальшої взаємодії.
Під час обговорення порушувалися як організаційні питання щодо взаємодії робочих груп із бізнесом, так і низка актуальних тем, зокрема:
• механізм користування землями під акваторіями портів;
• необхідність запровадження порядку компенсацій інвестицій;
• формування прозорих тарифів та рівного доступу до об’єктів портової інфраструктури;
• спрощення процедур реалізації інвестпроєктів і формальностей у портах;
• безпекові виклики та інтеграція в європейський логістичний простір.

«Спільна робота має бути зосереджена не на точкових питаннях окремих компаній, а на системних змінах, які забезпечать комфортні та прозорі умови для розвитку портової інфраструктури і залучення приватного капіталу», — наголосив Андрій Кашуба.

Мінрозвитку запрошує бізнес брати активну участь у засіданнях робочих груп Координаційної ради та у розгляді конкретних напрацювань. Координаційна рада працює відкрито та конструктивно, підтримуючи сталу співпрацю з усіма учасниками портової галузі.
https://mindev.gov.ua/news/u-minrozvytku-vidbulas-zustrich-koordynatsiinoi-rady-z-predstavnykamy-portovoho-biznesu

До України повернулися всі великі трейдери, які щороку залучають для експорту українського зерна до $15 млрд.
Про це розповів президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
За його словами, станом на 2024-2925 МР в Україну повернулися всі великі трейдингові компанії, які займаються експортом зернових та олійних культур. Ці трейдери можуть залучати великі кошти та кредитувати посівні роботи й жнива.
Горбачьов зауважив, що багато хто переживав за те, що через війну західні компанії підуть з українського ринку, адже торгувати стане складно. До прикладу, щоб експортувати 50 млн тонн зерна, західні компанії залучають в Україну кредитні лінії на близько $15 млрд.
Президент УЗА наголосив, що українські компанії не змогли б експортувати зерно самостійно не так через технічні аспекти, як через відсутність доступу до фінансових інституцій та їхніх кредитних ліній. За його словами, без великих трейдерів українські агровиробники виростили б зерно, але через відсутність коштів викупити його було б неможливо.
Горбачьов пояснив, що трейдери фінансують торгівлю: більшість цих компаній існують сто і більше років, тож банки мають до них дуже велику довіру і відкривають їм кредитні лінії. Такі компанії посилюють український економічний компонент в аграрному виробництві.
До повномасштабної війни в структурі трейдингового ринку на великі компанії припадало 90% експорту зернових та олійних культур, а решту 10% сільгоспвиробники поставляли на зовнішні ринки напряму, розповів президент УЗА. При цьому аграрії самостійно експортували здебільшого нішеві продукти, зокрема льон та вівсянку. Їх поставки виконувалися автотранспортом і залізницею, відвантаження морем відбувалися вкрай рідко.
Вже під час повномасштабного вторгнення, низка проблем, зокрема логістичних, призвела до виходу із гри крупних великих експортерів. На сьогодні картина трейдерів на українському ринку виглядає так, що близько 70% обсягів експорту — це великі компанії, а близько 30% виробники експортують напряму.

https://usm.media/popri-vijnu-v-ukra%D1%97nu-povernulisya-vsi-zahidni-trejderi-yaki-zaluchayut-do-15-mlrd-dlya-eksportu/

В Адміністрації морського порту Чорноморськ відбулась робоча нарада за участі міського голови Василя Гуляєва, керівництва й фахівців філії та представників портового співтовариства.
Головна тема зборів – аналіз шляхів реалізації заходів з розвитку під’їзної автодорожньої інфраструктури до морського порту Чорноморськ.
В ході наради обговорювалися питання поточного стану реалізації заходів, передбачених Меморандумом від 15.05.2024 про співробітництво у розвитку автотранспортної інфраструктури для вантажного автотранспорту.
За результатами обміну думками, учасники заходу погодились внести зміни до Меморандуму в частині складу сторін та уточнення вартості виконання робіт з реконструкції залізничного переїзду «8 км».
Учасники наради домовилися провести додаткову спільну консультацію із залученням представників Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та фахівців АТ «Укрзалізниця».
Про результати цієї спільної наради буде повідомлено згодом.
https://www.facebook.com/

Інтеграція електрифікації й автоматизації спрямована на зниження викидів та енергоефективність.
Гамбурзький порт отримує надважливий апгрейд — на модернізацію гавані Вальтерсгофер та контейнерних терміналів планують витратити близько 1,1 млрд євро. Про це пише Gospodarka Morska.
Обсяги суден, особливо найбільших контейнеровозів, виростуть, а сучасна інфраструктура зробить порт більш стійким і екологічним.
Проєкт передбачає розширення розворотного басейну зі 480 до 600 м, створення додаткових термінальних майданчиків і реконструкцію під’їздів до CTB та CTH. Це дозволить пришвидшити маневри суден, підвищити безпеку і збільшити обсяги перевалки.
Вдосконалені причальні споруди і розширена операційна площадка відкриють шлях до автоматизації, електрифікації й інтеграції автономної техніки — вклад у декарбонізацію порту.
Фінансування йде від держави через Hafen¬behörde (HPA), будівництво очікується завершити до середини 2030-х. Крім того, оператор Eurogate продовжує інвестувати — щонайменше 700 млн євро виділено на модернізацію існуючого терміналу. Завершення цих робіт очікується протягом двох років після передачі ділянки.
Цей масштабний апгрейд покликаний зберегти конкурентоспроможність морського шлюзу Німеччини, зробити перевалку ефективнішою та екологічнішою, а також підготувати грунт для автоматизованих термінальних операцій — від обладнання до ІТ інфраструктури.
Раніше USM писав, що швейцарська контейнерна Mediterranean Shipping Co (MSC) купила частку в порту Гамбурґ.

https://usm.media/w-modernizaciju-portu-hamburga-investujutj-ponad-1-mlrd-dolariw/

Експорт зернових з України на початку нового маркетингового року скоротився майже до нуля.
Станом на 4 липня 2025 року, за перші дні нового 2025/26 маркетингового року, Україна експортувала лише 60 тис. тонн зернових та зернобобових культур. Про це пише «Інтерфакс-Україна» із посиланням на Держмитслужбу.
Це у 12 разів менше, ніж за аналогічний період минулого року. Для порівняння, на 5 липня 2024 року обсяг відвантажень становив 718 тис. тонн.
У розрізі культур ситуація виглядає наступним чином: експорт пшениці з початку нового сезону склав 25 тис. тонн, що вдесятеро менше, ніж торік (245 тис. тонн); ячмінь наразі взагалі не експортувався (проти 3 тис. тонн рік тому); кукурудзи вивезено 34 тис. тонн — це у 13 разів менше, ніж за аналогічний період 2024/25 МР (468 тис. тонн).
Також різко скоротився експорт борошна: 0,5 тис. тонн проти 1,1 тис. тонн торік, причому майже весь обсяг — це пшеничне борошно.
Раніше USM повідомляв, що бізнес з Одещини та Миколаївщини підозрюють у махінаціях з агроекспортом на майже 500 млн грн.

https://usm.media/eksport-zerna-z-ukrajiny-na-starti-sezonu-wpaw-w-12-raziw/