Перші дванадцять суден, що належать ПрАТ «Українське дунайське пароплавство» (УДП), отримали документи з погодженими новими назвами. Про це повідомив в.о. генерального директора УДП Дмитро Москаленко.

Вчора вперше до пароплавства від Морської адміністрації надійшли свідоцтва про право власності та свідоцтва про право плавання під прапором України (судновий патент) з новими назвами суден”, — написав Москаленко у Facebook у вівторок, 21 березня.

За його словами, ідеться про перші 12 суден флоту компанії, процес перейменування яких був ініційований керівництвом ще минулого року.

Москаленко пояснив, що окремі назви, які були надані суднам на честь капітанів та механіків УДП, збережено, але їх дерусифікували і привели у відповідність із українським правописам. Судна з іменами російських міст перейменовані на честь українських міст, пов’язаних із судноплавством. Буксир «Загорск» отримав назву на честь загиблого працівника УДП Валерія Кидика.

Нові найменування отримали:

• буксири «Борис Макаров», «Валерій Кидик» (колишній «Загорск»), «Севастополь» («Звенигород»), «Одеса» («Никифор Шолуденко»), «Очаків» («Гагра»), «Поті» («Поти»);
• самохідні судна «Костянтин Боженко», «Олексій Івлєв», «Капітан Гайдай», «Микола Будніков»;
• службово-допоміжне судно «Кілійський» («Московський-2»);
• морське суховантажне судно «Рені» («Рени»).

Пакети документів по всіх суднах УДП давно підготовлені. Але процедура перейменування досить тривала. Окрім оформлення вже зазначених вище документів потрібно ще отримати мірильне свідоцтво від Регістру судноплавства України, свідоцтво про мінімальний склад екіпажу від профільного міністерства, здійснити перепрограмування РЛС, нанести нові назви на корпус із замовленням трафаретів. Це мінімум декілька тижнів. Тому вирішили проводити зміну назв поетапно під час виконання міжрейсових ремонтних робіт, щоб не допускати простоїв флоту”, — зазначив Москаленко.

ПрАТ «УДП» здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю. Компанія експлуатує понад 20 самохідних суден вантажного річкового флоту та приблизно 200 несамохідних суден, що дозволяє оперувати приблизно 20 баржевими караванами. Основу вантажів у 2022 році складають зернові та металургійна сировина. Крім того, компанія почала розвивати напрям контейнерних перевезень і запустила регулярні контейнерні каравани.

Компанія у 2022 році збільшила перевезення вантажів порівняно з 2021 роком. Зокрема, у січні-жовтні річковим флотом перевезено майже 1,5 млн тонн вантажів.

За підсумками 2022 року ПрАТ «УДП» одержало понад 1 млрд грн прибутку після 38 млн грн збитку за попередній рік.

 Упродовж 33-го тижня роботи зернового коридору, з 13 по 19 березня 2023 року, через морські порти Чорноморськ, Одеса та «Південний» було експортовано 1,081 млн тонн агропромислової продукції — на 65% більше, ніж за попередній тиждень. Про це свідчать дані об’єднання «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

Минулого тижня у портах Великої Одеси було завантажено 22 судна — на 6 суден більше порівняно з попереднім тижнем.

Найбільше протягом 33-го тижня роботи зернового коридору експортовано кукурудзи — 715 тис. тонн, або 66% експорту за цей період, пшениці — 196 тис. тонн (18%) та соняшникової макухи — 120 тис. тонн (11%).

Українська продукція була відправлена до країн Азії (Китай, Туреччина та ОАЕ) — 523 тис. тонн, або 48% обсягу за тиждень, Європи (Іспанія, Нідерланди, Португалія та інші) — 498 тис. тонн, або 46%, та Африки (Туніс, Лівія) — 60 тис. тонн, або 6%.

Всього з початку роботи зернового коридору станом на 19 березня з портів Великої Одеси експортовано 25,1 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи.

Інфографіка: ucab.ua

Минулого тижня було погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року. Водночас, російська сторона наполягає, що з її боку угоду продовжено лише на 60 днів.

Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня.

«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

В рамках реалізації Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування морські порти Одеса, Чорноморськ та «Південний» відправили 828 суден, які експортували 25,1 млн тонн агропродукції до країн Азії, Африки та Європи. Про це повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури.

У понеділок, 20 березня, з портів Великої Одеси відправлено три судна зі 154 тис. тонн продовольства.

Минулого тижня було погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року.

Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня.

«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

За даними ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), від початку повномасштабної війни станом на 14 березня 2023 року в портах України заблоковано 51 судно з майже 670 тис. тонн різних вантажів (зокрема зернових), на яких перебувають близько 230 членів екіпажу. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Зокрема, у портах Миколаївського регіону заблоковано 30 суден, з яких вісім — із понад 165 тис. тонн агропродукції. Кілька суден заблоковано в Одеських портах, оскільки вони були завантажені не аграрною продукцією і, відповідно, не підпадали під дію «зернової угоди».

За словами заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрія Васькова, Україна зверталася до партнерів — ООН і Туреччини — з проханням домовитися про організацію безпечного коридору, щоб судна могли вийти.

Ми ініціювали питання в листопаді про те, що необхідно всім сторонам за підтримки ООН і Міжнародної морської організації отримати гарантії безпеки й організувати коридор для їх виходу. На жаль, таких гарантій безпеки ми не отримали”, — сказав Васьков.

На деяких із заблокованих суден залишається тільки мінімальна кількість членів екіпажу, деякі стоять із повним екіпажем. На деяких суднах відбулася ротація — іноземні команди змінили локальними.

Державна кваліфікаційна комісія моряків в складі Адміністрації судноплавства (ДККМ) за перший місяць роботи отримала на розгляд понад 380 заяв від моряків та підготувала і видали морякам 230 кваліфікаційних документів. Про це повідомив голова Адміністрації судноплавства Євгеній Ігнатенко.

14 лютого розпочала працювати прозора процедура дипломування моряків в Україні. Для цього ми набрали команду фахівців, а також налагодили всі процеси прийому та видачі кваліфікаційних документів моряків. 15 лютого до нас завітав перший моряк та подав заяву для підтвердження кваліфікації по стажу — на той момент в Києві вже працювала нова команда ДККМ, яка ухвалила позитивне рішення про видачу йому кваліфікаційних документів. В результаті людина змогла швидко та абсолютно прозоро отримати диплом старшого механіка з підтвердженням. Далі процес пішов — ми разом з командою Адміністрації судноплавства врегульовували всі питання, які виникали в процесі роботи Київської ДККМ, і врешті-решт запустили ДККМ в Одесі”, — написав Ігнатенко у Facebok.

За цей місяць нова ДККМ у Києві та Одесі отримала від моряків 384 заяви на розгляд, з них:

• ухвалено 287 рішень про видачу кваліфікаційних документів;
• 49 моряків направлені складати іспит (тест CES 6.0);
• ухвалено 27 рішень про відмову у видачі кваліфікаційних документів;
• 21 заява знаходиться на опрацюванні.

Також співробітники ДККМ підготували та видали морякам 230 кваліфікаційних документів:

• 101 диплом командного складу;
• 101 підтвердження до диплому командного складу;
• 28 свідоцтв фахівця.

В середині лютого у Києві розпочала роботу повністю оновлена і за складом, і за функціоналом Державна кваліфікаційна комісія моряків (ДККМ) при Адміністрації судноплавства. Вона повинна замінити Інспекцію з підготовки і дипломування моряків (ІПДМ), до якої виникало багато запитань, і яка наразі перебуває на завершальній стадії ліквідації. На початку березня ДККМ почала працювати також в Одесі.

У грудні 2022 року Кабінет міністрів ухвалив розроблену Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури постанову, яка перезавантажує систему підготовки та дипломування моряків з урахуванням міжнародних вимог та практик.

За даними Конференції ООН з питань торгівлі та розвитку (UNCTAD), у 2021 році Україна посідала шосте місце у світі за кількістю працюючих моряків. Це понад 4% працівників світової морської галузі. Українські моряки щороку забезпечують $3-4 млрд валютних надходжень в країну.