Болгарія прагне досягти домовленості про свободу судноплавства разом із країнами регіону та всіма зацікавленими сторонами.
Болгарія готує міжнародну ініціативу для забезпечення свободи та безпеки судноплавства в Чорному морі. Про це заявила президентка країни Іліана Йотова під час виступу на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, пише «Укрінформ».
«Болгарія не може і не хоче залишатися байдужою і, застосовуючи підхід практичної дипломатії, готує ініціативу, в рамках якої прагнутиме разом із країнами регіону та всіма зацікавленими сторонами досягти домовленості та спільних дій для забезпечення свободи та безпеки судноплавства у Чорному морі. Ми переконані, що ця тема заслуговує на увагу ООН», — сказала Йотова.
Вона наголосила, що безпека Чорноморського регіону є невіддільною частиною національної безпеки Болгарії. Війна між Росією та Україною вийшла за межі територіальних вод сторін конфлікту і безпосередньо зачіпає країну.
Софія пропонує перетворити Чорне море із зони підвищеного ризику на зону «спільної безпеки», вільного транспорту, енергетики, торгівлі та цифрових коридорів.
Щодо шляхів завершення війни Йотова заявила про необхідність переходу до політичних і дипломатичних зусиль.
«Доля України не може вирішуватися без України. Але Європа не може бути простим спостерігачем, вона має бути справжнім учасником переговорів щодо повоєнної архітектури безпеки на континенті після завершення війни», — зазначила вона.
Президентка також закликала доповнити військову безпеку договірно-правовим компонентом, щоб нарощування оборонного потенціалу не переросло в нову гонку озброєнь.

Болгарія пропонує перетворити Чорне море на зону «спільної безпеки»

ДП «Залізниця Молдови» (CFM) оголосило тендер на проєктування ремонту 183,3 км залізничної колії на напрямку до українського кордону.
Про це стало відомо з інформації підприємства.
Роботи планують на дільниці Велчинець—Окниця—Бельці—Унгени—Кишинів—Кейнарі. Зокрема, 96 км колії мають пройти середній ремонт, 64 км — капітальний, ще на 23 км заплановані роботи з підйому та виправки.
Проєктування охоплюватиме головну залізничну колію та супутню інфраструктуру: верхню будову колії, земляне полотно, системи водовідведення і дренажу, інженерні споруди, підпірні стінки та залізничні переїзди.
Метою робіт є відновлення початкових технічних та експлуатаційних параметрів цих залізничних дільниць.

Залізниця Молдови оголосила тендер на ремонт колії до кордону з Україною

На Суліні і в Тулчі змінили окремі процедури оформлення суден у напрямках вгору та вниз по Дунаю.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
У Суліні та Тулчі змінили окремі процедури оформлення суден, щоб пришвидшити їхній транзит через Сулінський канал.
За даними Кононенко, наразі на Суліні очікують близько 70 суден, ще сім суден уже проходять формальності на рейді.
Зміни стосуються процедур як для суден, що прямують вгору по Дунаю, так і для тих, що виходять у море. Детальніше про новий порядок Кононенко пообіцяла розповісти окремо.
Станом на 21 вересня орієнтовний час очікування для суден, що прямують до Рені, Ізмаїла та Орлівки, становить 12-17 днів. Для Джурджулешт очікування оцінюється у 3-6 днів, для Галаца, Браїли та Тулчі — у 2-4 дні.
Актуальні дані щодо максимально безпечної осадки:
• Суліна — 7,01 м;
• Бистре — 5,5 м;
• Ізмаїл — 44-та миля — 6,75 м.

На Суліні змінили процедури оформлення суден, щоб пришвидшити рух каналом

Президент США Дональд Трамп підписав закон, який розширює санкції проти Росії, зокрема щодо її нафтової торгівлі та «тіньового флоту».
Президент США Дональд Трамп підписав закон Ліндсі Грема, який розширює санкції проти Росії, а також продовжує чинні санкційні заходи щодо Ірану, повідомляє Splash.
Для судноплавної галузі одним із ключових положень документа стали заходи, спрямовані проти російського «тіньового флоту», який забезпечує морський експорт нафти з РФ.
Крім того, закон надає США повноваження запроваджувати тарифи до 100% на товари з країн, які є великими покупцями російських нафти та газу. Йдеться, зокрема, про Китай та Індію, однак ухвалення закону не означає автоматичного негайного введення таких тарифів.
Китай уже відреагував на нові заходи. Міністерство торгівлі КНР заявило, що виступає проти односторонніх та вторинних санкцій, і повідомило, що стежитиме за подальшими діями Вашингтона та залишає за собою право вживати заходів для захисту китайських компаній і національних інтересів.

США можуть запроваджувати до 100% тарифів проти великих покупців російської нафти

На позачерговому засіданні молдовсько-української спеціалізованої комісії сторонам не вдалося узгодити новий режим скидів води з Дністровського водосховища.
Ухвалення рішення відклали на два-три дні для проведення додаткових консультацій на національному рівні, повідомили у Дунайській комісії.
За інформацією виконавчого директора Міжнародної асоціації хранителів річки Eco-TIRAS Іллі Тромбицького, Україна та Молдова констатували критичне зменшення водності Дністра по обидва боки кордону. Падіння стоку та рівня річки вже позначилося не лише на водних екосистемах, а й на рівні води у прибережних криницях.
Особливо складна ситуація спостерігається в нижній течії Дністра. За оцінкою еколога, річкова екосистема дедалі більше зазнає лимніфікації — поступового набуття озерних рис, уповільнення течії та заростання водною рослинністю. Такі процеси погіршують кисневий і гідрологічний режими, змінюють умови існування водних організмів та створюють загрозу втрати окремих видів риб.
Під час засідання розглядалися два основні сценарії: зниження скиду з Дністровського водосховища до 20 м³/с або його збереження на рівні близько 50 м³/с.
За словами Іллі Тромбицького, перший варіант відповідає інтересам української гідроенергетики, однак майже триразове скорочення нинішнього обсягу скиду може істотно посилити деградаційні процеси в нижній течії. Водночас навіть показник 50 м³/с уже оцінюється як недостатній для стабільного функціонування екосистеми.
Молдовська сторона запропонувала відкласти остаточне рішення для додаткових консультацій, а українська сторона підтримала цю пропозицію. Інформацію про результати засідання оприлюднили молдовські медіа з посиланням на Eco-TIRAS.
У Інституті Дунайських досліджень зазначили, що це свідчить про перехід від сезонного маловоддя до системної водної кризи, за якої потреби населення, енергетики та природних екосистем дедалі складніше забезпечувати одночасно. Проте екологічний стік не може розглядатися лише як залишковий ресурс, доступний після задоволення господарських потреб.
Різке скорочення скиду до 20 м³/с може мати каскадні наслідки для нижнього Дністра: подальше уповільнення течії, погіршення якості води, дефіцит кисню, посилення заростання русла та втрату нерестовищ. У перспективі це створюватиме ризики не лише для біорізноманіття, а й для питного водопостачання, рибного господарства та санітарного стану річки.
Україні та Молдові необхідно погодити не одноразовий компроміс, а спільний антикризовий протокол управління стоком. Він має передбачати мінімальний екологічно допустимий скид, оперативний обмін гідрологічними даними, систему порогових показників і перегляд режиму роботи водосховищ залежно від фактичної водності. В умовах тривалої посухи збереження екосистеми Дністра повинно бути складовою водної безпеки обох держав, а не другорядним обмеженням.

Молдова та Україна відклали рішення щодо режиму скидів води у Дністер