Україна закликала Міжнародну морську організацію посилити протидію російським атакам на цивільне судноплавство та діяльності тіньового флоту РФ.
Про це віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зазначив на 137-й сесії Ради Міжнародної морської організації (IMO).
За його словами, Росія системно атакує цивільне судноплавство, портову інфраструктуру та пошуково-рятувальні служби України, створюючи загрози для міжнародної торгівлі, моряків і свободи навігації.
Лише у 2026 році зафіксовано понад 70 російських атак на торговельні судна.
«Називати речі своїми іменами — не питання риторики, а питання безпеки. Коли ми говоримо про ці інциденти, важливо чітко фіксувати, що це не «загрози в Чорному морі» і не «інциденти на морських шляхах». Це — акт агресії і агресором є Російська Федерація», — наголосив Кулеба.
Окрему увагу віцепрем’єр-міністр приділив діяльності російського тіньового флоту, який становить загрозу для безпеки судноплавства, людського життя на морі та довкілля.
Україна закликала держави, судновласників, операторів і страховиків утримуватися від діяльності, яка може сприяти обходу санкцій та фінансуванню російської воєнної машини.
Кулеба також нагадав, що всі морські порти на тимчасово окупованих територіях України залишаються офіційно закритими відповідно до українського законодавства та міжнародного морського права. Будь-які заходження суден до цих портів є незаконними.
«Україна не просить особливого ставлення. Ми просимо лише одного — щоб норми міжнародного морського права виконувалися однаково для всіх. Кожна безкарна атака на торговельне судно або рятувальну службу підриває міжнародний правопорядок і створює небезпечний прецедент для всього світу», — зазначив віцепрем’єр-міністр.

У 2026 році Росія понад 70 разів атакувала торговельні судна, — Кулеба

Президент України Володимир Зеленський закликав європейські країни зупиняти танкери тіньового флоту РФ та створити механізми для конфіскації російської нафти.
Про це він заявив у зверненні до учасників 33-ї сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ПА ОБСЄ).
За словами президента, зусилля українських військових на полі бою мають підкріплюватися санкціями, зокрема обмеженнями проти російської нафтової галузі.
Зеленський наголосив, що європейські моря залишаються критично важливим маршрутом для експорту російської нафти та фінансування війни проти України.
«Якщо його перекрити, Росія втратить здатність фінансувати цю війну. Тож кожна країна, яка зупиняє танкери російського тіньового флоту, робить реальний внесок у завершення цієї війни», — заявив президент.
Він також закликав створити в Європі юридичні механізми, які дозволять конфісковувати та продавати нафту із затриманих танкерів тіньового флоту.

Зеленський закликав країни ОБСЄ зупиняти танкери тіньового флоту РФ

Керівник Фонду держмайна розповів, що у межах приватизації минулого разу Одеський припортовий завод розглядали як невеликий приватний порт для перевалки агропродукції.
Про це розповів керівник ФДМУ Дмитро Наталуха в інтерв’ю «Главкому».
За його словами, минулого разу при спробі виставити на приватизацію Одеський припортовий завод (ОПЗ), серед зацікавлених учасників торгівлі була велика, дуже спроможна і ресурсна аграрна компанія.
«Вона розглядала цей актив не стільки як виробництво аміаку і карбаміду, а радше як потенційний майданчик для перевалки агропродукції. Вони, здається, навіть не приховували, що не виключають, що знесуть там зайве, побудують «рукави», крани і склади — і буде такий невеликий приватний порт суто для перевалки їхньої продукції на судна», — розповів керівник ФДМУ.
Дмитро Наталуха зауважив, що нові власники мають на це право, але такий спосіб використання ОПЗ можна вважати негативною екстерналією. Мова йде про неочевидні на сьогодні наслідки, які настають в довгостроковій перспективі.
«Максимум, що може відбутися за такого підходу в довгостроковій перспективі — це, напевно, збільшення обсягу перевалки за 5-10 років. Але не збільшиться кратно кількість робочих місць, сплачених податків, не з’явиться серйозна суміжна інфраструктура. Бо перевалка — низька за економічною складністю і висока за операційною автоматизацією діяльність», — додав Наталуха.
Зокрема посадовець вважає, що з довгострокового погляду цікавіше зберегти цільове призначення ОПЗ і бути зацікавленим в інвесторі, який розвиватиме саме виробництво карбаміду і аміаку.
«Це більш комплексна технологія, а значить — більше робочих місць, більше суміжних бізнесів: хтось виробляє паковання для цієї продукції, хтось забезпечує логістику тощо. До того ж, війна в Ірані підвищує привабливість цього активу: 30% аміаку в світі постачалося через Ормузьку протоку з країн Перської затоки. Відповідно, зараз ціна на аміак просто злетіла в космос, і всі зовсім інакше подивилися на той самий ОПЗ. Якби минулого року завод продали під аграрних «перевальщиків», в України вже не було б шансу позмагатися на глобальному ринку аміаку», — підкреслив очільник ФДМУ.

ОПЗ розглядали як потенційний майданчик для перевалки зерна, — керівник ФДМУ 

Уряд Болгарії скасував правила портових зборів, що діяли з 2007 року, аби привести їх у відповідність до чинного законодавства та європейських вимог.
Рада міністрів Болгарії схвалила постанову про скасування тарифу портових зборів, які стягує державне підприємство «Портова інфраструктура», пише видання Nova Varna.
Документ діяв із 2007 року, однак після змін до законодавства втратив актуальність. Ще у 2020 році Болгарія передала повноваження щодо визначення структури та розміру портових зборів від уряду до правління держпідприємства «Портова інфраструктура».
Попри це, стара тарифа продовжувала формально діяти, що створювало адміністративну невідповідність у регулюванні портової галузі.
У болгарському уряді зазначають, що скасування застарілого документа має привести національне регулювання у відповідність до чинного законодавства та європейських вимог щодо прозорості формування портових зборів.
Також очікується, що рішення зменшить зайве адміністративне навантаження та забезпечить чіткішу правову рамку для роботи портової інфраструктури.

Болгарія скасовує застарілі правила портових зборів

Четверта фаза триватиме до кінця 2027 року і передбачає цифрові реєстри суден та визнання української системи кваліфікації екіпажів на рівні ЄС.
Європейська Комісія продовжила проєкт міжнародної технічної допомоги ЄС «Сприяння транспортному розвитку річки Дніпро» на новий 18-місячний період. Про це повідомили у пресслужбі Мінрозвитку.
«За роки співпраці з Проєктом ми разом із галузевими інституціями зробили відчутний крок у розвитку внутрішнього водного транспорту. За експертної підтримки ЄС були розроблені й ухвалені ключові нормативні акти, які системно наблизили українське річкове судноплавство до європейських правил — від базового Закону «Про внутрішній водний транспорт» до впровадження європейської ідентифікації суден, річкових інформаційних сервісів і сучасних вимог до кваліфікації екіпажів», — зазначив заступник міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба.
Нова фаза триватиме до кінця 2027 року. Вона передбачає подальшу гармонізацію українського законодавства з директивами ЄС, підтримку у визнанні на рівні Союзу нової системи кваліфікації екіпажів, створення цифрових реєстрів суден і кваліфікаційних документів, а також посилення адміністративної спроможності профільних органів.
Окремий напрям — запуск тренінгів із цифровізації, екологізації та інтеграції річкових перевезень у мультимодальні логістичні ланцюги, а також популяризація освіти й кар’єри у сфері внутрішнього водного транспорту.
Раніше USM писав, що Румунія закликала ЄС зберегти фінансування внутрішніх водних шляхів.

Дніпровське судноплавство наближають до правил ЄС: проєкт техдопомоги отримав четверту фазу