У 2025/26 МР «Нібулон» наростив експорт до 3,15 млн тонн проти 2,39 млн тонн у MР 24/25 (+32%).
Зокрема агрохолдинг досяг 7% частки в зерновому експорті України проти 5,1% роком раніше, повідомили у компанії «Нібулон».
Станом на сьогодні компанія працює з 4000 агровиробниками та експортує українську агропродукцію до 26 країн світу.
У компанії зазначили, що окремий крок — розвиток міжнародного напрямку через представництва у Швейцарії, Нідерландах та Румунії.
«Це посилює можливості компанії працювати на глобальних ринках, диверсифікувати діяльність та відкривати нові можливості для українського зерна», — підкреслили у компанії.

«Нібулон» експортував 3,15 млн тонн у 2025/26 маркетинговому році

Елеватори «Кернел» у 2026 фінансовому році вперше прийняли понад 1 млн тонн комерційного зерна після переходу до відкритої моделі роботи з агровиробниками.
Про це USM повідомила пресслужба компанії.
У «Кернел» пояснюють, що рекордного показника вдалося досягти після зміни бізнес-моделі елеваторного напряму. Раніше елеватори працювали переважно як внутрішній сервісний підрозділ, а тепер стали окремим комерційним напрямом, відкритим для ширшого кола агровиробників.
Також у компанії зазначають, що всі операції із зерном цифровізовані — від електронної черги до приймання, зберігання та відвантаження. Це має забезпечити простежуваність руху зерна та зменшити ризики ручного втручання в операційні процеси.
«Сьогодні фермеру потрібен не просто вільний склад, а гарантія швидкого приймання, юридично чистих умов та прогнозованої логістики. Саме завдяки зміні підходів до партнерства та готовності ділитися власною інфраструктурою ми змогли залучити рекордні обсяги зерна», — зазначив керівник департаменту зберігання «Кернел» Сергій Щербань.
За його словами, у поточному сезоні клієнти оплачуватимуть лише об’єктивне подорожчання електроенергії, тоді як зростання інших операційних витрат компанія бере на себе.
У «Кернел» додають, що розвиток комерційного елеваторного напряму є частиною довгострокової стратегії зі створення відкритої аграрної екосистеми для малих і середніх виробників. Компанія планує й надалі розширювати доступ фермерів до своєї інфраструктури, логістичних сервісів та ринкових інструментів.

«Кернел» залучив 1 млн тонн комерційного зерна на власні елеватори

Одне з ключових завдань Фонду — відновлення інфраструктури та прискорення інтеграції України до транспортної мережі ЄС.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила про фіналізацію домовленостей про створення Фонду підтримки транспорту України.
Спільну декларацію про практичну підтримку та перші внески до Фонду на полях URC-2026 підписали Мінрозвитку України, МЗС Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції.
Партнери оголосили про перші внески: Литва, Швеція та Норвегія — близько 1 млн євро кожна, Естонія — 100 тис. євро. Кошти спрямують на реалізацію пілотних проєктів, визначених Україною.
Фонд фінансуватиме ремонт і утримання транспортної інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки та обладнання, розвиток автомобільної, залізничної, портової, аеропортової та прикордонної інфраструктури, а також посилення експортних маршрутів.
Україна визначатиме пріоритети та координуватиме реалізацію проєктів, а адміністрування Фонду здійснюватиме литовська Central Project Management Agency (CPVA), яка відповідатиме за проведення закупівель, реалізацію проєктів і забезпечення прозорого використання коштів.

Прямі збитки портової інфраструктури України через російські атаки перевищили $1,5 млрд.
Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук під час брифінгу в Media Center Ukraine, повідомляє Delo.
За його словами, порти Великої Одеси залишаються ключовим каналом для українського аграрного експорту. Через них проходить близько 90% агропродукції, яку Україна постачає на зовнішні ринки.
Марчук зазначив, що РФ продовжує цілеспрямовано атакувати портову інфраструктуру. У 2025 році по українських портах було завдано близько 150 ударів, тоді як лише за перше півріччя 2026 року їхня кількість уже перевищила 180.
У зв’язку з цим Всеукраїнська аграрна рада підтримала звернення власників портових операторів до уряду щодо запровадження додаткових механізмів фінансової підтримки. Йдеться, зокрема, про розширення програм страхування та можливість субсидування втрат, спричинених воєнними діями.
Аналогічні звернення спрямовують і до міжнародних донорів. У ВАР наголошують, що пошкодження портової інфраструктури впливає не лише на українську економіку, а й на глобальну продовольчу безпеку, оскільки імпортери можуть не отримати українське зерно вчасно.
Крім того, атаки на порти підвищують ризики для судноплавства. Це призводить до зростання ставок фрахту та страхових платежів, що тисне на закупівельні ціни всередині країни й зменшує доходи українських агровиробників.
За оцінками ВАР, у новому сезоні Україна може експортувати від 40 до 50 млн тонн зернових. Водночас остаточні обсяги залежатимуть від урожаю та стабільності експортної логістики.
Марчук також зазначив, що Україна входить у новий сезон із більшими перехідними залишками зерна. Якщо торік вони становили менше 7 млн тонн, то зараз перевищують 9 млн тонн. Накопичення залишків частково пов’язане з атаками на порти та складнощами з експортною логістикою.

Головна

В Україні налічується щонайменше 60 маяків, кожен з яких є невід’ємною складовою системи навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства. Усі вони мають власну історичну спадщину та неповторну архітектуру.
160 років тому вперше засвітили свої вогні маяки Сіверсів Передній і Сіверсів Задній, розпочавши багаторічну службу регулювання руху суден одинадцятим коліном Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу.
Обидва маяки було встановлено у 1866 році на Сіверсовій косі: Передній – на краю коси, а Задній – за 2,8 км. Спочатку маяками слугували дерев’яні башти у формі зрізаних пірамід, вершини яких увінчували ліхтарі. Сіверсів Передній мав два світлові апарати – відбивальний у вікні головного фасаду, що світив у напрямку створу постійним червоним вогнем, і заломлюваний, який з вікна правого бокового фасаду освітлював дугу горизонту. Та через шторми і руйнування берега маяк Сіверсів Передній через два десятиліття довелося переносити у глиб коси. Дерев’яну вежу було розібрано, і за сто метрів від неї побудовано 12-метрову кам’яну, яка слугувала мореплавцям майже століття. Однак у 1967 році маяк було модернізовано і сьогодні – це шестигранна біла башта заввишки 18 метрів. Для кращої примітності з боку створу її пофарбовано в червоний колір і нанесено білу вертикальну смугу посередині.
Вогонь маяка Сіверсів Задній у 1871 році змінив колір, замість червоного він став випромінювати в напрямку створу постійне біле світло. Після Другої світової війни маяк було перебудовано – це вже стала 10-метрова кам’яна вежа, верхня частина якої пофарбована в червоно-оранжевий колір, а нижня – в білий.
Обидва маяки забезпечують рух суден від мілин, що тягнулися вздовж правого і лівого берегів річки Південний Буг. Сіверсів Задній маяк працює одразу на два коліна Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу: одинадцяте – разом із Сіверсів Переднім маяком та тринадцяте – з Костянтинівським.
Сіверсів Передній і Сіверсів Задній маяки оснащені основним і резервним світлооптичними апаратами на світлодіодах типу «Фотон». Додатково встановлено і вузьконаправлений світлооптичний апарат, який за необхідності вмикається і вдень. Енергопостачання забезпечує лінія електропередачі, а для резервного живлення передбачені акумулятори та дизель-генератори. Контроль за станом світлооптичної апаратури і джерел живлення здійснюється дистанційно з робочого місця оператора системи «Моніторинг».
Понад півтора століття Сіверсів Передній і Сіверсів Задній маяки поєднують в собі історію із сучасністю. Від дерев’яних башт ХІХ століття маяки пройшли шлях модернізації до сучасних автоматизованих навігаційних технологій, які використовуються гідрографічними службами для забезпечення безпеки судноплавства.
Міністерство розвитку громад та територій України
Ivan Zhekov
Адміністрація морських портів України/Ukrainian Sea Ports Authority
Адміністрація судноплавства
Регістр судноплавства України
https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1432632325577730&id=100064929274957&mibextid=wwXIfr&rdid=Ko2VMD1od0b5Q0A0#