Тривале очікування суден на рейді Суліни створює значні додаткові витрати для перевізників.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
Вона розповіла про судно, яке прибуло на рейд Суліни 25 вересня, і яке станом на 27 жовтня провело в очікуванні понад місяць і досі перебуває приблизно на 50-му місці в черзі.
За словами Кононенко, навіть за найсприятливішого сценарію судну доведеться чекати щонайменше ще 10 днів. Такий прогноз передбачає, що Сулінський канал залишатиметься відкритим протягом наступних двох тижнів, а щодня для проведення суден до українських портів працюватимуть п’ять лоцманів.
Водночас, за оцінкою Кононенко, фактичне очікування може тривати ще два тижні або довше.
Операційна менеджерка також звернула увагу на економічні наслідки тривалого простою суден. За її розрахунками, за умовної ставки демереджу $4 тис. на добу 40 днів очікування можуть обійтися у $160 тис.
Кононенко зазначила, що раніше такої суми могло вистачити на оплату фрахту за цілий рейс. На її думку, тривалі черги та пов’язані з ними витрати ставлять під питання економічну доцільність перевезень через дунайські порти.
«Наскільки комерційно життєздатною може бути дунайська логістика, якщо очікування на вході коштує дорожче за саме перевезення?» — зауважила Кононенко.

Очікування на Суліні може коштувати судну $160 тис. за 40 днів

Видача рукавів розпочалася для дев’яти прифронтових областей. Допомога необхідна, оскільки обмежений морський експорт збільшує навантаження на наявні зерносховища.
Про це повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.
Допомогу отримують господарства, які обробляють від 100 до 3 000 гектарів землі. Пріоритет – аграріям, чия інфраструктура постраждала через бойові дії. Одна з перших дистрибуцій відбулася на Сумщині.
Перший заступник міністра аграрної політики Денис Башлик зазначив, що це практична допомога господарствам, яким уже зараз потрібно зберігати зібраний урожай.
«Через війну частина інфраструктури знищена або пошкоджена, а обмежений морський експорт додатково збільшує навантаження на наявні сховища. Рукави дають можливість зберігати зерно безпосередньо у господарстві та не продавати його вимушено через відсутність вільних потужностей. Дякую нашим партнерам, завдяки яким ця допомога доходить безпосередньо до виробників», — підкреслив Денис Башлик.
Агровиробники дев’яти областей подали 2 319 заявок. Для забезпечення заявленої потреби необхідний 13 881 рукав. Один рукав вміщує близько 200 тонн зерна, тобто авдяки заявленій кількості рукавів можна буде додатково зберігати до 2,8 млн тонн зернових та олійних культур
Зазначимо, допомога охоплює агровиробників Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.
В Мінагро зазначили, що водночас Україна продовжує працювати над відновленням повноцінного морського експорту та розширенням альтернативних логістичних маршрутів.

Українських аграріїв почали забезпечувати рукавами для зберігання зерна

Будапешт раніше погодився пропускати вантажі за умови, що вони не потраплять на угорський ринок.
Міністерство аграрної політики України звернулося до угорського міністерства сільського господарства щодо транзиту української агропродукції. Про це повідомив міністр агрополітики Тарас Висоцький у відповіді на запитання «Суспільного».
«По факту цього обговорення ми зможемо повідомити, які наступні кроки, які результати. На сьогодні чекаємо на відповідний такий фокусний двосторонній діалог, дзвінок з даного приводу», — сказав Висоцький.
Підґрунтя для переговорів з’явилося на саміті ЄС 16 жовтня. Володимир Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням дозволити транзит українського зерна через їхні території — як це працювало на початку повномасштабного вторгнення. Під час особистої зустрічі з угорським прем’єром Петером Мадяром президент наголосив, що суттєво допомогло б перевезення кукурудзи до Західної Європи залізницею в опломбованих вагонах.
«Я сказав, що якщо це лише транзит через територію країни, то, звісно, перешкод для цього немає», — заявив Мадяр в інтерв’ю RTL.
Нагадаємо, у травні 2026 року угорський уряд відновив заборону на імпорт продуктів харчування з України, тож Будапешт наполягає на гарантіях, що вантажі не потраплять на внутрішній ринок. Реакція інших сусідів поки стриманіша. На початку жовтня Польща й Румунія відмовилися розширювати транзит українського зерна через свої території.
Потреба в сухопутних маршрутах зросла через фактичну блокаду морського експорту. Після 22 липня вантажопереробка портів Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів, а Чорноморський коридор, яким ішло близько 90% українського агроекспорту, фактично не працює. https://usm.media/ukrayina-domovlyayetsya-z-ugorshhinoyu-shhodo-tranzitu-agroprodukcziyi/

Мінагрополітики звернулося до Європейського Союзу з проханням компенсувати €1,1 млрд логістичних втрат, спричинених російськими обстрілами.
Про це під час Експортного форуму «Економічної правди» заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня.
За його словами, відповідний лист уже направили до ЄС, а питання щодо виділення компенсації наразі опрацьовується.
Окремо Мінагрополітики звернулося до Євросоюзу щодо компенсації відсотків за портфельними гарантіями на суму €220 млн.
Головня зазначив, що робота над цим механізмом також триває.
Необхідність підтримки української експортної логістики посилилася на тлі російських атак на портову та транспортну інфраструктуру, які збільшують витрати експортерів і змушують переорієнтовувати частину вантажів на дорожчі альтернативні маршрути.

Мінагрополітики попросило ЄС компенсувати €1,1 млрд логістичних втрат

Російські військові заявили про удари по п’яти вантажних суднах, три з яких перебували в порту Рені, а ще два — прямували до Одеси.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на Міністерство оборони РФ.
За заявою російського відомства, три вантажні судна були уражені в порту Рені. Ще два вантажні судна, як стверджує російська сторона, зазнали ударів під час прямування до Одеси.
Росія стверджує, що всі уражені судна та нібито «використовувалися у військових цілях». Також у Міноборони стверджують, що атакували «об’єкти портової інфраструктури, які забезпечують роботу розвантажувально-вантажних терміналів».
Reuters у наведеному повідомленні не наводить незалежного підтвердження цих тверджень чи деталей щодо стану суден та екіпажів.
https://usm.media/rosiya-zayavila-pro-udari-po-pyati-vantazhnih-sudnah-u-reni-ta-na-shlyahu-do-odesi/