Українська залізниця різко наростила перевезення агропродукції: майже весь експортний зерновий вантаж прямує саме до морських портів.
За перші 19 днів серпня залізницею перевезено 1,624 млн тонн зернових вантажів. Про це повідомляє Rail.insider із посиланням на нараду «Укрзалізниці» з аграрними трейдерами.
Це у 2,8 раза більше, ніж у липні, хоча на 15% менше, ніж за той самий період торік. Найбільший приріст спостерігається в експортному сегменті: 1,483 млн тонн збіжжя відправлено саме на зовнішні ринки. Це утричі перевищує липневі показники, але на 14% нижче торішнього рівня.
Показовим є те, що майже весь цей обсяг (95%) прямує саме до морських портів, тоді як внутрішні перевезення становлять мінімальну частку.
Середньодобові навантаження також демонструють динаміку відновлення: у серпні вони зросли у 2,2 раза порівняно з липнем і досягли 88,2 тис. тонн.
Також напередодні USM інформував, що Росія демпінгує на зерновому ринку, щоб посилити тиск на конкурентів.

Частка зернових, що йдуть до портів залізницею, у серпні зросла до 95%

Єгипетський держзакупівельник зерна Future of Egypt домовився придбати велику партію пшениці з Франції, а також зерно з України та Румунії.
Йдеться про щонайменше 200 тис. тонн французької пшениці у межах останніх приватних угод із трейдерами, повідомляє Reuters.
Крім того, Future of Egypt замовила кілька партій по 30 тис. тонн пшениці з України та Румунії.
Єгипет залишається одним із найбільших у світі імпортерів пшениці: державні структури щорічно закуповують близько 5 млн тонн із понад 12 млн тонн загального імпорту.
У грудні FoE, пов’язана з військовими структурами, перебрала на себе функцію закупівлі зерна на міжнародних ринках у старої структури — Державного управління із закупівель сировини (GASC). Якщо GASC традиційно проводила тендери, то FoE віддає перевагу приватним угодам.
За словами трейдерів, за останні два тижні FoE могла замовити до семи великих суден із французькою пшеницею, що дорівнює понад 400 тис. тонн. Серед них — один балкер обсягом 63 тис. тонн для відвантаження у період 10-20 вересня з оплатою за 270-денними акредитивами. Інші партії також плануються до швидкого відвантаження.
Пшениця необхідна для виробництва субсидованого хліба, який споживають понад дві третини населення країни (108 млн осіб), що вже потерпає від інфляції та погіршення умов життя. Єгипет не зміг досягти внутрішньої мети закупівель у 4-5 млн тонн на сезон 2024/25, який завершився минулої п’ятниці.
Орієнтовна ціна закупівель становила $265-270 за тонну (CFR), а деякі угоди могли перевищувати $275 за тонну. FoE не розкрила деталі цін чи умов оплати.
За словами європейських трейдерів, французьке зерно зараз легко доступне, тоді як російське — обмежене: фермери мало продають, особливо пшеницю з вмістом білка 11%.
Після зміни моделі закупівель деякі угоди затримувалися чи переглядалися, що трейдери пов’язують із менш передбачуваним процесом. Загалом у першій половині року імпорт пшениці Єгиптом (державним і приватним сектором) зменшився на 30% і становив 4,9 млн тонн.
Раніше, у квітні, FoE уклала угоду на 180 тис. тонн французької пшениці, яку планувалося відвантажити в травні-червні, але фактично завантаження відбулося лише на початку серпня.
Раніше USM повідомляв, що Росія вкрала з окупованих регіонів 2,5 млн тонн пшениці.

Державний закупівельник Єгипту замовив пшеницю з України, Румунії та Франції 

Розвиток Білгород-Дністровського порту зокрема передбачає роботу у межах Середнього коридору.
Про це повідомила очільниця Білгород-Дністровського порту Оксана Кіктенко.
За її словами, Середній коридор отримає єдиного оператора маршруту, управління яким здійснюватимуть компанії Китаю, Казахстану, Азербайджану та Грузії.
«Акціонери спільного підприємства Middle Corridor Multimodal Ltd, створеного залізничними операторами Азербайджану, Казахстану та Грузії, на позачергових загальних зборах домовилися про вступ ТОВ «Китайські залізничні контейнерні перевезення» (дочірня структура China Railway Container Transport Co., Ltd) до складу СП. Його мета – стати єдиним оператором цього маршруту», – йдеться у повідомленні.
Загальні збори акціонерів СП відбулися на початку серпня в Баку. На зустрічі обговорили питання розвитку Середнього коридору, цифровізації процесів, реалізації Дорожньої карти щодо усунення «вузьких місць» та інші актуальні напрямки співпраці.
Зокрема досягнули домовленості про впровадження спільного моніторингу термінів проходження контейнерних поїздів за маршрутом.
Очільниця Білгород-Дністровського порту нагадала, що в рамках роботи Середнього коридору Білгород-Дністровський порт підписав меморандум з APM Terminals Poti (підрозділ компанії Maersk).
«Розвиток Білгород-Дністровського порту передбачає будівництво автомобільно-залізничного поромного комплексу (АЖПК) і контейнерного термінала», – наголосила Оксана Кіктенко.
Довідка. Середній коридор, також відомий як Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (TITR або ТМТМ) охоплює залізничний, автомобільний і морський транспорт, з’єднуючи основні економічні центри Китаю, Центральної Азії, Кавказу і Європи.

У Білгород-Дністровському порту побудують поромний комплекс і контейнерний термінал

Випробування аміачних суднових двигунів демонструють серйозний потенціал для декарбонізації галузі.
Нещодавно в Китаї відбулося перше в історії бункерування судна «зеленим» аміаком, а японські компанії планують масштабні операції з бункерування в Сінгапурі, які мають стартувати у 2027 році. Про це пише Splash.
Тим часом, нові дані від коаліції Getting to Zero Глобального морського форуму свідчать про суттєвий прорив у сфері скорочення викидів завдяки використанню аміачного палива.
За результатами останніх випробувань, двигуни на аміаку здатні зменшити викиди в межах концепції «від бака до сліду» на 90–95%. Це навіть більше, ніж передбачали ключові розробники систем. Проте, як зазначають автори звіту, реальні показники потребують додаткової перевірки у комерційних умовах. Зокрема, йдеться про необхідність незалежних вимірювань під час експлуатації суден у відкритому морі.
Перші оператори, опитані GMF, планують використовувати аміак обмежено — від 25% до 50% часу роботи судна, щоб поступово накопичити досвід. Крім того, на початковому етапі аміак не застосовуватимуть під час маневрування в портах — це питання залишається відкритим.
Очікується також, що блакитний аміак (виготовлений з використанням викопного палива з вловлюванням CO₂) залишатиметься основним варіантом щонайменше до 2030 року, що може впливати на загальні рівні викидів.
Тим часом, як повідомляв USM, в ОБСЄ назвали застарілі танкери російського флоту «екологічними бомбами уповільненої дії».

Викиди зменшуються на 95%: аміачні двигуни показали вражаючі результати на випробуваннях

Суднобудівний ринок переживає скорочення, а найбільше падіння замовлень спостерігається в сегменті dry bulk.
Про це повідомляє Splash.
Загальний обсяг замовлень у 2025 році знизився на 54% у порівнянні з минулим роком, що повернуло активність на цьому ринку до середнього рівня за останнє десятиріччя. При цьому ситуація в різних сегментах істотно відрізняється: замовлення контейнеровозів та круїзних лайнерів удвічі перевищують десятирічний середній показник, тоді як балкери, танкери та газові перевізники демонструють спад.
Найбільше постраждав сектор балкерів — у першій половині року замовлення на нові балкери стали найнижчими з 2017-го, лише 169 суден, свідчать дані VesselsValue.
Аналітики пояснюють це кількома факторами: невизначеністю глобальної економіки, слабкими прогнозами фрахтових ставок, відсутністю чіткої видимості майбутніх прибутків, а також побоюваннями щодо нових екологічних регуляцій. Високі ціни на новобудови також відлякують потенційних покупців.
За оцінкою брокера BRS, у січні-липні 2025 року кількість нових замовлень на балкери впала на 63% у річному вимірі.
Screenshot
Раніше стало відомо, що російські експортери зерна планують купувати флот в Китаї.

Замовлення на балкери у світі впали до мінімуму за останні роки