Експорт у напрямку КНР сягнув рекордних 155 тис. тонн на тлі слабкого попиту ЄС і зростання переробки в Україні.
У липні–грудні 2025/26 МР Китай уперше очолив список покупців українського ріпакового шроту. Про це повідомляє «АПК-Інформ».
За першу половину сезону постачання ріпакового шроту з України зросли на 70% — до близько 340 тис. тонн. Це другий за обсягом результат за весь час спостережень для першої половини маркетингового року (після 374 тис. тонн у 2023/24 МР).
Розширення експорту забезпечило збільшення внутрішньої переробки ріпаку до близько 800 тис. тонн, чому сприяли 10% експортне мито на насіння та поліпшення маржі переробки.
Попит ЄС, який зазвичай є головним ринком, у сезоні 2025/26 просів. Імпорт українського шроту впав до ~71 тис. тонн проти 171 тис. тонн роком раніше. Одночасно ЄС активніше купував дешевший канадський продукт — поставки з Канади до ЄС зросли до 436 тис. тонн станом на 18 січня, тоді як торік їх майже не було.
На цьому тлі українські виробники переорієнтувалися на інші напрямки, насамперед на Китай, який відчуває дефіцит ріпакового шроту після обмеження закупівель канадського. В результаті Китай уперше став найбільшим імпортером українського шроту.
Водночас на ринку КНР домінує продукція з Індії, РФ та ОАЕ, а можливе пом’якшення мит між Китаєм і Канадою може швидко охолодити інтерес до українських постачань.
Внутрішній ринок України залишається слабким. Низьке споживання змушує трейдерів часом знижувати ціни, аби уникати накопичення запасів. Це робить диверсифікацію експортних ринків ключовою передумовою утримання високих темпів збуту у другій половині сезону.
https://usm.media/kytaj-wpersze-staw-holownym-importerom-ukrajinsjkoho-ripakovoho-szrotu/

З середини минулого тижня на експортному ринку фуражної кукурудзи попит перевищує пропозицію, що підштовхнуло ціни вгору.
Станом на 21 січня котирування української кукурудзи зросли на 2–3 $/т. Про це повідомляє «АПК-Інформ».
В портах Великої Одеси ціни попиту сягають 203–210 $/т CPT-порт, на Дунаї — 200–208 $/т CPT-порт. Підтримку ринку формує переважання попиту над пропозицією та курсові коливання.
Водночас зростання стримують невисокі темпи експорту, жорстка конкуренція на зовнішніх ринках на тлі великої світової пропозиції, а також воєнні ризики, що перевантажують логістику, обмежують приймання зерна й ускладнюють роботу портів.
https://usm.media/popyt-na-ukrajinsjku-eksportnu-kukurudzu-zrostaje/

Транспортний засіб передали одеським портовикам як благодійну допомогу від партнерів.
Про це повідомляє Адміністрація Одеського морського порту.
Автопарк Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» поповнився другим спеціалізованим автомобілем швидкої медичної допомоги.
«Отриманий автомобіль оснащений необхідним медичним обладнанням та призначений для оперативного реагування в разі надзвичайних ситуацій, надання невідкладної допомоги працівникам порту та підвищення загального рівня безпеки на території Одеського морського порту», — зазначили в адміністрації.
https://usm.media/odeska-filiya-ampu-otrimala-shhe-odin-avtomobil-shvidkoyi-dopomogi/

На річці Дунай сіло на мілину та затонуло румунське річкове судно Phoenix Jupiter.
Як повідомили USM джерела, аварія сталася два дні тому на 530-му кілометрі Дунаю, неподалік від міста Зімніча.
Судно побудували в Нідерландах (за даними реєстру Marinarii — аж у 1930 році), раніше вона мала назву Eugenia, потім — Edmond. У 2018 році його продали компанії Phoenix Shipping & Trading Constanta, де воно змінило ім’я на Phoenix Jupiter. Phoenix Jupiter ходив під прапором Румунії.

Довжина судна — 80 м, ширина — 9,2 м. Вантажопідйомність — 1425 тонн.
Раніше USM повідомляв, що Брюссель підтримав ідею розмістити морський безпековий хаб ЄС у Румунії.
https://mail.google.com/mail/u/0/#inbox

У грудні з торгівельного порту окупованого Маріуполя змогло вийти лише одно судно, навантажене награбованим вугіллям та металом.
Тепер перевезення припинилися через кригу, повідомляє Маріупольська міська рада з посиланням на Центр вивчення окупації.
За даними Центру, окупанти готуються до відновлення судноплавства навесні. Вугілля завозять наперед залізницею, щоб до весни, коли судна зможуть знову ходити, у порту вже були готові запаси для перевалки й відправлення морем.
Цьогоріч Маріупольський порт планують інтегрувати в Ростовську логістичну систему. Таким чином, окупанти намагаються перевести усі стратегічно важливі об’єкти під російський контроль. Місцевим залишать лише технічні функції — контроль над фінансами та технічними рішеннями.
https://usm.media/port-u-okupovanomu-mariupoli-majzhe-zupiniv-robotu-cherez-krigu/