Рішення про заборону ухвалив командувач ВМС віце-адмірал Олексій Неїжпапа ще 7 липня.
Через заборону ВМС ЗСУ на допуск вибухонебезпечних вантажів до українських портів, частина суден з селітрою та аміаком перенаправляється до молдавського порту Джурджулешти та румунського Галацу, пише Infoindustry.
На тлі заборони вже відбулося кілька нарад між ВМС, АМПУ та бізнесом, однак обмеження залишаються чинними. Імпортери чекають подальших рішень від голови Одеської ОВА Олега Кіпера, але без позиції Кабміну ситуація, ймовірно, не зміниться.
Так, два імпортери вже перенаправили вантажі на альтернативні порти. Водночас, така логістика підвищує вартість селітри для українських аграріїв: на внутрішньому ринку вона коштує 24–25 тис. грн/т, тоді як у Болгарії її пропонують по 380 євро/т FCA-Девня.
У першому півріччі 2025 року морем імпортовано понад 100 тис. тонн селітри – 53% загального обсягу. Для порівняння: у 2024 році морські поставки становили 44%. Морська логістика давала змогу зекономити 10–20 євро на тонні порівняно з сухопутними маршрутами.
Значну частину імпорту (90,2 тис. тонн за 6 місяців 2025 року) становлять поставки з Польщі. Але без розблокування морського каналу, ціни залишатимуться під тиском.
Нагадаємо, нещодавно USM інформував, що агенти ФСБ готували ракетний удар по сховищу селітри в порту Одещини.

Через заборону ВМС судна з селітрою і аміаком розвертають у Джурджулешти та Галац

У ході засідання Верховна Рада України проголосувала за дві правки щодо мита на експорт сої та ріпаку.
У середу, 16 липня, Верховна Рада проголосувала за дві правки в законопроєкті №13157 щодо 10% мита на експорт ріпаку та сої.
Перед цим у Раді блокували трибуну через порушення регламенту. Нардеп Ярослав Железняк пояснив, що зала «відхилила “соєву правку”, але намагалися зманіпулювати регламентом і все одно її протягнути».
Як пише Latifundist, перша правка передбачає впровадження експортного мита на олійні культури з 1 числа за місяцем прийняття закону. Експортне мито, передбачене статтею, не сплачуватимуть аграрії та сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку продукцію.
Друга правка стосується створення фонду підтримки товаровиробників. За даними видання, це компроміс, якого вимагав аграрний комітет, аби підтримати правки.
Раніше USM повідомляв, що правки щодо експортних мит на сою та ріпак планують доопрацювати.

Верховна Рада проголосувала за правки щодо експортних мит на сою та ріпак

Уряд Молдови попередньо схвалив продаж Румунії морського порту Джурджулешти.
На сайті уряду країни повідомляється, що Рада з питань експертизи інвестицій, що мають значення для державної безпеки, розглянула і схвалила запит.
Йдеться про запит Національної компанії «Адміністрація морських портів» АТ Констанца, Румунія (CNAMP), яка має намір інвестувати понад 24 мільйони євро у розвиток інфраструктури Міжнародного вільного порту Джурджулешти, яким наразі управляє Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Заявка на попереднє схвалення інвестицій передбачає придбання 100% акціонерного капіталу ÎCS “Danube Logistics” SRL, приватної компанії, що на 100% належить ЄБРР — генеральному інвестору та оператору Міжнародного вільного порту Джурджулешти.
Запропонований інвестиційний план спрямований на створення контейнерного терміналу, модернізацію залізниці, розширення складських приміщень, цифровізацію портової діяльності та впровадження рішень для енергоефективності та зеленого переходу.
Раніше USM повідомляв, що ЄБРР отримав заявки від інвесторів щодо придбання порту Джурджулешти.

Влада Молдови попередньо схвалила продаж порту Джурджулешти Румунії

Понад 130 млн тонн вантажів вже перевезли українським морським коридором, з них 81 млн тонн — аграрна продукція.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Він зауважив, що українське зерно і продовольство продовжують надходити до десятків країн, зокрема у регіони, для яких поставки морем залишаються єдиним можливим маршрутом — від країн Азії до Латинської Америки. Це дає можливість підтримувати стабільність на глобальному продовольчому ринку навіть на четвертий рік повномасштабної війни в Україні.
До повномасштабної війни 94% української аграрної продукції експортували морем, зараз цей показник становить 90%. Майже весь експорт продовольства, як і раніше, здійснюється морем, і це критично важливо для економіки України, для фермерів, для міжнародних партнерів і мільйонів людей, які чекають на українське зерно.
За цей період з портів Великої Одеси вийшли понад 5 тис. суден. Обсяг перевезень включає і продукцію аграріїв, і інші критично важливі вантажі: метал, руду, добрива, гуманітарну допомогу.
Коридор функціонує попри регулярні ракетні атаки. З початку його роботи були пошкоджені 423 об’єкти портової інфраструктури. Постраждали 32 цивільні судна. Поранення дістали 115 людей, також є загиблі.
«Але робота портів триває — завдяки фаховості й витримці людей, які забезпечують навантаження, логістику, супровід, охорону та координацію в умовах постійного ризику. Вдячний кожному за роботу», — додав Кулеба.
Раніше USM повідомляв, що, попри війну, в Україну повернулися всі західні трейдери, які залучають до $15 млрд для експорту.

Українським морським коридором транспортували понад 130 млн тонн вантажів

10 липня під головуванням заступника Міністра розвитку громад та територій України Андрія Кашуби відбулась зустріч Голови Координаційної ради з питань розвитку конкурентного середовища у морських портах, голів робочих груп Координаційної ради та представників бізнес-спільноти.

У зустрічі взяли участь представники провідних бізнес-асоціацій — Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати в Україні, Асоціації міжнародних експедиторів України, а також окремі представники портового бізнесу.

Захід був спрямований на підтримку відкритого діалогу з учасниками морської галузі та вироблення ефективного формату подальшої взаємодії.
Під час обговорення порушувалися як організаційні питання щодо взаємодії робочих груп із бізнесом, так і низка актуальних тем, зокрема:
• механізм користування землями під акваторіями портів;
• необхідність запровадження порядку компенсацій інвестицій;
• формування прозорих тарифів та рівного доступу до об’єктів портової інфраструктури;
• спрощення процедур реалізації інвестпроєктів і формальностей у портах;
• безпекові виклики та інтеграція в європейський логістичний простір.

«Спільна робота має бути зосереджена не на точкових питаннях окремих компаній, а на системних змінах, які забезпечать комфортні та прозорі умови для розвитку портової інфраструктури і залучення приватного капіталу», — наголосив Андрій Кашуба.

Мінрозвитку запрошує бізнес брати активну участь у засіданнях робочих груп Координаційної ради та у розгляді конкретних напрацювань. Координаційна рада працює відкрито та конструктивно, підтримуючи сталу співпрацю з усіма учасниками портової галузі.
https://mindev.gov.ua/news/u-minrozvytku-vidbulas-zustrich-koordynatsiinoi-rady-z-predstavnykamy-portovoho-biznesu