В Україні налічується щонайменше 60 маяків, кожен з яких є невід’ємною складовою системи навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства. Усі вони мають власну історичну спадщину та неповторну архітектуру.
160 років тому вперше засвітили свої вогні маяки Сіверсів Передній і Сіверсів Задній, розпочавши багаторічну службу регулювання руху суден одинадцятим коліном Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу.
Обидва маяки було встановлено у 1866 році на Сіверсовій косі: Передній – на краю коси, а Задній – за 2,8 км. Спочатку маяками слугували дерев’яні башти у формі зрізаних пірамід, вершини яких увінчували ліхтарі. Сіверсів Передній мав два світлові апарати – відбивальний у вікні головного фасаду, що світив у напрямку створу постійним червоним вогнем, і заломлюваний, який з вікна правого бокового фасаду освітлював дугу горизонту. Та через шторми і руйнування берега маяк Сіверсів Передній через два десятиліття довелося переносити у глиб коси. Дерев’яну вежу було розібрано, і за сто метрів від неї побудовано 12-метрову кам’яну, яка слугувала мореплавцям майже століття. Однак у 1967 році маяк було модернізовано і сьогодні – це шестигранна біла башта заввишки 18 метрів. Для кращої примітності з боку створу її пофарбовано в червоний колір і нанесено білу вертикальну смугу посередині.
Вогонь маяка Сіверсів Задній у 1871 році змінив колір, замість червоного він став випромінювати в напрямку створу постійне біле світло. Після Другої світової війни маяк було перебудовано – це вже стала 10-метрова кам’яна вежа, верхня частина якої пофарбована в червоно-оранжевий колір, а нижня – в білий.
Обидва маяки забезпечують рух суден від мілин, що тягнулися вздовж правого і лівого берегів річки Південний Буг. Сіверсів Задній маяк працює одразу на два коліна Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу: одинадцяте – разом із Сіверсів Переднім маяком та тринадцяте – з Костянтинівським.
Сіверсів Передній і Сіверсів Задній маяки оснащені основним і резервним світлооптичними апаратами на світлодіодах типу «Фотон». Додатково встановлено і вузьконаправлений світлооптичний апарат, який за необхідності вмикається і вдень. Енергопостачання забезпечує лінія електропередачі, а для резервного живлення передбачені акумулятори та дизель-генератори. Контроль за станом світлооптичної апаратури і джерел живлення здійснюється дистанційно з робочого місця оператора системи «Моніторинг».
Понад півтора століття Сіверсів Передній і Сіверсів Задній маяки поєднують в собі історію із сучасністю. Від дерев’яних башт ХІХ століття маяки пройшли шлях модернізації до сучасних автоматизованих навігаційних технологій, які використовуються гідрографічними службами для забезпечення безпеки судноплавства.
Міністерство розвитку громад та територій України
Ivan Zhekov
Адміністрація морських портів України/Ukrainian Sea Ports Authority
Адміністрація судноплавства
Регістр судноплавства України
https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1432632325577730&id=100064929274957&mibextid=wwXIfr&rdid=Ko2VMD1od0b5Q0A0#

Через атаку РФ на термінал «Кернел» постраждала інфраструктура для зберігання та перевалки зерна, частково зруйновано складські приміщення.
Унаслідок російської дронової атаки по Одеській області вночі проти 5 червня пошкоджено термінал Кернел у порту Чорноморськ. Про це пише Liga.net.
Постраждала частина інфраструктури для зберігання та перевалки зерна. Це призвело до висипання продукції та порушення роботи терміналу. Також частково зруйновано допоміжні складські приміщення. Зараз компанія ліквідовує наслідки атаки та оцінює масштаби збитків.
«Найголовніше, ніхто зі співробітників не постраждав, — наголосили у Кернел, — Всі контрактні зобов’язання перед партнерами будуть виконані своєчасно, адже Кернел має ефективну систему адаптації логістичних ланцюгів під сучасні виклики».
Нагадаємо, місяць тому олійний термінал «Кернел» на Чорному морі зупинив роботу після прямих влучань. Тоді внаслідок терористичної атаки РФ у море витекло понад 1 100 тонн олії.
https://usm.media/ataka-na-chornomorsk-dron-rf-vdariv-po-terminalu-kernel-vdruge-za-misyacz/

У порт Південний зайшов один з найбільших контейнерних операторів світу. Компанія MSC купила частку в українському терміналі.
Mediterranean Shipping Company (MSC) купила частку в 51% у контейнерному терміналі TIS в порту Південний, повідомляє Latifundist.
За даними YouControl, станом на 15 травня найбільшими кінцевими бенефіціарами компанії є представники родини Апонте — Дієго Апонте та Алекса Апонте; вони опосередковано контролюють по 25,5% компанії кожен.
Ще 11,72% належать Єгору Гребеннікову, 9,72% — Андрію Ставніцеру, і 9,19% — Олегу Кутателадзе.
https://usm.media/msc-kupila-chastku-v-u-kontejnernomu-terminali-v-portu-pivdennij/

Україна вперше з 2023 року відправила до Алжиру вантаж кукурудзи. В межах співпраці відвантажили чотири судна із 122 тис. тонн зерна.
У сезоні 2025/26 агрохолдинг «Нібулон» вперше здійснив поставки української кукурудзи державній компанії Алжиру ONAB, повідомили в компанії.
В межах співпраці було відвантажено чотири судна із загальним обсягом 122 тис. тонн зерна. Це понад 80% усього обсягу української кукурудзи, яку придбав Алжир у поточному сезоні.
Таким чином, Україна відновила поставки кукурудзи до Алжиру вперше з 2023 року.
Алжир — найбільша за площею держава Північної Африки. За оцінками USDA, в останні роки вона щорічно імпортує від 4,7 до 5,4 млн тонн кукурудзи, переважно з Аргентини та Бразилії.
Співпраця з ONAB стала можливою завдяки прямій участі «Нібулону» у державних тендерах Алжиру. Для компанії це стало важливим кроком у розширенні присутності української агропродукції на ринках Північної Африки.
https://usm.media/ukrayina-vidnovila-eksport-zerna-do-alzhiru-vpershe-z-2023-roku/

Станом на 25 травня біля каналів Суліна та Бистре очікують проходу близько шести суден, тоді як до українських глибоководних портів прямують приблизно 25 суден.
У дунайському регіоні зберігаються стабільні погодні умови, а кількість суден у черзі на проходження Сулінського каналу зменшилася. Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
За її даними, станом на 25 травня на напрямках Суліна та Бистре перебувають близько шести суден, тоді як у напрямку українських глибоководних портів прямують приблизно 25 суден.
Водночас минулого тижня було скасовано два рейси до порту Рені. Причини скасування не уточнюються.
Максимальна безпечна осадка для проходу Сулінським каналом наразі становить 7,01 м, для каналу Бистре — 5,5 м.
На підході до Ізмаїла в районі 44-ї милі максимальна безпечна осадка становить 7,5 м.
https://usm.media/na-dunayi-skorotilasya-cherga-suden-bilya-sulinskogo-kanalu/