Українські експедитори значно частіше стикаються з проблемами під час роботи через румунський порт Констанца, ніж через польський Гданськ.
Про це повідомила АМЕУ за результатами анонімного опитування експедиторів, проведеного з 3 по 9 вересня 2026 року.
Асоціація міжнародних експедиторів України (АМЕУ) визначила основні проблеми, з якими українські компанії стикаються під час роботи через порти Констанца в Румунії та Гданськ у Польщі.
Найбільше скарг стосується порту Констанца. Зокрема, 90% респондентів вказали на тривале оформлення транзитної декларації Т1 — понад дві доби.
Ще 70% повідомили про затримки з видачею PIN-коду або слота, а 60% — про незручний графік роботи терміналу чи митниці. На високі ставки терміналу поскаржилися 50% опитаних.
Загалом 80% респондентів пов’язали складнощі в Констанці з роботою митних і контролюючих органів, 60% — з контейнерними лініями, 40% — із роботою контейнерного терміналу. Лише 10% опитаних заявили, що не мають проблем.
У Гданську ситуація, за даними опитування, менш проблемна. 40% респондентів заявили, що не стикаються зі складнощами.
Водночас найбільш поширеною претензією стали безпідставні або надмірні перевірки документів — на них вказали 40% опитаних. Ще 30% поскаржилися на високі ставки терміналу, по 20% — на затримки з PIN/слотами, графік роботи митниці чи терміналу та повторні огляди того самого вантажу.
В АМЕУ зазначили, що спільною проблемою для обох портів залишається митне адміністрування — рівень контролю та швидкість оформлення вантажів.
За результатами опитування асоціація готує офіційні звернення до українського уряду, МЗС та профільного міністерства, а також до Європейської Комісії в межах діалогу, ініційованого DP World.
Крім того, АМЕУ планує звернутися до румунської митниці, портової влади та контейнерного терміналу Констанци, профільної асоціації USER, а також до польської асоціації PIFFA та митних органів Польщі.
https://usm.media/ameu-zvernetsya-do-evrokomisiyi-cherez-problemi-ukrayinskih-ekspeditoriv-u-portah-es/

Ставки фрахту для перевезення зерна з українських дунайських портів різко зросли через дефіцит доступного тоннажу та збільшення часу очікування на проходження Сулінського каналу.
Про це повідомляє ASAP Agri.
За даними аналітиків, кількість костерів, готових працювати на українському напрямку, залишається обмеженою. На тлі черг у Суліні це посилює позиції судновласників і змушує фрахтувальників погоджуватися на вищі ставки.
За тиждень фрахт костерів на коротких маршрутах — до портів Мармурового моря та східного узбережжя Греції — подорожчав приблизно на $10 за тонну.
На довших маршрутах до Східного Середземномор’я, Італії та середземноморських портів Іспанії ставки зросли приблизно на $20–25 за тонну.
Подорожчали й перевезення баржами: ставки збільшилися приблизно на €5 за тонну. Попит на них залишається високим, тоді як доступного флоту на ринку мало.
За даними ASAP Agri, фрахт костера для перевезення кукурудзи з Дунаю до Єгипту на початку вересня наблизився до $100 за тонну.
https://usm.media/fraht-iz-portiv-dunayu-rizko-podorozhchav-cherez-deficzit-suden-i-chergi-v-sulini/

Сторони обговорили наслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси, ризики для експорту української агропродукції та можливі напрями посилення підтримки українських агровиробників з боку Італії.
Міністр агрополітики Тарас Висоцький зустрівся із Надзвичайним і Повноважним Послом Італії в Україні Карло Формозою. У зустрічі також взяв участь заступник міністра Денис Башлик, повідомили в Мінагро.
Тарас Висоцький зазначив, що через російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру наприкінці липня — початку серпня експорт аграрної продукції суттєво скоротився.
«Нинішня ситуація в українському аграрному секторі складна. У серпні ми змогли експортувати лише близько третини від потенційного обсягу. Альтернативні маршрути дозволяють збільшити цей показник до 50%, але повністю замінити можливості чорноморських портів вони не можуть. Тому перед нами стоїть подвійне завдання — забезпечити стійкість експортних маршрутів і водночас створити додаткові потужності для зберігання врожаю», — наголосив він.
Висоцький зауважив, що прогнозований потенціал експорту української аграрної продукції становить близько 60 млн тонн. Якщо можливості експорту залишатимуться обмеженими, значні обсяги продукції потребуватимуть додаткового зберігання.
Одним із ключових питань зустрічі стала можлива підтримка Італією українських агровиробників у створенні тимчасових потужностей для зберігання зерна. Йшлося, зокрема, про використання зернових рукавів та інших рішень, а також про запровадження системи ваучерів, які дозволять фермерам самостійно забезпечувати необхідні послуги та обладнання для зберігання.
«Україна вже залучила близько $35 млн міжнародної підтримки на напрям тимчасового зберігання зерна, зокрема $25 млн від Світового банку та близько $10 млн від інших партнерів. Водночас залишається потреба у додатковому фінансуванні», — додав міністр.
Італійська сторона повідомила, що розглядає можливість спрямування підтримки через програми ФАО. Зокрема, через систему ваучерів, яка може доповнити підтримку із забезпечення зерновими рукавами.
Також обговорили підтримку відновлення портової та логістичної інфраструктури та посилення стійкості альтернативних маршрутів експорту української аграрної продукції. Міністр наголосив на важливості розвитку європейських Шляхів солідарності та диверсифікації логістики, зокрема залізничних маршрутів.
https://usm.media/ukrayina-ta-italiya-obgovorili-shlyahi-pidtrimki-agroeksportu-pislya-rosijskih-atak-na-porti/

На рейді Сулінського каналу станом на 31 серпня очікують близько 80 суден, а після їхнього пропуску черга може переміститися до виходу з каналу.
Про це повідомляє операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
Зранку 31 серпня лоцманів отримали сім суден. Ще частину флоту планують завести в канал після того, як лоцмани звільняться із суден, які виходять у відкрите море з району 36-ї милі.
За оцінкою Кононенко, якщо через Суліну щодоби пропускатимуть близько 10 суден, нинішню чергу можна буде поступово скоротити.
Водночас усі судна після виконання операцій мають пройти канал у зворотному напрямку. Це створює ризик нового скупчення вже на виході.
Кононенко нагадала, що у 2022 році біля 44-ї милі одночасно очікували близько 45 суден, а фактична якірна стоянка розтягувалася майже до 56-ї милі, поблизу рейду Рені.
Нинішня ситуація може бути складнішою через додаткові формальності в Тулчі під час виходу суден

https://usm.media/na-rejdi-sulini-nakopichilosya-blizko-80-suden/

Військові намагаються змінити напрямок течії річки, щоб забезпечити водою систему охолодження найбільшої атомної електростанції країни.
У Румунії розпочали спеціальну операцію зі зміни течії Дунаю, щоб запобігти перебоям у роботі атомної електростанції «Чернаводе», яка залежить від рівня води в річці. Про це пише Digi24.
Так, 2 серпня румунські військові розпочали підривні роботи біля скелі Пиржоая в районі рукава Бала. Мета операції — спрямувати більший обсяг води до рукава Старий Дунай, звідки здійснюється забір води для охолодження реакторів АЕС.
За даними Міністерства оборони Румунії, до операції залучили понад 100 військовослужбовців та 16 одиниць техніки. Бойові водолази-сапери вже провели два контрольовані підриви. Під час першого використали два кілограми вибухівки, під час другого — 30 кілограмів. Заряди заклали на глибині близько шести метрів.
Втім, за словами заступника командувача Військово-морських сил Румунії контрадмірала Марчела Некулає, скельна порода виявилася значно міцнішою, ніж очікували. Через це роботи продовжать із використанням потужніших зарядів.
Крім підривних робіт, на ділянці планують встановити чотири баржі із приблизно 500 тоннами каміння, щоб змінити напрямок течії та збільшити приплив води до Старого Дунаю. Водночас Румунська водна адміністрація попереджає, що операція є технічно складною і не гарантує очікуваного результату.
Рекордне обміління Дунаю вже впливає не лише на енергетику, а й на судноплавство. Через низький рівень води на румунській ділянці річки у повіті Долж застрягли баржі та круїзні судна, а спроби зняти з мілини окремі судна поки не дали результатів.
Низький рівень води також позначається на роботі енергетичних об’єктів у регіоні. Зокрема, в Угорщині через нестачу води для охолодження вже розпочали поетапне виведення з експлуатації атомної електростанції «Пакш», а сербська ГЕС «Залізні ворота» працює нижче проєктної потужності.
Обміління Дунаю спричинили тривала посуха, аномально високі температури та дефіцит опадів у Центральній та Південно-Східній Європі. Для судноплавства це означає скорочення осадки суден, зменшення обсягів перевезень і зростання логістичних витрат на всій дунайській водній артерії.
https://usm.media/rumunija-namahajetjsia-zminyty-tecziju-dunaju-czerez-rekordne-obmilinnia/