Через зупинку портів «Кернел» готує нові умови для зберігання зерна, які почнуть діяти з вересня.
Про це повідомляє Elevatorist із посиланням на керівника департаменту зберігання «Кернел» Сергія Щербаня.
За його словами, тарифи на енергоносії порівняно з попереднім роком зросли приблизно на 20%. На таку саму величину компанія підвищила загальний тариф на елеваторах. Зростання фонду оплати праці та інших витрат у нові тарифи не закладали. Таким чином, підвищення вартості послуг пов’язане лише з подорожчанням енергоносіїв.
Через логістичну кризу та зупинку роботи портів компанія пропонує клієнтам два варіанти щодо зерна, яке вже надійшло на зберігання.
Клієнти можуть вивезти зерно протягом вересня, і тоді умови зберігання залишаться без змін. Якщо цього не станеться, вартість зберігання може зрости приблизно на 70%. Це пов’язано з необхідністю переміщувати зерно до полімерних рукавів, що суттєво збільшує собівартість зберігання.
У «Кернел» зазначили, що нові умови поки не запроваджують одномоментно. Компанія виконує раніше взяті зобов’язання та заздалегідь обговорює з клієнтами можливі сценарії.
«Якщо клієнти до 1 вересня вивезуть цей обсяг, усе залишиться без змін. Зрештою, ринок сам відрегулює ситуацію: хтось знайде можливість вивезти зерно, хтось — ні», — пояснив Сергій Щербань.
https://usm.media/kernel-poperediv-pro-podorozhchannya-zberigannya-zerna-na-vlasnih-elevatorah/

3 серпня, російські війська завдали ударів по об’єктах транспортної інфраструктури Одеської області, а також по цивільних суднах у портах Великої Одеси та Дунайського регіону.
Внаслідок атаки постраждали десять людей, повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій України.
Постраждалим надають необхідну медичну допомогу. На місцях ударів триває ліквідація наслідків обстрілу.
У міністерстві зазначили, що інтенсивність атак на українську портову інфраструктуру продовжує зростати. За перші дні серпня Росія п’ять разів атакувала об’єкти морських портів, тричі — цивільні судна в портах і двічі — судна в Українському морському коридорі.
У липні зафіксували 67 атак на об’єкти морських портів, 35 ударів по цивільних суднах у портах і 22 атаки на судна в морському коридорі.
Під удари потрапляють також судна, які через попередні пошкодження залишаються біля причалів або на якірних стоянках і не здійснюють вантажних операцій.
https://usm.media/rosiya-atakuvala-transportnu-infrastrukturu-odeshhini-ta-czivilni-sudna/
Експорт зерна зміщується до Дунаю на тлі призупинення роботи морських портів
Дунайські порти нарощують експорт зерна, однак їхніх потужностей недостатньо, щоб компенсувати скорочення перевалки через порти Великої Одеси.
Наприкінці липня логістика українського аграрного експорту продовжила переорієнтовуватися на Дунай, тоді як відвантаження через порти Великої Одеси суттєво скоротилися. Про це повідомили аналітики Spike Brokers.
За їхніми даними, кількість зерновозів, що прямували до портів Великої Одеси, за тиждень скоротилася на 3 169 вагонів — до 1 356. Одночасно середньодобове вивантаження знизилося до 690 вагонів, а навантаження — до 580 вагонів на добу.
Водночас дунайський кластер продемонстрував протилежну тенденцію. Кількість зерновозів у напрямку портів Дунаю збільшилася на 974 вагони — до 1 141, а середньодобове вивантаження зросло до 51 вагона на добу.
Попри це, аналітики наголошують, що можливостей дунайських портів та сухопутної логістики недостатньо для повноцінної заміни глибоководних портів. Загалом у липні до морських портів було доставлено 1,38 млн тонн зернових, що на 37% менше, ніж у червні. Додатковим фактором стали конвенційні обмеження на окремі відправлення через переповнення терміналів і призупинення відвантаження вантажів «на воду».
Станом на 30 липня Україна експортувала 3,55 млн тонн аграрної продукції. Основними експортними позиціями залишалися кукурудза (1,24 млн тонн), пшениця (1,06 млн тонн) та ячмінь (294 тис. тонн).
У Spike Brokers також зазначають, що сухопутний експорт залишається обмеженим можливостями транспортної інфраструктури. Зернові, рослинні олії та шроти забезпечують лише близько 12% підходу вагонів до західних прикордонних переходів, тоді як основний вантажопотік формують руда, металопродукція, цемент, контейнерні перевезення та критичний імпорт.
Крім того, за підсумками липня середньодобова передача зернових через прикордонні переходи скоротилася на 20%, а накопичення зерновозів біля кордону зросло більш ніж утричі — з 58 до 201 вагона, що свідчить про посилення конкуренції за пропускну спроможність інфраструктури.
На думку аналітиків, навіть на тлі активізації роботи дунайських портів можливості альтернативної логістики залишаються недостатніми для вивезення врожаю нового сезону без відновлення повноцінної роботи глибоководних портів.
https://usm.media/zerno-szukaje-novyj-szliax-dunajsjki-porty-aktyvizujutjsia-na-tli-spadu-w-odesi/

Сторони обговорили вдосконалення процедур дипломування та сертифікації та скорочення строків оформлення документів.
Голова Профспілки робітників морського транспорту України (ПРМТУ) Олег Григорюк провів робочу зустріч із головою Адміністрації судноплавства Сергієм Гурським, під час якої сторони визначили пріоритетні напрями співпраці щодо підтримки українських моряків. Про це повідомили у пресслужбі ПРМТУ.
Учасники зустрічі підбили підсумки вже реалізованих спільних ініціатив. Зокрема, йшлося про розвиток офіційних інформаційних ресурсів, налагодження ефективного зворотного зв’язку з моряками, а також запровадження оформлення підтверджень до дипломів нового зразка через застосунок «Дія».
Основну увагу сторони приділили актуальним проблемам системи дипломування та сертифікації моряків. За інформацією ПРМТУ, питання для обговорення сформували на основі звернень, які профспілка отримує під час консультацій, семінарів і особистих зустрічей із моряками.
Під час зустрічі обговорили можливість оптимізації процедур оформлення та розширення географії видачі посвідчення особи моряка, а також удосконалення механізмів верифікації дипломів, скорочення строків розгляду заяв і видачі документів.
Окремо сторони розглянули питання, що виникають під час подання документів, проблематику регулювання дипломів ЄВВШ, а також подальшу реалізацію Меморандуму про співпрацю між ПРМТУ та Адміністрацією судноплавства, підписаного у 2024 році.
За підсумками зустрічі ПРМТУ та Адміністрація судноплавства домовилися продовжити спільне опрацювання порушених питань. Серед пріоритетів — спрощення адміністративних процедур, удосконалення системи оформлення документів і забезпечення безперервної професійної діяльності українських моряків в умовах воєнного стану.
https://usm.media/prmtu-ta-administracija-sudnoplawstva-domovylysia-sprostyty-oformlennia-dokumentiw-dlia-moriakiw/

У червні-липні російські війська завдали 16 ударів по продовольчій та портовій інфраструктурі Одеси, близько 80% із них — крилатими ракетами «Бандероль».
Про це повідомив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передає Укрінформ.
За його словами, внаслідок атак пошкоджено інфраструктуру Одеського морського торговельного порту, порту «Південний», а також терміналів компаній «Ойлекспорттермінал» і «Трансгрейнтермінал».
Власюк зазначив, що бойова частина ракети «Бандероль» становить близько 150 кг. Росія продовжує серійно виробляти ці ракети завдяки доступу до іноземних комплектуючих, зокрема деталей 2025–2026 років випуску.
У зразках ракет, виготовлених у 2025 році, виявили дев’ять компонентів зі США, по чотири — з Китаю, по два — з Японії, Швейцарії та Південної Кореї, а також один компонент з Австралії.
Водночас ракети, якими РФ зараз атакує Одесу, виготовлені вже у 2026 році та відрізняються від попередніх зразків. Їхній склад наразі продовжують вивчати.
https://usm.media/bilshist-udariv-rf-po-portovij-infrastrukturi-odesi-u-chervni-lipni-zavdali-banderolyami/

Після затоплення судна GOLDEN LEO біля Одеси забруднення моря нафтопродуктами не виявили.
Держекоінспекція не підтвердила розлив нафтопродуктів після затоплення судна GOLDEN LEO.
27 липня до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу надійшла інформація про затоплення судна GOLDEN LEO (прапор Гвінеї-Бісау) в районі ділянки ПТС «Ланжерон» внаслідок повітряної атаки РФ. У первинних повідомленнях також йшлося про можливу появу маслянистої плями на поверхні моря.
Після отримання повідомлення інспекція розпочала заходи реагування та налагодила взаємодію з ДП «АМПУ», Державною прикордонною службою України та Українським науковим центром екології моря.
За оперативною інформацією станом на 13:30 27 липня ознак забруднення морської акваторії нафтопродуктами в районі затоплення судна не зафіксовано.
За попередніми даними, пляма, яку спостерігали на поверхні моря, утворилася через потрапляння у воду лушпиння кукурудзи з вантажу затопленого судна.
Водночас в інспекції наголосили, що ситуація залишається під контролем. Після затоплення суден існує ризик відкладеного витоку паливно-мастильних матеріалів або інших технічних рідин через пошкодження корпусу, вплив погодних умов чи поступове руйнування конструкцій під водою.
Наразі інспекція продовжує моніторинг стану акваторії спільно з профільними службами та науковими установами і запевняє, що готова оперативно реагувати у разі будь-яких змін.
https://usm.media/ekoinspekcziya-pereviryaye-stan-akvatoriyi-pislya-zatoplennya-sudna-v-odesi/