Структура працюватиме у Варні та Констанці й може запрацювати в першій половині наступного року.
Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на спільній пресконференції в Бухаресті з президентом Румунії Нікушором Даном, пише «Укрінформ».
Європейська комісія виділяє 50 млн євро на створення Центру морської безпеки в Чорному морі (Black Sea Maritime Security Hub).
«За домовленістю з Румунією та Болгарією ми прискоримо роботу над Центром морської безпеки в Чорному морі з чітким графіком завершення та спеціальним фінансуванням у 50 млн євро», — сказала фон дер Ляєн.
Центр буде мережевою структурою з двох взаємодоповнюючих центрів — у Варні та Констанці. Серед завдань — захист критичної інфраструктури, обмін інформацією між країнами та підтримка торгівлі. За даними Euronews, структура може запрацювати в першій половині наступного року.
Окремо румунська влада отримає 10 млн євро на пошуково-рятувальні операції. Загальний пакет підтримки для країн регіону становить близько 60 млн євро.
Першою з п’яти тем переговорів фон дер Ляєн назвала відновлення свободи судноплавства.
«Це життєво важливий торговельний шлях для Європи, економіки України та глобальної продовольчої безпеки. Завдяки йому продовольство надходить до мільйонів людей, які від нього залежать — зокрема в Африці», — сказала вона, підтримавши заклик України до припинення вогню в Чорному морі.
Другою темою стало посилення морського спостереження через супутникові знімки програми Copernicus. Фон дер Ляєн назвала це «конкретним і негайним внеском, який Європа може зробити для цього регіону вже зараз».
За словами фон дер Ляєн, інциденти з безпілотниками часто супроводжуються маніпуляціями та інформаційним втручанням ззовні. На початку цього року ЄС створив Європейський центр демократичної стійкості для виявлення таких кампаній і реагування на них.
Також у межах ініціативи SAFE Румунія має отримати понад 16 млрд євро на посилення обороноздатності, а два тижні тому Єврокомісія оголосила другий конкурс із доступом до понад 21 млрд євро для держав-членів.
Фон дер Ляєн також підтримала мирні переговори в Абу-Дабі за участю європейської сторони. Водночас вона наголосила, що ширші переговори про безпекову архітектуру Європи можливі лише після припинення вогню в Україні.

ЄС виділить 50 мільйонів євро на Центр морської безпеки в Чорному морі

Рада Міжнародної морської організації (IMO) підтримала продовження повноважень генерального секретаря Арсеніо Домінгеса ще на чотири роки. Остаточне рішення має ухвалити Асамблея IMO у 2027 році.
Про це повідомили в Міжнародній морській організації.
Відповідне рішення Рада IMO ухвалила під час 138-ї сесії в Лондоні. Про це 4 листопада оголосив голова Ради Віктор Хіменес.

У разі затвердження Асамблеєю IMO Арсеніо Домінгес обійматиме посаду генсека організації ще один чотирирічний термін — із 1 січня 2028 року до 31 грудня 2031 року.
Домінгес подякував членам Ради та організації за довіру й підтримку, наголосивши, що продовжить працювати задля розвитку світового судноплавства та захисту моряків.
Арсеніо Домінгес є десятим генеральним секретарем IMO. Вперше його обрали на посаду в липні 2023 року, а в грудні того ж року кандидатуру затвердила Асамблея організації. Він очолює IMO з 1 січня 2024 року.

Рада IMO підтримала продовження повноважень генсека Арсеніо Домінгеса до 2031 року

Через блокаду портів та атаки РФ Україна втратить $6,6 млрд у зовнішній торгівлі — НБУ
Посилення російських атак на підприємства та інфраструктуру разом із блокадою портів призведе до погіршення зовнішньоторговельного балансу України на $6,6 млрд у 2026 році.
Про це йдеться у жовтневому Інфляційному звіті Національного банку України.
За оцінками НБУ, основною причиною погіршення зовнішньоторговельного балансу стане скорочення експорту сільськогосподарської продукції.
У Нацбанку зазначають, що інтенсифікація російських обстрілів підприємств та інфраструктури разом із блокадою морських портів призвела до різкого сповільнення економічної активності та посилення цінового тиску.
Сукупний негативний вплив цих чинників у III-IV кварталах 2026 року призведе до того, що реальний ВВП України буде на 1,9 відсоткового пункта нижчим, ніж міг би бути за відсутності атак і блокади портів. Водночас річна інфляція буде на 0,7 відсоткового пункта вищою.
У НБУ прогнозують, що негативні наслідки російських обстрілів для економіки та цінової динаміки зберігатимуться й у 2027 році.

Через блокаду портів та атаки РФ Україна втратить $6,6 млрд у зовнішній торгівлі — НБУ

Шість суден, які регулярно заходять у порти, дають максимум 60 тисяч тонн олії на місяць.
Можливості глибоководного експорту олії скоротилися в рази. Якщо в липні з олією з глибоководних портів вийшли 22 танкери, то в серпні — вісім, у вересні — сім, а в жовтні лише чотири. Про це розповіла старша аналітикиня Barva Invest Вікторія Блажко, пише Latifundist.
Нині глибоководний експорт забезпечують шість танкерів, які попри ризики регулярно заходять у порти. Їхній потенціал — близько 60 тис. тонн олії на місяць, і це, за оцінкою аналітикині, максимально можливий обсяг.
Так, у 2026/27 маркетинговому році до 5 млн тонн соняшнику можуть не потрапити на переробку через проблеми з морською логістикою та безпекові ризики.
За нормальних умов Україна могла б переробити близько 12 млн тонн соняшнику та експортувати близько 5 млн тонн рослинних олій. Базовий сценарій Barva Invest натомість передбачає переробку лише 7,2 млн тонн і експорт 2,9 млн тонн олій.
«Наш базовий сценарій передбачає, що порти не відновлять нормальну роботу до кінця сезону. Також він не враховує ефекту від нещодавнього рішення про пріоритизацію перевезення рослинних олій на експорт», — зазначила Блажко.
Ідеться про постанову Кабміну №1300 від 20 жовтня, яка дала олії пріоритет на залізниці, у портах і на кордоні. Судна під завантаження олії наливом мають першочергово ставати до причалів і проходити Сулінським каналом.
Переробні потужності теж під тиском. Паспортні показники в Україні становлять близько 23 млн тонн, однак реально працювати можуть лише близько 17 млн тонн. Близько 3 млн тонн річних потужностей з переробки соняшнику перебувають під безпековим тиском: частина підприємств не працює від початку повномасштабного вторгнення, частина — з перебоями.
За словами Блажко, твердження про те, що Україна може переробити весь урожай олійних, уже не відповідає дійсності. Цього сезону врожай олійних очікують на рівні близько 21 млн тонн.
Найбільші ризики залишаються саме для соняшнику. Ситуація із соєю та ріпаком менш загрозлива через менші обсяги врожаю й близькість великого ринку збуту — Європейського Союзу.

Через зупинку портів Великої Одеси 5 млн тонн соняшнику можуть не потрапити на переробку

Україна і Туреччина обговорили взаємні правила, які мають забезпечити мінімальний рівень безпеки для цивільного судноплавства у Чорному морі.
Про це президент України Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю CNN Türk.
За його словами, цивільні судна під прапором Туреччини та інших держав повинні мати можливість безперешкодно заходити до українських портів. Водночас сторони мають утримуватися від ударів по таких суднах як в українських, так і в російських портах.
Окремо Зеленський підтвердив готовність України до тристоронньої зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом та Володимиром Путіним, якщо Анкара зможе організувати такі переговори.
Президент зазначив, що особисті контакти Ердогана з президентом США Дональдом Трампом і Путіним можуть допомогти у просуванні переговорного процесу.
Водночас Зеленський виключив можливість територіальних поступок та переговорів про Україну без участі Києва.
Також він заявив, що Україна зберігає право завдавати ударів по російській паливній інфраструктурі та підприємствах, які забезпечують РФ дизельним пальним.

Зеленський і Ердоган обговорили правила безпеки судноплавства у Чорному морі

Порти Дунайського кластера наростили середньомісячну перевалку вантажів із 560 тис. тонн до майже 1,5 млн тонн на тлі погіршення безпекової ситуації в Чорному морі.
Про це заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник, повідомляє Укрінформ.
За словами міністра, з липня українська морська логістика переживає один із найскладніших періодів через суттєве погіршення безпекової ситуації в Чорному морі.
Зокрема, якщо раніше порти Великої Одеси обробляли в середньому 6 млн тонн вантажів щомісяця, то в серпні цей показник скоротився до близько 300 тис. тонн — на 95%.
На цьому тлі частину вантажопотоку перебрали порти Дунайського кластера.
За даними Калашника, у першому півріччі 2026 року Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ обробляли в середньому 560 тис. тонн вантажів на місяць. Натомість у липні-вересні показник зріс до майже 1,5 млн тонн.
Водночас Україна суттєво збільшила обсяги експорту, зокрема зернових, через західні прикордонні переходи. Порівняно із середньомісячними показниками 2025 року вантажопотік на цьому напрямку зріс більш ніж учетверо.
Без відновлення морського експорту Україні доведеться перебудовувати агросектор, — Висоцький

Без відновлення морського експорту Україні доведеться перебудовувати агросектор, — Висоцький