Мінрозвитку ініціює скасування спеціальної економічної зони «Рені», яка мала діяти на території порту до 2030 року.
Відповідний законопроєкт «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про спеціальну економічну зону «Рені» опублікували на сайті міністерства.
У пояснювальній записці йдеться, що документ розробили, щоб усунути суперечності в правовому полі, які виникли через втрату чинності Закону України від 13 жовтня 1992 р. № 2673-XII «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон».
Так, СЕЗ «Рені», яку створювали на строк 30 років на території міста Рені загальною площею 94,36 гектара в межах земельної ділянки і яку надали у користування ДП «Ренійський морський торговельний порт», запроваджувала особливий правовий, податковий та митний порядок діяльності суб’єктів господарської діяльності. Пільговий режим оподаткування для СЕЗ «Рені» повністю скасували ще у 2005 році.
Через це виникла ситуація, коли в СЕЗ «Рені» здійснюється господарська діяльність без пільг, які запроваджувалися законом, але з установленими обмеженнями, зокрема щодо порядку землекористування.
«Станом на 2025 рік більшість СЕЗ, які створювалися в Україні наприкінці 1990-х – початку 2000-х років (11 СЕЗ), наразі ліквідовано, або термін, на який вони створювалися, закінчився. Як приклад можна навести СЕЗ «Порт Крим» (не діє на підставі Закону України від 12 серпня 2014 р. № 1636-VII), «Азов» і «Донецьк» (не діє на підставі Закону України від 24 грудня 1998 р. № 356-XIV та Закону № 2389), «Славутич» і «Яворів» (створені до 01 січня 2020 р.), «Інтерпорт Ковель» (створена до 2020 р.), «Курортополіс Трускавець» (створена до 2019 р.), «Порто-франко» (створена до травня 2025 р.). Винятком є лише 3 СЕЗ, а саме: «Закарпаття» (створена до 2031 р.), «Рені» і «Миколаїв» (створені до 2030 р.)», — йдеться в документі.
У Мінрозвитку наголосили, що прийняття акта також сприятиме запровадженню комплексного підходу до вирішення проблем регіонального розвитку.
«Зокрема усуне законодавчі обмеження діяльності суб’єктів господарювання та полегшить інвестиційну діяльність у Дунайському регіоні», – підкреслили у міністрестві.
https://usm.media/speczialnu-ekonomichnu-zonu-na-teritoriyi-portu-reni-planuyut-skasuvati/

Про це йдеться у розпорядженні Кабміну від 06 лютого 2026 р. № 131-р.
Згідно з документом, уряд тимчасово, з 10 лютого 2026 року, поклав виконання обов’язків голови Адміністрації судноплавства на першого заступника голови цього відомства — Кононенка Юрія Володимировича.
У розпорядженні зазначено, що Юрій Кононенко перебуватиме на посаді до призначення в установленому порядку голови Адміністрації судноплавства.

https://www.kmu.gov.ua/npas/prorishnoho-vodnoho-transportu-ta-sudnoplavstva-ukrainy-na-kononenka-iu-v-i-131

Упродовж 2025 року росіяни здійснили 22 атаки на судна в портах Одещини та в акваторії Чорного моря, всього пошкодження отримали 39 суден і плавзасобів.
Про це повідомила Моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, пише Blackseanews.
«У січні-грудні 2025 року росіяни здійснили 22 атаки на судна в портах Одещини та в акваторії Чорного моря, як окремо по суднах, так і в рамках атак на портову інфраструктуру», — йдеться у повідомленні.
Через атаки РФ постраждало 39 суден і плавзасобів — 30 цивільних суден, 8 плавзасобів (баржі та понтони) й один військовий корабель. Зокрема зафіксовані поранення і летальні жертви серед цивільних членів екіпажів і працівників портів, а також пошкоджена портова інфраструктура.
У грудні було пошкоджено дев’ять суден: грудень (вісім суден та один плавзасіб), у листопаді – десять (п’ять суден, три баржі, два понтони); жовтень – три (одне судно, два плавзасоби); вересень – три судна; серпень – п’ять (зокрема один військовий); липень – також п’ять, червень – 0, травень – один; квітень – 0; березень – три судна, в січні-лютому – інформації не надходило.
Судна зазнавали атак в Одеському МТП, МТП «Чорноморськ», Ізмаїльському МТП, у портах Придунав’я, в прибережній акваторії Чорного моря та гирлі Дунаю. В листопаді найбільше суден були уражені під час однієї атаки Ізмаїльського порту.
Засобами атак на порти впродовж року були балістичні ракети, ударні дрони, МБЕКи, морські міни.
Зазначимо, торік у три порти Одещини, які залучені до роботи морського коридору, здійснили 2689 суднозаходів.
https://usm.media/torik-rosiyani-poshkodili-39-suden-u-portah-ukrayini-ta-v-chornomu-mori/

Ціни підштовхують вгору попит з боку турецьких покупців та логістичні збої.
Наприкінці січня українська кукурудза піднялася до п’ятимісячного максимуму на тлі активних закупівель із Туреччини та обмеженої наявності в портах через логістичні збої. Про це пише S&P Global.
Оцінка FOB POC станом на 30 січня складає $222,5/т — проти $218/т 5 січня. Це найвищий рівень від початку сезону (6 жовтня 2025-го — $213/т).
Головним напрямком експорту української кукурудзи останніми місяцями залишається Туреччина. За портовими відвантаженнями, у жовтні–грудні 2025 року до Туреччини відправили близько 998 тис. тонн, а за 1–23 січня — орієнтовно 557 тис. тонн.
На тлі внутрішнього подорожчання минулого тижня Турецька зернова рада (TMO) розпочала продаж кукурудзи зі своїх запасів й оголосила внутрішню ціну. Тим часом імпортери очікують нову квоту в лютому. Нинішні закупівлі зміщуються на квітневі поставки — лютий у більшості вже закритий.
Додатковий попит фіксується з боку Італії, Нідерландів та Іспанії. За 1–23 січня до Італії відвантажено близько 519 тис. тонн кукурудзи (у жовтні–грудні — 916 тис. тонн). Іспанія може наростити закупівлі через невизначеність у торгівлі зі США. Інтерес із Китаю є, але наразі цінові рівні неконкурентні.
Пропозиція на портах обмежена через внутрішні логістичні та інфраструктурні проблеми, а також морози, що ускладнюють довезення з регіонів. Внутрішні ціни на базисі CPT зростають, що підтверджує дефіцит вільної пропозиції.
Перспектива короткостроково помірно «бичача». За збереження активного турецького попиту та логістичних обмежень ціни можуть і далі зміцнюватися; прискорення відвантажень і поліпшення логістики, навпаки, охолодять ринок.
Також раніше USM повідомляв, що Туреччина подвоїть імпорт пшениці через посуху.
https://usm.media/ciny-na-ukrajinsjku-kukurudzu-onovyly-5-misiacznyj-maksymum/

Загалом з початку 2025/26 МР загальний експорт зернових і зернобобових становить 18,71 млн тонн.
У січні 2026 року з Україна відвантажили 3,18 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,66 млн тонн (83,6%) забезпечила кукурудза. Про це повідомили в Мінагро з посиланням на Держмитслужбу.
Від початку маркетингового року 2025/26 загальний експорт зернових і зернобобових становить 18,71 млн тонн. Сезонні підсумки станом на 30 січня: пшениця — 8,45 млн тонн (на 2,29 млн тонн, або 21,3% менше, ніж торік); кукурудза — 8,62 млн тонн (–3,66 млн тонн; –29,8%); ячмінь — 1,32 млн тонн (–729 тис. тонн; –35,3%).
Експорт жита залишається мінімальним — 0,2 тис. тонн від початку сезону (–98,1% р/р), поставок у січні не було. Експорт борошна — 35,3 тис. тонн (–5 тис. тонн; –11,5% р/р).
https://usm.media/w-siczni-ukrajina-eksportuvala-ponad-3-mln-tonn-zerna/