Ставки фрахту для перевезення зерна з українських дунайських портів різко зросли через дефіцит доступного тоннажу та збільшення часу очікування на проходження Сулінського каналу.
Про це повідомляє ASAP Agri.
За даними аналітиків, кількість костерів, готових працювати на українському напрямку, залишається обмеженою. На тлі черг у Суліні це посилює позиції судновласників і змушує фрахтувальників погоджуватися на вищі ставки.
За тиждень фрахт костерів на коротких маршрутах — до портів Мармурового моря та східного узбережжя Греції — подорожчав приблизно на $10 за тонну.
На довших маршрутах до Східного Середземномор’я, Італії та середземноморських портів Іспанії ставки зросли приблизно на $20–25 за тонну.
Подорожчали й перевезення баржами: ставки збільшилися приблизно на €5 за тонну. Попит на них залишається високим, тоді як доступного флоту на ринку мало.
За даними ASAP Agri, фрахт костера для перевезення кукурудзи з Дунаю до Єгипту на початку вересня наблизився до $100 за тонну.

Фрахт із портів Дунаю різко подорожчав через дефіцит суден і черги в Суліні

Сторони обговорили наслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси, ризики для експорту української агропродукції та можливі напрями посилення підтримки українських агровиробників з боку Італії.
Міністр агрополітики Тарас Висоцький зустрівся із Надзвичайним і Повноважним Послом Італії в Україні Карло Формозою. У зустрічі також взяв участь заступник міністра Денис Башлик, повідомили в Мінагро.
Тарас Висоцький зазначив, що через російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру наприкінці липня — початку серпня експорт аграрної продукції суттєво скоротився.
«Нинішня ситуація в українському аграрному секторі складна. У серпні ми змогли експортувати лише близько третини від потенційного обсягу. Альтернативні маршрути дозволяють збільшити цей показник до 50%, але повністю замінити можливості чорноморських портів вони не можуть. Тому перед нами стоїть подвійне завдання — забезпечити стійкість експортних маршрутів і водночас створити додаткові потужності для зберігання врожаю», — наголосив він.
Висоцький зауважив, що прогнозований потенціал експорту української аграрної продукції становить близько 60 млн тонн. Якщо можливості експорту залишатимуться обмеженими, значні обсяги продукції потребуватимуть додаткового зберігання.
Одним із ключових питань зустрічі стала можлива підтримка Італією українських агровиробників у створенні тимчасових потужностей для зберігання зерна. Йшлося, зокрема, про використання зернових рукавів та інших рішень, а також про запровадження системи ваучерів, які дозволять фермерам самостійно забезпечувати необхідні послуги та обладнання для зберігання.
«Україна вже залучила близько $35 млн міжнародної підтримки на напрям тимчасового зберігання зерна, зокрема $25 млн від Світового банку та близько $10 млн від інших партнерів. Водночас залишається потреба у додатковому фінансуванні», — додав міністр.
Італійська сторона повідомила, що розглядає можливість спрямування підтримки через програми ФАО. Зокрема, через систему ваучерів, яка може доповнити підтримку із забезпечення зерновими рукавами.
Також обговорили підтримку відновлення портової та логістичної інфраструктури та посилення стійкості альтернативних маршрутів експорту української аграрної продукції. Міністр наголосив на важливості розвитку європейських Шляхів солідарності та диверсифікації логістики, зокрема залізничних маршрутів.

Україна та Італія обговорили шляхи підтримки агроекспорту після російських атак на порти

На рейді Сулінського каналу станом на 31 серпня очікують близько 80 суден, а після їхнього пропуску черга може переміститися до виходу з каналу.
Про це повідомляє операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
Зранку 31 серпня лоцманів отримали сім суден. Ще частину флоту планують завести в канал після того, як лоцмани звільняться із суден, які виходять у відкрите море з району 36-ї милі.
За оцінкою Кононенко, якщо через Суліну щодоби пропускатимуть близько 10 суден, нинішню чергу можна буде поступово скоротити.
Водночас усі судна після виконання операцій мають пройти канал у зворотному напрямку. Це створює ризик нового скупчення вже на виході.
Кононенко нагадала, що у 2022 році біля 44-ї милі одночасно очікували близько 45 суден, а фактична якірна стоянка розтягувалася майже до 56-ї милі, поблизу рейду Рені.
Нинішня ситуація може бути складнішою через додаткові формальності в Тулчі під час виходу суден

На рейді Суліни накопичилося близько 80 суден

Військові намагаються змінити напрямок течії річки, щоб забезпечити водою систему охолодження найбільшої атомної електростанції країни.
У Румунії розпочали спеціальну операцію зі зміни течії Дунаю, щоб запобігти перебоям у роботі атомної електростанції «Чернаводе», яка залежить від рівня води в річці. Про це пише Digi24.
Так, 2 серпня румунські військові розпочали підривні роботи біля скелі Пиржоая в районі рукава Бала. Мета операції — спрямувати більший обсяг води до рукава Старий Дунай, звідки здійснюється забір води для охолодження реакторів АЕС.
За даними Міністерства оборони Румунії, до операції залучили понад 100 військовослужбовців та 16 одиниць техніки. Бойові водолази-сапери вже провели два контрольовані підриви. Під час першого використали два кілограми вибухівки, під час другого — 30 кілограмів. Заряди заклали на глибині близько шести метрів.
Втім, за словами заступника командувача Військово-морських сил Румунії контрадмірала Марчела Некулає, скельна порода виявилася значно міцнішою, ніж очікували. Через це роботи продовжать із використанням потужніших зарядів.
Крім підривних робіт, на ділянці планують встановити чотири баржі із приблизно 500 тоннами каміння, щоб змінити напрямок течії та збільшити приплив води до Старого Дунаю. Водночас Румунська водна адміністрація попереджає, що операція є технічно складною і не гарантує очікуваного результату.
Рекордне обміління Дунаю вже впливає не лише на енергетику, а й на судноплавство. Через низький рівень води на румунській ділянці річки у повіті Долж застрягли баржі та круїзні судна, а спроби зняти з мілини окремі судна поки не дали результатів.
Низький рівень води також позначається на роботі енергетичних об’єктів у регіоні. Зокрема, в Угорщині через нестачу води для охолодження вже розпочали поетапне виведення з експлуатації атомної електростанції «Пакш», а сербська ГЕС «Залізні ворота» працює нижче проєктної потужності.
Обміління Дунаю спричинили тривала посуха, аномально високі температури та дефіцит опадів у Центральній та Південно-Східній Європі. Для судноплавства це означає скорочення осадки суден, зменшення обсягів перевезень і зростання логістичних витрат на всій дунайській водній артерії.

Румунія намагається змінити течію Дунаю через рекордне обміління

Ескалація російських атак на порти Великої Одеси змушує учасників ринку дедалі частіше звертатися до положень про воєнні ризики в договорах морського перевезення.
Про це USM розповіла провідна юристка Interlegal Діана Михайлова.
За її словами, після останніх атак судновласники вже із завантаженими суднами нерідко відмовляються заходити до портів Великої Одеси, посилаючись на положення про воєнні ризики, зокрема стандартні застереження проформи GENCON. У таких випадках вони вимагають від фрахтувальників призначити альтернативний порт, тоді як судна залишаються в очікуванні нових інструкцій.
«Для фрахтувальників це означає не лише додаткові витрати на доставку вантажу до України, а й ризик порушення зобов’язань перед контрагентами», — зазначає Михайлова.
У Interlegal вважають, що чинні договори морського перевезення поки що не повністю адаптовані до сучасних воєнних ризиків. Стандартні застереження залишають сторонам широкий простір для різного тлумачення, зокрема щодо критеріїв безпечності порту, права судновласника відмовитися від заходу до нього, розподілу витрат через зміну маршруту чи простій судна, а також покриття додаткового страхування воєнних ризиків (EWRI).
За словами юристки, мінімізувати подібні конфлікти можна ще на етапі укладення чартеру, детально погодивши порядок дій сторін у разі погіршення безпекової ситуації.

Атаки на порти Великої Одеси актуалізували питання воєнних ризиків у морських договорах, — Interlegal

Росія атакувала портову інфраструктуру Миколаївщини, пошкоджено два цивільні судна