Пляма олії на узбережжі Одещини виникла після удару по портовій інфраструктурі Чорноморська 26 квітня.
Внаслідок російської атаки по порту Чорноморська в акваторію потрапило близько 6500 тонн соняшникової олії. Про це повідомив доктор біологічних наук та начальник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв.
Експерт зазначив, що раніше забруднення охоплювало понад 200 квадратних кілометрів акваторії між Одесою та Сергіївкою, після чого почало поступово зміщуватися вздовж узбережжя у напрямку «Тузлівських лиманів».
За даними супутникового моніторингу, плями олії досягли акваторії національного парку 8 травня. Забруднення зафіксували на окремих ділянках піщаного пересипу, зокрема в межах природоохоронної території.
Як повідомив науковець, площа забруднення на окремих ділянках сягала близько 10 тис. кв. м. Станом на момент публікації повідомлень птахів, забруднених олією, на території парку не виявили.
Іван Русєв також нагадав, що після удару по портовій інфраструктурі поблизу порту Південний у грудні 2025 року в «Тузлівських лиманах» уже фіксували забруднення піску та загибель птахів.

Нагадаємо, 26 квітня внаслідок обстрілу міста було пошкоджено інфраструктуру морського торговельного порту «Чорноморськ». Також під час пожежі був зруйнований резервуар із соняшниковою олією об’ємом 6 тисяч тонн.
https://usm.media/zabrudnennya-vodi-pislya-udaru-po-chornomorsku-distalosya-tuzlivskih-limaniv/

Україна та Ізраїль можуть укласти меморандум для перевірки походження агропродукції після скандалів із заходом до Хайфи російських суден із краденим українським зерном.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на джерело в дипломатичних колах.
Зазначається, що ідея полягає у погодженні прибуття суден із зерном до Ізраїлю з українською стороною — для перевірки походження вантажу та виключення поставок із тимчасово окупованих територій.
Ініціатива з’явилася після серії скандалів навесні цього року. Зокрема, 16 квітня в порт Хайфи зайшло судно ABINSK із зерном, яке було вивезене Росією з окупованих територій України.
Україна заздалегідь попереджала ізраїльську сторону про походження вантажу, однак судну дозволили розвантаження. Через 11 днів у Хайфу прибуло ще одне судно з аналогічним вантажем. Українська сторона також вимагала арешту судна і зерна, але ізраїльська влада не вжила відповідних заходів.
Раніше USM розповідав, що балкер Panormitis, який спробував перевезти до Хайфи понад 25 тис. тонн зерна, залишає береги країни і рушає у невідомому напрямку.
https://usm.media/izrayilski-importeri-zaproponuvali-ukrayini-mehanizm-perevirki-zerna-z-okupovanih-teritorij/

Посольство України в Тель-Авіві подало офіційну скаргу до ізраїльської поліції проти двох ізраїльських компаній.
Про це повідомляє UNITED24.
Фірми звинувачують в імпорті пшениці, вкраденої Росією з тимчасово окупованих районів східної України.
Дві компанії, названі у скарзі, — це «Зензіпер», яка, як повідомляється, вирішила відмовитися від підозрілої партії, та «Дизенгофф Трейдинг». Згідно з документом посольства, «Дизенгофф» отримала 43 800 тонн зерна, включаючи приблизно 16 500 тонн ймовірно вкраденої пшениці. Вантаж було вивантажено з судна Abinsk після його пришвартування в порту Хайфи 12 квітня.
У скарзі описується масштабна операція з морської контрабанди, координована російським постачальником «Стратегічний зерновий менеджмент» зі штаб-квартирою в Дубаї. Вкрадену пшеницю спочатку завантажили на два менші фідерні судна, що пришвартувалися в окупованій Україні. Leonid Pastrikov завантажив 7 600 тонн у порту Бердянська, а Fedor — 8 900 тонн у Севастополі.
Потім ці судна попрямували до якірної стоянки Кавказ у північній частині Чорного моря, перевантажуючи пшеницю до більшого Abinsk. Щоб приховати походження свого вантажу, Abinsk часто вимикав свої транспондери стеження. 17 березня, отримавши зерно з окупованих портів, судно знову ввімкнуло свої транспондери. Воно вирушило до Ізраїлю, зрештою розвантажившись на силосах Dagon у портовому місті Хайфа.
Газета Haaretz отримала супутникові знімки, що підтверджують присутність суден-фідерів у Бердянську та Севастополі у дати, зазначені Україною.
Пряме подання посольством заяви є значним кроком у правовій кампанії України. Раніше адвокатка Ліора Турлевська подавала скарги від імені посольства до підрозділу боротьби зі злочинністю Lahav 433 поліції та до Управління Ізраїлю з питань заборони відмивання грошей та фінансування тероризму. Звинувачення включають неправдиві декларації щодо походження зерна, підробку документів, шахрайство та відмивання грошей.
Українська влада вимагає, щоб вантаж зерна відправили на лабораторне дослідження з метою виявлення ґрунтових маркерів, характерних для східної України. Серед вимог також — вилучення документів судна, щоб викрити шахрайську мережу.
Поряд із внутрішніми ізраїльськими правовими каналами, Haaretz зазначає, що Київ зараз співпрацює з Європейським Союзом, щоб домогтися санкцій проти ізраїльських компаній на основі міжнародного законодавства, яке забороняє торгівлю сільськогосподарською продукцією з окупованих територій.
«Дизенгофф Трейдинг» відповіла, що компанія працює «відповідно до прийнятих міжнародних торговельних стандартів» і має всю необхідну документацію. У компанії додали, що здивовані цими звинуваченнями, очікують інструкцій від ізраїльської влади і наразі не мають майбутніх замовлень на «російську» пшеницю.
Джерело в галузі повідомило Haaretz, що ізраїльські імпортери можуть стати жертвами «російської атаки», зазначивши, що хоча фірми купують у відомих постачальників, зростаюча частина останніх вантажів надходить із сумнівних джерел.
МЗС Ізраїлю швидко відхилило скаргу, заявивши, що вона «містить прогалини в інформації та не має підтверджуючих доказів». Українські чиновники висловили розчарування, вказавши, що, згідно з договорами про взаємну правову допомогу, подання необроблених доказів на цьому попередньому етапі не є обов’язковим і може поставити під загрозу розслідування.
Суперечка загрожує порушити ланцюг поставок зерна до Ізраїлю. Приблизно 90% пшениці, що споживається в Ізраїлі, є імпортом. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Ізраїль значною мірою залежить від російського імпорту, тоді як імпорт з України — раніше провідного постачальника Ізраїлю — різко скоротився.
Скарга на поліцію збігається зі зростаючим міжнародним тиском на контрабандну мережу. Європейський Союз нещодавно оголосив, що переглядає повідомлення про крадене українське зерно, що надходить до Хайфи, і попередив, що може запровадити санкції проти осіб або організацій у третіх країнах, які сприяють цій торгівлі.
Речник ЄС із закордонних справ Ануар Ель-Ануні заявив, що блок готовий переслідувати будь-кого, хто допомагає фінансувати незаконні військові зусилля Росії. Одночасно МЗС України викликало посла Ізраїлю Михайла Бродського, щоб висловити офіційний протест.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга попередив, що недостатня реакція Ізраїлю на продовження стоянки цих російських суден ризикує підірвати двосторонні зв’язки.
Раніше USM повідомляв, що Єгипет дозволив розвантаження судну з краденим українським зерном.
https://usm.media/ukrayinske-posolstvo-zvernulosya-do-policziyi-cherez-import-kradenogo-zerna-izrayilem/

Новий сервіс має посилити вантажне сполучення між українськими та румунськими портами, зокрема через маршрут із Констанци до України.
АТ «Укрзалізниця» спільно з дочірньою компанією UZ Cargo Poland запустило регулярний вантажний рейс між Україною та Румунією. Про це повідомили у пресслужбі «Укрзалізниці».
В межах нового сервісу вже виконали комплексне перевезення великогабаритного вантажу — листового прокату — з порту Констанца до станції Перечин у прямому сполученні.
Перевезення здійснюються через прикордонні переходи Халмеу та Дяково, що має забезпечити більш гнучке та стабільне сполучення між румунськими портами й Україною.
Для рейсу зі станції Чоп-Ліски до порту Констанца УЗ використала 60-футові фітингові платформи з дерев’яною підлогою. На кордоні їх переставили з візків колії 1520 мм на європейську колію 1435 мм.
В УЗ наголошують, що така операція займає лише кілька годин і не потребує перевантаження товару. Це дозволяє скоротити час, витрати на перевалку та використання додаткових матеріалів.
Також нещодавно «Укрзалізниця» дозволила об’єднувати вантажі в одному Е-замовленні.
https://usm.media/uz-zapustila-vantazhnij-rejs-mizh-portami-ukrayini-ta-rumuniyi/

Влада Ньюфаундленду та Лабрадору узгодила остаточний план видалення судна MSC Baltic III, яке сіло на мілину ще рік тому.
Підрядники мають розібрати судно на частини та витягнути його на берег для переробки, повідомляє Splash.
В межах операції контейнеровоз, що сів на мілину, розріжуть на зручні блоки, перш ніж витягнуть на берег. Цей метод обрали для зменшення екологічних ризиків та уникнення складнощів підняття сильно пошкодженого корпусу з води. Офіційні особи зазначили, що цей підхід пропонує найбезпечніший та найконтрольованіший спосіб впоратися з судном після місяців оцінки.
Судно сіло на мілину в лютому 2025 року, що змусило владу розглядати кілька варіантів евакуації, включаючи підняття з води та буксирування. Однак структурні проблеми та вплив суворих атлантичних умов зробили ці альтернативи нежиттєздатними. Рятувальні команди визначили, що демонтаж судна на місці обмежить подальше руйнування та зменшить ризик поширення уламків уздовж берегової лінії.
Підготовчі роботи, включаючи стабілізацію ділянки та заходи з охорони навколишнього середовища, вже розпочалися. Бригади працюють над видаленням залишків забруднюючих речовин та забезпеченням безпеки району, перш ніж буде мобілізовано важке обладнання для різання. Наступний етап включатиме сегментування корпусу та поступове видалення частин за допомогою спеціалізованих систем підйому та витягування.
Місцеві чиновники та керівники проектів зазначили, що план видалення був сформований як з міркувань безпеки, так і з необхідності захисту сусідніх громад та рибних господарств. Узбережжя, де судно сіло на мілину, відоме сильними течіями та складними погодними умовами, що ускладнювало попередні зусилля з втручання.
Очікується, що проєкт триватиме кілька місяців, а терміни залежать від погодних умов та стану моря. Підрядники також повинні будуть керувати логістикою транспортування демонтованих секцій для переробки після їх вивезення на берег.
Другий етап операції передали компанії Resolve Marine після тендеру, проведеного MSC Mediterranean Shipping Company та її страховиками. Попередні роботи, включаючи видалення палива та вантажу, виконувала компанія T&T Salvage. Загалом протягом 2025 року було вивантажено 409 з 472 контейнерів судна, багато з них порожні, але деякі містили небезпечні вантажі. Зараз увага звертається на решту 63 контейнерів, що все ще знаходяться на борту, більшість з яких пошкоджені та заболочені.
Очікується, що рятувальні команди спочатку видалять ці контейнери, перш ніж розпочати різання. Після того, як носову секцію витягнуть на берег, команди також відкриють паливні баки для подальшого очищення, а секції корпусу будуть поступово видалятися в міру просування демонтажу.
Нагадаємо, MSC Baltic III сів на мілину 15 лютого 2025 року під час шторму, прямуючи з Галіфакса до Корнер-Брук. Відтоді тривали спроби стабілізувати ситуацію та зняти судно з мілини, але через складні погодні умови прогрес був мінімальним.
https://usm.media/kontejnerovoz-msc-yakij-siv-na-milinu-demontuyut-u-mori/