Обстріли портів призводять до накопичення близько 10 млн тонн зерна, — Мінекономіки


Російські обстріли портової інфраструктури впливають на темпи експорту зерна з України та призводять до накопичення продукції.
Про це у інтерв’ю РБК-Україна заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, повідомляє Latifundist.
Він уточнив, що в окремі періоди через атаки по портах місячні обсяги відвантажень скорочуються на 20-30%. Це призводить до формування на ринку залишку непроданої продукції, обсяг якої може сягати 10 млн тонн.
Висоцький зазначив, що для балансу ринку це не критично, однак економічний ефект все одно відчутний.
Раніше USM повідомляв, що торік росіяни пошкодили 39 суден у портах України та в Чорному морі.
https://usm.media/obstrili-portiv-prizvodyat-do-nakopichennya-blizko-10-mln-tonn-zerna-minekonomiki/




Ціна на експортну пшеницю з України зростає вперше за кілька місяців


Зростання цін стимулюване попитом з боку Туреччини та Єгипту, подорожчанням російської пшениці й конкуренцією з переробниками.
На експортному ринку України фіксується підвищення цін на продовольчу пшеницю — перше після кількох місяців відносної стабільності. Про це повідомляє «АПК-Інформ».
Цього тижня попит на українську зернову суттєво зріс з боку ключових імпортерів, насамперед Туреччини та Єгипту.
Також певну підтримку цінам забезпечило подорожчання російської пшениці до двомісячного максимуму, що зменшило її конкурентоздатність на світовому ринку.
При цьому українські агровиробники не поспішали активізувати продажі — на тлі позитивної динаміки вони віддавали перевагу тактиці вичікування, сподіваючись на подальше зростання цін.
Внутрішній попит з боку борошномельної галузі також сприяв утриманню й поступовому підвищенню котирувань, тож конкуренція за якісну пшеницю лише зростає.
Станом на 4 лютого 2026 року ціни попиту на продовольчу пшеницю 3 класу становлять 208–216 USD/т CPT-порт у портах Великої Одеси та 207–214 USD/т CPT-порт у Дунайських портах. Це на 1–3 долари за тонну вище, ніж тижнем раніше.
Однак ринок залишається вразливим до зовнішнього тиску. Глобальні фактори, що стримують подальше зростання, включають високу світову пропозицію зерна, збереження воєнних ризиків в Україні, зміцнення долара США, зниження цін на нафту, а також активізацію продажів пшениці в ЄС.
Як нещодавно писав USM, у січні Україна експортувала понад 3 млн тонн зерна.
https://usm.media/czina-na-eksportnu-psheniczyu-z-ukrayini-zrostaye-vpershe-za-kilka-misyacziv/




У січні Україна експортувала 5 млн тонн продукції АПК: зріс експорт зернових


У січні 2026 року експортували 3,4 млн тонн зернових культур, 351,7 тис. тонн олійних культур і 479,7 тис. тонн рослинних олій.
Про це повідомляє Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Так, у січні 2026 року експортували 5 млн тонн продукції АПК, що на 0,8% менше аналогічного показника попереднього місяця.
Спостерігається зростання обсягів експорту зернових і зниження обсягів всіх інших видів продукції. Основною продукцією, що експортується зараз, є кукурудза.
Структура експорту продукції АПК у січні виглядала наступним чином:
• зернові культури: 3,4 млн т (кукурудза – 83% та пшениця – 16%). Зростання до показника попереднього місяця: +13%;
• олійні культури: 351,7 тис. т (соя – 63%, ріпак – 35% та соняшник – 1%). Падіння: -32%;
• рослинні олії: 479,7 тис. т (соняшникова олія – 82%, ріпакова – 10% та соєва – 7%). Падіння: -6%;
• макухи після вилучення рослинних олій: 411,0 тис. т (соняшникова – 73%, соєва – 27%). Падіння: -32%;
• інші види агропромислової продукції: 349,9 тис. т. Падіння: -15%.
https://usm.media/u-sichni-ukrayina-eksportuvala-5-mln-tonn-produkcziyi-apk-zris-eksport-zernovih/




ЄБРР та IFC допомагають у концесійному проєкті терміналу порту Чорноморськ


ЄБРР з IFC супроводжують запуск концесійного конкурсу щодо контейнерного терміналу порту Чорноморськ.
Установа підтримує запуск відкритого та конкурентного концесійного конкурсу щодо контейнерного терміналу порту Чорноморськ, повідомляє ЄБРР в Україні.
Разом з IFC – International Finance Corporation ЄБРР супроводжує уряд у підготовці прозорого міжнародного тендера, який відповідає найвищим глобальним стандартам.
«Концесійний конкурс має на меті залучити стратегічного партнера, здатного забезпечити інвестиції, технологічний розвиток і збільшення пропускної спроможності порту. Модернізований термінал відіграватиме ключову роль у відновленні морської логістики, підтримці економічного відновлення та довгострокового зростання України», — йдеться у повідомленні.
Зазначимо, керівник державно приватного партнерства ЄБРР Маркоc Мартінес представив підхід Банку під час спеціальної сесії European Commission у Брюсселі, організованої DG ENEST у співпраці з Мінрозвитку громад та територій України. Захід об’єднав представників інституцій ЄС, IFC та галузевих компаній і підтвердив стратегічні можливості, які відкриває концесія контейнерного терміналу в Чорноморську.
Нагадаємо, наприкінці січня у Брюсселі презентували проєкт публічно-приватного партнерства у порту Чорноморсь
https://usm.media/yebrr-ta-ifc-dopomagayut-u-konczesijnomu-proyekti-terminalu-portu-chornomorsk/




Кабмін затвердив склад комісії, яка проведе аудит АРМА


До складу комісії, яка оцінюватиме ефективність роботи АРМА, увійшли експерти з Нідерландів, Румунії, Британії та Польщі.
Про це повідомили у пресслужбі Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
У межах реформи Агентства з розшуку та менеджменту активів Кабінет Міністрів України розпорядженням від 28 січня 2026 року № 71-р затвердив склад Комісії з проведення незалежного зовнішнього оцінювання (аудиту) ефективності діяльності АРМА.
До складу комісії увійшли:
• Жаклін Ван Ден Бош – нідерландський адвокат, спеціаліст з корпоративного кримінального права, боротьби з корупцією та конфіскації активів.
• Корнел-Вірджіліу Келінеску – румунський експерт з кримінального права та повернення активів.
• Джил Томас – британський експерт з питань повернення та управління активами.
• Пшемислав Мусялковський – польський експерт з права та політики (кандидат на заміну у разі дострокового припинення повноважень члена Комісії).
В АРМА зазначили, що проведення незалежного зовнішнього оцінювання (аудиту) ефективності діяльності агентства є ключовим елементом імплементації Закону України № 4503-IX та важливою складовою виконання євроінтеграційних зобов’язань України в межах переговорного процесу щодо членства в ЄС за Розділом 24 «Юстиція, свобода і безпека».
«Результати аудиту необхідні для об’єктивної оцінки діяльності агентства, визначення напрямів його подальшого вдосконалення, виконання євроінтеграційних зобов’язань України та забезпечення прозорого й ефективного управління арештованими активами», — підкреслили у відомстві.
Нагадаємо, у листопаді 2025 року стало відомо, що в АРМА вперше за 10 років проводиться повна ідентифікація арештованих активів.