Показник українського агроекспорту менший, ніж у 2024-му, однак залишається третім найвищим за час незалежності.
Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов, пише Latifundist.
У 2025 році агропродукція сформувала 56% загального експорту України і зберегла перше місце в структурі постачань за кордон. Хоча частка агроекспорту знизилася порівняно з 2024 роком (тоді було 60%), нинішній результат називають третім найвищим за час незалежності України.
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі агропродукцією у 2025 році оцінюють у $31,83 млрд — це на 3% менше, ніж роком раніше. При цьому експорт скоротився на 9% — до $22,71 млрд, а імпорт зріс на 13% — до $9,12 млрд.
Однією з ключових причин падіння експортної виручки стало зменшення поставок до Євросоюзу. Протягом року умови торгівлі з ЄС кілька разів змінювалися, а нові правила, які діятимуть до 2028 року, затвердили лише наприкінці 2025-го.
Водночас у структурі агроекспорту посилилася роль продукції з доданою вартістю. Йдеться про готові харчові продукти, борошно, молочну продукцію, крохмаль та інші товари переробки. У 2025 році їх експорт приніс $4,4 млрд, а частка такої продукції становила майже 20% аграрного експорту.
На динаміку торгівлі також вплинули російські атаки на портову інфраструктуру Одещини та Дунайського регіону, які посилилися наприкінці року й ускладнили експорт як сировини, так і перероблених товарів.
Також напередодні USM інформував, що аграрії закликали відкрити імпорт селітри через українські порти.
https://usm.media/agroprodukcija-zabezpeczyla-56-eksportu-ukrajiny-w-2025-roci-popry-znyrzsennia-czastky/

Мінрозвитку спільно з ЕВА організували захід для українських та європейських інвесторів, щоб обговорити інвестиційні можливості у портовій галузі.
У заході взяв участь заступник міністра Андрій Кашуба та члени конкурсної комісії, повідомили у міністерстві.
Він представив проєкт публічно-приватного партнерства в порту Чорноморськ. Під час зустрічі обговорили реалізацію проєкту, таймлайн наступних етапів конкурсу та обговорили процедуру відбору інвестора. Зокрема, члени конкурсної комісії розповіли про те, що конкурс відбуватиметься у три етапи — прекваліфікації, діалогу з прекваліфікованими учасниками та конкурсу пропозицій.
Для забезпечення прозорості та відповідності кращим міжнародним практикам, до підготовки конкурсну залучили ЄБРР та IFC. Нещодавно ЄБРР заявив про підтримку відкритого та конкурентного конкурсу у порту Чорноморськ.
Крім того, учасники висловили зацікавлення щодо інших проєктів ППП, які реалізуються або готуються до запуску в Україні, та можливості долучення до їхньої реалізації.
https://usm.media/minrozvitku-ta-eva-predstavili-proyekt-konczesiyi-portu-chornomorsk-ukrayinskim-ta-yevropejskim-investoram/

Обсяги експорту агропродукції зменшились на 20% від максимальних показників — частково через обстріли, частково через затримку збирання внаслідок погодних умов.
Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в інтерв’ю БізнесЦензор.
За його словами, обстріли портової інфраструктури безумовно впливають на експорт, але критичного зупинення немає – робота триває.
«Сьогодні середньомісячний експорт основних зернових, олійних і продуктів переробки становить понад 4 млн тонн. Для порівняння: у пікові періоди під час повномасштабної війни ми виходили майже на 5 млн тонн щомісяця. Тобто зараз обсяги приблизно на 20% менші від тих максимальних показників. Частково це пов’язано саме з обстрілами та ризиками для судноплавства. Водночас не лише безпековий фактор вплинув на динаміку», — зазначив заступник міністра.
Тарас Висоцький додав, що цьогоріч також була затримка зі збиранням пізніх культур через погодні умови. Станом на кінець вересня обмолотили лише близько 5% площ під кукурудзою, що суттєво менше за середньорічні темпи. Висока вологість зерна вимагала додаткового сушіння, що сповільнило відвантаження і збільшило витрати.
«У результаті логістика працювала з перевантаженням: у портах одночасно накопичувалися пшениця, соняшникова олія і кукурудза, залізничні маршрути були максимально завантажені. Частині експортерів довелося переорієнтовувати потоки на альтернативні маршрути. Тобто скорочення експорту – це поєднання безпекових ризиків і об’єктивних виробничих факторів, а не один чинник», — підкреслює він.
Зокрема за останні тижні приблизно на 20% знизилися темпи укладання контрактів і відвантажень. Як зазначає Тарас Висоцький, обстріли портів впливають на поведінку контрагентів, але про зупинку торгівлі не йдеться.
«Це реакція на підвищені ризики, зокрема для портової інфраструктури та судноплавства. Водночас критичного згортання активності немає. Більшість міжнародних партнерів уже працюють з урахуванням воєнних ризиків. Бізнес адаптувався до умов війни: коригуються графіки поставок, збільшується вартість страхування, закладаються додаткові витрати у контракти. Тобто ризики враховуються, але ринок продовжує функціонувати. Українське зерно та олія залишаються затребуваними і довгострокові контракти зберігаються», — розповів заступник міністра економіки.
Нагадаємо, у січні Україна експортувала 5 млн тонн продукції АПК: 3,4 млн тонн зернових культур, 351,7 тис. тонн олійних культур і 479,7 тис. тонн рослинних олій.
https://usm.media/na-dinamiku-agroeksportu-vplinuli-ne-lishe-obstrili-ukrayinskih-portiv-taras-visoczkij/

Водночас постійні російські атаки по портах Дунайського кластеру призвели до суттєвих обмежень у функціонуванні портів.
В Ізмаїлі відбулася чергова зустріч у форматі QUAD за участі представників України, Єврокомісії, Румунії та Молдови. Про це повідомили у пресслужбі Мінвідновлення.
Зустріч була присвячена поточній ситуації в морській галузі, зокрема в Дунайському регіоні, а також наслідкам російської агресії для портової інфраструктури.
Під час переговорів учасники обговорили вплив безпекових загроз, складної енергетичної ситуації та обмежень руху транспорту на роботу портів, а також коротко- і довгострокові рішення для забезпечення стабільності логістичних ланцюгів. Окрему увагу приділили ролі дунайських портів як критично важливого резервного маршруту експорту та необхідності підвищення їхньої стійкості.
Також порушувалося питання підтримки стабільної роботи національного перевізника — Українське Дунайське пароплавство, яке працює в умовах системних атак з боку Росії.
Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Андрій Кашуба поінформував партнерів про стан морської та річкової галузі України, а також про наслідки обстрілів портової й енергетичної інфраструктури наприкінці 2025 — на початку 2026 року.
За його словами, у 2025 році через дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ було перевалено понад 8,9 млн тонн вантажів, що дозволило зменшити навантаження на сухопутні пункти пропуску та підтримати експортні можливості України. Водночас посилення атак на дунайські порти та прилеглі міста призвело до порушень роботи енергосистеми і суттєвих обмежень у роботі портового кластеру.
Українська сторона окреслила першочергові потреби у відновленні енергогенеруючих потужностей портів, зокрема необхідність у трансформаторах і генераторах, та звернулася до ЄС із проханням розглянути можливість відповідної підтримки.
У довгостроковій перспективі учасники зустрічі обговорили посилення регіонального співробітництва, включення української ділянки Дунаю до мережі TEN-T, а також подальші кроки щодо залучення європейського фінансування на відновлення та розвиток портової інфраструктури Дунайського регіону.
Попередня зустріч представників України з Європейською комісією відбулася в січні. Ключовою метою зустрічі стало узгодження підходів до координації міжнародної допомоги.
https://usm.media/cherez-dunaj-u-2025-roczi-perevalili-majzhe-9-mln-tonn-vantazhiv-minrozvitku/

Найбільше просіли папери Milkiland, KSG Agro та ІМК; у «Кернела», МХП і «Астарти» падіння було помірнішим.
Акції українських агрохолдингів, що котируються на Варшавській та Лондонській фондових біржах, за підсумками тижня здебільшого знизилися. Такі дані наводить Eavex Capital, пише Latifundist.
Найпомітніше падіння зафіксували у Milkiland — котирування втратили 9%, а ринкова капіталізація компанії оцінюється в $17 млн. Акції ІМК подешевшали на 6,8%, капіталізація — $314 млн.
Папери KSG Agro знизилися на 7% за тиждень, ринкова капіталізація компанії становить $16 млн.
Серед найбільших емітентів Kernel завершив тиждень у «мінусі» на 3,5% із капіталізацією близько $1,79 млрд. Котирування МХП на Лондонській біржі знизилися на 2,3%, капіталізація компанії — $895 млн.
Менш значні зміни показали Astarta (мінус 0,4%, капіталізація $342 млн) та Agroton (мінус 0,4% за тиждень).
Також напередодні USM повідомляв, що експорт борошна з України у поточному сезоні може скоротитися на 2,6%.
https://usm.media/akcziyi-ukrayinskih-agroholdingiv-za-tizhden-perevazhno-znizilisya/