Про це йдеться у розпорядженні Кабміну від 06 лютого 2026 р. № 131-р.
Згідно з документом, уряд тимчасово, з 10 лютого 2026 року, поклав виконання обов’язків голови Адміністрації судноплавства на першого заступника голови цього відомства — Кононенка Юрія Володимировича.
У розпорядженні зазначено, що Юрій Кононенко перебуватиме на посаді до призначення в установленому порядку голови Адміністрації судноплавства.

https://www.kmu.gov.ua/npas/prorishnoho-vodnoho-transportu-ta-sudnoplavstva-ukrainy-na-kononenka-iu-v-i-131

Упродовж 2025 року росіяни здійснили 22 атаки на судна в портах Одещини та в акваторії Чорного моря, всього пошкодження отримали 39 суден і плавзасобів.
Про це повідомила Моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, пише Blackseanews.
«У січні-грудні 2025 року росіяни здійснили 22 атаки на судна в портах Одещини та в акваторії Чорного моря, як окремо по суднах, так і в рамках атак на портову інфраструктуру», — йдеться у повідомленні.
Через атаки РФ постраждало 39 суден і плавзасобів — 30 цивільних суден, 8 плавзасобів (баржі та понтони) й один військовий корабель. Зокрема зафіксовані поранення і летальні жертви серед цивільних членів екіпажів і працівників портів, а також пошкоджена портова інфраструктура.
У грудні було пошкоджено дев’ять суден: грудень (вісім суден та один плавзасіб), у листопаді – десять (п’ять суден, три баржі, два понтони); жовтень – три (одне судно, два плавзасоби); вересень – три судна; серпень – п’ять (зокрема один військовий); липень – також п’ять, червень – 0, травень – один; квітень – 0; березень – три судна, в січні-лютому – інформації не надходило.
Судна зазнавали атак в Одеському МТП, МТП «Чорноморськ», Ізмаїльському МТП, у портах Придунав’я, в прибережній акваторії Чорного моря та гирлі Дунаю. В листопаді найбільше суден були уражені під час однієї атаки Ізмаїльського порту.
Засобами атак на порти впродовж року були балістичні ракети, ударні дрони, МБЕКи, морські міни.
Зазначимо, торік у три порти Одещини, які залучені до роботи морського коридору, здійснили 2689 суднозаходів.
https://usm.media/torik-rosiyani-poshkodili-39-suden-u-portah-ukrayini-ta-v-chornomu-mori/

Ціни підштовхують вгору попит з боку турецьких покупців та логістичні збої.
Наприкінці січня українська кукурудза піднялася до п’ятимісячного максимуму на тлі активних закупівель із Туреччини та обмеженої наявності в портах через логістичні збої. Про це пише S&P Global.
Оцінка FOB POC станом на 30 січня складає $222,5/т — проти $218/т 5 січня. Це найвищий рівень від початку сезону (6 жовтня 2025-го — $213/т).
Головним напрямком експорту української кукурудзи останніми місяцями залишається Туреччина. За портовими відвантаженнями, у жовтні–грудні 2025 року до Туреччини відправили близько 998 тис. тонн, а за 1–23 січня — орієнтовно 557 тис. тонн.
На тлі внутрішнього подорожчання минулого тижня Турецька зернова рада (TMO) розпочала продаж кукурудзи зі своїх запасів й оголосила внутрішню ціну. Тим часом імпортери очікують нову квоту в лютому. Нинішні закупівлі зміщуються на квітневі поставки — лютий у більшості вже закритий.
Додатковий попит фіксується з боку Італії, Нідерландів та Іспанії. За 1–23 січня до Італії відвантажено близько 519 тис. тонн кукурудзи (у жовтні–грудні — 916 тис. тонн). Іспанія може наростити закупівлі через невизначеність у торгівлі зі США. Інтерес із Китаю є, але наразі цінові рівні неконкурентні.
Пропозиція на портах обмежена через внутрішні логістичні та інфраструктурні проблеми, а також морози, що ускладнюють довезення з регіонів. Внутрішні ціни на базисі CPT зростають, що підтверджує дефіцит вільної пропозиції.
Перспектива короткостроково помірно «бичача». За збереження активного турецького попиту та логістичних обмежень ціни можуть і далі зміцнюватися; прискорення відвантажень і поліпшення логістики, навпаки, охолодять ринок.
Також раніше USM повідомляв, що Туреччина подвоїть імпорт пшениці через посуху.
https://usm.media/ciny-na-ukrajinsjku-kukurudzu-onovyly-5-misiacznyj-maksymum/

Загалом з початку 2025/26 МР загальний експорт зернових і зернобобових становить 18,71 млн тонн.
У січні 2026 року з Україна відвантажили 3,18 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,66 млн тонн (83,6%) забезпечила кукурудза. Про це повідомили в Мінагро з посиланням на Держмитслужбу.
Від початку маркетингового року 2025/26 загальний експорт зернових і зернобобових становить 18,71 млн тонн. Сезонні підсумки станом на 30 січня: пшениця — 8,45 млн тонн (на 2,29 млн тонн, або 21,3% менше, ніж торік); кукурудза — 8,62 млн тонн (–3,66 млн тонн; –29,8%); ячмінь — 1,32 млн тонн (–729 тис. тонн; –35,3%).
Експорт жита залишається мінімальним — 0,2 тис. тонн від початку сезону (–98,1% р/р), поставок у січні не було. Експорт борошна — 35,3 тис. тонн (–5 тис. тонн; –11,5% р/р).
https://usm.media/w-siczni-ukrajina-eksportuvala-ponad-3-mln-tonn-zerna/

Експорт у напрямку КНР сягнув рекордних 155 тис. тонн на тлі слабкого попиту ЄС і зростання переробки в Україні.
У липні–грудні 2025/26 МР Китай уперше очолив список покупців українського ріпакового шроту. Про це повідомляє «АПК-Інформ».
За першу половину сезону постачання ріпакового шроту з України зросли на 70% — до близько 340 тис. тонн. Це другий за обсягом результат за весь час спостережень для першої половини маркетингового року (після 374 тис. тонн у 2023/24 МР).
Розширення експорту забезпечило збільшення внутрішньої переробки ріпаку до близько 800 тис. тонн, чому сприяли 10% експортне мито на насіння та поліпшення маржі переробки.
Попит ЄС, який зазвичай є головним ринком, у сезоні 2025/26 просів. Імпорт українського шроту впав до ~71 тис. тонн проти 171 тис. тонн роком раніше. Одночасно ЄС активніше купував дешевший канадський продукт — поставки з Канади до ЄС зросли до 436 тис. тонн станом на 18 січня, тоді як торік їх майже не було.
На цьому тлі українські виробники переорієнтувалися на інші напрямки, насамперед на Китай, який відчуває дефіцит ріпакового шроту після обмеження закупівель канадського. В результаті Китай уперше став найбільшим імпортером українського шроту.
Водночас на ринку КНР домінує продукція з Індії, РФ та ОАЕ, а можливе пом’якшення мит між Китаєм і Канадою може швидко охолодити інтерес до українських постачань.
Внутрішній ринок України залишається слабким. Низьке споживання змушує трейдерів часом знижувати ціни, аби уникати накопичення запасів. Це робить диверсифікацію експортних ринків ключовою передумовою утримання високих темпів збуту у другій половині сезону.
https://usm.media/kytaj-wpersze-staw-holownym-importerom-ukrajinsjkoho-ripakovoho-szrotu/