На підходах до українських портів перебуває близько 15 суден, тоді як на рейдах Сулінського та Бистренського каналів очікують проходження ще близько п’яти суден.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
За її даними, попри дощову погоду в регіоні, ситуація на Дунаї залишається стабільною, а черги на проходження каналів відсутні.
Водночас відзначається зниження інтенсивності вантажних операцій в українських глибоководних портах. Це, своєю чергою, призводить до більш гнучких умов щодо погоджених термінів прибуття суден під завантаження.
Також в Avalon Shipping повідомили актуальні показники максимальної безпечної осадки для суден у регіоні. Для Сулінського каналу вона становить 7,01 м, для гирла Бистре — 5,5 м, а на ділянці до 44-ї милі порту Ізмаїл — 7,4 м.
https://usm.media/bilya-ukrayinskih-portiv-skorotilasya-kilkist-suden-shho-ochikuyut-na-zavantazhennya/

В Одеській філії ДП «АМПУ» розпочалася активна підготовка до сертифікаційного аудиту інтегрованої системи управління (ІСУ).
ІСУ об’єднує ключові процеси діяльності підприємства відповідно до вимог міжнародних стандартів, пояснили у відомстві.
Для якісної підготовки до перевірки наказом начальника філії затверджено та введено в дію Програму внутрішнього аудиту ІСУ. До 31 серпня 2026 року внутрішні аудитори та залучені технічні експерти проведуть комплексну оцінку роботи структурних підрозділів.
У рамках внутрішнього аудиту визначені фахівці перевіряють виконання вимог інтегрованої системи управління, актуальність документації, ефективність виробничих процесів та рівень готовності персоналу до проходження сертифікації.
Інтегрована система управління поєднує міжнародні стандарти у сферах управління якістю, екологічного менеджменту, охорони праці та здоров’я працівників. Такий підхід дозволяє забезпечувати єдині принципи управління, підвищувати ефективність роботи та раціонально використовувати ресурси.
«Підготовка до сертифікаційного аудиту — це не лише перевірка відповідності міжнародним вимогам, а й можливість удосконалити внутрішні процеси, підвищити рівень безпеки та зміцнити довіру наших партнерів», — зазначив керівник Одеської філії ДП «АМПУ» Дмитро Назаренко.
Успішне проходження аудиту стане черговим підтвердженням системної роботи колективу Одеської філії ДП «АМПУ» над підвищенням якості управління, виробничої безпеки та екологічної відповідальності відповідно до найкращих світових практик.

Україна оновлює підходи до розвитку експорту в умовах післявоєнного відновлення та європейської інтеграції.
Кабінет Міністрів України затвердив нову Експортну стратегію України на період до 2030 року.
Документ визначає ключові напрями розвитку українського експорту в умовах війни, післявоєнного відновлення та поглиблення європейської інтеграції.
Документ спрямований на підвищення стійкості української економіки, її технологічне оновлення та поступовий перехід до моделі експортоорієнтованого зростання. Фокус стратегії — нарощування виробництва та експорту товарів і послуг з вищою доданою вартістю, посилення конкурентоспроможності українських компаній на зовнішніх ринках, а також розширення участі мікро-, малого і середнього бізнесу у зовнішньоекономічній діяльності.
«Україна має сильний виробничий потенціал, наше завдання — допомогти бізнесу реалізувати його на зовнішніх ринках. Експортна стратегія до 2030 року визначає, як ми будемо працювати над розширенням доступу до ринків, розвитком інструментів підтримки експортерів та збільшенням частки продукції з доданою вартістю в українському експорті. Це важливо як для економічного зростання, так і для поглиблення інтеграції України до ринку Європейського Союзу», — наголосив Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, коментуючи рішення Уряду.
Стратегія передбачає три стратегічні цілі:
• нарощування виробництва експортоспроможних товарів, покращення структури експорту, збільшення його середньої ціни;
• створення сприятливих умов для ведення експортної діяльності;
• зміцнення державних спроможностей, інституцій та інструментів для розвитку експорту.
Для досягнення цих цілей документ передбачає розвиток виробництва середньо- та високотехнологічних товарів, підтримку переробної промисловості, стимулювання інвестицій в експортоорієнтовані виробництва, усунення тарифних і нетарифних бар’єрів, розвиток експортного фінансування, посилення торговельно-економічного представництва України за кордоном, удосконалення інформаційно-консультаційної підтримки, цифровізацію експортних сервісів та промоцію українських товарів і послуг на зовнішніх ринках.
Окрему увагу приділили розвитку державних інструментів підтримки експорту. Йдеться про фінансові механізми, зокрема продукти Експортно-кредитного агентства та банківські інструменти; всебічну підтримку експортерів від Офісу з розвитку підприємництва та експорту; розвиток логістичної та цифрової інфраструктури; укладання та модернізацію торговельних угод; захист інтересів українських експортерів; участь у міжнародних виставках і заходах; посилення економічної дипломатії; розвиток бренду «Зроблено в Україні»; а також співпрацю з міжнародними організаціями.
Ключові індикатори досягнення цілей до 2030 року:
• зменшення частки продукції сировинного та низького ступеня переробки в загальному експорті до 59% (за дев’ять місяців 2025 року – 87,3%, за даними Держстату);
• збільшення співвідношення експорту товарів і послуг до ВВП до 33% (рівень 2024 року – 29,4%, за даними Держстату);
• зростання частки експорту послуг у загальному експорті товарів і послуг до 25% (за дев’ять місяців 2025 – 18%, за даними Держстату);
• збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до 85 млрд доларів США (рівень 2025 року – 48 млрд доларів США за даними Держстату та щоденними оперативними даними Держмитслужби).
Реалізуватимуть Стратегію у два етапи. Перший, у 2026-2028 роках, буде зосереджений на створенні сприятливих умов для розвитку експорту: вдосконаленні законодавства, усуненні торговельних бар’єрів, розвитку фінансових інструментів, залученні інвестицій та посиленні інституційної спроможності. Очікується, що у 2028 році обсяг експорту товарів і послуг сягне 80 млрд доларів США, а частка продукції з вищим рівнем переробки та експорту послуг продовжить зростати.
Другий етап у 2029-2030 роках передбачає подальший розвиток і масштабування започаткованих змін та формування цілісної системи підтримки українських експортерів.
Координацію та моніторинг виконання Стратегії здійснюватиме Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Інформація про виконання операційного плану оновлюватиметься двічі на рік, а щорічний звіт про результати реалізації Стратегії розглядатиме Уряд.
https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-onovliuie-pidkhody-do-rozvytku-eksportu-v-umovakh-pisliavoiennoho-vidnovlennia-ta-ievropeiskoi-intehratsii-uriad-skhvalyv-eksportnu-stratehiiu-do-2030-roku?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAYnJpZBExMDFGeDdSYmh0TXRVdFI3ZnNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR5aJG9CSrBqNwWrOVGGXj8ybmdxsdpxKv_bIyw4iFV4HS5gvnw3JO8yJNsoag_aem_CcwnWqhKVFwyH4q5LU49TA

З вересня 2023 року українським морським коридором перевезли 200 млн тонн вантажів, а загальна кількість оброблених суден перевищила 7 800.
Українським морським коридором з вересня 2023 року пройшло 200 мільйонів тонн вантажів, з яких 118 мільйонів тонн — зерно. Загалом оброблено понад 7 800 суден, повідомив віцепрем’єр з відновлення України Олексій Кулеба.
«З початку 2026 року морськими портами України вже оброблено майже 35 мільйонів тонн вантажів. Українські вантажі відправилися у 56 країн світу. Це результат щоденної роботи тисяч людей у надзвичайно складних умовах. Працівники портів, логісти, моряки, диспетчери, інженери та ремонтні бригади працюють під обстрілами, відновлюють пошкоджену інфраструктуру й забезпечують рух суден. Саме завдяки їхній роботі Україна залишається частиною світової продовольчої системи та виконує свою відповідальність перед десятками країн», — зазначив посадовець.
Коридор продовжує працювати попри системні атаки Росії на порти та логістичну інфраструктуру. Лише у квітні зафіксовано понад 500 атак БпЛА на логістику — фактично обстріли відбувалися через день.
Загалом від початку повномасштабної війни пошкоджено або частково знищено 935 об’єктів портової інфраструктури та 191 цивільне судно, постраждало 255 цивільних осіб.

https://usm.media/ukrayinskim-morskim-koridorom-perevezli-200-mln-tonn-vantazhiv/

Ефективна робота українських портів та підтримання судноплавних глибин безпосередньо залежать від технічного стану нашого флоту.
Фахівці Регістру судноплавства України (Північно-західне управління департаменту технічного нагляду) завершили контроль за масштабними роботами з модернізації несамохідного земснаряда.
Що саме було оновлено на судні:
• Привідний двигун ґрунтонасосу — тепер він більш економічний;
• Редуктор;
• Ґрунтонасос (головний робочий орган судна).
Економічність та екологічність:
У Регістрі зазначають, що новий встановлений двигун не лише покращить економічні показники експлуатації судна для його власника, а й суттєво знизить рівень шкідливих викидів в атмосферу. Це важливий крок до «зелених» стандартів у роботі нашого флоту.
Асоціація портовиків України «УКРПОРТ» вітає колег із успішним завершенням робіт! Чіткий технічний нагляд відповідно до найсуворіших нормативних вимог — це гарантія безпеки, надійності та довговічності роботи спецфлоту.