У Kernel відбулися функціональні зміни у складі менеджменту — призначили нового директора з управління виробничими активами.
З 19 серпня ним став Григорій Капустян, повідомили в Kernel.
До зони його відповідальності входитиме діяльність олійноекстракційних заводів компанії, а також напрям зберігання сільськогосподарської продукції.
Капустян працює у Kernel з 2005 року, розпочавши кар’єру з посади оператора лінії розливу на Полтавському ОЕЗ та з часом обійнявши управлінські посади на заводах компанії. Останні кілька років він очолював флагманський Старокостянтинівський олійноекстракційний завод. Має освіту Національного університету харчових технологій за спеціальністю «Автоматизоване управління технологічними процесами».
Раніше цю посаду обіймав Юрій Пугач. Він продовжить надавати в агрохолдингу експертні та консалтингові послуги, а також підтримувати Дивізіон виробничих активів у питаннях стратегічного розвитку.
У Kernel розповіли, що понад 16 років під керівництвом Пугача команди впроваджували цифрові інструменти, удосконалювали функції, проводили акредитацію та сертифікацію об’єктів, реалізували масштабні проєкти з будівництва, реконструкції та модернізації елеваторів і заводів, переходу на «зелену» енергетику.
Раніше USM повідомляв, що Kernel надав повний звіт за 2025 фінансовий рік.

https://usm.media/u-kernel-priznachili-novogo-direktora-z-upravlinnya-virobnichimi-aktivami/

Це сталося одразу після завершення тендеру з визначення нового оператора перевалки на маркетинговий рік.
ОПЗ тимчасово зупинив операції з перевалки зернових після удару окупантів по портовій інфраструктурі наприкінці червня. Про це повідомив директор підприємства Юрій Ковальський у коментарі «NV Бізнес».
За його словами, внаслідок атаки суттєво пошкоджені складські приміщення заводу, що унеможливило продовження роботи.
«Ми були змушені призупинити операції з перевалки. Це особливо прикро, адже тендер передбачав укладання угоди take-or-pay», — зазначив Ковальський.
У 2024/25 маркетинговому році через потужності ОПЗ перевантажили близько 638 тис. тонн зернових — з них понад 625 тис. тонн кукурудзи та 12,7 тис. тонн сої.
Ковальський додав, що завод уже багато років входить до переліку підприємств, які підлягають приватизації, і наразі повністю готовий до цього процесу. Менеджмент зосереджений на збереженні активів у робочому стані, попри те, що виробництво на ОПЗ зупинене ще з вересня 2021 року.
Раніше USM писав, що Одеський припортовий завод оштрафували на півмільйона гривень.
https://usm.media/odesjkyj-pryportovyj-zavod-pryzupynyw-perevalku-zerna-czerez-rosijsjkyj-obstril/

Перед знешкодженням військові дозволяли науковцям збирати інформацію щодо гідробіонтів, які тимчасово оселялись на мінах.
За весь період з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу на береги нацпарку викинуло не менше 18 мін, повідомили на сторінці Національного природного парку «Тузлівські лимани» у Facebook.
Деякі з них знаходили співробітники нацпарку та інформували військових. Коли військові готують міну для знешкодження, перед її підривом іноді нам дозволяють зібрати наукову інформацію по молюсках та іншим гідробіонтам, які тимчасово оселилися на ній», – розповіли у нацпарку.
На одній такій міні поселяється тисяча гідробіонтів, серед яких мідії (mytilus edulis) мітілястер витягнутий (mytilaster lineatus) та рачки баля́нуси, також відомі як морські жолуді (balanus, від лат. balanus — «жолудь»).
https://usm.media/blizko-18-protikorabelnih-min-viyavili-u-beregiv-naczparku-tuzlivski-limani-foto/

Стрічка розповідатиме про шлях до континенту на криголамі «Ноосфера» та роботу 30-ї Української антарктичної експедиції.
В український кінопрокат 4 вересня виходить документальний фільм Антона Птушкіна «Антарктида», присвячений роботі наукової станції «Академік Вернадський». Про це повідомляє «Суспільне Культура».

Знімальна група провела тиждень на станції у березні 2025 року, зафіксувавши побут і наукову роботу членів 30-ї Української антарктичної експедиції. Загальна підготовка та монтаж тривали шість місяців.

Фільм відтворює повний маршрут експедиції — від виходу українського криголама «Ноосфера» з порту до прибуття на континент, а також умови життя на станції, зимівлю полярників, роботу наукових лабораторій та спостереження за унікальною флорою й фауною Антарктики.

Директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий наголошує, що картина демонструє світовий рівень українських досліджень: «Ми можемо знімати наукові фільми, не гірші за NASA чи National Geographic». Перший заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець додає, що фільм «зробить Антарктиду ближчою для кожного українця».
Продюсерка Юлія Гребеньовська називає стрічку «фільмом про великі мрії» й підкреслює, що її вихід збігається з часом, коли українцям особливо важливо пам’ятати, за що ми боремося. Фільм не має вікових обмежень і рекомендований для сімейного та шкільного перегляду.
Як раніше писав USM, український криголам записав спів рідкісних китів.
https://usm.media/dokumentaljnyj-film-pro-ukrajinsjkyx-poliarnykiw-vyjde-na-velykyx-ekranax/

Українська соняшникова олія подорожчала вище світових цін
8.08.2025 – 14:00
________________________________________

Дефіцит сировини наприкінці 2024/25 маркетингового року підняв ціни на соняшникову олію в Україні до рекордних значень.
Обмежена пропозиція насіння та перехід багатьох заводів на переробку сої й ріпаку спричинили зростання внутрішніх цін на сиру соняшникову олію до 58–60 тис. грн/т (1160–1200 $/т), що перевищує світові котирування. Про це пише UkrAgroConsult.
Для порівняння, експортні ціни наразі становлять 1135–1145 $/т на серпень і близько 1100 $/т на вересень.
Активізація невеликих переробників підняла закупівельні ціни на соняшник (50% олійності) до 27,5–28 тис. грн/т. Найвищі ціни за серпневі партії олії пропонують покупці з Індії — 1210–1220 $/т, у ЄС та Китаї — близько 1150–1220 $/т.
Попри посуху в Миколаївській та Дніпропетровській областях, прогноз виробництва в Україні зберігається на рівні 13,5–14 млн т. Водночас Молдова, Болгарія та Румунія очікують зростання врожаїв, а в рф і Казахстані прогнозують суттєве збільшення виробництва — до 18–18,5 млн т і 2–2,3 млн т відповідно.
Збільшення пропозиції з Казахстану та РФ може посилити конкуренцію за ринок Індії, тоді як в ЄС попит на українську олію ймовірно знизиться через нарощування власного виробництва. За даними Oil World, світовий врожай соняшника у 2025/26 МР зросте на 4,2 млн т — до 59,3 млн т, що стане історичним максимумом.
Напередодні USM повідомляв, що обсяг перевезення зерна у контейнерах залізницею зменшився на 10% за останні пів року.

https://usm.media/ukrajinsjka-soniasznykova-olija-podororzsczala-vyszcze-svitovyx-cin/

ДП «Миколаївський суднобудівний завод» продає недобудований корпус рефрижераторного судна, яке перебуває на території підприємства з щонайменше 1995 року.
Про це пише портал ПН з посиланням на дані Prozorro.
Недобудований корпус рефрижераторного судна виставили на аукціон зі стартовою ціною у 21,676 млн. Зазначається, що судно почали будувати на замовлення у 1995 році, проте його так і не добудували — воно і досі перебуває на стапелі заводу.
Також вказано, що технічний стан обʼєкта незадовільний та не придатний для подальшого використання, зокрема недоцільно його відновлювати.
Аукціон мав пройти 4 серпня, але не відбувся через нестачу учасників.
В коментарі ПН директор підприємства Сергій Пилипчук зазначив, що є рішення суду, за яким завод має виплатити замовнику 267 млн грн, але передати йому судно неможливо. Також експертиза показала, що судно технічно непридатне: воно понад 25 років стоїть без догляду, крениться та руйнується — його вартість оцінили у близько 21 млн грн.
Також зазначається, що розрізати судно силами заводу неможливо через високу вартість проєкту утилізації, ризики для працівників та додаткові витрати, тому підприємство шукає покупця на недобуд у нинішньому стані.
Раніше USM розповідав, що США виставили на аукціон яхту російського підсанкційного олігарха Сулеймана Керімова.