Рівно 60 років тому Чорноморський маяк уперше засвітив свої вогні. Відтоді світло, що він випромінює, вказує мореплавцям шлях, даруючи упевненість і спокій.
За архітектурою Чорноморський маяк належить до класу маяків на гідротехнічній основі, тобто зведених не на земній тверді берегів, а на підмурку води. На долю таких маяків, випадає не мало випробувань. За порівняно невеликий термін служби чимало дісталося і Чорноморському. Але працівники маяка завжди своєчасно усували пошкодження, проводили ремонти, старанно опікувались освітлювальними приладами.
Чорноморський має червоно-біле забарвлення з горизонтальними смугами. Колір маяка обумовлено місцевістю, де він знаходиться. А ще Чорноморський красень зображено на гербі однойменного міста.
Міністерство розвитку громад та територій України
Адміністрація судноплавства
Адміністрація морських портів України/Ukrainian Sea Ports Authority

Попри зростання, обсяги експорту ріпакової олії не можуть компенсувати втрату виручки через мита на експорт сої та ріпаку.
Про це повідомляє Latifundist із посиланням на Spike Brokers.
Так, у вересні експорт ріпаку впав більш ніж удвічі, порівняно з минулим роком. Експорт ріпакової олії зріс до 82 тис. тонн (проти 36 тис. тонн торік у вересні), але це не компенсує навіть половини втраченої виручки від можливого експорту ріпаку.
Виробники стримують продажі, адже очікують відновлення безмитного режиму. Що стосується переробників, то їхні низькі закупівельні ціни створюють напружену конкуренцію між виробниками та переробниками.
У Spike Brokers зазначили, що значна частина аграріїв змушені переглядати плани посіву озимого ріпаку із можливим скороченням площ.
Нагадаємо, раніше народний депутат Ярослав Железняк подав до Верховної Ради законопроєкт про скасування експортного мита на сою та ріпак.

Експорт ріпакової олії не може компенсувати втрату виручки через мита  

Ізмаїльський порт направить понад 19 мільйонів грн на ремонт плавкрана. Підряд виграла компанія, яка єдина брала участь у тендері.
Тендер на ремонт виграла компанія «В.Г. Морський Сервіс», йдеться на сайті держзакупівель Prozorro, пише Інтент.
Мова йде про ремонт плавкрана СПК-10 довжиною 34,3 метра. Зокрема його ширина складає 15,8 метра, висота борту – 3,1 метра, а докова вага – 570,07 тонни.
Ізмаїльська компанія до кінця 2025 року має оновити кран. У договорі також прописані наступні роботи: докові та корпусні – заміна зовнішньої обшивки корпусу; фарбування у два шари підводної частини, головної палуби, якірного ланцюга, надводного борту; нанесення фарбою назви судна і порту приписки; дефектування та очищення цистерн, паливних танків та танків баластної води; ремонт двигуна та допоміжних механізмів; ремонт механізму підйому вантажу, механізму повороту та опорно-поворотного пристрою.
Під час надання підрядник повинен пред’являти (поетапно у процесі ремонту) відділу технічного контролю виконавця та представникам замовника для перевірки та огляду відремонтовані або замінені вузли, агрегати, прилади, обладнання й устаткування, а також пред’являти в роботі з оформленням відповідних актів установки. Гарантійний строк на надані послуги складає 1 рік.
За даними аналітичного сервісу YouControl, приватне підприємство «В.Г. Морський сервіс» зареєстрували в Ізмаїлі 2002 року. Основний напрям діяльності компанії – ремонт і технічне обслуговування суден і човнів. Єдиний власник та керівник – уродженець Рені Сергій Тайчан.

У порту Ізмаїла замовили ремонт плавкрана вагою понад 570 тонн

В Ізмаїлі на території Українського Дунайського пароплавства планують створити сучасний тренажерний комплекс для підготовки судноводіїв. Загальний бюджет проєкту згідно двох технічних рішень складає 38 мільйонів 560 тисяч гривень. Про це свідчать дані системи управління публічними інвестиціями «DREAM», передає «Бессарабія INFORM».
Зазначається, що перше технічне рішення передбачає закупівлю та встановлення навігаційно-маневрового тренажерного комплексу для підготовки судноводіїв на базі Навчального центру ПрАТ «УДП». Також тут планується використання застарілого тренажера «НТС «Новий Донбас» та практичного навчання тільки на діючих суднах.
Наразі в УДП існуючі варіанти підготовки кадрів внутрішнього транспорту визнано неефективними, оскільки старе обладнання не моделює сучасних навігаційних систем і не дозволяє відпрацьовувати нові вимоги. Практика проходить лише на реальних суднах, обмежена за часом, дорого коштує (витрати пального, знос судна) і не може безпечно імітувати аварійні ситуації.
А цей проєкт спрямований на вирішення нагальної проблеми підготовки кадрів внутрішнього водного транспорту, підвищення рівня безпеки судноплавства на Дунаї та виконання національних і міжнародних зобов’язань України у сфері транспорту та освіти.
Створення сучасного тренажерного комплексу є практичним кроком у виконанні державної політики розвитку внутрішніх водних шляхів та зближення зі стандартами ЄС. Встановлення в Україні сучасного тренажера дозволить проводити підготовку судноводіїв за вимогами ЄС і забезпечити взаємне визнання їхніх сертифікатів у країнах Союзу. Проєкт також враховує положення Міжнародної конвенції STCW 1978 (Конвенція ПДНВ) щодо підготовки та дипломування моряків, адже тренажер забезпечить виконання новітніх модельних курсів ІМО для судноводіїв внутрішнього та змішаного (ріка-море) плавання.
Проєкт реалізовуватиметься в Ізмаїлі, що є ключовим портом на Дунаї. Новий навчальний центр може стати осередком притягнення для молоді з інших регіонів (пройти навчання саме тут), що пожвавить економіку міста (оренда житла, послуги, споживчий ринок). У перспективі центр може надавати освітні послуги міжнародного рівня, приваблюючи слухачів з сусідніх дунайських країн, що зміцнить імідж України.
https://bessarabiainform.com/2025/09/v-izmaili-hochut-stvoryty-suchasnyy-trenazhernyy-kompleks-dlya-sudnovodiiv/

Maersk за рік збільшив потужності внутрішньоазійських перевезень на 100 тис. TEU, майже зрівнявшись із китайським лідером COSCO.
Данський контейнерний гігант Maersk тепер відстає від COSCO лише на кілька тисяч слотів. Водночас партнер Maersk у програмі Gemini Cooperation — Hapag-Lloyd — майже подвоїв свої потужності у серпні 2024 року, пише Splash.
Основним фактором зростання обох перевізників стало розширення регіональних шатлів у межах моделі hub and spoke (хаб з відгалуженнями).
Найбільший відсотковий приріст показала сінгапурська компанія Pacific International Lines (PIL), яка наростила пропускну здатність на 116%.
Нагадаємо, внутрішньоазійська торгівля охоплює маршрути між Китаєм, Японією, Кореєю, країнами АСЕАН та Індійським субконтинентом і є найбільшим контейнерним ринком у світі — понад 60 млн TEU на рік. Для порівняння, транстихоокеанський напрям становить 25–30 млн TEU, а Азія–Європа — 24–26 млн TEU.
Аналітики прогнозують, що протягом наступного десятиліття обсяг внутрішньоазійських перевезень може зрости до 80 млн TEU завдяки зростанню ВВП країн АСЕАН, посиленню ролі Індії у виробництві та споживанні та зміні торгової ролі Китаю.
Також напередодні USM повідомляв, що у США судно втратило майже 70 контейнерів під час стоянки в порту.

Maersk наздоганяє COSCO на головному контейнерному ринку світу