Після відновлення роботи Сулінського каналу рух суден поступово відновлюється, однак на рейді Суліни все ще очікують близько 80 суден, ще приблизно 40 перебувають усередині Дунаю.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
За її словами, протягом останніх двох днів рух був зосереджений переважно на виході суден із Дунаю. Сьогодні також очікується вихід ще близько семи суден.
Водночас нові групи суден уже очікують. Також має відновитися захід суден із рейду Суліни до каналу.
Канал перед цим залишався закритим протягом семи днів. За оцінкою Кононенко, якби в цей період дозволялося проводити формальності на 44-й або 64-й милі, можна було б оформити близько 35–40 суден та відправити їх у море одразу після відновлення навігації.
Через чинний порядок після тривалих закриттів черги накопичуються одночасно на вході й виході з каналу. Судна також продовжують очікувати лоцманів, тоді як судновласникам щодня нараховуються витрати на додаткове страхування воєнних ризиків.

Після семиденного закриття Суліни на рейді накопичилося близько 80 суден

Порт Джурджулешти протягом найближчого року планує наростити пропускну спроможність на 20–25% та відновити контейнерні операції після переходу Danube Logistics під контроль порту Констанца.
Про це заявив голова Ради Danube Logistics Георге Бетинка під час Moldova Logistics Forum 2026, повідомляє Mold-Street.
За його словами, максимум за два місяці у Джурджулештах мають розпочати будівництво нового мультимодального причалу. Завершити роботи планують протягом наступних 12 місяців.
Новий причал має дозволити порту приймати більше суден різних типів і розширити логістичні операції. Окремим напрямом стане повернення до контейнерних перевезень, які наразі через Джурджулешти не здійснюються.
Серед проєктів також розглядається контейнерне сполучення баржами між Віднем, Констанцою та Джурджулештами. Керівництво порту Констанца вже обговорювало цю ідею з портом Відня.
Паралельно в Джурджулештах розширили можливості роботи суден за складних погодних умов і низького рівня води. Наразі порт може обслуговувати судна вночі, а також частково завантажувати їх біля причалу з подальшим дозавантаженням на 72-й милі Дунаю з барж. Для цього вже залучили плавучий кран та отримали необхідні погодження румунської сторони.
У середньостроковій перспективі новий власник також планує будівництво Ro-Ro та поромного термінала, запуск регулярних ліній, зокрема Джурджулешти–Галац і Джурджулешти–Тулча, а також створення інтермодального контейнерного термінала.
Такий термінал має працювати як фідерний пункт для порту Констанца та дистрибуційний центр для Молдови й півдня України.
У квітні 2026 року Адміністрація морських портів Констанца придбала Danube Logistics SRL, оператора Міжнародного вільного порту Джурджулешти, у ЄБРР.

Новий власник порту Джурджулешти планує збільшити потужність порту на 20–25%

Вартість перевезення зерна з порту Джурджулешти до Констанци зросла приблизно до $75 за тонну через високі ціни на пальне та низький рівень води на Дунаї й Пруті.
Про це йшлося під час Moldova Logistics Forum 2026, повідомляє Moldova 1.
Раніше транспортування однієї тонни зерна на цьому маршруті коштувало близько $15–35. За словами директора Асоціації експортерів сільськогосподарської продукції Юріє Ріжі, через низький рівень води баржі та судна змушені брати менше вантажу, що підвищує попит на транспорт і збільшує витрати.
У порту Джурджулешти вже погодили нову схему завантаження суден у два етапи. Спочатку судно частково завантажуватимуть біля причалу, після чого воно прямуватиме до 72-ї милі Дунаю для дозавантаження вантажем із барж.
За словами представника порту Георге Бетринки, для цього вже залучили плавучий кран та отримали необхідні дозволи від румунських органів, зокрема прикордонної поліції та митниці.
Учасники форуму також відзначили, що російські атаки на українські порти збільшили навантаження на альтернативні маршрути через Молдову та Румунію. У результаті порти Констанца, Джурджулешти, Ізмаїл і Рені стали ключовими вузлами для регіональних вантажопотоків.

Перевезення зерна з Джурджулешт до Констанци подорожчало до $75 за тонну

В Адміністрації судноплавства відбувся семінар з питань запобігання корупції, дотримання принципів доброчесності та безпеки працівників.
Про це повідомили в Адміністрації судноплавства.
На семінарі говорили про практичне застосування вимог антикорупційного законодавства, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, встановлені обмеження і заборони, а також реалізацію Антикорупційної програми Адміністрації судноплавства на 2026-2028 роки.
Окрему увагу приділили питанням запобігання можливим проявам вербування працівників представниками спеціальних служб інших держав, розпізнаванню потенційних загроз та алгоритмам належного реагування у ризикових ситуаціях.
Захід провів в. о. завідувача Сектору з питань запобігання корупції Олександр Рудь.
У Адміністрації судноплавства зазначили, що такі навчальні заходи спрямовані на формування культури доброчесності, мінімізацію корупційних ризиків та підвищення рівня обізнаності працівників щодо сучасних безпекових загроз.

В Адміністрації судноплавства відбувся семінар з запобігання корупції

Українські експедитори значно частіше стикаються з проблемами під час роботи через румунський порт Констанца, ніж через польський Гданськ.
Про це повідомила АМЕУ за результатами анонімного опитування експедиторів, проведеного з 3 по 9 вересня 2026 року.
Асоціація міжнародних експедиторів України (АМЕУ) визначила основні проблеми, з якими українські компанії стикаються під час роботи через порти Констанца в Румунії та Гданськ у Польщі.
Найбільше скарг стосується порту Констанца. Зокрема, 90% респондентів вказали на тривале оформлення транзитної декларації Т1 — понад дві доби.
Ще 70% повідомили про затримки з видачею PIN-коду або слота, а 60% — про незручний графік роботи терміналу чи митниці. На високі ставки терміналу поскаржилися 50% опитаних.
Загалом 80% респондентів пов’язали складнощі в Констанці з роботою митних і контролюючих органів, 60% — з контейнерними лініями, 40% — із роботою контейнерного терміналу. Лише 10% опитаних заявили, що не мають проблем.
У Гданську ситуація, за даними опитування, менш проблемна. 40% респондентів заявили, що не стикаються зі складнощами.
Водночас найбільш поширеною претензією стали безпідставні або надмірні перевірки документів — на них вказали 40% опитаних. Ще 30% поскаржилися на високі ставки терміналу, по 20% — на затримки з PIN/слотами, графік роботи митниці чи терміналу та повторні огляди того самого вантажу.
В АМЕУ зазначили, що спільною проблемою для обох портів залишається митне адміністрування — рівень контролю та швидкість оформлення вантажів.
За результатами опитування асоціація готує офіційні звернення до українського уряду, МЗС та профільного міністерства, а також до Європейської Комісії в межах діалогу, ініційованого DP World.
Крім того, АМЕУ планує звернутися до румунської митниці, портової влади та контейнерного терміналу Констанци, профільної асоціації USER, а також до польської асоціації PIFFA та митних органів Польщі.

АМЕУ звернеться до Єврокомісії через проблеми українських експедиторів у портах ЄС