Агрохолдинг «Кернел» наростив експорт зерна та встановив рекорд із перевалки агропродукції.
Про це йдеться в операційному звіті компанії, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
«Кернел» у четвертому кварталі 2026 фінансового року (квітень-червень 2026 року) скоротив переробку олійних культур на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 645 тис. тонн.
За підсумками 2026 фінансового року загальний обсяг переробки олійних культур становив 3,185 млн тонн, що на 8% менше, ніж роком раніше.
«Загальний обсяг переробки олійних культур за 2026 ФР склав 3,185 млн тонн, що на 8% менше, ніж за 2025 ФР, через обмежену доступність насіння соняшнику на внутрішньому ринку внаслідок одного з найгірших врожаїв соняшнику в Україні за останнє десятиліття», — зазначається у звіті.
У компанії додали, що падіння обсягів частково компенсували переробкою альтернативних олійних культур, зокрема сої та ріпаку.
Продажі харчової олії у квітні-червні скоротилися на 12% — до 338 тис. тонн, що відображає зменшення обсягів переробки протягом кварталу.
Водночас у «Кернел» зазначили, що реалізація залишалася відносно високою завдяки продажу запасів рослинної олії, накопичених у попередніх кварталах. Загалом за 2026 фінансовий рік компанія реалізувала 1,407 млн тонн харчової олії, що на 2% більше, ніж роком раніше.
На бутильовану соняшникову олію припало 14 тис. тонн квартальних продажів проти 19 тис. тонн у попередньому кварталі.
Обсяг приймання зерна на елеваторах у квітні-червні сягнув 320 тис. тонн, тоді як за аналогічний період минулого року він становив лише 34 тис. тонн. За підсумками фінансового року загальний обсяг приймання досяг рекордних 4,341 млн тонн, що на 60% перевищує показник 2025 фінансового року.
Обсяг експорту зерна з України у останньому кварталі 2026 ФР склав 2,011 млн тонн, що на 33% більше, ніж у попередньому кварталі, і більш ніж удвічі перевищує показник за відповідний період попереднього року.
За результатами дев’яти місяців 2026 фінансового року «Кернел» скоротив чистий прибуток на 5% — до $208 млн. Водночас виручка компанії зросла на 0,4% — до $3,092 млрд, а EBITDA — на 1%, до $403 млн.
https://usm.media/eksport-zerna-kernel-za-rik-zris-na-15-a-perevalka-syagnula-rekordnogo-rivnya/

Минулого тижня в сегменті «хендісайзів» шукало вантаж лише одне судно. Ставки на Дунаї натомість зросли на $3–5/т.
Глибоководний фрахтовий ринок з українських портів фактично зупинився, тоді як ставки на Дунаї зросли на $3–5/MT. Про це повідомляють аналітики ASAP Agri.
Станом на 17 липня фрахт «костерів» з Дунаю до Східного Середземномор’я сягнув близько $42–43/MT, «хендісайзів» з чорноморських портів — близько $26/MT.
Сегмент «хендісайзів» минулого тижня був майже неактивним. Лише одне судно шукало вантаж і підняло свою цінову ідею більш ніж на $10/MT. Фрахтувальники підвищили ставки приблизно на $5/MT, проте угоди так і не уклали.
Причина — безпекова ситуація. 19 липня в результаті удару серйозних пошкоджень зазнав «костер» Golden Leo.
«Одне судно не є достатнім, щоб відображати реальний рівень ринку. Наразі фактично немає чіткого ринку «хендісайзів». Після серйозних пошкоджень «костера» Golden Leo 19 липня ми не очікуємо повернення фрахтового ринку «хендісайзів» цього тижня, якщо ситуація не покращиться», — прокоментував співвласник і керівник фрахтового брокериджу Atria Brokers Тарас Панасюк.
https://usm.media/rynok-hendisiziw-faktyczno-zupynywsia-a-dunajsjkyj-fraxt-zris-na-3-5-t/

Через критично низький рівень води на окремих ділянках Дунаю припинився рух вантажних, поромних і круїзних суден.
Внаслідок екстремальної спеки в Румунії різко знизився рівень Дунаю. Судноплавство по річці частково зупинилося, а сільськогосподарські землі більше не можна зрошувати, пише Euronews.
За словами гідрологів, рівень води в Дунаї на в’їзді річки в Румунію досяг найнижчого показника за останні понад два десятиліття. Особливо постраждали торгівля та туризм. Так, поблизу порту Бешет на півдні Румунії судноплавний рух майже зупинився, і вантажні судна, завантажені зерном, не можуть вийти в рейс. Поромне сполучення між Бешетом (Румунія) та Оряховим (Болгарія) також призупинене на кілька днів — водіям і вантажівкам доведеться перейти на альтернативні маршрути.
Круїзні лайнери з Західної Європи, які прямують з Будапешта до дельти Дунаю, серед інших напрямків, не можуть продовжити подорож — кілька суден застрягли в порту Бешет.
«Судноплавний рух по Дунаю зупинився, і ми не знаємо, коли він відновиться», — розповів Euronews оператор понтону в порту Бешет Костянтин Йонеле.
За його словами, щороку круїзні лайнери приходять із заходу, але цього року вони мають серйозні проблеми, оскільки не можуть досягти кінцевого пункту маршруту.
Щоб зберегти відпустку пасажирів, туроператори шукають альтернативи — зокрема, перевозять гостей автобусами. Представник однієї з круїзних компаній Айман Ісмаїл повідомив, що судно вже два дні стоїть на місці, а пасажирів переорієнтували на Бухарест, оскільки весь маршрут довелося змінити через брак води.
Проблема з маловоддям не обмежується Румунією. Рекордно низькі рівні цього літа фіксують і на інших великих річках Європи, зокрема на Рейні та Ельбі в Німеччині, де зменшена глибина води змушує судна перевозити менше вантажу й підвищує транспортні витрати в ланцюгах постачання.
Окрім проблем із судноплавством, від тривалої посухи страждає й сільське господарство. Рівень води в Дунаї опустився нижче мінімальної позначки, вище якої ще можуть працювати насосні станції для зрошення, тому численні поля лишаються без води. Для фермерів це обертається значними економічними втратами.
Також раніше USM повідомляв, що світ готується до найсильнішого Ель-Ніньо за 140 років. Ще на початку червня температура поверхні води в центральній та східній екваторіальній частині Тихого океану перевищила норму на 0,5°C — поріг, що разом із характерною атмосферною циркуляцією свідчить про формування явища.
https://usm.media/posuha-na-dunayi-prizvela-do-pereboyiv-u-sudnoplavstvi-na-teritoriyi-rumuniyi/

Верховна Рада підтримала подання премʼєра Сергія Корецького про призначення Тараса Висоцького на посаду міністра агрополітики.
Верховна Рада проголосувала за призначення міністрів нового уряду. За — 264 депутати.
Нагадаємо, днями, будучи ще кандидатом на прем’єр-міністра України, Сергій Корецький заявив про плани відновлення Мінагрополітики. Вже тоді було відомо, що він бачить на посаді майбутнього міністра агрополітики заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького.
Також народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк у своєму Telegram-каналі підтвердила інформацію про намір розділити чинне Мінекономіки на два окремі міністерства — Міністерство економіки та екології і Міністерство аграрної політики.
21 липня 2025 року Кабмін ухвалив постанову №903 у, якою вирішено провести масштабну реорганізацію системи центральних органів виконавчої влади. Згідно з документом ліквідовувались два окремі відомства — Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, а їхні функції передали новоствореному Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України.
https://usm.media/rada-priznachila-tarasa-visoczkogo-ministrom-agropolitiki-ukrayini/

На Одещині термінал рослинної олії компанії «Кернел» був пошкоджений внаслідок чергової атаки російського безпілотника.
Остання атака сталася вранці 14 липня. Про це пише «Інтерфакс-Україна» з посиланням на повідомлення компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок ввечері.
«Атака спричинила пожежу та серйозно пошкодила більшу частину потужностей терміналу для зберігання соняшникової олії та перевантажувальну інфраструктуру», — йдеться у заяві.
У компанії додали, що значний обсяг соняшникової олії, що зберігалася на терміналі, включно з соняшниковою олією, що належить третім особам, був втрачений в результаті атаки.
«Через тривалу тривалість пожежі та тривалі зусилля з гасіння пожежі, точний обсяг таких втрат на даному етапі неможливо визначити», — зазначили в «Кернел».
Водночас у компанії підкреслили, що жертви серед співробітників компанії відсутні — завдяки заходам безпеки та процедурам реагування на надзвичайні ситуації.
Наразі «Кернел» проводить роботи з очищення та оцінює масштаби пошкоджень та пов’язаних з ними збитків. Повний операційний та фінансовий вплив атаки все ще оцінюється.
Раніше USM повідомляв, що порт Чорноморська зазнав масованих атак у ніч проти 11 та 12 липня. Внаслідок обстрілів значних пошкоджень зазнали портові активи «Кернел». Тоді повідомлялося, що внаслідок атак заблоковано, втрачено або пошкоджено близько 45 тис. тонн пшениці та 9 тис. тонн соняшникової олії.
https://usm.media/olijnij-terminal-kernel-potrapiv-pid-rosijsku-ataku-vtretye-za-chotiri-dni/