Порти Великої Одеси перевалили понад 146 млн тонн вантажів з початку роботи морського коридору


Від початку роботи українського морського коридору порти Великої Одеси перевалили 146,5 млн тонн вантажів та обробили 5596 суден.
Про це повідомив керівник Одеської філії ДП «АМПУ» Дмитро Назаренко під час Міжнародної морської та військової виставки BALTEXPO 2025 у місті Гданськ.
У межах заходу відбувся круглий стіл представників морської та портової галузі, під час якого керівник Одеської філії ДП «АМПУ» Дмитро Назаренко виступив із доповіддю, присвяченою діяльності українських портів в умовах воєнного стану.
За його словами, початку повномасштабної війни РФ проти України пошкоджено або знищено понад 500 об’єктів портової інфраструктури, 116 цивільних суден, постраждали 157 цивільних осіб, а безпосередньо на території Одеського морського порту було пошкоджено 161 об’єкт.
Керівник Одеської філії ДП «АМПУ» наголосив на роботі українського морського коридору, завдяки якому з серпня 2023 року порти Великої Одеси перевалили понад 146,5 млн тонн вантажів та обробили 5596 суден. Зокрема Одеський порт – 1528 суден.
«Попри всі виклики, українські морські порти залишаються невіддільною частиною економічної стійкості держави. Їх безпека — це питання не лише логістики, а й виживання експортної моделі України», — підкреслив Дмитро Назаренко.
Зазначимо, під час виставки також представили інфраструктурні проєкти Одеського порту та плани їх подальшої реалізації, а міжнародних інвесторів запросили до співпраці.
Нагадаємо, у ніч проти 9 жовтня Росія атакувала портову інфраструктуру Одещини. Внаслідок ворожого обстрілу постраждали п’ятеро людей.

https://usm.media/porti-velikoyi-odesi-perevalili-ponad-146-mln-tonn-vantazhiv-z-pochatku-roboti-morskogo-koridoru/




Українські маяки – це окремий всесвіт, унікальне надбання.


Рівно 60 років тому Чорноморський маяк уперше засвітив свої вогні. Відтоді світло, що він випромінює, вказує мореплавцям шлях, даруючи упевненість і спокій.
За архітектурою Чорноморський маяк належить до класу маяків на гідротехнічній основі, тобто зведених не на земній тверді берегів, а на підмурку води. На долю таких маяків, випадає не мало випробувань. За порівняно невеликий термін служби чимало дісталося і Чорноморському. Але працівники маяка завжди своєчасно усували пошкодження, проводили ремонти, старанно опікувались освітлювальними приладами.
Чорноморський має червоно-біле забарвлення з горизонтальними смугами. Колір маяка обумовлено місцевістю, де він знаходиться. А ще Чорноморський красень зображено на гербі однойменного міста.
Міністерство розвитку громад та територій України
Адміністрація судноплавства
Адміністрація морських портів України/Ukrainian Sea Ports Authority




Експорт ріпакової олії не може компенсувати втрату виручки через мита


Попри зростання, обсяги експорту ріпакової олії не можуть компенсувати втрату виручки через мита на експорт сої та ріпаку.
Про це повідомляє Latifundist із посиланням на Spike Brokers.
Так, у вересні експорт ріпаку впав більш ніж удвічі, порівняно з минулим роком. Експорт ріпакової олії зріс до 82 тис. тонн (проти 36 тис. тонн торік у вересні), але це не компенсує навіть половини втраченої виручки від можливого експорту ріпаку.
Виробники стримують продажі, адже очікують відновлення безмитного режиму. Що стосується переробників, то їхні низькі закупівельні ціни створюють напружену конкуренцію між виробниками та переробниками.
У Spike Brokers зазначили, що значна частина аграріїв змушені переглядати плани посіву озимого ріпаку із можливим скороченням площ.
Нагадаємо, раніше народний депутат Ярослав Железняк подав до Верховної Ради законопроєкт про скасування експортного мита на сою та ріпак.
https://usm.media/eksport-ripakovoyi-oliyi-ne-mozhe-kompensuvati-vtratu-viruchki-cherez-mita/




У порту Ізмаїла замовили ремонт плавкрана вагою понад 570 тонн


Ізмаїльський порт направить понад 19 мільйонів грн на ремонт плавкрана. Підряд виграла компанія, яка єдина брала участь у тендері.
Тендер на ремонт виграла компанія «В.Г. Морський Сервіс», йдеться на сайті держзакупівель Prozorro, пише Інтент.
Мова йде про ремонт плавкрана СПК-10 довжиною 34,3 метра. Зокрема його ширина складає 15,8 метра, висота борту – 3,1 метра, а докова вага – 570,07 тонни.
Ізмаїльська компанія до кінця 2025 року має оновити кран. У договорі також прописані наступні роботи: докові та корпусні – заміна зовнішньої обшивки корпусу; фарбування у два шари підводної частини, головної палуби, якірного ланцюга, надводного борту; нанесення фарбою назви судна і порту приписки; дефектування та очищення цистерн, паливних танків та танків баластної води; ремонт двигуна та допоміжних механізмів; ремонт механізму підйому вантажу, механізму повороту та опорно-поворотного пристрою.
Під час надання підрядник повинен пред’являти (поетапно у процесі ремонту) відділу технічного контролю виконавця та представникам замовника для перевірки та огляду відремонтовані або замінені вузли, агрегати, прилади, обладнання й устаткування, а також пред’являти в роботі з оформленням відповідних актів установки. Гарантійний строк на надані послуги складає 1 рік.
За даними аналітичного сервісу YouControl, приватне підприємство «В.Г. Морський сервіс» зареєстрували в Ізмаїлі 2002 року. Основний напрям діяльності компанії – ремонт і технічне обслуговування суден і човнів. Єдиний власник та керівник – уродженець Рені Сергій Тайчан.
https://usm.media/u-portu-izmayila-zamovili-remont-plavkrana-vagoyu-ponad-570-tonn/




В Ізмаїлі хочуть створити сучасний тренажерний комплекс для судноводіїв


В Ізмаїлі на території Українського Дунайського пароплавства планують створити сучасний тренажерний комплекс для підготовки судноводіїв. Загальний бюджет проєкту згідно двох технічних рішень складає 38 мільйонів 560 тисяч гривень. Про це свідчать дані системи управління публічними інвестиціями «DREAM», передає «Бессарабія INFORM».
Зазначається, що перше технічне рішення передбачає закупівлю та встановлення навігаційно-маневрового тренажерного комплексу для підготовки судноводіїв на базі Навчального центру ПрАТ «УДП». Також тут планується використання застарілого тренажера «НТС «Новий Донбас» та практичного навчання тільки на діючих суднах.
Наразі в УДП існуючі варіанти підготовки кадрів внутрішнього транспорту визнано неефективними, оскільки старе обладнання не моделює сучасних навігаційних систем і не дозволяє відпрацьовувати нові вимоги. Практика проходить лише на реальних суднах, обмежена за часом, дорого коштує (витрати пального, знос судна) і не може безпечно імітувати аварійні ситуації.
А цей проєкт спрямований на вирішення нагальної проблеми підготовки кадрів внутрішнього водного транспорту, підвищення рівня безпеки судноплавства на Дунаї та виконання національних і міжнародних зобов’язань України у сфері транспорту та освіти.
Створення сучасного тренажерного комплексу є практичним кроком у виконанні державної політики розвитку внутрішніх водних шляхів та зближення зі стандартами ЄС. Встановлення в Україні сучасного тренажера дозволить проводити підготовку судноводіїв за вимогами ЄС і забезпечити взаємне визнання їхніх сертифікатів у країнах Союзу. Проєкт також враховує положення Міжнародної конвенції STCW 1978 (Конвенція ПДНВ) щодо підготовки та дипломування моряків, адже тренажер забезпечить виконання новітніх модельних курсів ІМО для судноводіїв внутрішнього та змішаного (ріка-море) плавання.
Проєкт реалізовуватиметься в Ізмаїлі, що є ключовим портом на Дунаї. Новий навчальний центр може стати осередком притягнення для молоді з інших регіонів (пройти навчання саме тут), що пожвавить економіку міста (оренда житла, послуги, споживчий ринок). У перспективі центр може надавати освітні послуги міжнародного рівня, приваблюючи слухачів з сусідніх дунайських країн, що зміцнить імідж України.
https://bessarabiainform.com/2025/09/v-izmaili-hochut-stvoryty-suchasnyy-trenazhernyy-kompleks-dlya-sudnovodiiv/